Справа № 461/3909/22
14.10.2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представників потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст.286 КК України
На розгляді Сокальського районного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Захисник обвинуваченого звернувся до суду з клопотанням, в якому просить передати автомобіль «Kia Sportage» р.н. НОМЕР_1 на відповідне зберігання його власнику ОСОБА_7 без права на його відчуження до винесення рішення у кримінальній справі. Місцем зберігання даного автомобіля визначити місце проживання обвинуваченого: с.Поториця, Шептицького району Львівської області.
Клопотання мотивовано наступним.
Автомобіль «Kia Sportage» р.н. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом та зберігається на території ВП №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області. Даний автомобіль оглянутий, проведені усі необхідні процесуальні дії та експертизи, а тому вважає, що автомобіль може бути повернений власнику на відповідне зберігання без права відчуження, оскільки автомобіль зберігається на майданчику під відкритим небом, під впливом сонця та опадів, що негативно впливає на його технічний стан та призводить до псування та можливої подальшої експлуатації, що становить неправомірне втручання в право власності його власника.
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, оскільки обвинувачений вину не визнає та в подальшому може виникнути потреба в призначені додаткових експертиз.
Обвинувачений клопотання підтримав та просив задовольнити.
Представник потерпілого ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання.
Представник потерпілого ОСОБА_5 клопотання підтримав.
Заслухавши учасників та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1, ч.2ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.2 ст.173КПКУкраїни при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160-166,170-174 цього Кодексу.
Зі змісту ч.1, 2 ст.174КПКУкраїни підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.4ст.174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Захисник ОСОБА_6 в поданому клопотанні зазначає, що на даний час всі слідчі дії проведені та призначені експертизи проведенні, а відповідні висновки наявні в матеріалах кримінального провадження, однак як встановлено в судовому засіданні обвинувачений вину не визнає, в матеріалах справи наявні висновки експертиз, які суперечать один одному. Крім цього, судове слідсство в кримінальному провадженні не завершено, остаточне процесуальне рішення не прийнято, в подальшому може виникнути потреба в призначенні іншого виду чи додаткової експертизи, а відтак, автомобіль як речовий доказ повинен бути збережений в належному стані.
Із врахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним і до задоволення не підлягає.
Разом з цим, суд звертає увагу, що відмова в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно не позбавляє власника майна права на повторне звернення до суду, у випадках передбачених законом, за відсутності обставин, які слугували підставою для відмови в задоволенні клопотання.
На підставі наведеного, керуючись ст.174 КПК України,
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про передачу автомобіля на зберігання власника - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1