Справа № 464/1782/25
пр.№ 2/464/1243/25
06.10.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі секретаря судового засідання - Михайлів О.Т.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, за участі третіх осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
встановив:
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, поданим представником ОСОБА_1 , до відповідача Львівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер приблизно у 2018 році. Позов мотивовано тим, що приблизно у 2018 році помер дідусь позивача ОСОБА_6 . Тіло померлого виявлено в серпні 2023 року, проте дату та причину смерті не встановлено через муміфікацію. За життя останній склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю., відповідно до якого заповів все належне йому майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось ОСОБА_4 . Проте остання від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 відмовилась відповідно до заяви від 22.01.2024, що зареєстрована в реєстрі за №2-49 державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області. З моменту відмови від оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_4 було встановлено строк у три місяці для прийняття/неприйняття спадщини спадкоємцями за законом. Вказаний строк для наступного спадкодавця спливав 22.05.2024. Так, ОСОБА_5 , який є сином померлого ОСОБА_6 , заявою від 21.03.2024 підтвердив, що йому відомо про відкриття спадщини після смерті батька та заявив, що в спадщину не вступав та не вступатиме, до суду із заявою з питань визначення додаткового строку для прийняття спадщини звертатись не буде. Відповідно, після його відмови від прийняття спадщини знову встановлено строк у три місяці для прийняття/неприйняття спадкоємцями наступної черги. У зв'язку з відсутністю спадкоємців попередніх черг, ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею з усіх наступних черг, що слідують за чергою спадкоємців, до якої входить її батько, що визначає її право на спадкування. Станом на імовірну дату смерті спадкодавця позивачка була неповнолітньою особою. Її батько розірвав шлюб із матір'ю, коли позивач була ще малолітньою, після чого виїхав на постійне місце проживання до Російської Федерації. Відтак вона була позбавлена можливості підтримувати повноцінне спілкування як із батьком, так і з дідусем. До моменту коли позивач дізналась про смерть дідуся, вона вважала, що він давно виїхав для постійного проживання в Російську Федерацію, не підтримує з нею зв'язок через збройну агресію Росії проти України. Попри те, що батько ОСОБА_5 відмовився від свого права на спадкування ще 21.03.2024, не повідомив позивачку про таку відмову відразу і своєчасно не надіслав їй заяву про відмову від спадщини. Позивачка дізналася про наявність у неї законного права на спадкування на початку червня 2024 року, а відтак невідкладно звернулась до Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області з відповідною заявою про прийняття спадщини. Проте позивачці листом від 04.06.2024 роз'яснено необхідність звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вказала, шо істотною поважною причиною неподання заяви про прийняття спадщини є те, що у період з 2018 року до жовтня 2023 року вона не мала жодної інформації щодо смерті її дідуся та відповідних документів з тих причин, що тіло виявлено приблизно через 5 років після дати смерті. Надалі, позивачка зверталася до батька з проханням надіслати їй документи, які були та є необхідними для підтвердження її права та спадкування. Втім ОСОБА_5 , який є громадянином російської федерації, на момент переходу до нього права на спадкування та на станом на цей час проживає на території рф, дуже довго зволікав із наданням необхідних документів. Надалі виникла затримка у зв'язку із очікуванням документів, які ОСОБА_5 надсилав позивачці з території російської федерації. Після отримання таких документів позивачка витратила час для замовлення перекладу з російської мови на українську мову та посвідчення такого перекладу. Вказані обставини не залежали від волі та дій позивачки, оскільки вони нерозривно пов'язані з поведінкою її батька, який проживає в російській федерації, та спричинені війною між Україною та росією. Також вказала, що позивачка хворіє розсіяним склерозом у зв'язку з чим систематично має вкрай погане самопочуття, яке не дозволяє їй вести повноцінний спосіб життя, змушена постійно проходити дороговартістні курси лікування у стаціонарній лікарні та відвідувати лікарів. Через таку хворобу позивачці присвоєно другу групу інвалідності з дитинства, відтак ця причина є непереборною обставиною, яка унеможливлювала прийняття та зумовила пропуск строку позивачкою. Враховуючи вищевикладене, просила суд вищевказані обставини вважати поважними та визначити додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, що у такому викладені. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача Львівської міської ради Процик І.І. в судовому засіданні просила суд у задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_6 помер приблизно у 2018 році, тіло останнього виявлено через п'ять років та таке муміфікувалось, що свідчить про те, що за життя останнім ніхто не цікавився. Хоча позивачка є онукою померлого ОСОБА_6 , проте вона не підтримувала будь-яких родинних зв'язків з дідусем. Вважає, що підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши думку учасників розгляду справи, які з'явились в судове засідання, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини передбачені ст. 1272 ЦК України.
Так, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У Постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту або спадщини тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та перекладом до такого з російської мови на українську, встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 16-18).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11 жовтня 2023 року Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стан у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приблизно у 2018 році в м. Львові у віці 58 років помер дідусь позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).
Як видно з копії заповіту, вчиненого ОСОБА_6 09 вересня 2012 року, зареєстрованим в реєстрі за №1732, останній на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все належне йому майно, де б воно не знаходилось і з чого воно б не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).
Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 22.01.2024 засвідченої Першою львівською державною нотаріальною конторою Львівської області, що зареєстрована в реєстрі за №2-49, остання повідомила, що їй відомо зміст заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, від імені ОСОБА_6 , який помер приблизно 2018 року, наслідки пропущення строку відповідно до ст. 1272 ЦК України їй відомі, до суду з питань визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини звертатись не буде і на оформлення спадкових прав не претендує (а.с. 15).
Як видно із заяви ОСОБА_5 від 21.03.2024 останньому відомо про спадщину, що відкрилась після смерті його батька ОСОБА_6 , яка настала приблизно у 2018 році, спадщину не приймав і приймати не бажає з усіх підстав, наміру отримувати з будь-яких підстав свідоцтво про право на спадщину не має, а також продовжувати термін для прийняття спадщини у судовому порядку, наслідки подання цієї заяви роз'яснено. Апостиль проставлено 25.03.2024 (а.с. 20).
Для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 позивач ОСОБА_3 03.06.2024 звернулася до Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області.
Листом нотаріуса Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 04 червня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено, що шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини закінчився (а.с. 13).
Окрім цього, із матеріалів спадкової справи №144/2024 встановлено, що єдиним спадкоємцем спадкового майна, померлого ОСОБА_6 , є позивач ОСОБА_3 .
Як випливає із викладених у позовній заяві пояснень, позивач ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дідуся ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що не знала про відкриття спадщини.
Зокрема із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 видно, що актовий запис про смерть ОСОБА_6 , який помер приблизно 2018 року, поновлено ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №1054/23 від 11.08.2023, довідкою про причину смерті від 11.08.2023, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер приблизно у 2018 році вдома за адресою: АДРЕСА_1 , причина смерті не визначена через муміфікацію (а.с. 11, 12).
Відповідно до інформації відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області від 18.06.2025, за фактом смерті ОСОБА_6 11.08.2023 розпочато кримінальне провадження №12023141410000683 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. За результатами проведення досудового розслідування 18.08.2023 прийнято рішення про закриття кримінального провадження у відповідності до вимог ст. 284 КПК України.
Окрім цього, в ході розгляду справи з'ясовано, що батько позивачки ОСОБА_5 , який є сином спадкодавця, проживає на території російської федерації, зв'язок із ним тривалий час відсутній, що зумовило неповідомлення своєчасно ОСОБА_3 про відмову батька від прийняття спадщини.
Також, причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_3 вказано те, що остання хворіє розсіяним склерозом, у зв'язку з чим змушена постійно проходити лікування, що не дозволяє їй вести повноцінний спосіб життя. Вказане позивачкою підтверджено медичними документами (а.с. 24-36).
Зокрема з наданих ОСОБА_3 медичних документів встановлено, що остання є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства внаслідок загального захворювання, хворіє рядом хронічних захворювань, щосупроводжується фізичними обмеженнями, періодичними загостреннями, потребує постійного лікування, що унеможливлює активне пересування і своєчасне звернення до нотаріальних органів.
Суд бере до уваги те, що позивачка після отримання відомостей про можливість спадкування негайно звернулася до нотаріуса, тобто виявила належну зацікавленість у реалізації спадкових прав.
Вищевказані обставини у своїй сукупності підтверджують наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а відтак суд дійшов висновку, що визначення позивачці додаткового строку тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням законної сили є достатнім і співмірним для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Керуючись статтями 1270, 1272 ЦК України, статтями 2, 81, 89, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер приблизно в 2018 році, тривалістю три місяці, який розпочинається з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 16.10.2025.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО