Ухвала від 17.10.2025 по справі 461/8496/25

Справа № 461/8496/25

Провадження № 1-кс/461/6411/25

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

17.10.2025 слідча суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №№42025142400000093 від 25.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчої судді зі вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт кримінальному провадженні за №42025142400000093 від 25.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, на майно, вилучене 15.10.2025-16.10.2025 у ході проведення слідчих дій.

В обґрунтування клопотання зазначає, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025142400000093 від 25.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

У статті 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, до злочинів віднесені, зокрема, наступні умисні дії: вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, у період часу з 25 вересня 2025 до 15 жовтня 2025 вимагав та 15.10.2025, приблизно о 21:30 год., одержав для себе від гр. України, ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ОСОБА_7 , неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 83 502 грн., 79 коп., за здійснення ним впливу на прийняття посадовими особами РТЦК та СП, які уповноважені, згідно своїх службових повноважень та обов'язків та згідно примітки до ст. 369-2 КК України, є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, прийняти позитивне рішення у виключені ОСОБА_7 із військового обліку.

Так, у вересні 2025 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та протиправного збагачення, повідомив ОСОБА_7 про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 10000 доларів США за здійснення ним впливу на прийняття посадовими особами РТЦК та СП, які уповноважені прийняти рішення про здійснення виключення ОСОБА_7 із військового обліку.

У подальшому на початку жовтня, точного часу органом досудового розслідування не встановлено ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, повторно висловив в ході телефонної розмови ОСОБА_7 вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди в раніше обумовленій сумі за здійснення ним впливу на прийняття посадовими особами РТЦ та СП, які уповноважені, згідно своїх службових повноважень та обов'язків прийняти позитивне рішення у здійсненні виключення ОСОБА_7 , із військового обліку та вказав ОСОБА_7 , про необхідність передачі вказаних грошових коштів у спосіб, який визначив ОСОБА_5 , а саме через їхнього спільного знайомого ОСОБА_6 ..

Надалі, 15.10.2025 у ході телефонної розмови між ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , останній вказав про необхідність передачі йому грошових коштів у сумі 2000 доларів США, за здійснення ним впливу на прийняття посадовими особами РТЦК та СП, які уповноважені прийняти рішення про здійснення виключення ОСОБА_7 із військового обліку та копії документів, що посвідчують особу ОСОБА_7 .. При цьому, ОСОБА_8 , зазначив, що у разі ненадання йому вказаної суми неправомірної вигоди, посадовими особами РТЦК та СП, не буде прийнято рішення про виключення ОСОБА_7 із військового обліку.

Того ж дня, близько 13 год. 31 хв. ОСОБА_5 надіслав смс повідомлення ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ОСОБА_7 із вимогою про передачу раніше обумовлених грошових 15.10.2025. На далі в ході телефонних розмов ОСОБА_6 із ОСОБА_5 , останній визначив спосіб передачі йому обумовленої неправомірної вигоди, а саме, ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , передасть грошові кошти невідомій на даний час йому особі таксисту, яку визначить ОСОБА_5 .

У подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, 15.10.2025, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час вказав ОСОБА_9 , яка не була обізнана в протиправній діяльності ОСОБА_5 , приїхати за адресою: м. Львів, вул. Таллінська 1, та отримати грошові кошти.

У подальшому 15.10.2025 близько 21:30 год, ОСОБА_6 діючи в інтересах ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою м. Львів, вул. Таллінська 1, виконуючи вказівки ОСОБА_5 передав раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 83 502 грн., 79 коп., ОСОБА_9 , яка в подальшому згідно вказівок ОСОБА_5 , вказані грошові кошти мала передати останньому.

Відразу після закінчення зустрічі ОСОБА_9 з ОСОБА_6 , правоохоронними органами припинено протиправну діяльність ОСОБА_5 , а предмет неправомірної вигоди вилучено.

У ході розслідування вказаного кримінального було проведено низку обшуків та вилучено предмети та речі, які визнані речовими доказами та мають значення для досудового розслідування, а саме:

У ході проведення обшуку у гаражному приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки Iphone 15 Pro MAX, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 із сім карткою оператора мобільного зв'язку із № НОМЕР_3 .

У ході проведення обшуку у салоні транспортного засобу марки «Hyundai» модель «Kona» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , розміщеного за адресою: місто Львів, вулиця Талінська, 1, на передньому пасажирському сидінні виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro MAX» в корпус білого кольору у чорному чохлі, із встановленою сім-карткою із абонентським номером оператора стільникового зв'язку ТОВ «лайфселл» НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 IMEI 2: НОМЕР_7 ;

- фотокартку у двох взірцях із зображенням немовляти, копію паспорта серія номер НОМЕР_8 , виданого на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1 арк., копію картки платника податків № НОМЕР_9 , виданої на ім'я ОСОБА_10 на 1 арк.;

- 2 грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна із наступними серіями та номерами: DF 44787691A , FB44475609 A та 18 купюр із аналогічними серіями та номерами - КВ 45232212 К, номіналом 100 доларів США кожна.

У ході проведення обшуку домоволодіння що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено:

- печатку у корпусі синього кольору із відтиском «Знято з військового обліку військовослужбовця Сихівським РВК»;

- печатку у корпусі синього кольору із відтиском « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код НОМЕР_10 ;

- печатку в корпусі синього кольору із відтиском «Взяти на військовий облік військовослужбовця Сихівським РВК»;

- чорнильницю прямокутної форми в корпусі сіро-синього кольору із надписом «Econo mix»;

- картонну коробку із ТТН №2045093247;

- пластмасову ємкість із вмістом рідини синього кольору (ємкість із надписом на корпусі «Axent»;

- сім-картку мобільного оператора «Київстар» із нанесеними на ній цифровими номерами: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ;

- три картки пам'яті об'ємом «micro SD», обсягом пам'яті 64 та 8 Гб;

- дві картки пам'яті об'ємом «micro SD», марки «Соні» обсягом 1024 Гб із пристроями для читання карток у кількості 2 шт.;

- дві картки пам'яті у металевому корпусі;

- картка пам'яті у пластмасовому корпусі чорно - жовтого кольору;

- карти пам'яті у корпусі з металу вкороченої довжини (без ідентифікаційних ознак);

- карта пам'яті у корпусі з металу та пластмаси чорного кольору із номером D 3356 AEBBE;

- карта пам'яті у корпусі з металу та пластмаси чорного кольору із номером : 00 108029;

- карта пам'яті із металу та пластмаси помаранчевого кольору із номером, без ідентифікуючих ознак;

- картка пам'яті в корпусі чорного кольору із надписом «Apaсеr»;

- карта пам'яті в корпусі чорного кольору із надписом «Transcend»

- картка пам'яті в корпусі із пластмаси червоного кольору із надписом «Sandisk» та брилком;

- картка пам'яті в корпусі із пластмаси червоно-чорного кольору (без ідентифкуючих ознак);

- картка пам'яті в корпусі із пластмаси чорного кольору із надписом «Lexar»;

- картка пам'яті з металу у вигляді карабіна Обсягом 32 гб.

У ході проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено:

- пластмасову коробку із сім картами із серійними номерами : НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , флеш накопичувач Micro SD 4 GB.

16.10.2025 слідчим винесено постанову про визнання вище вказаних речей речовими доказами у кримінальному провадженні №42025142400000093 від 25.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

У зв'язку з наведеним, з метою збереження речових доказів на вище перелічене майно (документи) просить накласти арешт.

Слідчий у судове засідання не з'явився, у клопотанні просить проводити розгляд у його відсутності та відсутності прокурора.

З метою забезпечення арешту майна, слідча суддя вважає за можливе у порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження

Клопотання узгоджено з вимогами ст. 171 КПК України і доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні зазначені підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У частині 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142400000093 від 25.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, триває, та у подальшому може виникнути необхідність у додатковому дослідженні вказаних у клопотанні речових доказів для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, враховуючи викладене, слідча суддя доходить до висновку, що вказані у клопотанні земельні ділянки відповідають критеріям ст. 98, ч.2 ст. 170 КПК України, а також можуть мати суттєве значення для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності. у зв'язку з чим, з метою їхнього збереження, слідча суддя вважає за необхідне накласти на них арешт.

Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження, вилученими в ході огляду місця події речима та предметами, з метою запобігання їхньому зникненню, пошкодженню чи відчуженню. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.

На підставі вищевикладеного, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідча суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Клопотання задовольнити.

2. Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №42025142400000093 від 25.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, вилучене 15.10.2025-16.10.2025 у ході проведення слідчих дій, а саме: