Дата документу 16.10.2025
Справа № 334/8767/25
Провадження № 1-кс/334/2564/25
16 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, освіта середньо-спеціальна, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -
за участі: прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , -
встановив:
Старший СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням, погодженим прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ..
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, перебувають матеріали кримінального провадження внесеного 14.10.2025 до ЄРДР № 12025082050001955 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, щовійськовослужбовець ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, проходячи військову службу на посаді майстра взводу безпілотних авіаційних комплексів 4 парашутно - десантного батальйону у військовому званні «солдат» вчинив кримінальне правопорушення (злочин) за таких обставин.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля третього під'їзду будинку АДРЕСА_2 , 13 жовтня 2025 року близько 21 години 40 хвилин під час словесного конфлікту з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи в руці предмет, зовні схожий на ніж (тип, розміри та інші характеристики органом досудового розслідування на теперішній час не встановлено), наніс ОСОБА_8 у ділянку лівої бічної поверхні черевної стінки, праву поперекову ділянку та ліве передпліччя не менше трьох ударів, спричинивши йому своїми діями тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення бічної черевної стінки з ушкодженням паренхіми печінки, гемоперитонеумом І ступеня, а також колото- різані рани поперекової ділянки справа і колото-різаної рани лівого передпліччя
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодження, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
14.10.2025 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
14.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування/суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку зх. Речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з підстав зазначених в ньому, просили клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати йому будь-який більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_9 заперечувала проти обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи вказані у клопотанні ризики недоведеними. Просила обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Свідок, заявлений стороною захисту, ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він є братом підозрюваного, вони обоє є військовослужбовцями. Безпосереднім свідком подій він не був, однак може охарактеризувати брата, як доброзичливу та порядку людину; додав, що передав потерпілому на лікування 10000,00 грн.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтоване клопотання та заперечення на клопотання, дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше не судимий, в силу ст.. 89 КК України, підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що додані до клопотання матеріали (протокол огляду місця події від 13.10.2025; протокол допиту в якості потерпілого ОСОБА_11 ; довідка з КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР від 14.10.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; протокол допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_14 ) свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_15 інкримінованого кримінального правопорушення.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Копії вказаних матеріалів додано до клопотання та досліджено у судовому засіданні.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
У клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків та намагатись тиснути на них шляхом вмовляння.
Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризиків передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (який, на думку слідчого, підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років та може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання; знищити, сховати або спотворити будь які речі, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження та вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення) виходячи з наступного.
Тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії»).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Так, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути виправдана очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.
Доказів того, що підозрюваний може покинути територію Запорізької області чи Україну, не надано.
Доводи клопотання про те, що не вилучено предмет злочину, не свідчать про те, що підозрюваний може його спотворити чи знищити.
Доказів того, що підозрюваний притягався до адміністративної відповідальності або був засуджений за вчинення інших корисливих злочинів слідчому судді не надано та до клопотання не долучено.
Натомість матеріалами доданими до клопотання підтверджується, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, має постійне місце реєстрації/проживання, що не оспорюється учасниками провадження.
Підозрюваний ОСОБА_5 потребує застосування до нього запобіжного заходу. Водночас слідчий суддя не погоджується із стороною обвинувачення в тому, що застосування до підозрюваного більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів, не буде здатним запобігти встановленому ризику.
Наведені вище фактичні дані у сукупності дають підстави для висновку про відсутність підстав для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, та про те, що доведеному ризику здатний запобігти запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем реєстрації/мешкання підозрюваного.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором та слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не доведено що до підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою для запобігання наведеному ризику, слідчий суддя доходить висновку що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження до ОСОБА_5 доцільно застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, який забезпечить дотримання ним процесуальних обов'язків під час досудового слідства.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно матеріалів наданих стороною захисту, підозрюваний ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені п.п. 1-3 ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 29, 55, 63, 129 Конституції України, ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
В клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 (два) місяці, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному 14.10.2025 до ЄРДР №12025082050001955 за ч.1 ст. 121 КК України, а саме до 10 грудня 2025 року, без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися цілодобово з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 10 грудня 2025 року.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що у разі ухилення від виконання цієї ухвали слідчим суддею, судом може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу щодо нього на більш суворий.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на Запорізьке районне управління поліції ГУНП в Запорізькій області
Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: