Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2904/24
Провадження №: 2/332/191/25
17 жовтня 2025 р. м.Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,
при секретарі - Васильченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ( місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором-
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів » (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»/позивач/товариство) в особі представника за довіреністю Грибанова Д.В. звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість у розмірі 54033,32 грн, а також понесені судові витрати. В обґрунтування позову зазначено, що 07 лютого 2018р. між ОСОБА_1 (далі - Відповідач) та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ІДЕЯ БАНК" (далі - Первісний кредитор, AT "ІДЕЯ БАНК", Банк) було укладено Кредитний договір №Z75.00405.003642643 , за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 23780,00 грн.(в т.ч. страховий платіж в сумі 3280 грн., строком на 48 місяців, змінювана процентна ставка 9,99 %, плата за обслуговування кредитної заборгованості 2,98% щомісячно.
02.12.2020 між AT "ІДЕЯ БАНК" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу №12/89 у відповідності до умов якого, AT «Ідея Банк» відступає , а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу №12/89 від 02.12.2020, право вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №Z75.00405.003642643 від 07.02.2018 року в сумі 45721.68 гри., з яких:21127.19 грн. - заборгованість за основним боргом;4894.30 грн. - заборгованість за відсотками;19700.19 грн. - заборгованість за комісіями;
При цьому всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Всупереч умовам Кредитного договору від 07.02.2018 року , незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
В період з 09.08.2021 по 06.11.2023 з Відповідача було стягнуто грошові кошти за Кредитним договором №Z75.00405.003642643 від 07.02.2018 року в розмірі 27608,71 грн.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 02.12.2020 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № Z75.00405.003642643 від 07 лютого 2018р. в сумі 18112,97 грн. з яких: 18112.97 грн. - заборгованість за основним боргом; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками;0,00 грн. - заборгованість за комісіями.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «Таскомбанк»:
-Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №113/4339802-СК від 5 лютого 2018р.
- Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №113/4163018-СК від 12 грудня 2017р., підписанням яких акцептувала Публічні пропозиції AT "Таскомбанк ", які розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua та беззастережно приєдналася до умов зазначених Договорів. Строк дії Кредитного ліміту за Кредитними договорами становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення Кредитного ліміту. При цьому після закінчення зазначеного періоду, строк дії Кредитних лімітів автоматично пролонгується, окрім випадків: якщо Банк прийняв рішення не продовжувати строк дії Кредитного ліміту; направлення Клієнтом до Банку письмової заяви про відмову від користування лімітом кредитної лінії та/або про закриття Поточного рахунку.
20.05.2021 між АТ «Таскомбанк » та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу № НІ/11/3-Ф від 20.05.2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) AT «Таскомбанк» суму фінансування, а «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними договорами , Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/3-Ф від 20.05.2021 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №113/4339802-СК від 5 лютого 2018р. в сумі 35776, 08 грн., з яких:18854, 36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15621,72 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. заборгованість по комісії;1300 грн. - пеня, штрафи.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПБ» ні на рахунки попереднього кредитора.
В період з 12.06.2023 по 07.08.2023 з Відповідача було стягнуто грошові кошти в розмірі 4354,83 грн.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 20.05.2021 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Ф «ЄАПБ» за кредитним договором № 113/4339802-СК від 5 лютого 2018р. в сумі 31421.25 грн., з яких : 18854,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11266.89 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - заборгованість по комісії; 1300 грн. - пеня, штрафи.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/3-Ф від 20.05.2021 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №113/4163018-СК від 12 грудня 2017р. в сумі 4499,10 грн., з яких:1750,03 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1449,07 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. заборгованість по комісії;1300 грн. - пеня, штрафи.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПЕ ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 20.05.2021 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 113/4163018-СК від 12 грудня 2017р. в сумі 4499.10 грн., з яких:1750,03 грн. - заборгованість по тілу кредиту;1449.07 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - заборгованість по комісії; 1300 грн. - пеня, штрафи.
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за договорами у загальному розмірі 54 033,32 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою від 27.05.2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи(а.с. 56 том 1).
Від представника відповідача - адвоката Черкашина І.І. 14.06.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача вважає незаконним стягнення комісії за кредитними договорами , сплачена відповідачем комісія підлягає зарахуванню до основної заборгованості відповідача в порядку ст. 216 ЦК України . Крім того зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність кредитної заборгованості за укладеними договорами, її розміри та періоди, за якими слід розраховувати розмір заборгованості, відсутні будь-які підтвердження отримання відповідачем повідомлень про відступлення прав грошової вимоги , позивачем не доведено перехід до позивача права вимоги за кредитними договорами №113/4339802-СК від 5 лютого 2018р. та №113/4163018-СК від 12 грудня 2017р. Просив застосувати строки позовної давності за договором від 12.12.2017 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі , стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати .
Від представника позивача ОСОБА_2 21.06.2024 , через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, доводи якої у загальному аналогічні тим, що наведені у позовній заяві. Додатково представник позивача зазначив, що не погоджується із доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, просить суд відхилити доводи відповідача за змістом відзиву як безпідставні та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Крім того, наголосив на тому, що договори , укладені з ОСОБА_1 в судовому порядку не були розірвані та , відповідно до вимог чинного законодавства, недійсними не визнані. 23.07. 2024 та 11.09.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії виписок по рахунку та розрахунки заборгованості за кредитними договорами №113/4339802-СК від 5 лютого 2018р. та №113/4163018-СК від 12 грудня 2017р. , копії меморіального ордеру№1176387 від 07.02.2018 на суму 23780,00грн., в якому платником та отримувачем зазначено ОСОБА_1 , призначення платежу: видача кредиту згідно кредитного договору №Z75.00405.003642643 від 07.08.2018, копії меморіального ордеру№1176388 від 07.02.2018 на суму 3280,00грн., в якому платником зазначено ОСОБА_1 , отримувачем - Коміс.страх.Кред.,«АХА», призначення платежу: страховий платіж - №Z75.00405.003642643 - ОСОБА_1 , копії меморіального ордеру№1176390 від 07.02.2018 на суму 20500,00грн., в якому платником та отримувачем зазначено ОСОБА_1 , призначення платежу: видача кредиту згідно кредитного договору №Z75.00405.003642643 від 07.08.2018, довідку-рахунок заборгованості за вищезазначеним договором.
25.03.2025 представником відповідача - адвокатом Черкашиним І.І. через систему «Електронний суд " суду надано заперечення (на відповідь на відзив), які він просить врахувати при розгляді справи по суті. Доводи заперечень аналогічні тим, що наведені у відзиві на позов від 12.06.2024(до суду надійшов 14.06.2024). Представник відповідача вважає позовну заяву та відповідь на відзив необґрунтованими , а вимоги такими , що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 15.05.2025 року явку представника позивача визнано обов'язковою(а.с. 112 том 2)
23.07.2025 року від представника позивача Білотіл А.Г. до суд надійшли письмові пояснення та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача , просить прийняти дані письмові пояснення до розгляду та долучити їх до матеріалів справи разом з додатками (копія додаткової угоди№1 від 19.02.2021 року до договору факторингу №12/89 від 02.12.2020 року, копія платіжного доручення №16730 від 03.12.2020 року, в якому зазначено призначення платежу : плата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №12/89 від 02.12.2020, копія платіжного доручення № 16632 від 22.10.2020 року), також просять судове засідання проводити за відсутності представника позивача, на підставі наявних в справі доказів , позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» понесені судові витрати .
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином , у відповіді на відзив від 21.06.2024 та в письмових поясненнях від 23.07.2025 просили розглянути справу за відсутності представника позивача , позовні вимоги задовольнити в повному обсязі , стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Від представника відповідача, адвоката Светашової І.В. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та її представника , проти задоволення позову заперечують на підставах , зазначених у відзиві та запереченнях, які наявні в матеріалах справи .
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 07 лютого 2018р. між ОСОБА_1 (далі - Відповідач) та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ІДЕЯ БАНК" (далі - Первісний кредитор, AT "ІДЕЯ БАНК", Банк) було укладено Кредитний договір №Z75.00405.003642643 , за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 23780,00 грн.(в т.ч. страховий платіж в сумі 3280 грн.), строком на 48 місяців, змінювана процентна ставка 9,99 %, плата за обслуговування кредитної заборгованості 2,98% щомісячно.
02.12.2020 між AT "ІДЕЯ БАНК" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу №12/89 у відповідності до умов якого, AT «Ідея Банк» відступає , а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу №12/89 від 02.12.2020, право вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №Z75.00405.003642643 від 07.02.2018 року в сумі 45721.68 гри., з яких:21127.19 грн. - заборгованість за основним боргом;4894.30 грн. - заборгованість за відсотками;19700.19 грн. - заборгованість за комісіями;
При цьому всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Всупереч умовам Кредитного договору від 07.02.2018 року , незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
В період з 09.08.2021 по 06.11.2023 позивачем (новим кредитором)з Відповідача було стягнуто грошові кошти за Кредитним договором №Z75.00405.003642643 від 07.02.2018 року в розмірі 27608,71 грн.(3014,22 грн. основого боргу, 4894,30 грн . заборгованість за відсотками та 19700,19 грн. заборгованість за комісіями).
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 02.12.2020 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, позивачем зазначено суму до стягнення з відповідача за кредитним договором № Z75.00405.003642643 від 07 лютого 2018р. - 18112,97 грн. з яких: 18112.97 грн. - заборгованість за основним боргом; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками;0,00 грн. - заборгованість за комісіями.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «Таскомбанк»:
Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №113/4339802-СК від 5 лютого 2018р. та Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №113/4163018-СК від 12 грудня 2017р., підписанням яких акцептувала Публічні пропозиції AT "Таскомбанк ", які розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua та беззастережно приєдналася до умов зазначених Договорів. Строк дії Кредитного ліміту за Кредитними договорами становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення Кредитного ліміту. При цьому після закінчення зазначеного періоду, строк дії Кредитних лімітів автоматично пролонгується, окрім випадків: якщо Банк прийняв рішення не продовжувати строк дії Кредитного ліміту; направлення Клієнтом до Банку письмової заяви про відмову від користування лімітом кредитної лінії та/або про закриття Поточного рахунку.
20.05.2021 між АТ «Таскомбанк » та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу № НІ/11/3-Ф від 20.05.2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) AT «Таскомбанк» суму фінансування, а «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними договорами , Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/3-Ф від 20.05.2021 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №113/4339802-СК від 5 лютого 2018р. в сумі 35776, 08 грн., з яких:18854, 36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15621,72 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. заборгованість по комісії;1300 грн. - пеня, штрафи.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПБ» ні на рахунки попереднього кредитора.
В період з 12.06.2023 по 07.08.2023 позивачем (новим кредитором) з відповідача було стягнуто грошові кошти в розмірі 4354,83 грн.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 20.05.2021 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 113/4339802-СК від 5 лютого 2018р. в сумі 31421.25 грн., з яких : 18854,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11266.89 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - заборгованість по комісії; 1300 грн. - пеня, штрафи.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/3-Ф від 20.05.2021 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №113/4163018-СК від 12 грудня 2017р. в сумі 4499,10 грн., з яких:1750,03 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1449,07 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. заборгованість по комісії;1300 грн. - пеня, штрафи.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПЕ ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 20.05.2021 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 113/4163018-СК від 12 грудня 2017р. в сумі 4499,10 грн., з яких:1750,03 грн. - заборгованість по тілу кредиту;1449.07 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - заборгованість по комісії; 1300 грн. - пеня, штрафи.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою для виникнення зобов'язань.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу,та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов'язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
З системного аналізу наведених положень цивільного законодавства випливає, що законом до договору кредитування встановлено обов'язковість письмової форми, про дотримання якої свідчить підпис сторін.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У зв'язку з викладеним є очевидним, що у разі укладення договору у письмовій формі усі його умови повинні бути викладеними в договорі та підписаними сторонами.
В силу ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У зв'язку з викладеним є очевидним, що у разі укладення договору у письмовій формі усі його умови повинні бути викладеними в договорі та підписаними сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, АТ «Ідея Банк» виконав взяті на себе зобов'язання, а саме видав відповідачу на підставі кредитного договору від 07.02.2018 року № Z75.00405.003642643 кредит у сумі 23780,00 грн. , в т.ч. страховий платіж в сумі 3280 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру №1176387 від 07.02.2025 , копією меморіального ордеру № 1176388 від 07.02.2018, копією меморіального ордеру № 1176390 від 07.02.2018 р.(том 2 а.с. 52).
Щодо кредитних договорів №113/4339802-СК від 5 лютого 2018р. та №113/4163018-СК від 12 грудня 2017р.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Таскомбанк » вищезазначені свої договірні зобов'язання виконало належним чином, надавши ОСОБА_1 можливість користуватися обумовленими фінансовими ресурсами, що підтверджується виписками по рахункам позичальника та розрахунками заборгованості з яких вбачається , що відповідач користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість .
20.05.2021 між АТ «Таскомбанк » та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу № НІ/11/3-Ф від 20.05.2021
ТОВ «ФК «ЄАПБ» за платіжним дорученням № 17106 від 20.05.2021 року здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу№ НІ/11/3-Ф від 20.05.2021.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/3-Ф від 20.05.2021 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №113/4339802-СК від 5 лютого 2018р. в сумі 35776, 08 грн., з яких:18854, 36 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15621,72 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. заборгованість по комісії;1300 грн. - пеня, штрафи.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/3-Ф від 20.05.2021 Реєстру Прав Вимог, позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №113/4163018-СК від 12 грудня 2017р. в сумі 4499,10 грн., з яких:1750,03 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1449,07 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. заборгованість по комісії;1300 грн. - пеня, штрафи.
Отже, посилання Відповідача на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано суду доказів отримання ним кредитних коштів від Первісного кредитору є безпідставним, оскільки факт їх надання підтверджуються, власне, наявними у матеріалах справи Кредитними договорами , які є дійсними в силу приписів ст. 204 ЦК України про правомірність правочинів. При цьому вимог щодо визнання зазначених правочинів недійсними чи встановлення факту їх неукладеності до суду заявлено не було. Зазначений правочин підтверджує факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в позику чи кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі. Крім того, що Відповідач, як тримач карткового рахунку на який було перераховано кредитні кошти може, власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження, або спростування факту перерахування кредитних коштів по вищенаведених договорах.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПБ» ні на рахунки попереднього кредитора.
Щодо повідомлення Відповідача про відступлення права вимоги зазначено, що згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі". При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Також зазначено, що в законодавстві України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Виходячи із ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор лише несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.
З метою надання, вичерпної інформації по справі, Позивач звернувся до Первісних кредиторів, з відповідними запитами на надання інформації щодо надання додаткових доказів, а саме детальних розрахунків заборгованості та доказів, що підтверджують надання (перерахування) коштів Відповідачу за укладеними договорами.
Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» після отримання відповідей на свої запити, з метою ґрунтовного, повного та об'єктивного вирішення справи просив суд, долучити до матеріалів справи копії виписок по рахунку та розрахунки заборгованості за кредитними договорами №113/4339802-СК від 5 лютого 2018р. та №113/4163018-СК від 12 грудня 2017р. , копії меморіального ордеру№1176387 від 07.02.2018 на суму 23780,00грн., в якому платником та отримувачем зазначено ОСОБА_1 , призначення платежу: видача кредиту згідно кредитного договору №Z75.00405.003642643 від 07.08.2018, копії меморіального ордеру№1176388 від 07.02.2018 на суму 3280,00грн., в якому платником зазначено ОСОБА_1 , отримувачем - Коміс.страх.Кред.,«АХА», призначення платежу: страховий платіж - №Z75.00405.003642643 - ОСОБА_1 , копії меморіального ордеру№1176390 від 07.02.2018 на суму 20500,00грн., в якому платником та отримувачем зазначено ОСОБА_1 , призначення платежу: видача кредиту згідно кредитного договору №Z75.00405.003642643 від 07.08.2018, довідку-рахунок заборгованості за вищезазначеним договором, копію додаткової угоди№1 від 19.02.2021 року до договору факторингу №12/89 від 02.12.2020 року, копія платіжного доручення №16730 від 03.12.2020 року, в якому зазначено призначення платежу : плата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №12/89 від 02.12.2020, копія платіжного доручення № 16632 від 22.10.2020 року(а.с.96), копія платіжного доручення №17106 від 20.05.2021 року, в якому зазначено призначення платежу : плата за договором факторингу №НІ/11/3-Ф від 20.05.2021 року(а.с. 97).
Отже, Позивач надав суду належні та допустимі докази, які підтверджують факт переходу права грошової вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відносно ОСОБА_1 .
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (свобода договору).
За приписами ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Ідея Банк», АТ «Таскомбанк»).
Умови договорів приєднання розробляються кредитодавцем, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим кредитодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Приписами ст.525, 526, 530, 610, 612 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, за змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.
За загальним правилом, передбаченим ст.204 ЦК України,правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Приписами ч.2, 3 ст.215 ЦК України визначено, щонедійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на час існування спірних правовідносин) загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків),комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відтак Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавецьна вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року),щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно доч.1, 2 ст.11,ч.5 ст.12Закону України «Про споживче кредитування».
Як вбачається з кредитного договору №Z75.00405.003642643 від 07.02.2018, укладеного між АТ «Ідея Банк» і ОСОБА_1 , встановлено плату за обслуговування кредиту щомісячно в розмірі 708,64 грн., без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно згідно Графіку платежів.
Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами кредитного договору не передбачено.
Фактично на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць послуги з надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку тощо, мають оплатний характер, що суперечить вимогам ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, з огляду на те, що позичальнику встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що положення пунктів кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 708,64 грн. ,є нікчемними.
Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом вправі звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов'язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги і заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч.5 ст.216 ЦК України).
За правилами вказаної статті реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та сформульований висновок щодо нікчемності пунктів кредитного договору щодо плати за обслуговування кредитної заборгованості , зазначена в довідці-розрахунку АТ «Ідея Банк» та в позовних вимогах ТОВ «ФК «ЄАПБ» складова сукупної кредитної заборгованості позичальника у виді боргу за нарахованими та несплаченими комісіями в сумі 19700,19 грн. є безпідставною і не підлягає стягненню з відповідача.
Разом з тим, згідно позовної заяви , в період з 09.08.2021 по 06.11.2023 року з ОСОБА_1 було стягнуто за кредитним договором №Z75.00405.003642643 від 07.02.2018 року 27608,71 грн., з яких 19700,19 грн. - як оплата комісії.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1)у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі згідно до договору про споживчий кредит.
Тому, на виконання ч.1, 5 ст.216 ЦК України, застосовуючи реституцію як наслідок нікчемності пунктів кредитного договору щодо плати за обслуговування кредитної заборгованості , сплачені відповідачем кошти на обслуговування кредиту підлягають вирахуванню із загального розміру кредитної заборгованості.
Отже, заборгованість відповідача за кредитним договором №Z75.00405.003642643 від 07.02.2018 року, яка підлягає стягненню на користь позивача, після перерахунку відсутня.
Наведений висновок суду повністю узгоджується з правою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, яка в силу вимог ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Водночас питання дійсності грошової вимоги за кредитним договором, право якої відступалося (передавалося) за договором факторингу від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ », є предметом відповідальності клієнта перед фактором (ст.1081 ЦК України, розділи 6, 9 договору факторингу).
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №Z75.00405.003642643 від 07.02.2018 року в розмірі 18112,97 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо спливу строків позовної давності за кредитним договором від 12.12.2017 року суд зазначає наступне.
Цивільним кодексом України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст.ст. 256, 257 ЦК України).
Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебігу позовної давності починається заново.
Окрім того, 11.03.2020 року постановою Кабінету Міністрів України « Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 впроваджено дію карантину на території України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст..ст. 257,258,362,559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України були продовжені на строк дії такого карантину (п.12 Прикінцевих перехідних положень ЦКУ).
24.02.2022 року Законом України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст..ст.257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії ( п.19. Прикінцевих перехідних положень ЦКУ). У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.. 625 УК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання ( невиконання, часткове виконання), за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем ( позикодавцем).
01.07.2023 р. завершено дію карантину ( Постанова КМУ № 651 від 27.06.2023). Однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11.03.2020р. продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцяти денний строк після його припинення або скасування.
Кредитний договір укладено між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 12.12.2017 року. Однак Відповідач користувалася кредитними коштами і здійснювала платежі до 31.01.2019 року, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку (том 2 а.с.41-43, 44-47).
Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості: за Кредитним договором № 113/4339802-СК в розмірі 31421,25 гри, з яких: 18854,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту;11266,89 грн. - заборгованість по відсоткам;0,00 грн. - заборгованість по комісії;1300,00 грн. - пеня, штрафи;
за Кредитним договором № 113/4163018-СК в розмірі 4499,10 гри., з яких:1750,03 грн. - заборгованість по тілу кредиту;1449,07 грн. - заборгованість по відсоткам;0,00 грн. - заборгованість по комісії;1300 грн. - пеня, штрафи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 66046 від 12.04.2024 р.
На підставі ст.141,142 ЦПК України з відповідача на користь банку підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно частці задоволених позовних вимог, в сумі 2013,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у AT «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 35920,35грн. , а саме: за Кредитним договором № 113/4339802-СК в розмірі 31421,25 грн., з яких: 18854,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту;11266,89 грн. - заборгованість по відсоткам;0,00 грн. - заборгованість по комісії;1300,00 грн. - пеня, штрафи; за Кредитним договором № 113/4163018-СК в розмірі 4499,10 гри., з яких: 1750,03 грн. - заборгованість по тілу кредиту;1449,07 грн. - заборгованість по відсоткам;0,00 грн. - заборгованість по комісії;1300 грн. - пеня, штрафи.
В задоволенні інших позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(код ЄДРПОУ 35625014) судові витрати в розмірі 2013,00 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.В.Сінєльнік