Справа № 307/3928/25
Провадження № 2/307/1395/25
про відмову у відкритті провадження у справі
16 жовтня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Кобрин Маріанна Михайлівна до Вільховецької територіальної громади Тячівського району, адреса: с. Вільхівці, вул. Центральна, 118, Тячівського району, Закарапатської області про скасування кадастрового номеру на земельну ділянку,
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кобрин Маріанна Михайлівна, звернувся в суд з позовною заявою до Вільховецької територіальної громади Тячівського району про скасування кадастрового номеру на земельну ділянку.
У позовній заяві позивач вказує, що відповідно до абз. 4 ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Посилається також на положення пункту 6 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» згідно якої, підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам законодавства.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за заявою з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України).
Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб'єктами та їх підпорядкованістю.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно пунктів, 2, 19 частини 1 статті 4 КАС України, дано визначення термінів публічно-правового спору - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;
Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За наведеним у пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначенням суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
З вищенаведеного констатується, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно - правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.
Спірні у справі, за заявленим позовом, спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України від 07 липня 2011 року №3613-VI "Про Державний земельний кадастр", згідно з нормами статті 1 якого державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Частинами першою, другою статті 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Частинами першою та четвертою статті 9 цього ж Закону визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Статтею 16 вищевказаного Закону встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
За змістом частини першої, абзаців першого, другого частини другої, частин дев'ятої, десятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Тож державна реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера є результатом реалізації органами Держгеокадастру належних їм контрольних функцій у сфері управлінської діяльності.
Прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 817/154/18).
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2022 року у справі № 802/1840/18-а сформував схожий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про те, що дії стосовно державної реєстрації земельної ділянки спрямовані для визначення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав та не стосуються реєстрації речових прав на неї.
Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1984/16.
У даному випадку позивач заявляє вимогу, а саме про скасування в Державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2124482500:01:003:041 площею 0,5624 га, в урочищі Заділок на території Добрянської сільської ради Вільховецької ОТГ.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить скасувати в Державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2124482500:01:003:041 площею 0,5624 га, в урочищі Заділок на території Добрянської сільської ради Вільховецької ОТГ.
При цьому, будь-яких позовних вимог які б випливали з заявленої позовної вимоги, або ж були з нею пов'язані, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою або ж визнання права власності на цю земельну ділянку чи її частину про скасування кадастрового номера на яку просить позивач, до Вільховецької територіальної громади, не предявлено.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2124482500:01:003:041 площею 0,5624 га. в урочищі Заділок на території Добрянської сільскої ради Вільховецької ОТГ , була здійснена на підставі технічної документації із землеутрою щодо встанолвення (відновлення) меж земельної діялнки в натурі ( на місцевості) , яка не відповідає вимогам закону, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Тому суд вважає, що цей спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач у спірних правовідносинах реалізував наявні у нього за законом контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Спору про речове право у справі не заявлено.
Зважуючи на характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов'язків у цих правовідносинах та їх суб'єктний склад, суд дійшов до висновку, що у цій справі між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене вище, вважаю за доцільне відмовити у відкритті провадження за поданою позовною заявою, оскільки вимоги позовної заяви слід розглядати в межах позовного адміністративного, а не цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 293, 315, 353-354 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Кобрин Маріанна Михайлівна до Вільховецької територіальної громади Тячівського району про скасування кадастрового номеру.
Роз'яснити позивачу право звернення до суду за захистом своїх прав в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі надіслати заявнику разом із заявою та доданими до неї матеріалами. Копія заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бряник М.М.