Справа №127/31890/25
Провадження №1-кс/127/12531/25
13 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
представника скаржника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про зобов'язання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання про закриття кримінального провадження №22025020000000086 від 29.04.2025 та зобов'язання прокурора після вирішення питання про закриття кримінального провадження вирішити питання скасування арешту майна в кримінальному провадженні №22025020000000086 від 29.04.2025,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , зі скаргою про зобов'язання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання про закриття кримінального провадження №22025020000000086 від 29.04.2025 та зобов'язання прокурора після вирішення питання про закриття кримінального провадження вирішити питання скасування арешту майна в кримінальному провадженні №22025020000000086 від 29.04.2025.
Скарга мотивована тим, що в рамках кримінального провадження №22025020000000086 від 29.04.2025 у ОСОБА_6 в ході огляду транспортного засобу було вилучено низку речей, що належать йому на праві власності, зокрема автомобіль «LAND ROVER DISCOVERY», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Поряд з тим, в ході вказаного огляду та огляду приміщення пункту пропуску «Могилів-Подільській - Отач» митного посту «Дністер» Вінницької митниці, що мали місце 29.04.2025, слідчим вилучено низку монет, банкнот та марок (шагів), що належать ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 травня 2025 року у справі №127/13453/25 (провадження 1-кс/127/5708/25) задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на низку речей та документів, вилучених 29.04.2025 на території автомобільного пункту пропуску «Могилів-Подільській - Отач», в тому числі на вищевказаний автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію, що належать довірителю ОСОБА_3 .
Разом з тим, на думку сторони заявника скарги, в діях ОСОБА_6 відсутні обов'язкові ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, а саме об'єктивна сторона та об'єкт злочину. Вказане твердження обґрунтовано тим, що виявлені під час проходження митного огляду банкноти, монети та марки, які слідство вважає предметом злочину, були розміщені ОСОБА_6 у сумці, наданій йому ОСОБА_7 , яка відкрито перебувала на задньому пасажирському сидінні автомобіля біля пасажирських дверей. Як можна переконатися із відеозапису, наданого Вінницькою митницею, доступ до вказаної сумки не приховувався, не утруднювався, вона перебувала на видному місці, і доступ до неї можна було отримати безперешкодно. Так само ОСОБА_6 не виготовлялися жодні схованки (тайники), не подавалися підроблені або одержані незаконним шляхом документи, не вживалося жодних заходів до приховання чи утруднення виявлення вказаної сумки та предметів у ній, оскільки він сам не знав про наявність у ній будь - яких предметів, що можуть володіти ознаками культурних цінностей. Більш того, ОСОБА_6 сам відкрив двері автівки, біля яких розташовувалася вказана сумка, та сам передав один з альбомів, що містилися у ній, інспектору Вінницької митниці для проходження митного контролю. Перетин державного кордону України ОСОБА_6 здійснював через пункт пропуску митного посту «Дністер» у денний час доби, не вживаючи жодних заходів до уникнення митних формальностей або незаконного звільнення від митного контролю.
Тому, на думку сторони заявника скарги, вказані обставини виключають наявність у діях ОСОБА_6 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, рівно як і закінченого замаху на вчинення цього злочину, оскільки у його діях відсутні ознаки переміщення через митний кордон України культурних цінностей поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, окрім того, предмети, вилучені у ОСОБА_6 , а саме монети, банкноти і марки («шаги») не є культурними цінностями, тобто об'єктом суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України.
Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що в ході надання правової допомоги клієнтам було встановлено, що листом Рівненського краєзнавчого музею №143 від 04.06.2025 органу досудового розслідування було направлено «Висновок простої первинної державної експертизи культурних цінностей», виконаний фахівцем музею ОСОБА_8 , що фактично зводиться до фототаблиці вилучених банкнот, монет та «шагів» із їх ідентифікацією. Відповідно до Висновку експерта №322/25 від 29.08.2025, складеному за результатами проведення судової мистецтвознавчої експертизи на замовлення представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , банкноти, монети та «шаги», вилучені у ОСОБА_6 відповідно до переліку, зазначеному у «Висновку простої первинної державної експертизи культурних цінностей» від 04.06.2025, є типовими старожитностями, які мали широкий вжиток в певний час, тобто були тиражованими. При цьому, тиражовані об'єкти не містять ознак рідкісності у випадку відсутності доведеної причетності до історичних подій чи постатей, а сукупність об'єктів, вилучених у ОСОБА_6 , є простим збиранням і не являється колекцією.
На думку сторони заявника вказані вище обставини, встановлені акредитованим державним експертом за результатами проведення судової експертизи, виключають існування у предметів, вилучених у ОСОБА_6 , ознак культурних цінностей, а отже, виключають злочинність діяння ОСОБА_6 з їх переміщення через державний кордон України.
Додатково в скарзі зазначається, що 18 вересня 2025 року адвокатом ОСОБА_3 до Вінницької обласної прокуратури було направлено клопотання, в якому він просив закрити кримінальне провадження №22025020000000086 від 29.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю у діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, а також повернути ОСОБА_6 та ОСОБА_7 майно, вилучене в них в ході досудового розслідування кримінального провадження, скасувавши накладений на нього арешт майна.
Однак, 30 вересня 2025 року адвокатом ОСОБА_3 через ПАТ «Укрпошта» отримано копію постанови прокурора про відмову у задоволенні клопотання, датовану 19 вересня 2025 року, згідно якої прокурор не вбачає підстав для закриття кримінального провадження, оскільки ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного, законність накладеного на майно арешту підтверджено судовими рішеннями, а у кримінальному провадженні тривають слідчі (розшукові) дії та проводяться судові експертизи. Разом з тим, на думку сторони заявника скарги, прокурором залишено поза увагою, що статтею 284 КПК України йому надано повноваження закривати не тільки кримінальні провадження, де особі повідомлено про підозру, а й ті, що здійснюються за фактом вчинення кримінального правопорушення. Водночас, чинність судових рішень щодо надання дозволу на проведення огляду машини ОСОБА_6 та накладення арешту на майно не є предметом клопотання, що розглядалося прокурором. Оскільки, на думку сторони заявника скарги, очевидним є відсутність у діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, кримінальне провадження підлягає закриттю, а разом з тим прокурором має бути вирішене питання про скасування арешту майна та повернення вилученого майна законним володільцям. Представником володільців майна вже надано висновок судової експертизи, яка свідчить про відсутність предмету, та, як наслідок, складу злочину в діях ОСОБА_6 .
Враховуючи зазначене, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 просить суд зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання про закриття кримінального провадження №22025020000000086 від 29.04.2025 та зобов'язання прокурора при вирішенні питання про закриття кримінального провадження вирішити питання скасування арешту майна в кримінальному провадженні №22025020000000086 від 29.04.2025.
Представник скаржника адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, що в ній наведено.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що ним було винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №22025020000000086 від 29.04.2025 та скасуванні арешту майна в кримінальному провадженні №22025020000000086 від 29.04.2025. Відмову в задоволенні зазначеного клопотання пояснив тим, що законність накладеного арешту на майно перевірено слідчим суддею і в задоволенні клопотання сторони заявника про скасування арешту майна відмовлено, також зазначив, що на даний час проводиться судова мистецтвознавча експертиза, яка на дату розгляду скарги не завершена, з огляду на викладене просив відмовити в задоволенні вимог скарги.
Слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку прокурора, додатково зазначив, що заперечує щодо задоволення вимог скарги, оскільки в даному кримінальному провадженні винесено три постанови про призначення судових мистецтвознавчих експертиз, проведення яких, на дату розгляду скарги ще триває, та будь-яких висновків від експерта по призначених експертизах не надходило.
Дослідивши матеріали скарги та представлені слідчим копії матеріалів кримінального провадження №22025020000000086 від 29.04.2025, заслухавши думку заявника, прокурора та слідчого, слідчий суддя встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в провадженні слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №22025020000000086 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.04.2025 в зоні діяльності митного поста «Дністер» Вінницької митниці, на смугу руху «зелений коридор» напрямку «виїзд з України» міжнародного пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» прибув транспортний засіб марки «LAND RОVER», д.н.з. « НОМЕР_1 », під керуванням громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час здійснення митних формальностей щодо останнього, серед багажу в указаному автомобілі було виявлено предмети (монети, марки та банкноти), які мають ознаки культурних цінностей.
Під час проведення огляду місця події - робочого кабінету оперативного відділу адміністративної будівлі митниці пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» митного посту «Дністер» Вінницької митниці, виявлено та вилучено речі, вилучені того ж дня співробітником Вінницької митниці у ОСОБА_6 за результатами митного огляду його автомобіля: 31 монету із ознаками старовини, 14 банкнот із ознаками старовини, 4 марки із ознаками старовини.
Крім того, 29.04.2025 проведено огляд місця події - автомобіля «LAND ROVER DISCOVERY», р/н НОМЕР_1 , № ід. НОМЕР_2 , на території пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» митного посту «Дністер» Вінницької митниці, в ОСОБА_6 виявлено та вилучено: альбом чорного кольору із 46 монетами із ознаками старовини, альбом синього кольору із 106 монетами із ознаками старовини, альбом синього кольору у чохлі синього кольору із 20 монетами із ознаками старовини, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль «LAND ROVER DISCOVERY», р/н НОМЕР_1 , №ід. НОМЕР_2 .
30.04.2025 постановою слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_5 про визнання майна речовими доказами - вказане вище майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
01 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/13453/25 накладено арешт на вилучені 29.04.2025 за результатами огляду місця події - робочого кабінета оперативного відділу адміністративної будівлі митниці пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» митного посту «Дністер» Вінницької митниці, а також за результатами проведеного огляду місця події - автомобіля «LAND ROVER DISCOVERY», д.н.з. НОМЕР_1 , № ід. НОМЕР_2 , на території пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» митного посту «Дністер» Вінницької митниці:
- 31 монету із ознаками старовини,
- 14 банкнот із ознаками старовини,
- 4 марки із ознаками старовини,
- альбом чорного кольору із 46 монетами із ознаками старовини,
- альбом синього кольору із 106 монетами із ознаками старовини,
- альбом синього кольору у чохлі синього кольору із 20 монетами із ознаками старовини,
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ,
- автомобіль «LAND ROVER DISCOVERY», р/н НОМЕР_1 , №ід. НОМЕР_2 .
Крім того, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 24.06.2025 (справа №127/18661/25) у задоволенні клопотання адвоката, поданого в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, відмовлено.
19.09.2025 року до Вінницької обласної прокуратури надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в якому просив кримінальне провадження №22025020000000086 від 29.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю у діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення та скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 травня 2025 року у справі №127/13453/25 (провадження 1-кс/127/5708/25) на:
- 31 монету із ознаками старовини,
- 14 банкнот із ознаками старовини,
- 4 марки із ознаками старовини,
- альбом чорного кольору із 46 монетами із ознаками старовини,
- альбом синього кольору із 106 монетами із ознаками старовини,
- альбом синього кольору у чохлі синього кольору із 20 монетами із ознаками старовини,
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ,
- автомобіль «LAND ROVER DISCOVERY», р/н НОМЕР_1 , №ід. SALRA2BW6N2460446.»
Постановою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 від 19 вересня 2025 року в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна, відмовлено.
Вказана постанова мотивована тим, що: «…..Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 01.05.2025 (справа № 127/13453/25) накладено арешт на зазначене майно. Крім того, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 24.06.2025 (справа №12718661/25) у задоволенні клопотання адвоката, поданого в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, відмовлено. Таким чином, оцінка правомірності діям співробітників УСБУ у Вінницькій області щодо вилучення майна надана судом під час накладення арешту на майно та розгляду клопотання сторони захисту про його скасування. Крім того, жодній особі у цьому кримінальному провадженні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлено. У кримінальному провадженні № 22025020000000086 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 лише є особами, права чи законні інтереси якої обмежувалися під час досудового розслідування у ході проведення огляду та вилучення їх майна. Наразі у вказаному кримінальному провадженні проводяться слідчі (розшукові) дії, зокрема допити свідків, а також призначено та проводяться судові мистецтвознавчі експертизи щодо вилученого майна. З огляду на викладене, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 не може бути закритим, оскільки в розумінні ст. 42 КПК України він не має відповідного процесуального статусу…..»
Визначаючись щодо обґрунтованості вимог скарги суд виходить з того, що згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений статтею 303 КПК України, зокрема, відповідно до частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
З наведеної норми слідує висновок, що перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні є вичерпний та чітко зазначений у пунктах 1-11 частини першої статті 303 КПК України.
З поданої адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , скарги слідчим суддею встановлено, що останній звернувся зі скаргою, в якій просив зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання про закриття кримінального провадження №22025020000000086 від 29.04.2025 та зобов'язання прокурора після вирішення питання про закриття кримінального провадження вирішити питання скасування арешту майна в кримінальному провадженні №22025020000000086 від 29.04.2025.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 11 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Натомість, як слідує з клопотання адвоката ОСОБА_3 від 18.09.2025 останній звернувся до прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України.
Однак, постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України, не відноситься до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, що виключає можливість для задоволення скарги.
Представник ОСОБА_3 не оскаржує постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, проте, формулює свої вимоги з посиланням на її незаконність, та просить суд зобов'язати прокурора повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 , при цьому не наводячи тому відповідних підстав.
Процесуальне рішення за наведеним клопотанням прокурором прийнято, та постанова залишається в силі, підстав для повторного розгляду клопотання суд не вбачає.
Відповідно до частини другої статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Пунктом 7 частини першої статті 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені - рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Проте, вказана скарга не містить зобов'язань про проведення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій та виходить за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначеного статтею 303 КПК України.
Глава 20 КПК України «Слідчі (розшукові) дії», визначає поняття слідчих (розшукових) дій. Відповідно до пункту першого статті 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. До слідчих (розшукових) дій, зокрема, віднесено допит свідка, потерпілого (ст. 224, 225), проведення обшуку або огляду (ст. 233-237), пред'явлення особи для впізнання (ст. 228) тощо.
Однак, закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України, та повернення вилученого майна не відноситься до слідчих (розшукових) дій, а відтак відмова у задоволенні такого клопотання не може бути оскаржена в порядку статті 303 КПК України.
Вимоги скарги про зобов'язання прокурора повторно розглянути клопотання про закриття кримінального провадження №22025020000000086 від 29.04.2025 та зобов'язання прокурора після вирішення питання про закриття кримінального провадження вирішити питання скасування арешту майна в кримінальному провадженні №22025020000000086 від 29.04.2025 задоволенню не підлягають, оскільки вирішення питання про завершення досудового розслідування, закриття кримінального провадження, спрямування матеріалів справи з обвинувальним актом до суду, відноситься до повноважень слідчого, за погодженням з прокурором, або прокурора.
Відповідно до частини першої статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Положеннями частини другої статті 36 КПК України, передбачено, що:
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
11) повідомляти особі про підозру;
12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;
13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;
17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об'єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;
18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;
19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;
20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
З аналізу вищевикладеної норми слідує висновок про те, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження або ж звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження є правом прокурора, однак не є його процесуальним обов'язком.
Враховуючи вище викладене, судом встановлено, що прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 в межах своїх повноважень та з дотриманням строків визначених КПК, було відмовлено адвокату ОСОБА_3 у задоволенні його клопотання про закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна, про що винесено відповідну постанову, яка не підлягає оскарженню.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 9, 25, 55, 220, 221, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про зобов'язання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання про закриття кримінального провадження №22025020000000086 від 29.04.2025 та зобов'язання прокурора після вирішення питання про закриття кримінального провадження вирішити питання скасування арешту майна в кримінальному провадженні №22025020000000086 від 29.04.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя