Справа № 146/1313/25
"16" жовтня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - cyдді Мороза І.С.
за участі секретаря судового засідання Баранецької О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Томашпіль адміністративну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1
вимоги позивача: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
представник позивача : адвокат Самар В.О.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
До Томашпільського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов мотивовано наступним.
17 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 прийнято постанову № 1/25/359 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у види штрафу у розмірі 17 000 грн.
Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, всупереч абз. 4 пп.1 п. Прикінцевих та перехідних положень ЗУ 3633-ІХвід 11 квітня 2024 року не уточнив свої облікові дані у встановлений законом строк.
Позивач не згоден із вказаною постановою, оскільки вона винесена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій з його боку.
Позивач зазначає, що у відповідача наявна можливість отримати його персональні дані, тим паче за умови, що позивач з квітня 1999 року був зареєстрований та постійно проживав за адресою АДРЕСА_3 . Таким чином посилання на те, що позивачем не уточнено персональні дані є безпідставними, оскільки визначальним у даному випадку для застосування адміністративної відповідальності до особи є саме неможливість отримання персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, а також відсутні докази того, що з часу визнання позивача непридатним до військової служби по 16 липня 2024 року було змінено його персональні дані, які відповідно потребували уточнення.
Крім цього, позивач вказує, що відповідач притягнув його до відповідальності та наклав адміністративне стягнення 17 червня 2025 року за межами строків накладення адміністративного стягнення.
Також в оскаржуваній постанові відсутні посилання на будь-які докази вчинення позивачем порушення, крім протоколу, а сам протокол не містить підписів особи, яка його склала.
6 жовтня 2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
В відзиві зазначено, що 09 червня 2025 року, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , було встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч вимогам законодавства, не оновив свої облікові дані у встановлений законодавством строк.
З метою притягнення до адміністративної відповідальності, 09 червня 2025 року, начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , капітаном ОСОБА_3 було складено відносно ОСОБА_1 протокол №1/25/359 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також про свої права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується його підписом у протоколі №1/25/359.
Окрім цього, ОСОБА_1 отримав копію протоколу, що також підтверджується його підписом.
Враховуючи зазначене вище, об'єктивно дослідивши обставини справи, ретельно дослідивши наявні докази, 17 червня 2025 року, відповідно до постанови №1/25/359 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було накладено на громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 12 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 22 вересня 2025 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 22 вересня 2025 року продовжено строки розгляду справи, судове засідання призначено на 7 жовтня 2025 року.
7 жовтня 2025 року судом постановлено перейти до стадії ухвалення судового рішення та в зв'язку складності справи судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення, оголошено час та дату його проголошення, а саме 08.20 год. 16 жовтня 2025 року.
Доводи учасників справи.
В судовому засідання представник позивача адвокат Самар В.О. позовні вимоги підтримав повністю, за обставин зазначених в позові, просив скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 1/25/359 від 17 червня 2025 року, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 .
Представник відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча був завчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом встановлено, що 9 червня 2025 року начальником групи документального забезпечення першого відділу тульчинського ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 складено протокол відносно ОСОБА_1 , за змістом якого 9 червня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , не уточнив свої облікові дані у встановлений законодавством строк, таким чином своєю бездіяльністю ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначений протокол не містить підпису особи, яка його склала (а.с. 10).
Постановою № 1/25/359 від 17 червня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що 09 червня 2025 року, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , було встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 всупереч вимогам абз.4 пп.1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року не уточнив свої облікові дані встановлений строк та на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, суд, відповідно до статті 2 КАС України, має встановити: чи вчинені/прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначають Закон України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України від 21.10.1993р. 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Правила військового обліку визначені також Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів № 1487 від 30.12.2022р.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
За визначенням, наданим у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення (п. 1 ст. 247 КУпАП).
Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Приписами ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) встановлена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, за яке передбачено накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки визначені інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3 (далі - Інструкція).
Відповідно до абз. 2 п. 4 розділу II Інструкції, протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
Аналогічні положення містіться у ч. 2 ст. 256 КУпАП, за змістом якої протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Також, п. 7 розділу II Інструкції також встановлено, що складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення не пізніше наступного дня після складання протоколу реєструються в журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення (додаток 2)(далі-журнал обліку протоколів). Нумерація протоколів проводиться в межах кожного календарного року окремо. Журнал має бути прошитий, пронумерований, підписаний посадовою особою та скріплений печаткою, внесений до номенклатури справ.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, не відповідає вищевказаним вимогам та не може братися до уваги як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на те, що в порушення абз. 2 п. 4, п. 7 розділу II Інструкції та ч. 2 ст. 256 КУпАП, протокол не містить підпису посадової особи, яка його складала.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а, порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За встановлених у цій справі обставин, суд доходить висновку, що оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП прийнята не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Тож суд доходить висновку про часткове задоволення позову - скасування оскарженої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та направлення справи на новий розгляд до компетентного органу.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на положення ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та часткового задоволення позовних вимог позивача, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 302, 80 гривень.
Керуючись ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 286 293 КАС України
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову № 1/25/359 від 17 червня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Надіслати справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 302,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: І. С. Мороз