Справа № 930/2293/25
Провадження №3/930/832/25
06.10.2025 року м.Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Войницька Т.Є., за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І., прокурора Сивака О.М., особи, яка притягається до адміністравтивної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Балинського Б.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.172-6 КУпАП
ОСОБА_1 , будучи звільненим 25.03.2025 з посади директора філії «Іллінецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», являючись згідно пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні за період не охоплений раніше поданими деклараціями, в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про припинення ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ІЛЛІНЕЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» та затвердження складу Комісії з припинення» №8701 від 28.10.2022 ДГІ «Іллінецьке лісове господарство» було припинено та повністю передане до ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» яке є правонаступником прав та обов'язків вищевказаного підприємства.
Відповідно до Постанови КМУ від 7 вересня 2022 р. № 1003 було створено Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ».
Згідно положення про філію «Іллінецьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» затвердженого наказом ДСГП «Ліси України» №2050 від 25.12.2023 Філія є відокремленим підрозділом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» код ЄРДГІОУ: 447680034, діяльність якого спрямовується, координується та контролюється Центральним лісовим офісом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №976 від 16.09.2009 «Про затвердження Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів» до посадових осіб держлісоохорони належать посадові особи Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.
Згідно наказу ДСГП «Ліси України» №251-к від 11.04.2024 ОСОБА_1 з 16.04.2024 призначено на посаду директора філії «Іллінецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
Згідно наказу генерального директора ДСГП Ліси України» №194-к від 25.03.2025 ОСОБА_1 звільнено з посади директора філії «Іллінецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
Згідно до пп.«е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язаний подавати декларації відповідно до цього Закону.
Частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно з Роз'ясненням НАЗК від 13.11.2023 № 4 до Закону України «Про запобігання корупції» декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями до 25.04.2025.
За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, ОСОБА_1 , лише 08.05.2025 о 10:33 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за період не охоплений раніше поданими деклараціями.
У діях ОСОБА_1 вбачається адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, визнав частково, зазначив, що після його звільнення з роботи, він перебував на реабілітації у зв'язку із отриманою в кінці січня 2025 травмою, про що надав суду медичні документи, з яких вбачається ОСОБА_1 отримав перелом куприку, проходив реабілітацію у КНП "Оратівська лікарня планового лікування" з 22.04.2025 по 07.05.2025. Просив суд суворо його не карати та врахувати стан його здоров'я, та те, що часто перебуває в лікарні після отриманої травми.
Захисник Бойка М.М. просив закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме відсутності умислу на вчинення правопорушення.
Прокурор Сивак О.М. просив суд винести постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з наявністю в його діях складу зазначеного правопорушення та відсутності підстав для визнання даного правопорушення малозначним, оскільки корупційні правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.
Заслухавши пояснення та позиції учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією, дослідивши додані до протоколу матеріали та докази, на підтвердження правових позицій учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення № 667 від 16.09.2025, відносно ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого слідує, що ОСОБА_1 , будучи звільненим з посади директора філії «Іллінецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», будучи посадовою особою державної лісової охорони, являючись згідно пп. «е» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 08.05.2025 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, зокрема: скріншотом за результатами пошуку декларацій ОСОБА_1 , із якого слідує, що дата та час подання декларації 08.05.2025 10:33; декларацією ОСОБА_1 дата та час подання: 08.05.2025 10:33; повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно якої ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію при звільненні за 2025 рік; наказом ДСГП «Ліси України»№251-к від 11.04.2024 про призначення ОСОБА_1 на посаду директора філії «Іллінецьке лісове господарство» з 16.04.2024 по 21.04.2025; наказом ДСГП «Ліси України»№194-к від 25.03.2025 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора філії «Іллінецьке лісове господарство» з 25.03.2025; роздруківкою послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 за період: 26.03.2025-09.05.2025; положенням про філію «Іллінецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України»; особовою картою працівника ОСОБА_1 ; наказом ДСГП «Ліси України» №18 від 14.12.2022 про створення філій ДП «Ліси України»; попередженням про спеціальні обмеження, установлені Законом України «Про запобігання корупції» для посадових осіб державних підприємств, установ та організацій, підписаним ОСОБА_1 ; табелями обліку використання робочого часу по філії «Іллінецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» за періоди: 01.01.2025-31.01.2025, 01.02.2025-28.02.2025, 01.03.2025-31.03.2025; листом департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації №70-09/54329-25 від 23.06.2025; поясненнями ОСОБА_1 від 16.09.2025, згідно яких декларацію не подав вчасно у зв'язку із отриманою в кінці січня 2025 травмою, довготривалим лікуванням та реабілітацією.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з п. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до пп. «е» п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього закону є: посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону.
Частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Тому, згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 45 даного Закону, приміткою до ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та суб'єктом правопорушення.
Відповідно до пункту 2, підпункту 3 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3, суб'єкти декларування подають декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному кабінеті після реєстрації в Реєстрі.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу II Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз'яснення від 13.11.2023 № 4.
Згідно Роз'яснення НАЗК декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч.2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
Згідно даного Роз'яснення днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «г» п.2 ч.1 ст.3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п.1, пп. «а», «в» - «г» п.2 ч.1 ст.3 Закону.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, зобов'язаний був подати декларацію після звільнення, за період не охоплений раніше поданими деклараціями до 25.04.2025. Однак, як встановлено судом, з поданих до суду доказів, декларацію ОСОБА_1 подав до Реєстру 08.05.2025.
Поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 до 25.04.2024 вчасно подати декларацію після звільнення судом не встановлено.
У відповідності Стаття 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, та досліджених судом доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, а саме: вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яке полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Адміністративне правопорушення, установлене ч.1ст.172-6 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об'єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за вчинення діяння.
Визначення тяжкості адміністративного правопорушення нормами КУпАП не передбачено.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
Згідно «Примітки» до ст.22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті121,частиною п'ятою статті122, статтями122-2,122-4, частиною третьою статті123,частинами другою - п'ятою статті126, статтями130,161-1 і 173-2цьогоКодексу.
Не дивлячись на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.172-6 КУпАП, пов'язане з корупцією, законодавець не встановлює заборони щодо можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за його вчинення, оскільки не встановив такої заборони у примітці дост.22 КУпАП.
Хоча вказане адміністративне правопорушення є з формальним складом, у матеріалах справи відсутні дані про те, що діями ОСОБА_1 спричинено значної шкоди державним чи суспільним інтересам.
Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії»).
Суд, також враховує практику ЄСПЛ про те, що застосований захід має бути пропорційним переслідуваній меті.
Так, суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять даних про притягнення ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності, часткове визнання вини у невчасній подачі декларації, стан здоров'я ОСОБА_1 , який після отриманої у січні 2025 року травми, мав тривале лікування і проходив реабілітацію, певний строк якої припав і на період подачі декларації, а також те, що вчинене адміністративне правопорушення у цьому випадку не становить великої суспільної небезпеки та цим правопорушенням не було завдано збитків державним чи суспільним інтересам.
Тому, оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч.2ст.284 КУпАП.
На думку суду, застосування такого заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст.23 КпАП України мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.22, ч.1 ст.172-6, ст.ст.40-1, 283, 284, 294 КпАП України, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Т.Є.Войницька