07 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 991/2266/20
провадження № 51-1476км25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
представника власника майна,
на яке накладено арешт адвоката ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах особи, на майно якої накладено арешт - ОСОБА_6 , на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 березня 2025 року в провадженні за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 березня 2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52016000000000380.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 березня 2020 року накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_6 .
17 лютого 2025 року адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Вищого антикорупційного суду з заявою про перегляд цієї ухвали за нововиявленими обставинами.
Ухвалою слідчого судді антикорупційного суду від 26 лютого 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою.
Вказану ухвалу адвокат ОСОБА_5 оскаржив в апеляційному порядку, однак суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 14 березня 2025 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК).
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що оспорювана ухвала не узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 467 КПК, якими встановлено порядок оскарження судового рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
Посилається на висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 лютого 2025 року, згідно якого у випадку, якщо первісна ухвала слідчого судді (у цьому провадженні - ухвала про арешт майна), підлягає оскарженню, то відповідно і рішення слідчого судді ухвалене за заявою про перегляд такої ухвали за нововиявленими обставинами теж підлягає апеляційному оскарженню
Відтак вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення апеляційний суд помилково послався на вимоги ч. 6 ст. 304 КПК і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримав вимоги своєї скарги.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подав письмову заяву в якій висловив заперечення проти задоволення касаційної скарги та просив проводити касаційний розгляд без його участі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
За правилами ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, зокрема, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ОП ККС) від 03 лютого 2020 року (справа № 522/14170/17, провадження № 51-1836кмо19), положення ч. 1 ст. 459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.
Отже раніше існувала судова практика неможливості перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів.
Разом із тим, Конституційний Суд України у Рішенні від 10 квітня 2024 року № 5-р(ІІ)/2024 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) припис ч. 1 ст. 459 КПК України, який не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких видів судових рішень, що набрали законної сили. Водночас, щодо можливості перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів цей Суд у своєму рішенні зазначив, що додержання принципу остаточності судового рішення зумовлює право на їх перегляд за нововиявленими обставинами лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду.
Такими умовами Конституційний Суд визначив потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування, а також коли ухвала слідчого судді не відповідає вимогам справедливості і безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини, а її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами у таких випадках буде спрямований на усунення судових помилок та забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування (абз. 3 п. 4.5. Рішення).
У зв'язку з цим рішенням Конституційного Суду Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду повторно розглянула питання можливості перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів і в своїй постанові від 24 лютого 2025 року (справа № 991/7253/23, провадження № 51-7441 кмо23) дійшла висновку, що рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа.
Ухвала слідчого судді може бути переглянута під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, якщо вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, при умові, якщо вона не втратила законної сили унаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання, та за відсутності інших засобів правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо).
Верховний Суд України у постанові від 12 жовтня 2017 року в справі № 757/49263/15-к вказав, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали яка не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності з посиланням на приписи ч. 4 ст. 399 КПК.
Аналогічну правову позицію виклав і Верховний Суд у постановах Великої Палати від 23 травня 2018 року в справах № 237/1459/17 та 243/6674/17-к.
Щодо кола ухвал слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачено КПК, та права на їхнє апеляційне оскарження, ОП ККС у постанові від 31 травня 2021 року (Справа №646/3986/19) сформувала висновок з якого слідує, що серед усіх рішень у межах відповідних регламентованих КПК процедур, слід виокремлювати дві групи рішень:
- ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК);
- ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Разом із цим Об'єднана палата визначила, що підлягають оскарженню рішення слідчого судді, які: 1) або вирішують питання щодо обмеження конституційних прав особи, 2) або якими вирішуються питання, які мають істотне значення для здійснення ефективного досудового розслідування, 3) або якими вирішується доля досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
Згідно з приписами частин 2 і 3 ст. 464 КПК суддя перевіряє заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на відповідність вимогам ст. 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами. Якщо заяву не оформлено згідно з цими вимогами, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 Кодексу, відповідно до яких заява повертається у визначених цією нормою випадках. При цьому можливість відмови у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачена вимогами кримінального процесуального закону.
Як убачається з матеріалів провадження, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Вищого антикорупційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді цього суду від 20 березня 2020 року про арешт майна.
Слідчий суддя антикорупційного суду ухвалою від 26 лютого 2025 року відмовив у відкритті провадження через те, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими і підлягають оцінці судом під час розгляду обвинувачення в кримінальному провадженні, тобто фактично розглянув цю заяву по суті, та в порушення положень глави 34 КПК ухвалив рішення не передбачене кримінальним процесуальним законом.
Суддя Апеляційної палати антикорупційного суду ухвалою від 14 березня 2025 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 і в обґрунтування такого рішення зазначив, що ч. 6 ст. 304 КПК і ч. 2 ст. 309 цього Кодексу стосуються можливості перегляду ухвали, яка перешкоджає оскарженню дій або бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, і не стосуються перевірки в апеляційному порядку відмови слідчого судді переглянути ухвалу про накладення арешту на майно за нововиявленими обставинами, а тому така ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Однак цей висновок судді апеляційного суду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки він суперечить положенням ч. 1 ст. 459 КПК, Рішенню Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року № 5-р(ІІ)/2024 та висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного в постанові від 24 лютого 2025 року (справа № 991/7253/23, провадження № 51-7441 кмо23).
Тому, оскільки положеннями пункту 9 ч. 1 ст. 309 КПК прямо передбачено можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна, то, відповідно, оскарженню підлягає і ухвала за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами такої ухвали слідчої судді.
Також колегія суддів окремо звертає увагу на те, що відмовивши у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слідчий суддя ухвалив рішення не передбачене положеннями ст. 464 КПК.
Допущені судом апеляційної інстанції порушення є істотними, які перешкодили цьому суду ухвалити у справі законне рішення.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді касаційної інстанції.
Зважаючи на викладене касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та постановити законне і обґрунтоване судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 березня 2025 року про відмову у відкритті провадження скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3