17 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 490/5742/24
провадження № 61-12536ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року в справі за позовом заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство«Ліси України», ОСОБА_2 ,про витребування земельної ділянки,
встановив:
09 жовтня 2025 року заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги долучено документ про сплату судового збору в сумі 7 835, 25 грн. Сплачена сума судового збору обґрунтована тим, що при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3 917, 62 грн.
Проте Верховний Суд звертає увагу заявника на таке.
До касаційної скарги долучено копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (витяг від 16 квітня 2020 року № 144/115-20), у якому зазначено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 326 468, 62 грн.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Верховний Суд зауважує, що наданий заявником витяг щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є належним доказом на підтвердження вартості спірного нерухомого майна. Натомість належними доказами на підтвердження вартості земельної ділянки, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.
З огляду на невизначення заявником вартості спірного нерухомого майна суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана юридичною особою, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3 028, 00 грн.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову (станом на дату подання позову до суду), оскільки неможливо встановити вартість спірної земельної ділянки, витребувати яку просив позивач.
Отже, заявнику необхідно зазначити інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду, надати належні докази на підтвердження такої вартості (наприклад, висновок експерта, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо), з урахуванням наведеного самостійно відповідно до вимог закону визначити розмір судового збору та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов