15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 753/15409/24
провадження № 61-7046св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя
за касаційною скаргою адвоката Дрофич Юлії Володимирівни як представника ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року у складі колегії суддів: Кафідової О. В., Оніщука М. В., Шебуєвої В. А.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
У січні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 20 березня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнив. Витребував у Головного сервісного центру МВС України копію договору купівлі-продажу № 8045/2023/4082134, укладеного ОСОБА_2 в ТСЦ 8045, щодо перереєстрації права власності на транспортний засіб «Kawasaki» VN 900C 900, (2007), 8045, № шасі НОМЕР_1 , 315 на нового власника; копію договору дарування № 8045/2023/4085962, укладеного ОСОБА_2 в ТСЦ (ТСЦ 8045) щодо реєстрації транспортного засобу, придбаного в торговельній організації за довідкою-рахунком ДПІ №188774 (ВРЕР ДАІ при УДАІ ГУМВС України в м. Києві), «Hyundai Accent» 1591, (2011), № кузова НОМЕР_2 , 40.
Відмовив у задоволенні інших клопотань ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що клопотання про витребування документів щодо нових власників спірних транспортних засобів є обґрунтованим.
Висновок судової товарознавчої експертизи на предмет оцінки меблів, речей побутового призначення, обладнання та побутової техніки не є належним доказом для вирішення цього спору.
Позивач навела перелік набутого у шлюбі майна, який відповідач не заперечує, як і не заперечує факт наявності цього майна та його набуття у період шлюбу, а тому клопотання про витребування у відповідача документів щодо придбання цього майна не підлягає задоволенню, адже обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Майно, яке просить оглянути позивач (меблі, речі побутового призначення, обладнання та побутова техніка), не є речовими доказами, а є предметом спору, тому підстав для задоволення клопотання про їх огляд за місцем розташування немає.
Короткий зміст ухвали суду апеляційного суду
Київський апеляційний суд ухвалою від 13 травня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дрофич Ю. В. на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2025 року повернув особі, що її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що представник позивача оскаржує ухвалу суду першої інстанції про витребування доказів, однак така ухвала відповідно до статті 353 ЦПК України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Дрофич Ю. В. як представник ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції в іншому складі суду.
Підставою касаційного оскарження вказує порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Апеляційний суд помилково вважав, що позивач оскаржував ухвалу суду першої інстанції про витребування доказів. 21 січня 2025 року до суду першої інстанції надійшло клопотання позивача про забезпечення доказів, за подання якого ОСОБА_1 сплатила судовий збір.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу суду в частині розгляду клопотання про забезпечення доказів та його відхилення, яка відповідно до пункту 2 частини першої статті 353 ЦПК України може бути оскаржена.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
23 вересня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу встановив, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З матеріалів справи відомо, що позивач, звертаючись до суду із позовом, одночасно подала клопотання про призначення у справі судової експертизи та клопотання про витребування доказів.
Також 21 січня 2025 року позивач звернулась до суду із клопотанням про забезпечення доказів шляхом їх огляду.
Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 20 березня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у Головного сервісного центру МВС України документів щодо нових власників спірних транспортних засобівзадовольнив. В задоволенні інших клопотань позивача, в тому числі щодо огляду заявленого позивачем майна, відмовив.
Звертаючись з апеляційною скаргою позивач просив скасувати ухвалу суду від 20 березня 2025 року в частині розгляду клопотання про забезпечення доказів та постановити нову про її задоволення.
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Частиною першою статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що ухвала суду першої інстанції про витребування доказів не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Разом із тим суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що позивач оскаржувала ухвалу суду першої інстанції не в частині витребування доказів, а саме в частині відмови у задоволенні клопотання про забезпечення доказів шляхом їх огляду.
Апеляційний суд неправильно визначив предмет оскарження ухвали суду першої інстанції і повернув апеляційну скаргу в частині витребування доказів, проте не розглянув по суті вимоги апеляційної скарги, якою оскаржувалась ухвала суду саме в частині забезпечення доказів шляхом огляду, що є порушенням вимог ЦПК України щодо розгляду справи в межах доводів апеляційної скарги, а також права на судовий захист, гарантоване Конституцією України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини.
Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу адвоката Дрофич Юлії Володимирівни як представника ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 рокускасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов