15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 308/15274/13-ц
провадження № 61-4276св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2022 року в складі судді Лемак О. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Фазикош Г. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та просило: звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0601/0708/98-055 від 02 липня 2008 року, яка станом на 10 липня 2013 року складає 253 439,17 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 216 136,63 грн; заборгованість за відсотками - 27 569,70 грн, пеня - 9 732,84 грн, шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціні на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна;
виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла зі зняттям із реєстраційного обліку з житлового приміщення.
На обґрунтування позову зазначало, що 02 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0601/0708/98-055, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 35 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 11,9 % річних та кінцевим терміном повернення 01 липня 2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 02 липня 2008 року банк уклав з відповідачами іпотечний договір № 0601/0708/98-055, за умовами якого останні передали в іпотеку банку належну їм на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 10 липня 2013 року заборгованість за кредитом складає 253 439,17 грн, з якої: 27 040,74 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 216 136,63 грн - заборгованість по кредиту, 3 449,23 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 27 569,70 грн - заборгованість по відсотках і 1 217,67 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 9 732, 84 грн - пеня.
Враховуючи те, що заборгованість за кредитним договором залишається непогашеною і письмова вимога іпотекодержателя про усунення порушень та добровільне виселення із займаної житлової площі залишилась без виконання, ТОВ «Кредитні ініціативи» просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від1 2 лютого 2014 року позов задоволено.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2021 року скасовано заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від1 2 лютого 2014 року.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року, позов задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором від 02 липня 2008 року № 0601/0708/98- 055 в загальному розмірі 31 707,64 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 10 липня 2013 року складає 253 439, 17 грн, звернено стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору від 02 липня 2008 року № 0601/0708/98- 055- Z-1, укладеного між ВАТ «Сведбанк» та відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме двокімнатну квартиру загальною площею 50, 1 кв. м, житловою площею 27,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Зупинено виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення та скасування.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 10 липня 2013 року становить 31 707,64 доларів США, що заофіційним курсуом НБУ станом на 10липня 2013 року складало 253 439,17 грн.
Згідно з пунктом 10.3 іпотечного договору № 0601/0708/98-055-Z-1 у разі невиконання позичальником умов основного зобов'язання та/або іпотекодавцем умов цього договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі.
З урахуванням наведеного, вимоги товариства про звернення стягнення на предмет іпотеки є законними та обґрунтованими.
На період дії в Україні воєнного стану виконання судового рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на електронних торгах підлягає зупиненню.
Право власності на передану в іпотеку банку квартиру було набуто не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, тому за відсутності відомостей про можливість надання позивачам одночасного з вирішенням питання про їх виселення зі спірної квартири іншого постійного житлового приміщення, у задоволенні вимог товариства про виселення слід відмовити.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 через представника ОСОБА_4 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просили скасувати (змінити) рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року й визначити суму заборгованості по кредитному договору з урахуванням рішення суду від 18 лютого 2015 року у справі № 308/12913/14-ц.
На обґрунтування касаційної скарги зазначали про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 09 вересня 2014 року в справі № 3- 71гс14, від 03 лютого 2016 року в справі № 6-1080цс15 та у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц, від 24 травня 2018 року в справі № 922/2391/16, від 20 червня 2018 року в справі № 127/2871/16-ц, від 12 грудня 2018 року в справі № 752/11869/17, від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц, від 10 квітня 2019 року в справі № 461/10610/13-ц, від 23 жовтня 2019 року в справі № 723/304/16-ц, від 19 травня 2020 року в справі № 361/7543/17, від 02 червня 2020 року в справі № 910/17792/17, від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18, від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
Також оскаржили судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
При розгляді цієї справи підлягало врахуванню рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2022 року від 18 лютого 2015 року, в якому визначено розмір заборгованості за кредитним договором № 0601/0708/98-055 від 02 липня 2008 року. За таких обставин, існують два суперечливі судові рішення про стягнення боргу з позичальника і поручителя та про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому заборгованість сформована іншим чином.
Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідачів, яких не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення апеляційним судом.
Вказаним доводам апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
07 травня 2024 року справа № 308/15274/13-ц надійшла до Верховного Суду.
ТОВ «Кредитні ініціативи» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частини друга, четверта статті 128 ЦПК України).
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Встановлено, що в матеріалах справи немає жодних доказів на підтвердження направлення відповідачам та отримання (чи неотримання) ними повісток про судові засідання, призначені на 11 березня 2022 року, 20 травня 2022 року, 06 вересня 2022 року, 23 вересня 2022 року.
Отже, відповідачі не були належним чином повідомлені про розгляд справи судом першої інстанції.
Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, а й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Свою апеляційну скаргу відповідачі, зокрема, обґрунтували тим, що суд першої інстанції належним чином не повідомив їх про дату, час та місце розгляду справи.
Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, не надав оцінку доводам відповідачів про розгляд справи без їх належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, не врахував, що в матеріалах справи відсутні докази їх належного повідомлення про судові засідання, призначені на 11 березня 2022 року, 20 травня 2022 року, 06 вересня 2022 року, 23 вересня 2022 року, та що таке порушення є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
За таких обставин висновок апеляційного про залишення без змін рішення суду першої інстанції є передчасним.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
У частині четвертій статті 411 ЦПК України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
З огляду на викладене, оскільки допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права унеможливили ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов