Іменем України
13.10.25 справа № 133/2945/19
провадження № 2-ві/133/6/25
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Пєтухової Н.О., розглянувши заяву представника позивача Селянського (фермерського) господарства «Калина» Дишкант А.М. про відвід головуючого судді Гуменюка О.О., подану у справі №133/2945/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Калина» до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Козятинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_1 , про визнання недійсними наказів, визнання недійсною державної реєстрації земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, -
До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшла вказана позовна заява, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Гуменюка О.О.
08.09.2025 до суду надійшла заява представника позивача Селянського (фермерського) господарства «Калина» Дишкант А.М. про відвід головуючого судді Гуменюка О.О. від розгляду справи №133/2945/19.
18.09.2025 на підставі Протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями вказана заява про відвід розподвлена головуючій судді Пєтуховій Н.О.
Заяву мотивовано тим, що протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями визначено головуючого суддю Гуменюка О.О., с праву суддею не прийнято до свого провадження та по даний час не призначено до судового розгляду. Вважає, що безпідставне невчинення суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості та об'єктивності.
Враховуючи наведене, заявляє відвід судді Гуменюку О.О. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Вивчивши доводи поданої заяви про відвід та матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За змістом ч. 7-8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як вбачається із поданої заяви про відвід, позивач вважає, що наявні обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Гуменюка О.О., а саме - порушення розумних строків розгляду справи внаслідок невчинення суддею процесуальних дій.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10.12.2009 в справі «Мироненко і Мартенко проти України», де було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П'єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).
В руслі суб'єктивної складової поняття безсторонності ЄСПЛ притримується позиції, що не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції». Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу.
Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.
Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Обставини, на які посилається у своїй заяві представник позивача є недостатніми для того, щоб піддати сумніву об'єктивність і неупередженість судді. Наявність самого лише сумніву у неупередженості судді недостатньо для його відводу. Доказів упередженості судді надано не було.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлений відвід судді Гуменюку О.О. є необґрунтованим, безпідставним та суд не вбачає підстав для його задоволення, а тому приходить до висновку про відмову у її задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40 ЦПК України, суддя,
У задоволенні заяви представника позивача Селянського (фермерського) господарства «Калина» Дишкант А.М. про відвід головуючого судді Гуменюка О.О. від розгляду цивільної справи за позовом Селянського (фермерського) господарства «Калина» до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Козятинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів, визнання недійсною державної реєстрації земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА