16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 302/1429/19
провадження № 61-12522ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову Закарпатського апеляційного суду
від 26 серпня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, про стягнення моральної шкоди,
У грудні 2019 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, відповідно до якого просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь моральну шкоду у загальному розмірі 150 000 грн.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року (повний текст складено 02 вересня 2025 року), позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 по 5 000 грн відшкодування моральної шкоди. Відмовлено ОСОБА_6 в решті позовних вимог. Стягнуто на користь ОСОБА_6 судові витрати у виді судового збору з ОСОБА_1 в розмірі 768,40 грн. Звільнено від сплати судового збору ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у зв'язку з майновим станом. Повернуто ОСОБА_6 з державного бюджету 750 грн надмірно сплаченого судового збору.
06 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у справі
№ 302/1429/19.
Клопотання заявників про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню відповідно до положень статті 390 ЦПК України, оскільки касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту оскарженої постанови апеляційного суду.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року,
в якому подається скарга.
Ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Ціна позову у справі №302/1429/19 не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 =
757 000 грн, де 3 028 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року).
Розмір оспорюваної суми за касаційною скаргою становить 30 000 грн.
Оскільки у справі № 302/1429/19 ціна позову не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить обґрунтування наявності випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для касаційного оскарження судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалюючи оскаржену постанову апеляційний суд врахував, зокрема, наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили, а саме постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 22 травня 2018 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 302/1045/17, в якій брали участь ті ж самі сторони.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Незгода відповідачів із оскарженим судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідачі скористались своїх правом на апеляційний перегляд справи, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
З огляду на відмову у відкритті касаційного провадження, не підлягають вирішенню клопотання заявників про передачу справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та про звернення із поданням до Конституційного Суду України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 302/1429/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 302/1429/19.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особами, які подали касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников