17 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 926/1737/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації)
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Руденко М.А., Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю.
від 23.09.2025 (повний текст складено 01.10.2025)
у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Котелеве"
до: 1) Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації; 2) Чернівецької районної військової (державної) адміністрації Чернівецької області; 3) Новоселицької міської ради Чернівецької області
про стягнення 36 082 450,91 грн,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Котелеве" звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації, Чернівецької районної військової (державної) адміністрації Чернівецької області та Новоселицької міської ради про стягнення з Державного бюджету України 36 082 450,91 грн збитків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі № 926/1737/24 в позові відмовлено повністю.
Оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 926/1737/24 рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі № 926/1737/24 скасовано та прийнято нове рішення; позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Котелеве" задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Котелеве" (60340, Новоселицький р-н, Чернівецька обл., село Котелеве, вул. Головна, буд. 2, А; ЄДРПОУ 32895240) 36 082 450 грн 91 коп. збитків, 541 236 грн 76 коп. судового збору за подання позову та 649 484 грн 12 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
10.10.2025 Чернівецька обласна державна адміністрація (обласна військова адміністрація) звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 926/1737/24. Касаційна скарга містить клопотання про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 926/1737/24 до закінчення розгляду справи в касаційному порядку.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кролевець О.А., Мамалуй О.О.).
Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI в редакції від 16.07.2025.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Предметом позову є вимога майнового характеру, а саме про стягнення 36 082 450,91 грн збитків.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3 028,00 грн.
Таким чином, з огляду на те, що касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, а отже, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 865 978,82 грн (541 236,76 (1,5 відсотка ціни позову) х 200% х 0,8).
Проте, матеріали касаційної скарги Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Натомість, скаржником, з посиланням на вимоги ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за касаційною скаргою Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 926/1737/24, обґрунтоване тим, що розмір судового збору для скаржника є непосильним, оскільки державний орган фінансується виключно з державного бюджету; у затвердженому на 2025 рік кошторисі відсутні видатки, достатні для сплати такого збору.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із системного аналізу змісту норм цієї статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Так, положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору, в свою чергу, склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі від 19.06.2001 №28249/95 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Отже, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на вищезазначене, касаційна скарга Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 926/1737/24 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що Чернівецькій обласній державній адміністрації (обласній військовій адміністрації) необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у розмірі 865 978,82 грн (вісімсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень 82 копійки) на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки касаційна скарга Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 926/1737/24 підлягає залишенню без руху, то розгляд клопотання скаржника про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 926/1737/24 до закінчення розгляду справи в касаційному порядку буде здійснено касаційним судом при розгляді питання про можливість відкриття касаційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні касаційної скарги, у встановлені судом строки.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Відмовити Чернівецькій обласній державній адміністрації (обласній військовій адміністрації) у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 926/1737/24.
2. Касаційну скаргу Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 926/1737/24 залишити без руху.
3. Надати Чернівецькій обласній державній адміністрації (обласній військовій адміністрації) строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Чернівецькій обласній державній адміністрації (обласній військовій адміністрації) усунути недоліки касаційної скарги, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 865 978,82 грн (вісімсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень 82 копійки) із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй