07 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/2836/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Горбача А. М. (адвокат),
відповідача - Черепов П. О. (адвокат),
третьої особи - не з'явилися,
розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"
на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 (суддя Байбак О. І.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 (судді: Гребенюк Н. В. - головуючий, Плахов О. В., Слободін М. М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення 1 120 166 459, 43 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - АТ "Харківгаз") 1 120 166 459,43 грн, з яких: 910 598 147,64 грн - основної заборгованості, 164 353 082,74 грн - пені, 34 235 953,50 грн - інфляційних втрат, 10 979 275,55 грн - 3% річних.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором транспортування природного газу в частині здійснення повної оплати грошових коштів за добові небаланси природного газу протягом березня червня, жовтня - грудня 2022 року.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 позовні вимоги задоволено повністю.
4. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 клопотання ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково: стягнуто з АТ "Харківгаз" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" 73 656, 39 грн витрат на професійну правничу допомогу; у задоволенні решти клопотання відмовлено.
Додаткове рішення мотивовано тим, що заявлені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Враховуючи викладені обставини та надані позивачем докази в їх сукупності, а також обґрунтовані заперечення з боку відповідача, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, необхідність забезпечення балансу інтересів сторін при вирішенні відповідного питання, суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 1 534 Євро (тобто на 90% від заявлених до стягнення).
Разом з тим, місцевим господарським судом зазначено, що, враховуючи, що сторони у цій справі є резидентами України, спір між ними у цій справі виник щодо стягнення коштів у національній валюті України, то компенсація витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, також має бути здійснена у національній валюті України - гривні.
Щодо вимог позивача про покладення на відповідача витрат на оплату судового збору на подання апеляційних скарг на ухвали про зупинення провадження у справі в сумі 5 126, 40 грн, судом першої інстанції встановлено, що за результатами апеляційного перегляду апеляційні скарги позивача на ухвали про зупинення провадження у справі були залишені без задоволення, а оскаржувані ухвали суду першої інстанції були залишені без змін.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
6. У касаційній скарзі ТОВ "Оператор ГТС України" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 (в частині відмови у стягненні судових витрат), ухвалити нове судове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат, понесених позивачем у справі № 922/2836/23 під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, поклавши їх на відповідача у повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача:
- витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи у суді першої та апеляційної (оскарження ухвали про зупинення провадження від 01.03.2024) інстанції у сумі 15 344,00 Євро;
- судовий збір за подання апеляційних скарг: 1) на ухвалу про зупинення провадження від 04.09.2023 у сумі 2 684,00 грн; 2) на ухвалу про зупинення провадження від 01.03.2024 у сумі 2 442,40 грн.
7. У касаційний скарзі АТ "Харківгаз" просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Оператор ГТС України" про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2836/23 повністю.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ТОВ "Оператор ГТС України" посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у відповідних постановах, а саме:
1) у постанові від 04.02.2025 у справі № 905/671/19 щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України, статей 126, 129 ГПК України Верховний Суд зазначив: "визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу";
2) у постановах від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а Верховний Суд зазначив: "чинне процесуальне законодавство України не вимагає від сторони, яка звертається до суду із вимогою про відшкодування судових витрат, надання доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу адвокат витратив на виконання робіт. Крім того, від сторони не вимагається наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії";
3) у постанові від 06.07.2022 у справі № 905/671/19 Верховний Суд зазначив:
"26. Відповідно до положень ч. 9 ст. 129 ГПК у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
27. Отже, Верховний Суд погоджується з доводами позивача про те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача (затвердження вочевидь заниженої вартості акцій), а відтак, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК, Верховний Суд покладає на відповідача всі судові витрати на правничу допомогу, пов'язані із розглядом справи у суді касаційної інстанції, незалежно від результатів вирішення спору";
4) у постановах від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та у справі № 464/3790/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц Верховний Суд зазначив, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання.
Крім того, на переконання ТОВ "Оператор ГТС України", всі судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого сторонами, в цьому випадку позивачем, повинні бути покладені на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов ТОВ "Оператор ГТС України" задоволено в повному обсязі, на переконання позивача, всі судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем за час розгляду справи, в тому числі щодо оскарження процесуальних рішень суду першої інстанції стосовно зупинення провадження у справі, повинні бути покладені на відповідача.
9. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України АТ "Харківгаз" посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували положення статей 124, 129 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 15.11.2023 у справі № 308/7190/21, від 10.01.2024 у справі №285/5547/21 (провадження № 61-4799св23), від 31.05.2023 у справі № 757/13974/21-ц (провадження № 61-10048св22), від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 13.02.2024 № 922/1583/23, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 13.02.2024 № 910/12155/22, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. АТ "Харківгаз" у відзиві на касаційну скаргу просить у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Оператор ГТС України" відмовити в повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 922/2836/23 відмовити в повному обсязі.
ТОВ "Оператор ГТС України" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу АТ "Харківгаз" залишити без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 і додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі № 922/2836/23 в частині задоволення заяви ТОВ "Оператор ГТС України" щодо розподілу судових витрат - залишити без змін.
Розгляд справи Верховним Судом
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Харківгаз" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 922/2836/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 07.10.2025.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 922/2836/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 07.10.2025.
Позиція Верховного Суду
12. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційних скарг не вбачається, з огляду на таке.
14. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
15. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
16. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
17. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
18. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
19. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
20. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
21. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
22. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
23. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
24. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
25. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
26. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Оператор ГТС України" (замовник) та Компанією Wikborg Rein advocatfirma AS (виконавець) укладено договір про надання адвокатських послуг від 01.09.2023 № 4600008263, за умовами якого:
- замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати такі послуги: код ДК 021:2015:79110000-8 послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (адвокатські послуги), пов'язані з забезпеченням реалізації та захистом інтересів товариства під час здійснення господарської діяльності із управління газотранспортною системою України, наданні послуг з транспортування газу, співпраці з операторами суміжних газотранспортних систем та інших аспектах здійснення діяльності товариства, у тому числі в українських та іноземних державних органах та установах, в судах чи в міжнародних арбітражах, міжнародних організаціях, фінансових установах, а також у інших відносинах, що виникають з юридичними та фізичними особами в ході здійснення такої діяльності товариства (пункт 1.1);
- виконавець має право залучити за письмовою згодою замовника третіх осіб для виконання завдань замовника, залишаючись у повній мірі відповідальним за належне виконання цього договору. Залучення виконавцем третіх осіб до виконання завдань замовників відповідно до цього пункту 2.4 вважається таким, що здійснюється від імені та за дорученням замовника. Адвокатські послуги в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надаються виконавцем із залученням адвокатів, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання (пункт 2.4);
- виконавець щомісячно звітує за час, витрачений на надання послуг. Для цілей обліку кількостей годин надання послуг за цим договором враховуються як години надання послуг безпосередньо виконавцем, так і третіми особами, залученими виконавцем для надання послуг за цим договором (пункт 3.2);
- з метою реалізації права на відшкодування (розподіл) витрат на професійну правничу допомогу, яка надається замовнику виконавцем та/або третіми особами, залученими згідно з пунктом 2.4 договору, складається детальний опис робіт (наданих послуг з правничої допомоги) для подання до суду після завершення розгляду справи у відповідній інстанції. Детальний опис підписується виконавцем (а у разі залучення третьої особи відповідно до пункту 2.4 цього договору також третьою особою) протягом 2 (двох) днів з дня ухвалення судом відповідного судового рішення, за результатами якого здійснюватиметься відшкодування (розподіл) витрат на правничу допомогу на користь замовника (пункт 3.10 договору в редакції додаткової угоди від 28.05.2024 № 1);
- фактична сума гонорару виконавця та його співвиконавців розраховується на основі усередненої погодинної ставки, яка становить не більше 222 (двісті двадцять два) євро за кожну годину надання послуг (пункти 4.3, 4.4);
- розрахунки за надані у звітному календарному місяці послуги здійснюються замовником не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг у звітному місяці шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 4.7).
28. Згідно з умовами зазначеного договору та на підставі згоди замовника, викладеній у завданні (заявці) за договором про надання адвокатських послуг від 01.09.2023 № 4600008263, між виконавцем та Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "ЕКВО", укладено Угоду про надання юридичних послуг від 28.09.2023 № 11003215-101 (далі - Угода).
29. Зі змісту Угоди вбачається, що Компанія Wikborg Rein advocatfirma AS наймає Адвокатське об'єднання "Юридична фірма "ЕКВО" в якості юридичного радника в контексті надання послуг (розділ 3 Угоди), зокрема: представництва та захисту інтересів Оператора ГТС в іноземних державних органах, судах та міжнародних арбітражах, включаючи здійснення всіх необхідних дій (подання позовної заяви, заяв, клопотань, відзивів та інших процесуальних документів) та підготовку документів, передбачених чинним законодавством та/або арбітражним регламентом, а також представництво інтересів на усних слуханнях; надання інших юридичних послуг, необхідних у процесі господарської діяльності Оператора ГТС та під час представництва і захисту інтересів Оператора ГТС у спорах із споживачами послуг Оператора ГТС, суміжними операторами газотранспортної системи та іншими особами в українських судах та/або арбітражах.
30. Зі змісту пункту 4 Угоди вбачається, що гонорар за роботу, виконану відповідно до цього письмового договору та обсягу інструкцій, викладених у розділі 3, розраховується на основі середньої погодинної змішаної ставки, яка не повинна перевищувати 140 євро за годину надання послуг.
31. Таким чином, Компанія Wikborg Rein advocatfirma AS залучило Адвокатське об'єднання "ЕКВО" в якості юридичного радника, зокрема у справі № 922/2836/23. Згоду на це залучення було надано Оператором ГТС у Заявці щодо надання завдання (заявки) за договором про надання адвокатських послуг від 01.09.2023 № 4600008263.
32. У процесі розгляду цієї справи по суті представництво інтересів позивача здійснювала адвокат Адвокатського об'єднання "Юридична фірма "ЕКВО" Степаненко Марія Юріївна (місце роботи підтверджується Витягом з ЄРАУ).
33. Після винесення рішення у цій справі між Компанією Wikborg Rein advocatfirma AS та Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "ЕКВО" 23.05.2025 складено детальний опис робіт (наданих послуг з правничої допомоги) за договором № 4600008263 про надання адвокатських послуг від 01.09.2023 та Угодою про надання юридичних послуг від 28.09.2023 № 11003215-101 (далі - Детальний опис робіт).
34. Згідно з даним Детального опису робіт Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "ЕКВО" було виконано роботу та витрачено на її виконання кількість часу, а саме:
1) підготовка та подання клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції ТОВВИХ-24-210 від 05.01.2024 - 0,5 год;
2) підготовка та подання письмових пояснень у справі № 922/2836/23 з урахуванням висновків Об'єднаної палати КГС ВС у справі № 918/686/21 ТОВВИХ-24-469 від 11.01.2024 - 7,5 год;
3) підготовка до участі у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 12.01.2024 - 2,4 год;
4) представництво Оператора ГTC у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 12.01.2024 - 1,6 год;
5) підготовка до участі у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 29.01.2024 - 1,6 год;
6) представництво Оператора ГТС у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 29.01.2024 - 0,5 год;
7) юридичний аналіз клопотання AT "Харківгаз" про призначення комплексної судової експертизи - 2,4 год;
8) підготовка та подання заперечень на клопотання про призначення комплексної судової експертизи ТОВВИХ-24-2146 від 13.02.24 - 5,2 год;
9) підготовка до участі у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 14.02.2024 - 2,5 год;
10) представництво Оператора ГТС у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 14.02.2024 - 0,4 год;
11) юридичний аналіз заяви TAHTEP ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД з процесуальних питань від 09.02.2024 - 5,6 год;
12) юридичний аналіз заяви TAHTEP ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД про вступ у справу третьої особи на стороні відповідача від 29.12.2023 - 5,7 год;
13) підготовка та подання заперечень про повернення заяви з процесуальних питань без розгляду від 27.02.2024 № ТОВВИХ-24-3018 - 0,7 год;
14) підготовка до участі у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 27.02.2024 - 1,9 год;
15) представництво Оператора ГTC у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 27.02.2024 - 0,6 год;
16) юридичний аналіз клопотання АТ "Харківгаз" про зупинення провадження у справі - 3,6 год;
17) підготовка та подання заперечень на клопотання АТ "Харківгаз" про зупинення провадження у справі від 29.02.2024 № ТОВВИХ-24-3165 - 11,8 год;
18) підготовка до участі у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 01.03.2024 - 1,6 год;
19) представництво Оператора ГТС у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 01.03.2024 - 0,9 год;
20) юридичний аналіз ухвали про зупинення провадження у справі від 01.03.2024 - 0,5 год;
21) юридичний аналіз щодо підстав апеляційного оскарження ухвали про зупинення провадження у справі та порушення судом норм процесуального права - 3,3 год;
22) підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області про зупинення провадження від 01.03.2024 у справі № 922/2836/23 від 18.03.2024 № ТОВВИХ-24-4199 - 22,8 год;
23) юридичний аналіз рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/1089/24 - 3,1 год;
24) підготовка та подання до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 922/2836/23 від 04.04.2025 № ТОВВИХ-25-5556 - 0,3 год;
25) підготовка та подання письмових пояснень у справі № 922/2836/23 щодо результатів розгляду пов'язаної справи від 04.04.2025 № ТОВВИХ-25-5556 - 13,8 год;
26) забезпечення участі у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 07.04.2025 - 2,7 год;
27) представництво Оператора ГТС у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 07.04.2025 - 0,8 год;
28) юридичний аналіз письмових пояснень AT "Харківгаз" від 22.04.2025 - 1,2 год;
29) забезпечення участі у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 23.04.2025 - 0,6 год;
30) представництво Оператора ГТС у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 23.04.2025 - 0,5 год;
31) забезпечення участі у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 21.05.2025 - 2,3 год;
32) представництво Оператора ГТС у судовому засіданні у справі № 922/2836/23, призначеному на 21.05.2025 - 0,7 год.
Всього годин - 109,6.
35. Загальна вартість послуг 15 344 Євро (виходячи з вартості 140 євро за годину надання послуг (розділ 4 Угоди).
36. Посилаючись на зазначені документи, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 344,00 євро.
37. Крім того, позивач також зазначив, що він поніс витрати у зв'язку зі сплатою судового збору за подання апеляційних скарг на ухвалу про зупинення провадження від 04.09.2023 у сумі 2 684, 00 грн та на ухвалу про зупинення провадження від 01.03.2024 у сумі 2 442,40 грн.
38. Дослідивши надані позивачем докази витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази є такими, що підтверджують його витрати у сумі 15 344, 00 євро на професійну правничу допомогу. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача, що суд першої інстанції помилково прийняв додаткові докази, подані з порушенням процесуального строку, оскільки суд не враховував надані позивачем 16.06.2025 додаткові докази. Ненадання позивачем на підтвердження понесених витрат у встановлений законом строк звітів за висновком суду апеляційної інстанції не є підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача про розподіл понесених судових витрат, оскільки порядок виконання виконавцем умов договору про щомісячне звітування за час, витрачений на надання послуг, не стосується предмету спору. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу на те, що у Детальному описі робіт зазначено, що підписанням цього опису сторони підтверджують, що Адвокатське об'єднання надало професійну правничу допомогу Клієнту у справі № 922/2836/23 відповідно до договору, Угоди та Заявки у період з 02.01.2024 до 21.05.2025 в Господарському суді Харківської області та Східному апеляційному господарському суді за позовом Клієнта до АТ "Харківгаз". При цьому, суд апеляційної інстанції визнав очевидним, що Адвокатське об'єднання "Юридична фірма "ЕКВО", надаючи правову допомогу позивачу у цій справі, відповідно надало свою згоду, а також згоду на це залучення було надано Оператором ГТС у заявці щодо надання завдання (заявки) за договором про надання адвокатських послуг від 01.09.2023 № 4600008263, тому доводи АТ "Харківгаз", що матеріали справи не містять згоди Адвокатського об'єднання "Юридична фірма "ЕКВО" на залучення його Компанією Wikborg Rein advocatfirma AS представляти інтереси позивача у цій справі, суд апеляційної інстанції не визнав такими, що можуть бути правовою підставою для відмови позивачу у розподілі судових витрат.
39. Суди попередніх інстанцій врахували, що до стягнення позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатами Адвокатського об'єднання "Юридична фірма "ЕКВО", які вступили до розгляду справи вже після початку її розгляду, коли заяви по суті спору вже були подані сторонами. При цьому формування позовної заяви, доказової бази та відповіді на відзив було здійснено штатними юристами позивача. Після вступу до розгляду справи адвокатів Адвокатського об'єднання "Юридична фірма "ЕКВО" правова позиція позивача не змінювалася, будь-яких додаткових доказів також суду не надавалося, в поданих суду в подальшому письмових поясненнях ця правова позиція фактично повторювалася та деталізувалася.
40. Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що у доданому до клопотанні детальному описі робіт зазначено певні види послуг які, на погляд суду, не відповідають критерію необхідності (наприклад, юридичний аналіз заяв TAHTEP ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД та надання письмових пояснень, на що витрачено більше ніж 11 годин, юридичний аналіз ухвал про зупинення провадження у справі, підготовка апеляційних скарг на ці ухвали та інші юридичні дії пов'язані з оскарженням ухвал в суді апеляційної інстанції, хоча в подальшому подані апеляційні скарги були відхилені, юридичний аналіз судових рішень в інших справах, коли в цих рішеннях суди вже надали відповідну правову оцінку певним обставинам та ін.), зазначено про надання різних за змістом послуг, хоча фактично ці послуги за своєю суттю є одними і тими ж послугами (наприклад забезпечення участі в судовому засіданні та в подальшому представництво інтересів позивача в судовому засіданні, та ін.).
Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що час надання адвокатами послуг, зазначений в детальному описі робіт, є істотно завищеним.
41. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що заявлені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Щодо касаційної скарги ТОВ "Оператор ГТС України"
42. У пунктах 127-134, 141-144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, на яку посилається ТОВ "Оператор ГТС України" у касаційній скарзі, сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України, статей 126, 129 ГПК України:
"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".
43. Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, на неврахування висновків з якої також посилається ТОВ "Оператор ГТС України" у касаційній скарзі, зазначено таке:
"5.32. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
5.33. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
5.34. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
5.35. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
5.36. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
5.37. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
5.38. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
5.39. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання".
44. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керувалися, зокрема такими критеріями як обґрунтованість, реальність, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, що узгоджується з процесуальними нормами права та відповідає положенням статей 126, 129 ГПК України, а також правовим висновкам викладеним, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
45. ТОВ "Оператор ГТС України" також вважає, що висновок судів попередніх інстанцій не узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а, відповідно до яких процесуальне законодавство України не вимагає від сторони, яка звертається до суду із вимогою про відшкодування судових витрат, надання доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу адвокат витратив на виконання робіт.
46. Верховний Суд вважає помилковими такі твердження скаржника з огляду на таке.
47. Так, у зазначених постановах Верховний Суд виходив з того, що зі змісту положень пункту першого частини третьої, частин четвертої-шостої статті 134 КАС, які фактично кореспондуються відповідним приписам статті 126 ГПК, вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
48. Водночас, висновки суду першої інстанції взагалі не мотивовані тим, що заявник не надав доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу адвокат витратив на виконання робіт. Фундаментальним мотивом для зменшення суми заявленої ТОВ "Оператор ГТС України" для відшкодування витрат на правничу допомогу суд першої інстанції як раз визначив не кількість доведеного представниками позивача часу, витраченого на виконання робіт свого довірителя, а саме недоведеність (нереальність) певних видів наданих послуг з правничої допомоги, зазначених у детальному описі робіт (наданих послуг з правничої допомоги), оскільки такі або не можуть виокремлюватися (визначатися) як окремі послуги, або частково поглинаються іншими видами послуг.
49. Крім того, ТОВ "Оператор ГТС України" стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.07.2022 № 905/671/19 щодо застосування частини дев'ятої статті 129 ГПК України про те, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
50. Верховний Суд звертає увагу на те, що зміст зазначеної норми свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб, а не обов'язок.
51. Аргументи ТОВ "Оператор ГТС України", викладені у касаційній скарзі, по суті зводяться до незгоди сторони із здійсненим судом розподілом судових витрат та необхідності повного задоволення заяви позивача про відшкодування йому витрат на правничу допомогу, що однак не свідчить про неправильне здійснення судом розподілу цих витрат.
52. При цьому, колегія суддів зазначає, що обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру тощо не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.
53. Щодо доводів позивача, що суд може стягнути витрати на професійну правничу допомогу в іноземній валюті, Верховний Суд зазначає таке.
54. Положення ГПК України щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу не регулюють питання щодо валюти (національна чи іноземна), в якій такі витрати підлягають стягненню.
55. Позивач у касаційній скарзі наполягає, що у постановах від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та у справі № 464/3790/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц Верховний Суд зазначив, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання.
56. Водночас Верховний Суд у додатковій постанові від 31.07.2024 у справі № 921/403/22 виклав правову позицію: "Компенсація витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, має бути здійснена у національній валюті України - гривні. Суд може стягнути витрати на професійну правничу допомогу в іноземній валюті, якщо, зокрема, учасником спірних правовідносин є особа, не зареєстрована за законодавством України".
57. Враховуючи те, що як ТОВ "Оператор ГТС", так АТ "Харківгаз" є резидентами України, спір між ними у цій справі виник щодо стягнення коштів у національній валюті України, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу також має бути здійснена у національній валюті України - гривні. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 921/403/22.
58. Щодо вимог позивача про покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали про зупинення провадження у справі Верховний Суд зазначає таке.
59. Як встановлено місцевим господарським судом, за результатами апеляційного перегляду, апеляційні скарги позивача на ухвали про зупинення провадження у справі були залишені без задоволення, а оскаржувані ухвали суду першої інстанції були залишені без змін. У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційних скарг позивача, залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника апеляційних скарг.
Таким чином, необґрунтованими є вимог позивача про стягнення з відповідача сплаченого судового збору за подання апеляційних скарг на зазначені ухвали.
60. Суд касаційної інстанції зазначає, що аналіз висновків, зроблених в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених скаржником справах, оскільки такі висновки зроблені з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами у справі, які формують зміст правовідносин та зумовили прийняття відповідного рішення. Верховний Суд під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, за наведеними у касаційній скарзі ТОВ "Оператор ГТС України" доводами, не вбачає порушень судами попередніх інстанцій положень господарського процесуального законодавства, які б призвели до ухвалення судами незаконних судових рішень у цій справі.
61. Отже, зазначена ТОВ "Оператор ГТС України" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
Щодо касаційної скарги АТ "Харківгаз"
62. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України АТ "Харківгаз" посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували положення статей 124, 129 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 15.11.2023 у справі № 308/7190/21, від 10.01.2024 у справі №285/5547/21 (провадження № 61-4799св23), від 31.05.2023 у справі № 757/13974/21- ц (провадження № 61-10048св22), від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 13.02.2024 № 922/1583/23, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 13.02.2024 № 910/12155/22, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.
63. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що жодних письмових згод на залучення будь-яких осіб для представництва ТОВ "Оператор ГТС України" ані Компанією Wikborg Rein Advokatfirma AS, ані Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "ЕКВО" до матеріалів справи не надано; що для можливості ствердження про реальність витрат на правничу допомогу, які понесло або повене понести ТОВ "Оператора ГТС України", в матеріалах справи повинні бути щомісячні звіти, щомісячні акти-наданих послуг, рахунки та докази їх оплати; не подано відповідної первинної документації на підтвердження фактично сплачених ТОВ "Оператор ГТС України" послуг адвоката Степаненко М. Ю.; детального розрахунку вартості послуг, інформації щодо вартості години наданої послуги, застосування/незастосування тих чи інших критеріїв не міститься в жодному із долучених до матеріалів справи документів.
Крім того, за узагальненими доводами відповідача, суди попередніх інстанцій порушили положення частини 4 статті 126 ГПК України, оскільки не врахували фактичні обставини справи щодо рівня складності цієї справи та фактичних затрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час участі в ній, у зв'язку з чим стягнута сума витрат на правову допомогу є значно неспівмірною.
64. Посилання скаржника на загальні висновки, викладені у постановах Верховного Суду, щодо застосування норм права не підтверджують доводів касаційної скарги про те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваних рішень, оскільки фактичні обставини у наведених як приклад справах відрізняються від тих, що установлені судами у розглядуваній справі.
65. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі № 826/1216/16, на яку посилається АТ "Харківгаз", викладено висновок про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
66. В обґрунтування доводів касаційної скарги АТ "Харківгаз" посилається на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" без урахування висновку щодо його застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, за змістом якого (висновку) витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку процесуального законодавства.
67. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у справі, яка переглядається, відповідно до пункту 2.4 договору, укладеного між ТОВ "Оператор ГТС України" та Компанією Wikborg Rein Advokatfirma AS, останній має право залучати за письмовою згодою ТОВ "Оператор ГТС України" третіх осіб для виконання завдань Оператора ГТС, залишаючись у повній мірі відповідальним за належне виконання цього договору; залучення третіх осіб до виконання завдань ТОВ "Оператор ГТС України" відповідно до цього пункту 2.4 вважається таким, що здійснюється від імені та за дорученням ТОВ "Оператор ГТС України"; адвокатські послуги в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надаються Компанією Wikborg Rein Advokatfirma AS із залученням адвокатів, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання. Між Компанією Wikborg Rein Advokatfirma AS та Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "ЕКВО" укладено Угоду про надання юридичних послуг від 28.09.2023 № 11003215-101. Таким чином, Компанія Wikborg Rein advocatfirma AS залучило Адвокатське об'єднання "Юридична фірма "ЕКВО" в якості юридичного радника, зокрема у справі № 922/2836/23. Згоду на це залучення було надано ТОВ "Оператор ГТС України" у заявці щодо надання завдання (заявки) за договором про надання адвокатських послуг від 01.09.2023 № 4600008263. У процесі розгляду цієї справи по суті представництво інтересів позивача здійснювала адвокат Адвокатського об'єднання "Юридична фірма "ЕКВО" Степаненко Марія Юріївна (місце роботи підтверджується Витягом з ЄРАУ).
68. Згідно з частиною четвертою статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
69. Таким чином ордер, який видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката у суді. За наявності ордеру надавати договір про правову допомогу, його копії або витяг разом з ордером не потрібно. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 901/736/18.
70. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини здійснення представництва у цій справі адвокатами, повноваження яких перевірено судами, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів відхиляє доводи скаржника з посиланням на відповідну практику Верховного Суду про те, що представництво інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" в суді здійснювалось іншою ніж адвокат особою і витрати безпосередньо пов'язані з їх професійною допомогою не підлягають відшкодуванню відповідачем.
71. Суди попередніх інстанцій також встановили, що факт надання юридичних послуг сторонами договору та угоди, укладеної на його виконання, не заперечується ними та свідчить про надання згоди на представництво інтересів замовника третіми особами у надані професійної правничої (правової) допомоги у справі № 922/2836/23.
72. Зазначеним спростовуються також доводи АТ "Харківгаз" (в аспекті відсутності підстав для стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу), викладені у касаційній скарзі, про ненадання до матеріалів справи жодних письмових згод на залучення будь-яких осіб для представництва ТОВ "Оператор ГТС України" ані Компанією Wikborg Rein Advokatfirma AS, ані Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "ЕКВО".
73. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги відповідача про те, що для можливості ствердження про реальність витрат на правничу допомогу, які понесло або повене понести ТОВ "Оператора ГТС України", в матеріалах справи повинні бути щомісячні звіти, щомісячні акти-наданих послуг, рахунки та докази їх оплати, оскільки ненадання позивачем на підтвердження понесених витрат у встановлений законом строк звітів не є підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача про розподіл понесених судових витрат, оскільки порядок виконання виконавцем умов договору про щомісячне звітування за час, витрачений на надання послуг, не стосується предмету спору.
74. Верховний Суд у контексті доводів касаційної скарги відповідача зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати з урахуванням частини третьої статті 13 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33 - 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
75. Проаналізувавши вищенаведене правове регулювання спірних правовідносин щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, зміст оскаржуваного судового рішення, а також доводи відповідача, Верховний Суд відзначає, що суд першої інстанції під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у повній мірі надав оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, зокрема і доводам відповідача про необґрунтованість таких витрат позивача, з чим також погодився суд апеляційної інстанції.
76. Верховний Суд констатує, що судами попередніх інстанцій не було допущено порушень процесуального законодавства, положень статей 2, 13, 74, 86, частин третьої, четвертої статті 126, частини п'ятої статті 129 ГПК України, якими визначено порядок оцінки доказів, якими підтверджується розмір витрат на правничу допомогу адвоката.
77. У контексті доводів касаційної скарги АТ "Харківгаз" та висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
Разом з тим, доводи касаційної скарги відповідача містять лише декларативні посиланням на неспівмірність заявленого позивачем розміру витрат та зводяться лише до посилання на те, що судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені ТОВ "Оператор ГТС України" під час вирішення спору є додатковим способом збагачення з обґрунтуванням, яке зводиться лише до більше стабільного фінансового стану цих юридичних осіб відносно відповідача.
78. У той же час Суд зазначає, що у наведенні такого обґрунтування відповідач не враховує суті спірного питання, зокрема, що ці витрати, відшкодування яких гарантовано учасникам спору чинним ГПК України, безпосередньо пов'язані з необхідністю позивача захищати свої права.
79. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "суду факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
80. Поряд з тим, відповідач у касаційній скарзі не навів жодного обґрунтування стосовно невідповідності здійсненої судами попередніх інстанцій оцінки наявних в матеріалах справи доказів поданих позивачем витрат на підтвердження розміру заявлених витрат вимогам статей 2, 13, 74, 86, 126, 129 ГПК України.
81. Верховний Суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 1 534 Євро (тобто на 90% від заявлених до стягнення).
82. Водночас слід враховувати, що у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Отже, відсутність доказів сплати позивачем за надану професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат.
83. Колегія суддів вважає, що зазначені АТ "Харківгаз" постанови Верховного Суду не містять протилежної позиції щодо застосування положень статей 126, 129 ГПК України порівняно з позицією судів попередніх інстанцій у справі, що переглядається, а доводи касаційної скарги взагалі не містять будь-якого обґрунтування щодо невідповідності витрат позивача критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру (щодо їх обсягу, складності та/або включення до їх складу витрат, що не пов'язані з розглядом цієї справи, тощо) у тому числі і не містять обґрунтування, у чому полягає невідповідність висновків суду апеляційної інстанції висновкам Верховного Суду у зазначених скаржником справах.
Отже, посилання відповідача на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 15.11.2023 у справі № 308/7190/21, від 10.01.2024 у справі №285/5547/21 (провадження № 61-4799св23), від 31.05.2023 у справі № 757/13974/21- ц (провадження № 61-10048св22), від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 13.02.2024 № 922/1583/23, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 13.02.2024 № 910/12155/22, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, не знайшли підтвердження під час касаційного перегляду справи.
84. Таким чином, Верховний Суд констатує, що наведена АТ "Харківгаз" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження.
85. З огляду на викладене колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваних судових рішень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з мотивів, що наведені позивачем та відповідачем у касаційних скаргах.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
86. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
87. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
88. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
89. Оскільки наведені скаржниками підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
90. Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржників.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 922/2836/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай