09 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 903/1015/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники учасників справи:
представник АТ КБ "Приватбанк" - Ювко В. О.,
арбітражний керуючий - Пасічник О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх. № 6340/2025)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025
у складі колегії суддів: Саврій В.А. (головуючий), Юрчук М.І., Коломис В.В.
та на постанову Господарського суду Волинської області від 29.04.2025
у складі судді Гарбар І.О.
у справі № 903/1015/24
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
На розгляд суду постало питання щодо переходу до процедури погашення боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. 04.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
2. 09.12.2024 заявник подав до суду декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік.
3. 17.12.2024 ухвалою Господарського суду Волинської області відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 . 17.12.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
4. Після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника: 14.01.2025 від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", Банк) в загальному розмірі 3 133 880,65 грн; 16.01.2025 від ОСОБА_2 в розмірі 4 163 757,14 грн.
5. 11.02.2025 ухвалою Господарського суду Волинської області заяву АТ КБ "Приватбанк" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , задоволено. Визнано грошові вимоги Банку до ОСОБА_1 повністю в розмірі: 1 406 631,65 грн (заборгованість по кредиту, судовий збір за рішенням суду у справі №202/35780/13-ц від 09.09.2015, у справі 161/11728/15-ц від 23.11.2016 та у справі №202/24001/13-ц від 23.05.2013) - вимоги 2 черги; 1 373 749 грн (пеня) - 3 черга; 4 844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово. Окремо внесено до реєстру вимоги кредитора АТ КБ "Приватбанк" на суму 353 500 грн - як такі, що забезпечені заставою. В задоволенні заяви кредитора ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_1 , відмовлено.
6. Вказаною ухвалою також зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника, провести перші збори кредиторів у справі №903/1015/24 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту проголошення даної ухвали.
7. Суди першої та апеляційної інстанції також вказали, що як вбачається з матеріалів справи, борг утворився перед АТ КБ "ПриватБанк" за кредитними зобов'язаннями, які боржник добросовісно обслуговував. Зокрема, отримав кредит у сумі 65 000 доларів США, а сплатив (в тому числі і те, що було стягнуто виконавчою, зокрема з реалізацією майна) вже близько 90 000 доларів США.
8. В результаті проведеної роботи, керуючим реструктуризацією боргів встановлено, що в поданих ОСОБА_1 до Господарського суду Волинської області деклараціях про майновий стан боржника, які подавалися разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, містилася неповна інформація, зокрема щодо перебування у власності боржника коштів на банківському рахунку та активів у членів сім'ї:
син ОСОБА_3 , має у власності наступні транспортні засоби:
- МЕRСЕDЕS-ВЕNS 208D, номер кузова: НОМЕР_1 , 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ;
- DAEWОО SЕNS, номер кузова: НОМЕР_3 , 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 ;
- SCHMITZ SK0 24, номер шасі: НОМЕР_5 , 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 .
син ОСОБА_4 , має у власності наступні транспортні засоби:
- OPEL ANTARA, номер кузова: НОМЕР_7 , 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8 ;
- МАN ТGХ 18X40, номер кузова: НОМЕР_9 , 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_10 .
Згідно з випискою з АТ "ПУМБ" з банківського рахунку боржника ОСОБА_1 , вбачається, що на рахунку знаходяться кошти в сумі 35 500 грн, на які накладені арешт Державною виконавчою службою міста Луцька.
9. В подальшому, 18.02.2025 боржником подано уточнені декларації про майновий стан і доходи за 2021-2024 роки, також вказано, що боржник не проживає разом з дітьми, не спілкується, відповідно не володів інформацією про наявність майна у членів сім'ї, відповідно не міг його відобразити у деклараціях про майновий стан. Щодо наявності коштів на банківському рахунку, повідомив, що з 2013 року відкрито виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з боржника та дружини на користь АТ "Приватбанк" та накладено арешт. В межах виконавчих проваджень, відкритих на користь АТ "Приватбанк", державними виконавцями продано земельну ділянку, автомобіль, протягом всього часу стягувалися кошти з заробітної плати, доки боржник працював та з пенсії дружини. Оскільки на всі банківські рахунки накладено арешти, то про кошти в розмірі 35 500 грн останній не знав.
10. Як вказали суди, на виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ0 та вимог ухвали суду першої інстанції від 17.12.2024, з метою виявлення та збереження майна боржника, керуючим реструктуризацією боргів було направлено запит та отримані відповіді від наступних державних реєстраційних органів:
1. Державної авіаційної служби України.
2. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. Державного космічного агентства України.
4. Волинської митниці Держмитслужби.
5. Державної служби морського та річкового транспорту України.
6. Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
7. Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області.
8. Державного підприємства "Український державний центр радіочастот".
9. Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.
10. Державної служби геології та надр України.
11. Територіального регіонального сервісного центру МВС у Волинській області.
12. Головного управління ДПС у Волинській області.
13. Банківські установи, в яких боржник має відкриті рахунки.
11. З метою встановлення наявності в боржника активів було отримано відповідні інформаційні довідки та витяги із: Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на предмет наявності корпоративних прав або статусу керівника юридичної особи.
12. Із відповідей на вищенаведені запити, що надійшли станом на 17.02.2025, та із відомостей отриманих із витягів та інформаційних довідок з відповідних реєстрів не було встановлено наявності в боржника та членів його сім'ї, зазначених в деклараціях про майновий стан активів про які не було зазначено в деклараціях про майновий стан.
13. З метою проведення інвентаризації боржнику надіслано лист від 04.02.2022, з проханнями обрати зручну дату проведення інвентаризації та повідомити про обрану дату (дати) керуючого реструктуризацією завчасно, також було висловлено прохання вчинити відповідні дії спрямовані на спрощення проведення Інвентаризації.
14. За наслідком проведення інвентаризації складено відповідні акти інвентаризації та інвентаризаційні описи від 14.02.2025.
15. Суди зазначили, що листом від 17.12.2024 Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомлено про перетини боржником державного кордону України, з якого не вбачається частих чи довготривалих поїздок боржника за межі України, останній виїзд 04.09.2024. Боржник на запит арбітражного керуючого від 30.12.2024 року повідомив, що виїжджав за кордон за гуманітарною допомогою на прохання волонтерського центру, оскільки через стан здоров'я виключений з військового обліку.
16. Арбітражний керуючий звернувся з запитом №8/24 від 24.12.2024 до ТСЦ МВС №0741 про Надання інформації про зареєстровані за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11 ) та членами його сім'ї будь-яких транспортних засобів.
17. ТСЦ МВС №0741 листом від 14.01.2025 (отриманий арбітражним керуючим 13.02.2025) за №31/35/0741-517-2025 повідомили, що згідно інформаційної бази даних НАІС, станом на 14.01.2025 за громадянином ОСОБА_1 не зареєстровано жодного транспортного засобу.
18. Як встановлено судами, в межах справи №903/1015/24, кредитором АТ КБ "Приватбанк" було подано заяву про грошові вимоги кредитора до боржника від 14.01.2025, в якій зазначається, що згідно кредитного договору №191/м від 05.11.2007 року, який укладений між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 65 000 доларів США. З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань перед банком, ОСОБА_1 передав в заставу транспортні засоби, зокрема:
- Причіп SСНМІТZ, модель S 01, рік випуску 2000, тип ТЗ: напівпричіп бортовий, № НОМЕР_12 , реєстраційний номер: НОМЕР_13 , заставна вартість 116150,00 гривень;
- Вантажний сідловий тягач DАF, модель FТ95.380ХР, рік випуску 1999, тип вантажний сідловин тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_14 , реєстраційний номер - НОМЕР_15 , заставна вартість - 237350,00 гривень.
19. Арбітражний керуючий звернувся з відповідним запитом до боржника щодо відчуження вищевказаних транспортних засобів.
20. ОСОБА_1 листом від 17.02.2025 повідомив, що транспортні засоби, які є в заставі АТ "Приватбанк", не продавав і не звертався до банку щодо отримання відповідних дозволів на відчуження. В кінці лютого 2014 року він на автомобілі DАF, 1999 року випуску, державний номер НОМЕР_15 , з причепом SСНМІТZ, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_13 , повіз в Крим продавати картоплю. Коли Росія захопила Крим, його не випустили з Криму на транспорті і він його залишив. На даний час про транспортні засоби йому нічого не відомо.
21. З метою перевірення фактів, зазначених боржником щодо знаходження заставного майна, та виявлення можливих ознак кримінального правопорушення, арбітражний керуючий звернувся з відповідною заявою про вчинення злочину в Луцький відділ поліції ГУ НП у Волинській області від 17.02.2025.
22. 21.01.2025 та 24.01.2025 на виконання вимог ухвали від 17.12.2024, до Господарського суду Волинської області було подано листи-повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів.
23. 24.12.2024 відділ ДВС у місті Луцьку (де наявні відкриті виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з боржника) було повідомлено про наявність підстав для зупинення виконавчих дій.
24. Відповідно до отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на праві власності за ОСОБА_1 не зареєстровано об'єктів нерухомого майна, відсутні обтяження рухомого майна належного боржнику та записи про перебування рухомого майна в заставі.
25. Отримано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно яких Боржник та інші члени сім'ї, корпоративними правами підприємств не володіють.
26. Отримано витяг з Спеціальної інформаційної системи Укрпатенту, згідно якого за ОСОБА_1 та членами його сім'ї не зареєстровано винаходів, корисних моделей, торгівельних марок, промислових зразків, топографічних інтегралів, кваліфікованих зазначень.
27. Відносно боржника з 2013 року державною виконавчою службою відкриті виконавчі провадження.
28. Щодо інформації про рух коштів на розрахункових рахунках боржника та отримання доходу, ГУ ДПС у Волинській області (вих.№210/6/03-20-12-01-06 від 08.01.2025) листом повідомлено, що в боржника є відкриті банківські рахунки в наступних банківських установах: АТ "ОЩАДБАНК"; АТ "СЕНС БАНК"; АТ "Укрексімбанк"; АТ "ПУМБ"; АТ "Райффайзен банк Аваль"; АТ "Універсал Банк".
29. Згідно з листом Головного управління ДПС у Волинській області від 19.12.2024, ОСОБА_1 за період з серпня 2021 року, отримав дохід лише в серпі 2021 року - дохід сплачений самозайнятій особі в сумі 32 000 грн.
30. За результатом отриманих даних від реєстроутримувачів та проведення інвентаризації, встановлено відсутність у боржника рухомого та нерухомого майна, яке можливо реалізувати для погашення заборгованості.
31. Суди вказали, що боржник станом на сьогоднішній день не працює через поганий стан здоров'я та не має ліквідних активів. Боржник не отримує доходів, покращення фінансового стану та/або зміни доходів в сторону збільшення не прогнозується.
32. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що на адресу боржника та членів сім'ї направлено листи про надання інформації про утримання від будь-якого відчуження та розпорядження майном, надання інформації про наявність/ відсутність майна, коштів, які перебувають у їх власності, а також просив підтвердити дані про їх майновий стан з метою перевірки Декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023, 2024 роки.
33. Керуючим реструктуризацією боргів боржника належним чином повідомлено кредитора згідно з реєстром вимог кредиторів про час та місце проведення перших зборів кредиторів - 25 лютого 2025 року о 10 год. 00 хв. дистанційно в режимі відеоконференції шляхом надіслання письмового запрошення-повідомлення на електронну адресу та боржника цінним листом від 14.02.2025 року про проведення перших зборів кредиторів у справі №903/1015/24 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 .
34. Від кредитора АТ КБ "Приватбанк" 21.02.2025 надійшов лист про відкладення перших зборів кредиторів на іншу дату, в зв'язку з необхідністю попереднього та завчасного надання документів керуючим реструктуризацією для кредитора.
35. Відповідно перші збори кредиторів, які були призначені на 24.02.2025 перенесено.
36. Керуючим реструктуризацією боргів боржника належним чином повідомлено кредитора згідно з реєстром вимог кредиторів про час та місце проведення перших зборів кредиторів - 04 березня 2025 року о 11 год. 00 хв. дистанційно в режимі відеоконференції шляхом надіслання письмового запрошення-повідомлення на електронну адресу та боржника цінним листом від 24.02.2025 про проведення перших зборів кредиторів у справі №903/1015/24 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 .
37. На перших зборах кредиторів 04.03.2025 року був присутній представник кредитора АТ КБ "Приватбанк", що володіє 100% голосів та керуючий реструктуризацією із правом дорадчого голосу.
38. На дані перші збори кредиторів керуючим реструктуризації було надано план реструктуризації, у відповідності до якого, пропонувалася сума заборгованості боржника в сумі 3 138 725,45 грн прощенню, в зв'язку з відсутності у боржника рухомого та нерухомого майна, та інших активів, які можливо реалізувати для погашення заборгованості (боржник станом на сьогоднішній день не працює через поганий стан здоров'я та не має ліквідних активів, не отримує доходів, покращення фінансового стану та/або зміни доходів в сторону збільшення не прогнозується, не має можливості виділяти жодної суми коштів для погашення вимог кредиторів).
39. Представник кредитора АТ КБ "Приватбанк", на даних зборах зазначив, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, реструктуризація боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник згідно з планом реструктуризації боргів може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати заборгованості з урахуванням його об'єктивний можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
40. 05.03.2025 керуючий реструктуризації наручно вручив боржнику лист від 05.03.2025 за №30/25, в якому, з метою підготовлення проекту плану реструктуризації боргів, просив терміново повідомити розмір суми, яку щомісячно боржник може виділяти на погашення вимог кредиторів.
41. 10.03.2025 боржник в телефонному режимі повідомив, що наданий час не може повідомити про суму, яку може виділяли щомісячно, оскільки сам ніде не працює, просив дітей виділяти йому певну суму, проте ще не отримав відповіді.
42. Таким чином, збори кредиторів не прийняли рішення згідно з частиною 8 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
43. 11.03.2025 призначене судове засідання, на якому повинно було розглядатися питання щодо подальшої стадії справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Однак, в зв'язку з неприйняттям відповідного рішення зборами кредиторів будь-якого рішення згідно частини 8 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, за клопотання кредитора АТ КБ "Приватбанк" та керуючого реструктуризацією, судове засідання, призначене на 11.03.2025 було перенесено на 01.04.2025.
44. Керуючим реструктуризацією оголошено про проведення зборів кредиторів у справі №903/1015/24 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 дистанційно в режимі відеоконференції 26 березня 2025 року о 11 год. 00 хв.
45. До порядку денного арбітражним керуючим включено наступні питання:
1. Розгляд звіту керуючого реструктуризацією про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 12.03.2025 року по 01.04.2025 року.
2. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
3. Інші питання в разі наявності.
46. 20.03.2025 боржник надав лист-відповідь, в якій зазначив, що в нього відсутнє будь-яке майно, через стан здоров'я не працює, перебивається тимчасовими заробітками, заробітки є меншими за прожитковий мінімум, тому не має можливості виділяти жодної суми коштів для погашення вимог кредиторів.
47. На підставі вищевикладеного, на збори кредиторів, які відбулися 26.03.2025, керуючим реструктуризацією надано план реструктуризації, у відповідності до якого, пропонувався весь розмір заборгованості боржника в сумі 3 138 725,45 грн прощенню, в зв'язку з відсутності у боржника рухомого та нерухомого майна, та інших активів, які можливо реалізувати для погашення заборгованості (боржник не працює через поганий стан здоров'я та не має ліквідних активів, не отримує доходів, покращення фінансового стану та/або зміни доходів в сторону збільшення не прогнозується, не має можливості виділяти жодної суми коштів для погашення вимог кредиторів).
48. На зборах кредиторів ОСОБА_1 , які відбулися 04.03.2025 прийнято наступні рішення:
1. Прийняти до відома у справі №903/1015/24 звіт керуючого реструктуризацією про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 10 272,41 грн, за рахунок здійсненого боржником авансування винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень.
2. Звернутися до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що відмовляючи у схвалені проекту плану реструктуризації представник AT КБ "ПриватБанк" вказав, що боржником не розроблено проект плану реструктуризації боргів, який би відповідав вимогам КУзПБ, що свідчить про відсутність намірів боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації та містить ознаки ухилення боржника від виконання зобов'язань, а з метою звернення о суду із заявою про неплатоспроможність, очевидно, було не реструктуризація боргів перед кредиторами, як передбачає закон, а фактичне списання наявної заборгованості. Таким чином, враховуючи відсутність Плану реструктуризації боргів, протиправний намір боржника ухилитись від відповідальності та списати борги АТ КБ "ПриватБанк" запропоновано винести на голосування питання про звернення до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Подання клопотань
49. Керуючий реструктуризацією подав до суду першої інстанції клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів божника, та затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, відшкодування витрат, в якому просив суд припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинити повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Пасічника О. О., визнати боржника та ввести процедуру погашення боргів ОСОБА_1 , призначити керуючим реалізацією майна арбітражного керуючого Пасічника О. О.
50. Арбітражний керуючий також просив суд задовольнити клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, затвердити звіт керуючого реструктуризацією Пасічника О.О. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі №903/1015/24 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 (за період з 17.12.2024р. по 01.04.2025р. включно) у сумі 52 762,09 гривень, здійснення та відшкодування витрат в сумі 4 576,00 гривень, а всього 57 338,09 грн; сплатити керуючому реструктуризацією Пасічнику О. О. 45 420 грн (витрати в сумі 4 576,00 грн та частину грошової винагороди (за період з 17.12.2024 по 01.04.2025 включно) у сумі 40 844,00 грн) на поточний рахунок арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича, за рахунок коштів, внесених боржником ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області.
51. Клопотання керуючого реструктуризацією обґрунтовано тим, що ним не було виявлено невідповідностей в поданих боржником деклараціях про майновий стан боржника, тому відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Фінансовий стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредитора, пасив значно перевищує актив, план реструктуризації боргів боржника, схвалений зборами кредиторів, відсутній, відтак, на думку арбітражного керуючого, погашення визнаних судом вимог кредитора можливе не інакше, як через введення процедури погашення боргів.
52. АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із клопотанням про закриття провадження про неплатоспроможність, зазначаючи про невиконання боржником обов'язків, передбачених КУзПБ та недобросовісну поведінку боржника.
53. За доводом кредитора план реструктуризації не відповідає вимогам статті 124 КУзПБ, оскільки такий не містить порядку зміни способу виконання зобов'язань, строку його виконання, а лише передбачає списання, 100 % боргів, а відтак не може бути схвалений та затвердженим судом. Вказує, що в порушення п. 1 ч. 2 ст. 124 КУзПБ в плані реструктуризації не зазначено обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника, не надано інформацію щодо витрачання (спрямування) коштів, отриманих від кредиторів.
54. Кредитор також доводив, що боржником подано декларації, що не відповідають вимогам Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність", чинному на дату заповнення та подання таких декларацій. Матеріали справи не містять доказів, що боржник намагався отримати інформацію щодо членів сім'ї, зокрема звертався до них та/або державних реєстраторів. Кредитор зазначає про відсутність в деклараціях відомостей щодо витрат боржника, відомостей про 15 банківських рахунків боржника та залишки коштів на них, інформації щодо прав на квартиру, яка вказана як місце реєстрації та проживання боржника.
Короткий зміст постанови суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
55. 29.04.2025 постановою Господарського суду Волинської області у справі №903/1015/24, зокрема, припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією Пасічника Олександра Олексійовича; визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів; призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реалізацією у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним своїх повноважень; відмовлено в задоволенні клопотання АТ КБ "Приватбанк" про закриття провадження по справі.
56. 04.08.2025 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складений 07.08.2025) апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Волинської області від 29.04.2025 у справі №903/1015/24 - залишено без змін.
57. Суди вказали, що Банком не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження власної позиції щодо подання боржником недостовірної інформації у деклараціях про майновий стан останнього, та доказів на спростування позицій керуючого реструктуризацією боргів боржника та боржника викладених у відповідних поясненнях.
58. За висновком судів, оскільки, арбітражним керуючим не виявлено суттєвих невідповідностей в поданих боржником деклараціях про майновий стан боржника, то провадження у даній справі не підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
59. Враховуючи тривалість судової процедури реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (майже п'ять місяців) та те, що збори кредиторів не прийняли рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, а також встановлення судом ознак неплатоспроможності боржника, суди дійшли висновку про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
60. 14.08.2025 (через підсистему "Електронний суд") АТ КБ "Приватбанк" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник (з урахуванням поданих виправлень) просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 та постанову Господарського суду Волинської області від 29.04.2025 у справі № 903/1015/24; прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання АТ КБ "Приватбанк" про закриття провадження у справі та закрити провадження у справі № 903/1015/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
61. Скаржник доводить, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови були порушені та неправильно застосовані статті 124, п. 1 ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 КУзПБ та без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24 серпня 2023 року у справі № 916/1885/22, від 25.05.2022 року у справі № 903/806/20, від 25.08.2021 року № 925/473/20, від 16.12.2021 року № 910/8306/20, від 20.04.2023 року № 902/1106/21, від 14.06.2023 року № 916/3871/21.
62. При цьому, Банк доводить, що у документі під назвою "план реструктуризації" не передбачається реструктуризації боргів, такий план не містить порядку зміни та способу виконання зобов'язань, строку його виконання, а відтак такий документ не може бути схваленим, а в подальшому й затвердженим судом через те, що він не передбачає виконання будь-чого (лише передбачено списання 100% боргів). Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не здійснили належного судового контролю, не надали оцінки плану реструктуризації, а лише констатували факт його не погодження зборами кредиторів, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
63. Також, на переконання скаржника, надані боржником декларації не відповідають вимогам Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність" чинному на дату заповнення та подання таких декларацій; матеріали справи не містять належних доказів, що боржник намагався отримати інформацію щодо членів сім'ї, зокрема, звертався з відповідними запитами до членів сім'ї та/або державних реєстрів. На думку скаржника відсутність відомостей щодо витрат боржника позбавляє кредиторів можливості здійснити повний аналіз майнового стану боржника та може свідчити про намагання приховати свій фінансово-майновий стан. Декларації боржника не містять інформації про банківські рахунки та залишки коштів на них та інформації щодо прав на квартиру, яка вказана як місце реєстрації та проживання боржника.
64. Крім того, Банк доводить, що з відповідного розділу плану реструктуризації взагалі незрозуміло які причини неплатоспроможності боржника, що призвело до неплатоспроможності. Боржник запропонував кредитору формальний, не реальний (не виконуваний) план реструктуризації, який не відповідає вимогам КУзПБ. При цьому, судами не з'ясовано та не досліджено коли саме боржником втрачено роботу, яку саме роботу та з яких причин; також безпідставним є посилання на підвищення відсоткових ставок. Боржник приховав дійсні причини неплатоспроможності, а суд першої інстанції, взагалі, не досліджував дане питання.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
65. 08.09.2025 від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому боржник просить суд залишити без змін оскаржувані судові рішення, а скаргу - без задоволення. Боржник доводить, що ним дотримано критерії добросовісності, а подані ним документи були достатніми, відкритими та правдивими. На думку боржника, арбітражний керуючий підтвердив відповідність плану реструктуризації реальному становищу та принципам добросовісності.
66. Арбітражний керуючий Пасічник О. О. у відзиві, який надійшов до Суду 12.09.2025 просить залишити касаційну скаргу Банку без задоволення, а оскаржувані постанови судів попередніх інстанцій - без змін, стверджуючи про законність та обґрунтованість висновків судів. На думку арбітражного керуючого, план реструктуризації є належним за формою, відповідає структурним вимогам КУзПБ, містить реалістичний прогноз і засвідчує прагнення боржника до врегулювання боргу у межах своїх можливостей.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
67. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
68. Об'єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
69. Отже предметом касаційного дослідження є правомірність переходу у справі про неплатоспроможність до процедури погашення боргів та визнання банкрутом фізичної особи-боржника.
70. За частиною другою статті 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
71. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
72. При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
73. Зокрема, пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
74. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
75. У постанові від 25.05.2022 у справі № 903/806/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі, дійшов наступних висновків.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
76. Згідно з ч. 4 ст. 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
77. Стаття 124 КУзПБ встановлює вимоги до плану реструктуризації боргів боржника та порядку його виконання.
78. Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
79. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
80. В постанові від 19.09.2022 у справі № 903/806/20 Верховний Суд також зауважив, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
81. Водночас слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
82. Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
83. Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність. Аналогічний висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, на яку посилається скаржник.
84. У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
85. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
86. Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п'ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.
87. До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
88. Враховуючи наведене, Верховний Суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів (наведені вище висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
89. У цій справі суди попередніх інстанцій виснували про відсутність підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 КУзПБ для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , вказавши, що матеріалами справи не підтверджується фактів приховування відомостей, які впливають на визначення майнового стану боржника та можливості задоволення вимог кредитора, й відповідно його недобросовісності. Судами встановлено, що на адресу боржника керуючим реструктуризацією було надіслано звіт про результати перевірки декларації боржника від 14.02.2025, в якому вказано про неповну інформацію, відображену в Деклараціях, які подавалися разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та 18.02.2025 отримано від ОСОБА_1 . Декларації про майновий стан, боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023, 2024 роки з уточненою інформацією про майновий стан членів сім'ї.
90. Верховний Суд враховує, що певні неістотні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації. Нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
91. Однак оскаржувані судові рішення не містять відображення наданої судами оцінки поданих боржником виправлених декларацій, зокрема, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою твердження кредитора про невідображення боржником в деклараціях відомостей про витрати боржника, в тому числі на побутові потреби, відомостей щодо речових прав на квартиру, яка зазначена боржником як зареєстроване та фактичне місце проживання боржника та не дослідили істотність таких даних для з'ясування дійсного майнового стану боржника.
92. Досліджуючи здійснення арбітражним керуючим заходів щодо пошуку майна боржника, суди вказали, що на виконання вимог КУзПБ на адресу боржника та членів сім'ї було направлено листи про надання інформації щодо їх майнового стану з метою перевірки Декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023, 2024 роки.
При цьому, судами не з'ясовано обставини щодо надання або ненадання членами сім'ї боржника відповіді на вказані запити арбітражного керуючого.
93. Ухвалюючи рішення про перехід до процедури погашення боргів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з відсутності схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника та недостатності активів боржника для задоволення вимог кредиторів.
94. При цьому, зі встановлених судами обставин вбачається, що на збори кредиторів керуючим реструктуризації було надано план реструктуризації, у відповідності до якого, пропонувалося прощення всієї суми заборгованості боржника.
95. У постанові від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, на яку зокрема посилається скаржник в касаційній скарзі, Верховний Суд вказав, що у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
Верховний Суд зауважує, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Таким чином, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
96. Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій, констатуючи відсутність схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника, не давали оцінку поданому боржником плану реструктуризації на предмет відповідності вимогам статті 124 ГПК України, зокрема, не з'ясували підстави неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які, як зазначено вище, можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника. Констатація судами тієї обставини що боржник добровільно ініціював процедуру банкрутства не може беззаперечно свідчити про добросовісну поведінку боржника у цьому провадженні. При цьому, суди зазначили, що ОСОБА_1 доводить, що опинився у скрутному фінансовому становищі не через злісний намір чи недобросовісність, а внаслідок несприятливих збігів обставин (втрата роботи та основного доходу, різке підвищення відсоткових ставок і нарахування штрафних санкцій банком, загальне погіршення економічної ситуації тощо). Однак, без конкретизації таких обставин із посиланням на відповідні докази, якими вони можуть бути підтверджені, висновок судів про обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника не є достатньо обґрунтованим.
97. Поряд з цим, вказавши, що боржник отримав кредит у сумі 65 000 доларів США, а сплатив (в тому числі і те, що було стягнуто виконавчою, зокрема з реалізацією майна) вже близько 90 000 доларів США, суди не зазначили на підставі яких доказів у справі вони встановили вказані обставини.
98. Верховний Суд також зауважує, що у постанові від 16.05.2023 у cправа № 916/1885/22, на яку також посилається скаржник, Верховний Суд наголосив, що одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
99. Поряд з наведеним, Верховний Суд у цій справі, вважає за необхідне також зауважити, що у випадку пропонування боржником плану реструктуризації, який передбачає повне списання боргів, питання обставин неплатоспроможності набуває особливого значення. У цій категорії справ кредитори часто наполягають на необхідності досягнення компромісу між ними та боржником, без якого нібито апріорі не може бути нормального процесу неплатоспроможності. Суд зауважує, що компроміс, безумовно, представляє собою базовий варіант розвитку справи про неплатоспроможність фізичної особи. Проте досягнення компромісу може бути неможливим у певних справах з огляду як на об'єктивні (військові дії, зміна складу родини, яка не пов'язана з поведінкою боржника, втрата джерела існування внаслідок об'єктивних причин тощо), так і на суб'єктивні (вік боржника, стан його здоров'я, втрата джерела існування внаслідок суб'єктивних причин тощо) чинники. За таких обставин завданням суду у справі про неплатоспроможність фізичної особи є встановлення, у тому числі й на підставі даних, зазначених кредиторами у клопотаннях про закриття, поясненнях, запереченнях всієї сукупності істотних обставин, що характеризують поведінку боржника. При цьому суд має керуватися також принципом судового розсуду, який ґрунтується на природньому сприйнятті суддею обставин конкретної справи про неплатоспроможність фізичної особи. Водночас, висновки, яких доходить суд мають бути в достатній мірі ним обґрунтовані задля уникнення сумнів в реабілітації судом недобросовісного боржника засобами неплатоспроможності.
100. Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
101. Оскаржувані постанови судів першої та апеляційної інстанцій таким вимогам закону не відповідають, оскільки судами не надано в повній мірі оцінки доказам у справі, доводам та поясненням учасників справи та не дотримано принцип судового контролю у справі про неплатоспроможність фізичної особи, відтак висновок судів про введення процедури погашення боргів у цій справі на підставі ст. 130 КУзПБ є передчасним та недостатньо обґрунтованим, а доводи касаційної скарги частково підтвердилися.
102. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
103. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
104. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України).
В. Розподіл судових витрат
105. Частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 та постанову Господарського суду Волинської області від 29.04.2025 у справі № 903/1015/24 скасувати.
3. Справу № 903/1015/24 передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
К. Огороднік