58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
07 жовтня 2025 року Справа № 926/1994/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Монопак»
до відповідача Спільного підприємства “Кіцманський комбінат хлібопродуктів»
про стягнення заборгованості в сумі 248 139,09 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
Від позивача (в режимі ВКЗ) - адвокат Дубина А.С.
Від відповідача (в режимі ВКЗ) - адвокат Барбадин-Костенюк Н.М.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Монопак» звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Спільного підприємства “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості в сумі 248 139,09 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
Позов обґрунтовано тим, що 27 вересня 2023 року між ТОВ “Монопак» (далі - Постачальник) та СП “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» (далі - Покупець) було укладено Договір поставки №2023/27-09 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується виготовити та поставити (передати у власність) Покупця Продукцію в обумовлені цим договором строки, а Покупець зобов'язується прийняти Продукцію і сплатити за неї та за її виготовлення обумовлену цим Договором суму грошових коштів.
Відповідно до Специфікації до Договору, Покупець зобов'язаний протягом 12 місяців від дня укладення цієї Специфікації замовити та оплатити мінімальний обсяг кожного виду Продукції Дой-пак “PIZZETTA CHIPS» загальній кількості/вазі кожного виду не менше 1150 (одна тисяча сто п'ятдесят) кг, що дорівнює 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) шт. дойпаків.
На виконання умов договору Постачальник здійснив поставку продукції на загальну суму - 235 458,07 грн., а саме: - Дой-пак PIZZETTA CHIPS QUATTRO MARGHERSTA (USA) - 50 тис. шт, вартістю 92 566,50 грн.; - Дой-пак PIZZETTA CHIPS QUATTRO FORMAGGI (USA) - 55 986 тис. шт, вартістю 103 648, 56 грн.
При цьому, позивач вказує, що відповідачем не виконано зобов'язання встановлені положенням Договору та Специфікації щодо замовлення та оплати мінімального обсягу кожного виду Продукції Дой-пак «PIZZETTA CHIPS» загальній кількості/вазі кожного виду не менше 1 150 кг, що дорівнює 150 000 шт. дойпаків.
З огляду на що, позивач просить стягнути з відповідача різницю між плановою та фактичною вибіркою кількості/ваги Продукції та штрафні санкції в сумі 248 139,09 грн.
19 вересня 2025 року через систему “Електронний суд» надійшли заперечення позивача на письмові пояснення-заперечення відповідача.
Представник позивача вказує, що укладена Специфікація містить формулювання “Найменування продукції - Дой-пак “PIZZETTA CHIPS»». Технічна специфікація містить визначення “Тип продукту - Дой-пак “PIZZETTA CHIPS»». Тобто, вона фіксує лише технічні параметри (матеріал, розмір, товщина плівки, спосіб друку тощо). У межах однієї технічної специфікації сторони узгодили два графічні макети (дизайни) продукції: “QUATTRO MARGHERITA» та “QUATTRO FORMAGGI».
Затверджені макети від 02 жовтня 2023 року містять підпис та печатку відповідача, а також обов'язкове застереження: “Відповідальність за правильність інформації у макеті несе замовник. Макет вважається затвердженим при наявності підпису та печатки».
Надалі відповідач беззаперечно приймав від позивача кольоропроби, декларації та інші документи, що свідчить про фактичне підтвердження двох макетів.
Крім цього адвокат позивача зазначає, що твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки договір та підписана до нього Специфікація прямо передбачають, що вартість робіт з додрукарської підготовки (виготовлення друкарських циліндрів) не входить у вартість продукції та підлягає окремій оплаті.
Таким чином, обов'язок Відповідача оплатити ці роботи виникає безпосередньо з умов договору, а не з одностороннього тлумачення Позивача.
Стислий виклад позиції відповідача.
02 вересня 2025 року через систему “Електронний суд» надійшли письмові пояснення-заперечення відповідача щодо позову.
Адвокат відповідача зазначає, що Продукція, яка була предметом поставки відповідно до Договору поставки від 27 вересня 2023 року - це упакування, яке використовувалось для здійснення ЗЕД діяльності з USA (Сполученими штатами Америки) - а саме по Контракту №_25-10__/2023 від 25 жовтня .2023 року з PDX FLEET SERVICES LLC, США. Про це міститься примітка біля назви Продукції у видатковій накладній та ТТН.
У подальшому, в силу дії підтверджених Київською обласною Торгово-Промисловою палатою форс-мажорних обставин цей Контракт не зміг продовжити свою дію, а відтак і зміна обставин, що не залежали від волі Покупця призвела до відсутності необхідності у поставці Продукції. Про це було повідомлено Постачальника у той самий спосіб, що використовувався для замовлення Продукції (телефоном).
Крім цього адвокат відповідача зазначає, що роботи по додрукарській підготовці, зазначені лише в Договорі та специфікації. Але їх виконання, необхідність оплати, а також підтвердження того, що їх вартість по саме цьому Договору не входять у вартість Продукції - не підтверджена жодним документом.
При цьому проект Договору від 27 вересня 2023 року був запропонований саме Позивачем, і всі пункти Договору були викладені в редакції запропонованій саме Позивачем. Відтак Позивач не може тлумачити Договір на свою користь і на власний розсуд.
Також відповідач вказує, що позивач помилково припустився розширеного трактування/тлумачення Договору, зазначивши, що поставка включала 2 види Продукції. Адже в Технічній специфікації та в специфікації від 27 вересня 2023 року зазначено лише один вид Продукції - «Дой-пак «PIZZETTA CHIPS» 7 кольорів.»
07 жовтня 2025 року адвокат відповідача через систему “Електронний суд» звернувся з письмовими поясненнями-запереченнями щодо заперечень позивача від 19 вересня 2025 року.
У вказаних запереченнях відповідач зазначає, що така заява-заперечення є такою, що не може бути врахована при вирішенні справи, а нові докази прийняті судом, оскільки подана з порушенням строків та порядку визначеного ГПК України.
Крім цього, позивач не вказує, між ким конкретно з працівників (посадових осіб) позивача та відповідача ведеться ця переписка, і який ця переписка має стосунок до спору між сторонами з приводу оплати. Відповідач не може дату оцінку наданим електронним доказам, оскільки не вказано хто конкретно і з яких питань переписувався, як і причинно-наслідковий зв'язок такої переписки із предметом спору.
Також, адвокат відповідача звертає увагу, що роботи по додрукарській підготовці зазначені лише в Договорі та специфікації, але їх виконання, необхідність оплати, а також підтвердження того, що їх вартість по саме цьому Договору не входять у вартість Продукції - не підтверджена жодним документом.
Адвокат зазначає, що ні Договором, ні законом не передбачено стягнення пені та/чи штрафу з відповідача за будь-які інші порушення (в тому числі за неоплату виконаних робіт з додрукарської підготовки чи виплати компенсації) крім порушення строку оплати партії продукції.
Процесуальній дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 червня 2025 року, судову справу № 926/1994/25 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року відкладено підготовче засідання на 28 липня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28 липня 2025 року закрито підготовче провадження у справі № 926/1994/25; призначено справу до розгляду по суті на 12 серпня 2025 року
Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року судове засідання з розгляду справи № 926/1994/25 по суті відкладено на 02 вересня 2025 року.
02 вересня 2025 року через систему “Електронний суд» надійшли письмові пояснення-заперечення відповідача на позов.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02 вересня 2025 року відкладено розгляд справи № 926/1561/25 по суті на 22 вересня 2025 року.
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року у судовому засіданні з розгляду справи № 926/1994/25 по суті оголосити перерву до 07 жовтня 2025 року.
Адвокат позивача в судовому засіданні 07 жовтня 2025 року підтримав позов та просив його задовольнити.
Адвокат відповідача в судовому засіданні 07 жовтня 2025 року заперечувала щодо задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у судовому засіданні за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши адвокатів сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, 27 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Монопак» (далі - Постачальник) та Спільне підприємство “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 2023/27-09 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1. Договору, Постачальник зобов'язується виготовити та поставити (передати у власність) Покупця Продукцію в обумовлені цим Договором строки, а Покупець зобов'язується прийняти Продукцію і сплатити за неї та за її виготовлення обумовлену цим Договором суму грошових коштів. Договір є змішаним та містить умови як виготовлення, так і поставки Продукції.
Згідно частини 1, 2 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 1, 2 статті 865 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно пунктів 2.2. - 2.4. Договору, Постачальник гарантує, що Продукція належить йому на праві власності, не є предметом застави, не знаходиться в спорі, під арештом та на нього не розповсюджуються права третіх осіб. Сторони підтверджують, що їм зрозуміла термінологія, що використовується в цьому Договорі та що укладення цього Договору відповідає дійсній волі Сторін. Асортимент, ціна та строки поставки Продукції, що може бути поставлена згідно з цим Договором, визначається у Специфікації.
Пунктом 3.10 Договору визначено, що кожна одиниця Продукції повинна бути виготовлена відповідно до затверджених Покупцем оригінал-макетів та кольоропроб або еталонних зразків.
Відповідно до підписаної Технічної специфікації від 17 вересня 2023 року, що є Додатком до Договору, Сторони узгодили технічну специфікацію на Товар, що поставляється на умовах Договору № 2023/27-09 від 27 вересня 2023 року.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.1.1. Договору, поставка Продукції здійснюється кількістю (вагою), визначеною окремими партіями на підставі підписаних Сторонами Специфікацій за Заявками Покупця. Покупець бере на себе зобов'язання протягом строку, вказаного у Специфікації, замовити та оплатити мінімальну сукупну кількість та/або вагу Продукції, що вказується в Специфікації до цього Договору.
При цьому обсяги сумарно поставленої кількості Продукції чи її ваги беруться виходячи із значень сукупної кількості поставленої Продукції чи ваги, вказаних у відповідних підписаних Сторонами видаткових накладних.
Сторони домовились, що зміна обсягів мінімальної сукупної кількості та/або ваги Продукції можливо не пізніше ніж за 3 місяці з дня запланованого виготовлення такої Продукції, якщо Постачальник не узгодить інші, більш конкретні строки.
Згідно статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору, загальна сума цього Договору дорівнює загальній вартості Продукції згідно з усіма видатковими товарними накладними, підписаними обома Сторонами у рамках цього Договору. Вартість Продукції, який постачається, зазначається у відповідній специфікації.
В зв'язку з тим, що Продукція виготовляється із імпортних матеріалів та сировини, ціна на Продукцію встановлюється в гривні, в еквіваленті до іноземної валюти (долар США або ЄВРО за вибором Постачальника, погодженим Покупцем шляхом підписання Специфікації).
Ціна за одиницю Продукції включає в себе вартість її виготовлення (включаючи вартість матеріалів і роботи), тари, пакування, маркування, ПДВ 20%, транспортні витрати (за домовленістю,- якщо обов'язок доставки покладений на Постачальника) та узгоджується Сторонами в Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Вартість додрукарської підготовки визначена у Специфікації, не включена у вартість Продукції та підлягає оплаті Покупцем на підставі рахунка-фактури Постачальник протягом 1 (одного) року з моменту підписання відповідної Специфікації.
Остаточна ціна конкретної партії Продукції, шо підлягає сплаті, вказується у рахунку-фактурі на таку партію Продукції у гривні, та визначається Постачальником за Формулою розрахунку остаточної ціни (СО):
СО = (Х*У), де X - еквівалент вартості Продукції у відповідній іноземній валюті, шо вказаний у Специфікації; У - курс продажу валюти, що склався на міжбанківській валютній біржі на момент її закриття в попередній день перед днем виписки видаткової накладної. Крім цього, Постачальник додатково включає до вартості продукції ПДВ у сумі, вказаній у рахунку-фактурі.
У разі якщо у відповідній специфікації ціна Продукції визначена із зазначенням її еквівалента у валюті (долари США, евро), то в момент відвантаження остаточна ціна Продукції визначається Постачальником виходячи з курсу такої валюти на попередню дату перед датою складання видаткових накладних. Для визначення ціни сторони використовують курс продажу валюти, що склався на міжбанківській валютній біржі на момент її закриття в попередній день перед днем виписки видаткової накладної. Сторони дійшли згоди, що джерелом інформації про курс купівлі іноземної валюти на момент закриття міжбанківського валютного ринку України буде веб-сайт https://minfm.com.ua/currency/mb/, а у разі його недоступності з технічних чи інших причин - сайт https://minfm.com.ua.
У разі, якщо у Специфікації на конкретну партію Продукції Сторони встановили загальну ціну партії у гривні (без зазначення валютного еквівалента), то оплаті підлягає безпосередньо сума у гривні, вказана у Специфікації.
Згідно статті 669 ЦК України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Згідно пункту 2 підписаної Сторонами специфікації від 27 вересня 2023 року, що є Додатком № 2 до Договору (далі - Специфікація), відповідно до п. 3.1.1. Договору Сторони домовились, що Покупець зобов'язаний протягом 12 (дванадцяти) місяців від дня укладення цієї Специфікації замовити та оплатити мінімальний обсяг кожного виду Продукції Дой-пак «PIZZETTA CHIPS» загальній кількості/вазі кожного виду не менше 1 150 (одна тисяча сто п'ятдесят) кг, що дорівнює 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) шт. дой-паків.
В пункті 3 Специфікації Сторони узгодили, що у разі невиконання Покупцем вимог п. 2 цієї Специфікації протягом 12 місяців з дати підписання цієї Специфікації, Покупець зобов'язаний компенсувати Постачальнику різницю між плановою та фактичною вибіркою кількості/ваги (замовлений та оплачений обсяг Продукції), виходячи з базової ціни додрукарської підготовки за один колір у розмірі 504 доларів США, з урахуванням кількості кольорів по кожному дизайну та виду Продукції.
Згідно пункту 4 Специфікації, Постачальник виготовляє та поставляє Продукцію на умовах Технічної специфікації від 27 вересня 2023 року, затвердженої обома Сторонами.
Відповідно до пунктів 6-7 Специфікації, строк виготовлення та поставки Продукції: 30 (тридцять) календарних днів з моменту прийняття до виконання Постачальником Заявки Покупця. Постачальник має право виготовити та поставити Продукцію достроково. Умови оплати партії Продукції: відтермінування на строк до 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту її отримання.
На виконання умов договору Постачальник здійснив поставку продукції на загальну суму - 235 458,07 грн. з ПДВ, а саме:
- Дой-пак PIZZETTA CHIPS QUATTRO MARGHERSTA (USA) - 50 тис.шт вартістю 92 566,50 грн.
- Дой-пак PIZZETTA CHIPS QUATTRO FORMAGGI (USA) - 55 986 тис.шт вартістю 103 648, 56 грн.
Факт отримання товару підтверджується підписаними Сторонами Видатковою накладною №654 від 31 жовтня 2023 року та Товарно-транспортною накладною № 654 від 31 жовтня 2023 року.
При цьому, відповідач не виконав умови Договору та Специфікації, щодо мінімального обсягу кожного виду Продукції Дой-пак «PIZZETTA CHIPS»
Позивачем виставлено рахунок на оплату № 807 від 01 жовтня 2024 року, згідно якого відповідач повинен сплатити 187 867,34 грн вартості переддрукової підготовки.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 10 лютого 2025 року (Вих. № 14) щодо оплати вартості переддрукової підготовки в сумі 187 867,34 грн, пені в сумі 17 656,51, штраф в сумі 5 636,02 грн, інфляційних втрат в сумі 9 769,10 грн, 3 % річних в сумі 2 003,46 грн. Вказана претензія направлена рекомендованим повідомленням з описом вкладення на поштову адресу відповідача, зазначену в Договорі.
Надалі, позивач звертався до відповідача з претензіями № 2 від 18 лютого 2025 року (вих. № 15) та № 3 від 18 березня 2025 року (вих. № 24) щодо оплати вартості переддрукової підготовки та штрафних санкцій. Дані претензії також направлялись позивачем рекомендованим повідомленням з описом вкладення на поштову адресу відповідача, зазначену в Договорі.
При цьому, станом на дату подання позову, відповідачем не сплачено вартість переддрукової підготовки та штрафних санкцій, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом
Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
В пункті 2 Специфікації зазначено, що відповідно до п. 3.1.1. Договору Сторони домовились, що Покупець зобов'язаний протягом 12 (дванадцяти) місяців від дня укладення цієї Специфікації замовити та оплатити мінімальний обсяг кожного виду Продукції Дой-пак «PIZZETTA CHIPS» загальній кількості/вазі кожного виду не менше 1150 (одна тисяча сто п'ятдесят) кг, що дорівнює 150 000 (сто п'ятдесят тисяч ) шт. дой-паків.
Згідно змісту пункту 5.2. Договору, вартість додрукарської підготовки визначена у Специфікації, не включена у вартістю Продукції підлягає оплаті Покупцем на підставі рахунка-фактури Постачальника протягом 1 (одного) року з моменту підписання відповідної специфікації.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості вартості додрукарської підготовки в сумі 187 877,98 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих відповідачу штрафних санкцій, суд виходить з наступного.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до вимог частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно пунктів 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно пункту 8.2. Договору, у випадку порушення Покупцем строку оплати партії Продукції, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості поставленої партії Продукції за кожний день прострочення.
Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.
Відповідно до пункту 8.3. Договору, у випадку порушення строків оплати партії Продукції, передбачених п.5.4. цього Договору чи умовами Специфікації, Покупець на вимогу Постачальника додатково сплачує разовий штраф, а саме:
- на строк до 40 календарних днів - штраф у розмірі 1% від вартості поставленої але не оплаченої частини партії Продукції, вказаній у видатковій накладній на цю партію Продукції;
- на строк від 40 до 70 календарного дня - штраф у розмірі 2% від вартості поставленої але не оплаченої частини партії Продукції, вказаної у видатковій накладній на цю партію Продукції;
- на строк понад 90 календарний день - штраф у розмірі 3% від вартості поставленої але не оплаченої частини партії продукції, вказаної у видатковій накладній на цю партію Продукції.
Таким чином, умовами Договору передбачено, що застосування штрафних санкцій (пені та штрафу) можливе виключно в разі порушення відповідачем строків оплати партії Продукції. В той же час, предметом даного спору є стягнення заборгованості вартості додрукарської підготовки (різниця між плановою та фактичною вибіркою кількості/ваги Продукції).
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 36 282,58 грн та штрафу в сумі 5 636,02 грн.
Пунктом 8.4. Договору визначено, що відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику будь-яку суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті “Урядовий кур'єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Враховуючи зазначене вище, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 3 825,40 грн та інфляційних втрат в сумі 14 527,75 грн обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача стосовно поданих нових доказів позивачем під час розгляду справи по суті, суд вказує наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно частини 2 статті 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви
Так, відповідач зазначає, що позивачем долучено нові докази з порушенням порядку та строків передбачених ГПК України.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач явку належного представника під час розгляду справи в підготовчому провадженні не забезпечив, свої правом на подання відзиву не скористався, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.
Адвокат відповідача вступив в справу вже під час розгляду даної справи по суті, та просила суд надати їй час для надання своїх заперечень.
Статтею 194 ГПК України унормовано, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
В той же час, основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
ЄСПЛ у рішенні від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» (Kraska v. Switzerland) визначив, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
З огляду на зазначене вище, з метою дотримання принципів господарського судочинства та уникнення надмірного формалізму, який заважає практичному та ефективному доступу до суду, оскільки адвокат позивача не заперечувала щодо надання відповідачем свої заперечень, суд надав можливість відповідачу навести свої аргументи, які на його думку є важливими для справи.
Таким чином, додаткові заперечення позивача та долучення нових доказів стали відпоіддю на аргументи та докази відповідача, подані вже під час розглядуь справи по суті.
Відтак, з метою дотримання рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, дотримуючись практики ЄСПЛ, суд дійшов висновку прийняти письмові пояснення та заперечення Сторін, а також долучені до них докази.
Доводи відповідача щодо кількості мінімального обсягу кожного виду Продукції, суд оцінює критично, з огляду на наступне.
В пункті 2 Специфікації зазначено, що відповідно до п. 3.1.1. Договору Сторони домовились, що Покупець зобов'язаний протягом 12 (дванадцяти) місяців від дня укладення цієї Специфікації замовити та оплатити мінімальний обсяг кожного виду Продукції Дой-пак «PIZZETTA CHIPS» загальній кількості/вазі кожного виду не менше 1150 (одна тисяча сто п'ятдесят) кг, що дорівнює 150 000 (сто п'ятдесят тисяч ) шт. дой-паків.
Відповідач зазначає, що Сторонами узгоджено лише один вид продукції, а саме Дой-пак «PIZZETTA CHIPS» Так, на думку відповідача, різниця між плановою та фактичною кількістю продукції складає, не 194 014 шт., а всього 44 014 шт.
Відповідно пункту 3.10 Договору, кожна одиниця Продукції повинна бути виготовлена відповідно до затверджених Покупцем оригінал-макетів та кольоропроб або еталонних зразків.
На основі оригінал-макетів в електронному вигляді, які надані представником Покупця, Постачальник підготовлює друковану версію оригінал-макету, яка має бути затверджена уповноваженими представниками Сторін.
Затверджена Сторонами друкована версія оригінал-макету застосовується для перевірки вигляду готової Продукції (розміру, тексту, штрих-кодів, розташування кольорів та елементів дизайну).
Колір першої партії Продукції має бути встановлено відповідно до зразку тієї ж самої Продукції, який надано Покупцем, або до підтвердженої кольоропроби або має бути прийнятий представником Покупця впродовж друку першої партії Продукції.
Еталонний зразок відбирається з першої, готової до відвантаження партії Продукції, та затверджується обома Сторонами у чотирьох примірниках, як зразок для наступних партій, і є невід'ємною частиною цього Договору, після чого відповідна кольоропроба втрачає свою силу.
Загальним методом контролю якості друку тиражних відбитків є візуальний контроль та вимірювання полів контрольних шкал на тиражному відбитку й порівняння отриманих значень із значеннями, отриманими при вимірюванні, тих же полів на еталонному зразку.
Тиражні відбитки повинні відповідати вимогам до кольорової відповідності: різниця по кольору між еталонним зразком та тиражними не повинні перевищувати ДЕ = 5.
В процесі друку партії Продукції на відбитку неприпустимі появи дефектів, котрі впливають на якість Товару.
Будь-які зміни в первинних дизайнах Продукції або дизайн нового найменування Продукції мають бути представлені Постачальнику до розміщення відповідного Замовлення або одночасно з розміщенням відповідного Замовлення. Зміни неможливо внести, якщо Покупець отримав підписане Постачальником Підтвердження Замовлення і якщо виробництво розпочате, поки Покупець не покриє всі витрати Постачальника, викликані змінами у процесі виробництва щоб закінчити його. Зміни мають бути зроблені відповідно до процедури затвердження нового оригінал-макету, кольоропроби та еталонного зразку, визначеної у цьому пункті Договору. З дати затвердження нового еталонного зразку попередній еталонний зразок є недійсним і не може використовуватися при виготовленні Продукції.
У випадку необхідності Постачальник на замовлення Покупця виконує роботи з додрукарської підготовки (роботи із виготовлення формних циліндрів), порядок та строки виконання, вартість та порядок оплати яких Сторони визначають у цьому Договорі та відповідних Специфікаціях до нього. Після виконання робіт з додрукарської підготовки Постачальник надає покупцю Акт приймання- передачі виконаних робіт, який Покупець підписує та повертає один примірник Постачальнику одночасно із затвердженими еталонними зразками.
У Технічні специфікації до Договору, Сторонами узгоджено детальну технічну специфікацію на багатошаровий комбінований матеріал для Дой-Пак Пакету з друком.
В матеріалах справи наявні затверджені відповідачем макети Продукції 2 типів, а саме Дой-пак «PIZZETTA CHIPS Margherita» та Дой-пак «PIZZETTA CHIPS Quattro Formaggi».
Крім цього, як вбачається з видаткової накладної № 654 від 31 жовтня 2023 року, позивачем поставлено товар 2 типів, а саме Дой-пак «PIZZETTA CHIPS Margherita» (USA) в кількості 50 000 шт., загальною вартістю 92 568,50 грн без ПДВ та Дой-пак «PIZZETTA CHIPS Quattro Formaggi» в кількості 55 986 шт., загальною вартістю 103 648,56 грн.
З огляду на зазначене вище, первинним та вторинними доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджено факт погодження Сторонами 2 типів продукції Дой-пак «PIZZETTA CHIPS».
Посилання відповідача на форс-мажорні обставини суд оцінює критично, з огляду на наступне.
25 жовтня 2023 року між Спільне підприємство “Кіцманський комбінат Хлібопродуктів» та PDX FLEET SERVICES LLC, США укладено Контракт № 25-10___/2023 на поставку продуктів харчування.
Як зазначає відповідач, продукція, яка була предметом поставки відповідно до Договору поставки №2023/27-09 від 27 вересня 2023 року - це упакування, яке використовувалось для здійснення ЗЕД діяльності з Сполученими штатами Америки, а саме по Контракту №_25-10__/2023.
Проте, в силу дії форс-мажорних обставин, підтверджених Київською обласною Торгово-Промисловою палатою (Сертифікат №3200-24-2277 від 12.12.2024р.) цей Контракт не зміг продовжити свою дію. Про це було повідомлено позивача засобами телефонного зв'язку.
Згідно пунктів 7.1., 7.2. Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання викликано обставинами непереборної сили (форс - мажорними обставинами), тобто обставинами, які виникли та діють незалежно від волі невиконуючої Сторони і які невиконуюча Сторона об'єктивно не могла передбачити та запобігти ним.
До обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин) належать війна, антитерористичні операції, військові та (або) бойові дії будь-якого характеру, громадянські заворушення, масові безладдя, діяльність бандформувань, терористичних груп (організацій), бойовиків тощо, землетруси, повені та інші стихійні лиха, прийняття органами державної влади та місцевого самоврядування правових актів та інші подібні обставини, які перешкоджають належному виконанню Стороною своїх зобов'язань за цим договором.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у свої постанові від 19.08.2022у справі №908/2287/17 зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Відповідно до постанови Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Відповідно до пункту 7.3. Договору, Сторона, яка не має можливості належним чином виконати свої зобов'язання за цим договором внаслідок обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин), зобов'язана письмово повідомити іншу Сторону про настання цих обставин і про передбачуваний строк їх дії протягом З0 (тридцяти) календарних днів з моменту їх настання (з доданням доказу існування цих обставин: документа, виданого, за вибором невиконуючої Сторони, Торгово - промисловою палатою України або регіональною торгово - промисловою палатою). В іншому випадку невиконуюча Сторона втрачає можливість посилатись на обставини непереборної сили (форс - мажорні обставини) як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання цією Стороною своїх зобов'язань за цим договором.
Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
Відтак, оскільки в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення відповідачем про настання обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин), останній втратив можливість посилатись на дані обставини, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань Договором.
Крім цього, укладені Договори поставки укладені у 2023 році, тобто через рік після введення воєнного стану в Україні, відтак відповідач мав розуміти ризики ведення господарської діяльності та укладання зазначених Договорів.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Серявін та інші проти України» наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України»).
Враховуючи зазначене вище, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку задовольнити позов частково.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2025 року статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Так, за звернення із позовом про стягнення заборгованості в сумі 248 139,09 грн позивачем сплачено судовий збір в сумі 3722,09 грн, що підтверджується плітжною інструкцією № 437.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з огляду на часткове задоволення позову, судовий збір у розмірі 3 093,43 грн слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Керуючись статтями 2, 4, 5, 13, 73 - 79, 86, 123, 129, 194, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Спільного підприємства “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» (59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, м. Кіцмань, вул. Кутузова, буд. 34, код ЄДРПОУ 32699979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Монопак» (18016, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 296, код ЄДРПОУ 32723880) заборгованість в сумі 206 220,49 грн (187 867,34 грн - основна сума боргу, індекс інфляції 14 527,75 грн, 3 % річних 3 825,40 грн), а також судовий збір в розмірі 3 093,43 грн.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 36 282,58 та штрафу в сумі 5 636,02 грн.
Повний текст рішення складено та підписано - 17 жовтня 2025 року
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк