18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"17" жовтня 2025 р. справа № 925/1224/25
м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) подав до Господарського суду Черкаської області заяву від 01.10.2025 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність як фізичної особи. В цій заяві заявник вказав таку адресу свого місця проживання: орендований будинок АДРЕСА_1 .
Автоматизована система документообігу Господарського суду Черкаської області для розгляду справи за вказаною заявою визначила суддю Дорошенка М.В.
Ухвалою від 10.10.2025 суддя Господарського суду Черкаської області Дорошенко М.В. на підставі ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишив заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 без руху і установив п'ятиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення вказаних вище недоліків його заяви від 01.10.2025 шляхом подання до Господарського суду Черкаської області:
- витягу з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 ;
- передбачених пунктом 7 частини третьої статті 116 КУзПБ документів (відомостей).
15 жовтня 2025 року представниця ОСОБА_1 адвокат Бондаренко А.О. через систему "Електронний суд" подала до Господарського суду Черкаської області заяву від 15.10.2025 про усунення недоліків заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій (заяві) вказала, що боржник долучає до матеріалів справи Витяг з реєстру територіальної громади від 13.10.2025 року, відповідно до якого з 28.12.2021 реєстрацію його місця проживання за адресою, АДРЕСА_2 скасовано. Наразі боржник проживає на підставі договору оренди у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом із застосунку "Резерв+" про перебування ОСОБА_1 на обліку у Вiддiлі №4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та соцiальної пiдтримки як такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Щодо надання передбачених пунктом 7 частини третьої статті 116 КУзПБ документів (відомостей) представниця ОСОБА_1 адвокат Бондаренко А.О. зазначила, що такі документи (відомості) суду не надаються, оскільки боржник не вчиняв протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Частина 1 ст. 2 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 113 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Відповідно до ч. 13 ст. 30 ГПК України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 8 КУзПБ, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
Таким чином, для розгляду справ про неплатоспроможність встановлена виключна підсудність - за місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.
КУзПБ не визначає терміну "місце проживання фізичної особи".
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наведене визначення є місцем проживання в приватно - правовому розумінні.
Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено наступне:
- місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
- місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, якою затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Відповідно до п. 1 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), цей Порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (п. 3 Порядку).
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (п. 4 Порядку).
Відповідно до п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Тож, враховуючи те, що КУзПБ не визначає термін "місце проживання фізичної особи", у даному випадку для визначення підсудності розгляду справи про неплатоспроможності фізичної особи, яка не є підприємцем, слід застосовувати положення ч. 3 ст. 27 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Частиною 6 ст. 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" також встановлено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Відповідно до п. 2 Розділу VI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу. Статтею 26 вказаного Закону регламентовано порядок видачі витягу із реєстру територіальної громади.
Таким чином, декларування та реєстрації громадянином України свого місця проживання є його обов'язком, а не правом. Доказами такої реєстрації, яка була здійснена до 01.12.2021 - дня набрання чинності Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", є відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади, а після 01.12.2021 - витяг з реєстру територіальної громади.
Згідно з поданим до господарського суду представницею ОСОБА_1 адвокатом Бондаренко А. О. Витягом з реєстру територіальної громади від 13.10.2025 ОСОБА_1 28.12.2021 був знятий з реєстрації за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 .
Витягу з реєстру територіальної громади на підтвердження реєстрації свого місця проживання після 28.12.2021 ОСОБА_1 господарському суду не надав.
Договір оренди будинку за адресою: АДРЕСА_3 та Витяг із застосунку "Резерв+" про перебування ОСОБА_1 на обліку у Вiддiлі №4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та соцiальної пiдтримки як такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 не є належними і допустимими доказами місця його проживання (перебування) в розумінні ч. 3 ст. 27 ГПК України .
Отже, ОСОБА_1 не усунув вказані в ухвалі від 10.10.2025 недоліки його заяви від 01.10.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в установлений судом строк в частині надання господарському суду витягу з реєстру територіальної громади про його місце проживання (перебування), що наразі унеможливлює визначення виключної підсудності справи про його неплатоспроможність.
Частиною 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 3ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Тож заява ОСОБА_1 від 01.10.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і додані до неї документи підлягають поверненню заявнику з підстав не усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтею 38 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути ОСОБА_1 його заяву від 01.10.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з доданими до неї документами.
Ця ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя М.В. Дорошенко