18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 вересня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/65/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
позивача: Макогін І.В. - за довіреністю,
відповідача: Мельник А.С. - за довіреністю,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області
до Публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія» в особі Черкаської філії Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія»
про стягнення 44 916,31 грн,
Господарським судом Черкаської області розглядається справа за позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області до Публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія» в особі Черкаської філії Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 44 916,31 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини страхувальника відповідача водія ОСОБА_1 майну позивача - автомобілю спеціалізованого призначення типу універсал (кросовер) CKC-RDS-02РП на базі автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 завдано матеріальної шкоди, яка не відшкодована відповідачем в повному обсязі, в зв'язку з зазначеним, позивачем заявлено позов про стягнення шкоди, а саме різниці між загальною сумою збитку, визначеною у висновку експерта, заподіяною пошкодженням транспортного засобу в розмірі 66728,59 грн та сумою, виплата якої гарантована страховою компанією в розмірі 21812,28 грн, що складає 44916,31 грн.
Ухвалою від 27.01.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11.02.2025 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечував з наступних підстав.
Цивільно - правова відповідальність водія службового автомобіля ПАТ «Черкасиобленерго» Great Wall номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , була застрахована за Договором, а службовий автомобіль відповідача Great Wall номерний знак НОМЕР_2 був забезпечений Полісом з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну 160 000, 00 гривень, відповідно до заявлених позовних вимог розмір завданої шкоди становить 44 916, 31 грн, що не перевищує ліміту відповідальності Страховика відповідача ПрАТ «УПСК».
Відповідач зазначив, що ДТП, яка мала місце 12.01.2024 по вул. Героїв Майдану у м. Кам'янка за участі службових автомобілів позивача та відповідача є страховим випадком згідно внутрішнього Договору.
У разі настання страхового випадку Страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок ДТП життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (стаття 18 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" (надалі також - Закон).
Відповідно до п. 6.1. Договору Страховик протягом 15 днів з дня узгодження розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування або рішення про здійснення стразового відшкодування та виплатити його.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач звертався до ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування, щодо якої Страховиком відповідача було прийняте рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 21 812, 28 грн.
Згідно наданої позивачем виписки по рахунку за 21.05.2024, Страховик відповідача сплатив на рахунок позивача страхове відшкодування у розмірі 21 812, 28 грн.
З позовної заяви не вбачається те, що позивач будь яким чином заперечував проти визначеного Страховиком розміру страхового відшкодування.
Наразі ж, позивач звернувся до суду у зв'язку із недостатністю, на його думку, суми страхового відшкодування виплаченого Страховиком відповідача для відновлення пошкодженого майна та у зв'язку із необхідністю відшкодування відповідачем збитків у виді витрат на відновлення транспортного засобу, які перевищують розмір страхового відшкодування.
Відповідач стверджує, що жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували розмір, заподіяної позивачу шкоди внаслідок пошкодження його майна в результаті дій відповідача та/або факт оплати позивачем проведеного ремонту транспортного засобу, що перевищує розмір страхового відшкодування, позивач не надає.
Відповідач зазначив, оскільки розмір завданої шкоди, заявленої позивачем не перевищив ліміт відповідальності страховика відповідача ПрАТ «УПСК», тому ПАТ «Черкасиобленерго» є неналежним відповідачем у даних правовідносинах.
13.02.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив таке.
Між відповідачем та ПрАТ «УПСК» 12.04.2023 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 296-01/19-23 від 12.04.2023.
Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору визначено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 160 000 грн. на одного потерпілого.
Пунктом 6.10. договору передбачено, що потерпілим, які є юридичними особами відповідно до Закону страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
Положеннями п.9.4.6 договору передбачено, що страхувальник зобов'язаний, зокрема при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі та порядку, передбаченому договором та Законом.
Відповідно до п. 13.2 договору вбачається, що умови страхування, що не обумовлені цим договором, але зазначені в Законі, є обов'язкові для виконання обома сторонами.
Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених Законом і договором обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності. Тому на думку позивача, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Позивач вважає, що на користь ГУНП в Черкаській області з ПАТ «Черкасиобленерго» підлягає стягненню сума франшизи у розмірі 1600 грн.
Відповідно до вищевказаного договору страхування вбачається, що п. 7.1.7 визначено, що страховик не відшкодовує, зокрема шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.
Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.
Враховуючи законодавчі обмеження та обмеження за договором страхування, позивач стверджує, що ТОВ «Черкасиобленерго» є належним відповідачем у даній справі та з останнього на користь ГУНП в Черкаській області слід стягнути різницю між загальною сумою збитку, визначеною у висновку експерта, заподіяною пошкодженням транспортного засобу (66728,59 грн) та сумою, виплата якої гарантована страховою компанією (21812,28 грн), що складає 44916,31 грн.
Щодо висновку експертного дослідження позивач зазначив таке. Представник відповідача помилково посилається на те, що висновок експертного дослідження є неналежним доказом у справі, посилаючись на те, що висновок експерта може бути підготовлений на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи. У разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Науменко В.С. є судовим експертом, який має відповідну кваліфікацію та спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, отже висновок експертного дослідження складений особою, яка відповідає вимогам встановленим ЗУ «Про судову експертизу». Також, предметом висновку експертного дослідження є вивчення обставин, які входять до предмета доказування у даному спорі, висновок не містить суперечностей між дослідницькою частиною та підсумковою, узгоджується з іншими матеріалами справи, а тому є належним та допустимим доказом у даній справі.
19.02.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 10.03.2025 Господарський суд Черкаської області залучив приватне акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) в особі Черкаської філії Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія» (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 205, код ЄДРПОУ 25206116) до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Відклав розгляд справи на 10 год. 30 хв. 03.04.2025.
02 квітня 2025 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження розрахунку розміру страхового відшкодування: доповідної записки ВПЗ ГУНП від 31.03.2025 № 31928-2025, супровідного листа ГУНП від 01.04.2025 № 32378-2025 з додатками.
03 квітня 2025 року від відповідача надійшло заперечення на вказане клопотання. Оскільки строк для подання доказів позивачем пропущений, позивач не просить суд про поновлення такого строку, доказів існування поважних причин, які б перешкодили позивачу реалізувати свої права у встановлений судом строк, суду не надано, відповідач просить залишити клопотання про долучення доказів без розгляду.
Ухвалою від 03.04.2025 Господарський суд Черкаської області постановив за ініціативою суду здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 16.04.2025.
Ухвалою від 16.04.2025 Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи, долучив до матеріалів справи копії доказів. Закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 22.05.2025.
Ухвалами від 22.05.2025 та 17.07.2025 Господарський суд Черкаської області повідомляв учасників справи про перенесення судових засідань в зв'язку з оголошенням повітряних тривог.
У судове засідання третя особа не з'явилася, причини неявки - не відомі. Третя особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, пояснень щодо позову або відзиву не подала.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити повністю, представник відповідача проти позову заперечував з підстав зазначених у відзиві та просив у позові відмовити.
В порядку ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 08.09.2025 ухвалено судове рішення, підписана вступна та резолютивна частини рішення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були, заслухавши позицію представника позивача, заперечення представника відповідача суд встановив таке.
12 січня 2024 року о 13 год. 12 хв., в м. Кам'янка по вул. Петра Василини, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участі транспортних засобів GREAT WALL, державний номерний знак НОМЕР_2 та CKC RDS - 02РП, державний номерний знак НОМЕР_1 , вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Кам'янського районного суду Черкаської області від 29 січня 2024 року по справі № 696/56/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
Постанова набрала законної сили 09.02.2024.
Зазначеною постановою встановлено, що 12 січня 2024 року о 13 год. 12 хв., в м. Кам'янка по вул. Петра Василини, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем GREAT WALL, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, враховуючи дорожню обстановку і стан транспортного засобу, наближаючись до перехрестя вул. Петра Василини та вул. Героїв Майдану на другорядній дорозі, не дав дорогу транспортному засобу CKC RDS - 02РП, державний номерний знак НОМЕР_1 , який наближався до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, внаслідок чого, уникаючи зіткнення з транспортним засобом GREAT WALL, транспортний засіб CKC RDS - 02РП, державний номерний знак НОМЕР_1 , виїхав на узбіччя та здійснив наїзд на перешкоду у вигляді дорожнього знаку. ОСОБА_1 керуючи автомобілем GREAT WALL, державний номерний знак НОМЕР_2 своїми діями порушив вимоги п.п. 2.3Б; 12.1; 16.11 ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завдано матеріальні збитки, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до інформації наданої НПУ ГУНП в Черкаській області від 17.10.2024 № 25131-2024 вбачається, що за даними НАІС ГСЦ МВС України станом на 16.10.2024 власником транспортного засобу GREAT WALL, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ПАТ «Черкасиобленерго» (а.с. 29).
12.04.2023 між публічним акціонерним товариством “Черкасиобленерго» та ПрАТ «УПСК» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 296-01/19-23.
Відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору, щодо забезпеченого транспортного засобу службового автомобіля ПАТ «Черкасиобленерго» Great Wall номерний знак НОМЕР_2 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/2900075 від 11.05.2023, що діяв у період з 30.05.2023 до 29.05.2024 (надалі також - Поліс).
Пунктом 1.6. Договору визначено, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору та п. 4 Полісу, розмір страхової суми на одного потерпілого: за шкоду,заподіяну життю і здоров'ю, становить 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень. за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень.
Пунктом 6.10. договору передбачено, що потерпілим, які є юридичними особами відповідно до Закону страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
Положеннями п.9.4.6 договору передбачено, що страхувальник зобов'язаний, зокрема при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі та порядку, передбаченому договором та Законом.
Відповідно до п. 13.2 договору вбачається, що умови страхування, що не обумовлені цим договором, але зазначені в Законі, є обов'язкові для виконання обома сторонами.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що власником транспортного засобу CKC RDS - 02РП, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ГУНП в Черкаській області (а.с. 37).
Наказом Черкаського НПУ ГУНП в Черкаській області від 11.09.2023 № 365 визначено працівників СПД №2 ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за якими закріплений службовий автомобіль RDS-02РП, 2412-17, 2023 року випуску, кузов № НОМЕР_4 , інвентарний номер 101510751 (а.с. 30).
З висновку службового розслідування щодо можливого вчинення окремими працівниками сектору поліцейської діяльності № 2 відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП порушень, які мають ознаки дисциплінарного проступку та призвели до дорожньо-транспортної пригоди 12.01.2024 за участю поліцейського з реагування патрульної поліції СПД №2 ВП №2 Черкаського РУП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_2 , що затверджений 05.02.2024, вбачається, що службове розслідування за рапортом начальника управління головної інспекції ГУНП в Черкаській області підполковника поліції Бондаренко Т.С. від 12.01.2024 № 39рп/48/01-2024 щодо можливого вчинення порушення службової дисципліни окремими працівниками Черкаського РУП ГУНП, які містять ознаки дисциплінарного проступку, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участі поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 2 відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області сержанта поліції ОСОБА_2 12.01.2024 в м. Кам'янка, Черкаського району, Черкаської області, закінчити, а відомості вважати такими, що не знайшли свого об'єктивного підтвердження (а.с. 11-14).
08.02.2024 ГУНП в Черкаській області було надано до ПрАТ «УПСК» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 12.01.2024 (а.с. 31).
ПрАТ «УПСК» 21.05.2024 за вих. № 1671/12 повідомлено наступне, що заяву про страхове відшкодування щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.01.2024 за участю транспортного засобу GREAT WALL WINGLE, р.н. НОМЕР_2 , забезпеченого полісом ПрАТ «УПСК» № АТ-2900075, та транспортного засобу CKC RDS-02PП, р.н. НОМЕР_1 , розглянуто та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування. Франшиза, згідно умов поліса становить 1600,00 грн. Виплата страхового відшкодування у сумі 21812,28 грн за пошкоджений транспортний засіб CKC RDS-02PП, р.н. НОМЕР_1 з урахуванням розміру франшизи, буде здійснена на реквізити, надані у заяві (а.с.28).
Відповідно до виписки з рахунку за 21.05.2024 встановлено, що 21.05.2024 на рахунок ГУНП в Черкаській області надійшло страхове відшкодування за автомобіль д.н. 241217 у розмірі 21812,28 грн (а.с. 10).
В позовній заяві позивач зазначив, що висновком Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 08.04.2024 №ЕД-19/124-24/2629-АВ встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки «Renault» марки «DUSTER», номерний знак НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди станом на 12.01.2024 складає 566286,41 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля на момент проведення транспортно-товарознавчого експертного дослідження складає 48000,66 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 66728,59 грн.
З метою досудового регулювання спору 16.10.2024 ГУНП в Черкаській області було сформовано претензію за вих. № 46044- 2024 до ПАТ «Черкасиобленерго», яку відповідач отримав 17.10.2024. Згідно вказаної претензії ПАТ «Черкасиобленерго» було запропоновано добровільно сплатити матеріальний збиток, завданий ГУНП в Черкаській області із урахуванням страхової виплати в термін до 01.11.2024.
У відповідь на претензію ПАТ «Черкасиобленерго» листом від 01.11.2024 № 8463/09- 02-01/2024 повідомило, що цивільно-правова відповідальність водія службового автомобіля Great Wall номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , застрахована у ПрАТ «УПСК», тому у товариства відсутні правові підстави для задоволення претензії.
В позовній заяві позивач зазначив, що різниця в сумі відновлювального ремонту автомобіля марки «Renault» марки «DUSTER», номерний знак НОМЕР_1 на основі висновку Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та фактично отриманих коштів становить: 66728,59 - 21812,28 = 44916,31 грн. Позивач звертався до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в розмірі 44916,31 грн, однак відповідач не здійснили виплату страхового відшкодування, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 44916,31 грн.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно із ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції до 01.01.2025) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до 1 ст. ст. 979 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат (вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.04.2018 у справі №910/8982/17).
Зважаючи на викладене вище, до позивача у деліктному правовідношенні в порядку суброгації перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як встановлено ч. 2 ст. 1187 ЦК України, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку
Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З матеріалів справи судом встановлено, що 12 січня 2024 року о 13 год. 12 хв., в м. Кам'янка по вул. Петра Василини, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем GREAT WALL, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, враховуючи дорожню обстановку і стан транспортного засобу, наближаючись до перехрестя вул. Петра Василини та вул. Героїв Майдану на другорядній дорозі, не дав дорогу транспортному засобу CKC RDS - 02РП, державний номерний знак НОМЕР_1 , який наближався до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, внаслідок чого, уникаючи зіткнення з транспортним засобом GREAT WALL, транспортний засіб CKC RDS - 02РП, державний номерний знак НОМЕР_1 , виїхав на узбіччя та здійснив наїзд на перешкоду у вигляді дорожнього знаку. ОСОБА_1 керуючи автомобілем GREAT WALL, державний номерний знак НОМЕР_2 своїми діями порушив вимоги п.п. 2.3Б; 12.1; 16.11 ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завдано матеріальні збитки, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Кам'янського районного суду Черкаської області від 29 січня 2024 року по справі № 696/56/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
08.02.2024 ГУНП в Черкаській області було надано до ПрАТ «УПСК» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 12.01.2024 (а.с. 31).
ПрАТ «УПСК» 21.05.2024 за вих. № 1671/12 повідомлено наступне, що заяву про страхове відшкодування щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.01.2024 за участю транспортного засобу GREAT WALL WINGLE, р.н. НОМЕР_2 , забезпеченого полісом ПрАТ «УПСК» № АТ-2900075, та транспортного засобу CKC RDS-02PП, р.н. НОМЕР_1 , розглянуто та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування. Франшиза, згідно умов поліса становить 1600,00 грн. Виплата страхового відшкодування у сумі 21812,28 грн за пошкоджений транспортний засіб CKC RDS-02PП, р.н. НОМЕР_1 з урахуванням розміру франшизи, буде здійснена на реквізити, надані у заяві (а.с.28).
Висновком Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 08.04.2024 №ЕД-19/124-24/2629-АВ встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки «Renault» марки «DUSTER», номерний знак НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди станом на 12.01.2024 складає 566286,41 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля на момент проведення транспортно-товарознавчого експертного дослідження складає 48000,66 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 66728,59 грн.
З метою досудового регулювання спору 16.10.2024 ГУНП в Черкаській області було сформовано претензію за вих. № 46044- 2024 до ПАТ «Черкасиобленерго», яку відповідач отримав 17.10.2024. Згідно з вказаною претензією ПАТ «Черкасиобленерго» було запропоновано добровільно сплатити матеріальний збиток, завданий ГУНП в Черкаській області із урахуванням страхової виплати в термін до 01.11.2024.
У відповідь на претензію ПАТ «Черкасиобленерго» листом від 01.11.2024 № 8463/09- 02-01/2024 повідомило, що цивільно-правова відповідальність водія службового автомобіля Great Wall номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , застрахована у ПрАТ «УПСК», тому у товариства відсутні правові підстави для задоволення претензії.
В обґрунтування заперечень позовних вимог, публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго» зазначило те, що воно є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки обов'язок із відшкодування шкоди покладено на ПрАТ «УПСК», як його страховика, за Договором № 296-01/19-23.
З матеріалів справи судом встановлено, що 12.04.2023 між публічним акціонерним товариством “Черкасиобленерго» та ПрАТ «УПСК» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 296-01/19-23.
Відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору, щодо забезпеченого транспортного засобу службового автомобіля ПАТ «Черкасиобленерго» Great Wall номерний знак НОМЕР_2 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/2900075 від 11.05.2023, що діяв у період з 30.05.2023 до 29.05.2024 (надалі також - Поліс).
Таким чином, на момент ДТП поліс був чинним, а транспортний засіб, відповідно, був забезпечений Полісом.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору та п. 4 Полісу, розмір страхової суми на одного потерпілого: за шкоду,заподіяну життю і здоров'ю, становить 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень. за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Вказаною нормою встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність відповідача у розмірі, який перевищує суму виплаченого страховиком на користь потерпілого страхового відшкодування (ліміт відповідальності страховика) та становить різницю між фактично завданою шкодою і страховою виплатою.
Зважаючи на це, він може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану його працівником, лише в межах різниці між фактичним розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням.
В практиці Верховного Суду є системно впровадженою правова позиція ВПВС (постанови ВПВС від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к, від 14.12.2021 у справі № 147/66/17), що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Юридична особа-страхувальник під час укладення із суб'єктом страхової діяльності (страховиком) договору страхування цивільної відповідальності, що може настати під час здійснення нею підприємницької діяльності, розраховує на добросовісність страховика у разі настання страхового випадку щодо виконання ним обов'язку з виплати на користь страхувальника або на користь третьої особи-потерпілого (вигодонабувача) страхового відшкодування, яке повністю (частково) покриє збитки (шкоду), завдані настанням страхового випадку (постанова Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №910/22146/17).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності, можливе за умови, що згідно з цим договором у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що цивільно - правова відповідальність водія службового автомобіля ПАТ «Черкасиобленерго» Great Wall номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 була застрахована за Договором, а службовий автомобіль відповідача Great Wall номерний знак НОМЕР_2 був забезпечений Полісом з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну 160 000, 00 гривень, відповідно до заявлених позовних вимог розмір завданої шкоди становить 44 916, 31 грн, що не перевищує ліміту відповідальності страховика відповідача ПрАТ «УПСК».
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що належним відповідачем в частині відшкодування шкоди у розмірі 44 916, 31 грн, є ПрАТ «УПСК», як страховик майнових інтересів відповідача за Договором № 296-01/19-23, який зобов'язаний виплатити кредитору у деліктному зобов'язанні страхове відшкодування з урахуванням встановлених лімітів відповідальності, тому відмовляє у задоволенні позовних вимог Головного управління Національної поліції в Черкаській області до Публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго».
Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача, у відповідності до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на нього.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Головного управління Національної поліції в Черкаській області до Публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго» про стягнення 44 916,31 грн відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складене та підписане 16 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Чевгуз