Рішення від 08.10.2025 по справі 922/2114/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2114/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Надвіренко А.Д.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; код ЄДРПОУ: 31557119)

до Фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача - Підгорного Б.Б., витяг з ЄДР;

відповідача - Гаращака В.В., ордер АТ №1106362 від 07.07.2025.

ВСТАНОВИВ:

18.06.2025 Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість в сумі 53 832,32 грн., з яких:

- 18 977,00 грн. заборгованість за використану теплову енергію без укладання договору за період з грудня 2018 по листопад 2021;

- 33 580,55 грн. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 за період з грудня 2021 по квітень 2023;

- 365,62 грн. абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021;

- 909,15 грн. заборгованість за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання від 01.06.2022 за період з липня 2021 по вересень 2023,

а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості спожитої теплової енергії за період з грудня 2018 року по квітень 2023 року, а також несплату абонентської плати за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року та грошових коштів за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2025 позовну заяву (вх.№2114/25 від 18.06.2025) Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

24.06.2025 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 20.06.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№14882 від 24.06.2025).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 прийнято позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2114/25. Вирішено розгляд справи №922/2114/25 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

08.07.2025 до суду надійшло клопотання представника Фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича адвоката Гаращака Василя Васильовича (вх.№16037 від 08.07.2025) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2025 клопотання представника Фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича адвоката Гаращака Василя Васильовича (вх.№16037 від 08.07.2025) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Вирішено перейти до розгляду справи №922/2114/25 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу №922/2114/25 до розгляду у підготовчому засіданні на 30.07.2025.

25.07.2025 через кабінет Електронного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№17229 від 25.07.2025).

У відзиві представник відповідача зазначив, що Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі» не було надано послуги з постачання теплової енергії Фізичній особі-підприємцю Зінченко Олександру Вікторовичу. ФОП Зінченко Олександр Вікторович є власником нежитлових приміщень підвальної частини №VI, №VIa, VIб з відокремленим входом житлового будинку літ. “А-5», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 196/1. Разом із тим, трубопровід внутрішньодомової системи опалення житлового будинку, який проходить у вищезазначених нежитлових приміщеннях є заізольованим. Більше того, у приміщеннях відсутні опалювальні прилади та централізоване гаряче водопостачання, що також свідчить про відсутність отримання відповідачем житлово-комунальних послуг від позивача. Відсутність опалення у приміщеннях власником яких є відповідач підтверджується низкою доказів, зокрема наступними документами: Акт прийому передачі нежитлового приміщення (будівлі) від 28.09.2007 містить коротку технічну характеристику, у якій серед комунікацій вказується лише наявність електроосвітлення. Акт прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 15.05.2009 містить коротку технічну характеристику у якій зазначається, що “Нежитлові приміщення підвальної частини житлового 5-ти поверхового будинку. Водопроводу, каналізації, опалення - немає. Електропостачання -є». Акт прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення від 28.09.2012 містить коротку технічну характеристику відповідно до якої: “33/100 частки місць загального користування приміщення №V, розташованого у підвальній частині п'ятиповерхового житлового будинку. Комунікації: електропостачання. Водовідвід, каналізація, опалення відсутні». Отже, з аналізу наведених документів випливає те, що у нежитлових підвальних приміщеннях, розташованих за адресою м. Харків, пр. Московський (наразі - Героїв Харкова), 196/1, літ. “А-5» наявне лише електропостачання, натомість опалення - відсутнє. У технічному паспорті на громадський будинок (Нежитлові приміщення підвалу літ. “А-5») за адресою м. Харків пр. Московський (наразі - Героїв Харкова), 196/1, який виготовлено станом на 31.10.2016 зазначається характеристика будинку, допоміжних будівель та споруд відповідно до якої опалення відсутнє. В акті обстеження системи теплопостачання об'єкту №172/2537 від 29.09.2021, виконаного Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі» зазначено, що: “В приміщенні ФОП Зінченко О.В. проходить трубопровід внутрішньодомової системи опалення житлового будинку, заізольований. Опалювальні прилади відсутні. Централізоване гаряче водопостачання в приміщенні відсутнє.» В акті обстеження системи теплопостачання об'єкту №172/2656 від 05.01.2022, виконаного Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі» зазначено, що: “В приміщенні ФОП Зінченко О.В. проходить трубопровід внутрішньодомової системи опалення житлового будинку, заізольований. Опалювальні прилади відсутні. Централізоване гаряче водопостачання в приміщенні відсутнє.» Отже, сукупність доказів вказує на те, що у нежитлових приміщеннях підвальної частини №VI, №VIa, VIб з відокремленим входом житлового будинку літ. “А-5», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 196/1, відсутнє опалення, а відтак, нарахування Відповідачу оплати за постачання теплової енергії Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі» суперечить вимогам законодавства, є протиправним та безпідставним.

Також, як зазначив представник відповідача, з часу набуття відповідачем права власності на вищезазначені нежитлові підвальні приміщення (05.08.2009) від Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» не надходило будь-яких актів чи рахунків для оплати ФОП Зінченко О.В. послуг позивача, за таких умов невідомо яким чином та з яких підстав виникла заборгованість. Більше того, позивач взагалі не повідомляв Відповідачу про наявність у нього заборгованості, хоча двічі - 29.09.2021 та 05.01.2022 (коли складалися акти обстеження системи теплопостачання об'єкту) міг це робити. Також, позивач жодним чином не обґрунтовує чому починає здійснювати нарахування саме з 01.12.2018, а не з будь-якої іншої дати, а відтак період з 01.12.2018 по 30.11.2021 обраний позивачем навмання. Крім цього, викликає сумнів достовірність здійснених уповноваженими особами КП “Харківські теплові мережі» розрахунків та відповідно суми нарахованої заборгованості. У тому числі 03.011.2021 уповноваженими особами позивача було здійснено розрахунок теплового навантаження на опалення відповідно до якого за змістом позовної заяви було здійснено нарахування відповідачу. Проте, вказаний розрахунок було здійснено без врахування всіх необхідних обставин які можуть вплинути на кінцевий результат, зокрема те, що у підвальних приміщеннях відповідача наявні електрообігрівальні прилади які підвищують температуру повітря та функціонують за допомогою лише електричної енергії. Вказане підтверджується відповіддю на адвокатський запит наданою Акціонерним товариством "Харківобленерго" №16-48/5858 від 18.07.2025, відповідно до якої нарахований обсяг використаної електричної енергії за період з 01.12.2018 по 30.11.2021 значно збільшується у зимовий період. Також, при здійсненні розрахунку теплового навантаження на опалення не було враховано те, що трубопровід є ізольованим, а тому відповідач вважає вказані розрахунки хибними.

29.07.2025 через кабінет Електронного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№17499 від 29.07.2025).

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що 29.09.2021 в результаті проведеної інвентаризації житлового будинку в місто Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1, представниками Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» складено акт обстеження системи теплоспоживання об'єкту № 172/2537, який став підставою для нарахувань за бездоговірне користування тепловою енергією ФОП Зінченко О.В. При обстеженні нежитлових приміщень був присутнім і сам відповідач, який засвідчив факт обстеження приміщень своїм підписом в акті ( копія додана до позову). Крім того в акті підписаному відповідачем, попереджено відповідача про його право надати розрахунок теплового навантаження, а якщо відповідачем не буде виконана ця умова, то нарахування буде проведено згідно розрахунку теплового навантаження позивача. Відповідач не скористався своїм правом надати розрахунок теплового навантаження. Будинок за адресою місто Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1 обладнаний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення по об'єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку (копії відомостей додано до позову). У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу). Розрахунок нарахувань відповідачу проведено на підставі розрахунку теплового навантаження складеного Центром контролю та обліку споживання від 03.11.2021 ВКТ/643 та з урахуванням приладу обліку встановленого на житловий будинок. Нарахування, з урахуванням корегування за минулий період, детально описані в розрахунку нарахувань, який додається до позову. Розрахунок кількості спожитої відповідачем за спірний період теплової енергії виконаний позивачем відповідно до Керівного технічного матеріалу 204 України 244-94 “Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» ( далі КТМ 204 України 244-94).

Також представник позивача зазначив, що відсутність письмово оформленого договору між сторонами не спростовує обов'язок відповідача з оплати отриманих послуг теплопостачання до об'єкту нерухомого майна, який не містить окремого засобу комерційного обліку, входить до єдиної системи теплового контуру житлового будинку та не звільняє споживача від обов'язку сплачувати надані послуги. Разом з цим, оскільки нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1 знаходиться в контурі житлового будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022, 2022-2023 - є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору). Факт отримання відповідачем послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання підтверджується актами включення та відключення до джерела теплової енергії. Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку. Крім того у відповідності до умов договору роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання фіксуються актами готовності, таким доказом виконаних робіт є акти готовності системи опалення до опалювального сезону за № 172/5350 від 11.08.2020; № 172/5945 від 10.08.2021; № 172/7218 від 09.08.2022.

Водночас, доданий відповідачем до відзиву на позов акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 28.09.2007 та акт приймання-передачі від 28.09.2012 представник позивача вважає неналежними доказами по справі. По перше, підписи як би ФОП Зінченко О.В. в двох цих актах не співпадають, що не може однозначно доводити про видачу даного акту від 28.09.2007 саме відповідачу. По-друге, в акті від 28.09.2007 не міститься чисел та інших знаків, які могли би ідентифікувати саме те приміщення, щодо якого висловлює свої заперечення відповідач, адже враховуючі інформацію з довідки Реєстру речових прав на нерухоме майно та договору купівлі- продажу нежитлових приміщень у відповідача у власності декілька приміщень за вказаною адресою. В акті приймання - передачі від 28.09.2012 зазначено нежитлові приміщення площею 3,5 кв.м, які не входять до предмету позову, так як згідно довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно на яку посилається позивач як на доказ, загальна площа нежитлових приміщень відповідача складає 74,1 кв.м. № VI, VІa, VIб в літ «А-5», яке прийнята в розрахунку теплового навантаження, і на яку проводиться нарахування. Враховуючи період актів, що виходить за межі позовних вимог та те, що вони не містять доказової інформації стосовно приміщень, на які проводяться нарахування з послугу з постачання теплової енергії, слідує, що вказані акти є неналежним доказом по справі. Стосовно довідок виданих АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» від 18.07.2025 № 16-48/5858 та від 18.07.2025 № 16-48/5860 наданих відповідачем в якості доказів представник позивача зазначив, що інформація викладена в цих довідках ніяким чином спростовує позовні вимоги.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 відкладено підготовче засідання на 27.08.2025.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.09.2025.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2025 відкладено підготовче засідання на 01.10.2025.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.10.2025.

Присутній в судовому засіданні 08.10.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні 08.10.2025 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд зазначає, що процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.

Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відтак, сторін було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

У судовому засіданні 08.10.2025 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, Фізична особа-підприємець Зінченко Олександр Вікторович є власником нежитлових приміщень підвальної частини № VI, № Via, VI6 з відокремленим входом житлового будинку літ.«А-5» за адресою місто Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1 (колишня назва пр. Московський) загальною площею 74,1 кв.м в житловому будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП “Харківські теплові мережі».

Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами №172/10146 від 18.10.2018, №172/11011 від 10.04.2019, №172/12161 від 08.11.2019, №172/13666 від 09.04.2020, №172/14422 від 28.10.2020, №172/15812 від 12.04.2021, №172/16811 від 25.10.2021, №172/17608 від 17.11.2022, №172/509 від 06.04.2023 про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022 та 2022- 2023 років до будівель в цілому.

Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.

Будинок за вищезазначеною адресою обладнаний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення по об'єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку.

Споживання теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень за адресою м. Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1 здійснювалося фізичною особою підприємцем Зінченко О.В. без укладання договору за період з 01.12.2018 по 30.11.2021.

29.09.2021 в результаті обстеження нежитлових приміщень було виявлено нежитлові приміщення відповідача, які знаходяться в контурі житлового будинку про що складено акт обстеження №172/2537 від 29.09.2021 та акт обстеження №172/2656 від 05.01.2022.

Акт обстеження №172/2537 від 29.09.2021 підписано відповідачем особисто.

Від підписання акту обстеження №172/2656 від 05.01.2022 споживач відмовився.

Вказані акти обстеження стали підставою для до нарахувань за період з 01.12.2018 по 30.11.2021 за бездоговірне користування тепловою енергією.

В актах обстеження зазначено про необхідність відповідачу надати розрахунок теплового навантаження та укласти договір купівлі-продажу теплової енергії.

Як стверджує позивач, відсутність письмового договору між відповідачем та КП “Харківські теплові мережі» не є підставою для не оплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п.20 «Правил користування тепловою енергією» №1198, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитловим приміщенням, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань (з урахуванням теплових втрат від наріжної стіни будинку до місця установки приладу обліку відповідно до п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71), які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням (п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198), а між власниками житла пропорційно площам квартир (п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630).

Розрахунок нарахувань відповідачу позивачем проведено на підставі розрахунку теплового навантаження складеного Центром контролю та обліку споживання від 03.11.2021 ВКТ/643 та з урахуванням приладу обліку встановленого на житловий будинок. Нарахування з урахуванням корегування за минулий період детально зазначено в розрахунку нарахувань.

Розрахунок кількості спожитої відповідачем за спірний період теплової енергії виконаний позивачем відповідно до Керівного технічного матеріалу 204 України 244-94 “Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» ( далі КТМ 204 України 244-94).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 “Загальні положення» КТМ 204 України 244- 94 “норми та вказівки призначені: - для планування потреб в теплоті та паливі на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових та громадських споруд, а також на господарськопобутові потреби; - для формування заявок на паливо теплопостачальними організаціями та визначення необхідної кількості палива для реалізації населенню. Кількість спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення визначена на підставі формули, наведеної в пункті 2.2.4 КТМ 204 України 244-94, якою визначається річна потреба в теплоті на опалення в ГДж, а розрахунок нарахувань доданий до позову визначає кількість теплової енергії, спожитої за розрахунковий період - календарний місяць, в Г/кал. Переведення кДж/год в Гкал/год здійснено відповідно міжнародним співвідношенням між одиницями Міжнародної системи (СІ) та іншими одиницями фізичних величин, та обліковується за формулою: Soп.= Qоп.*Тариф .

Максимальне теплове навантаження на опалення (або максимальні погодинні витрати теплоти на опалення, максимальний тепловий потік на опалення), яке необхідне для розрахунку кількості спожитої відповідачем теплої енергії на потреби опалення, визначено відповідно до пункту 2.1.5 КТМ 204 України 244-94 за формулою: Qomax = q0 х A х (1+ К1) х К0 ( стор.8 КТМ 204 України 244-94), Наріжного V будівлі Наріжного об'єму та площі приміщення відповідно до актів обстежень в матеріалах справи наявні , S та V Року забудівлі q0 = 0,28 ккал/год (табл. 2.5 КТМ 204 України 244-94“Питомі опалювальні характеристики житлових будинків, споруджених у 1958р. та пізніше» для об'єму будинку більше 25000 куб м).

Відповідно до табл.2.2 КТМ 204 України 244-94 для магазинів непродовольчих товарів Температура внутрішнього повітря в середині приміщення становить t=15C;

Зовнішній об'єм будівлі 20000 куб м 30000 куб, м рік побудови 1958, цегла.

А - загальна площа житлових споруд, м2, або об'єм, м3 (стор. 9 КТМ), об»єм приміщення (V) дорівнює згідно технічного паспорту м3;

поправочний коефіцієнт для визначення q0 ( при темп.н.п=-23 С°): а=1,116

Розрахункова температура наріжного повітря для Харкова : t н.п=-23 С°

Коефіцієнт, враховуючий тепловий потік на опалення громадських споруд: К= 1,25

Коефіцієнт , що враховує розміщення приміщень у напівпідвалі -0,6

Тому визначена в розрахунку теплового навантаження КП “Харківські теплові

мережі» формула:

Qот = V х q0 х (tвн _ tнв ) х a х к, а саме:

Qот = 313 х 0,28 х 38 х 1,116 х 1,25х 0,6 = ккал/год , або Гкал/год - цілком відповідає формулі, зазначеної в пункті.2.1.5 КТМ 204 України 244-94 = 2787, 48 ккал/час.

Qот = 0,02787 Гкал/час

Потім з урахуванням теплового навантаження КП «Харківські теплові мережі» вираховується розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитлових приміщеннях.

Розрахунок теплового навантаження було виконано центром контролю та обліку теплоспоживання КП «Харківські теплові мережі».

В свою чергу відповідач не скористався правом надати свій розрахунок теплового навантаження позивачу.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунок-фактура за спожиту теплову енергію від 17.11.2021 з листом вимогою від 18.11.2021 про оплату до нарахувань.

Однак, як стверджує позивач, вказані рахунки відповідачем сплачені не були.

По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору у сумі 18977,00 грн., яка утворилась за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року.

Разом з цим, на підставі частини 5 статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір 1).

Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року.

Даний договір укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1 знаходиться в контурі житлового будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до положень пункту 51 Договору 1, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до п. 4 Договору 1 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Таким чином, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022 є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору).

Факт отримання теплової енергії у спірний період підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваних сезонів 2020-2021, 2021-2022 та 2022- 2023 років.

Відповідно до п.5 Договору 1 виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п.32 Договору 1 плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно п.33. Договору 1, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до п.34 Договору 1, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію.

Однак, як стверджує позивач, вказані рахунки відповідачем сплачені не були.

По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 33 580,55 грн., яка утворилась з грудня 2021 року по квітень 2023 року.

Відповідно п.30 Договору 1, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату.

Однак, як стверджує позивач, вказані рахунки відповідачем сплачені не були.

По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 365, 62 грн. за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року.

Також, з 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП “Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року (надалі - Договір 2).

Відповідно до положень пункту 30 Договору 2, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до п.4 Договору 2 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами включення та відключення до джерела теплової енергії.

Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.

Крім того у відповідності до умов Договору 2 роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання фіксуються актами готовності, в межах позовних вимог таким доказом виконаних робіт є акти готовності системи опалення до опалювального сезону за №172/5350 від 11.08.2020, №172/5945 від 10.08.2021, №172/7218 від 09.08.2022.

Відповідно п.5 Договору 2 виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.

Згідно з п.6 Договору 2 технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150.

Відповідно до п.13 Договору 2, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду .

Однак, як стверджує позивач, вказані рахунки відповідачем сплачені не були.

По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у сумі 909,15 грн., яка утворилась за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.

Доказів сплати відповідачем вищевказаної заборгованості матеріали справи не містять.

В свою чергу відповідач стверджує, що трубопровід внутрішньодомової системи опалення житлового будинку, який проходить у вищезазначених нежитлових приміщеннях є заізольованим. Більше того, у приміщеннях відсутні опалювальні прилади та централізоване гаряче водопостачання, що також свідчить про відсутність отримання відповідачем житлово-комунальних послуг від позивача. Відсутність опалення у приміщеннях власником яких є відповідач підтверджується низкою доказів, зокрема наступними документами:

- Акт прийому передачі нежитлового приміщення (будівлі) від 28.09.2007 містить коротку технічну характеристику, у якій серед комунікацій вказується лише наявність електроосвітлення;

- Акт прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 15.05.2009 містить коротку технічну характеристику у якій зазначається, що “Нежитлові приміщення підвальної частини житлового 5-ти поверхового будинку. Водопроводу, каналізації, опалення - немає. Електропостачання -є»;

- Акт прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення від 28.09.2012 містить коротку технічну характеристику відповідно до якої: “33/100 частки місць загального користування приміщення №V, розташованого у підвальній частині п'ятиповерхового житлового будинку. Комунікації: електропостачання. Водовідвід, каналізація, опалення відсутні».

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтями 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), вказані Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (пункт 1 Правил).

Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Як було встановлено судом, Фізична особа-підприємець Зінченко Олександр Вікторович є власником нежитлових приміщень підвальної частини № VI, № Via, VI6 з відокремленим входом житлового будинку літ.«А-5» за адресою місто Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1 (колишня назва пр. Московський) загальною площею 74,1 кв.м в житловому будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП “Харківські теплові мережі».

Зокрема, в Акті обстеження №172/2537 від 29.09.2021 встановлено, що в приміщенні ФОП Зінченко О.В. проходить трубопровід внутрішньодомової системи опалення житлового будинку, заізольований. Опалювальні прилади відсутні.

Акт обстеження №172/2537 від 29.09.2021 підписано відповідачем особисто.

Крім того в акті підписаному відповідачем, попереджено відповідача про його право надати розрахунок теплового навантаження, а якщо відповідачем не буде виконана ця умова, то нарахування буде проведено згідно розрахунку теплового навантаження позивача.

Відтак відповідач був обізнаний про встановлення позивачем факту проходження трубопроводу внутрішньодомової системи опалення житлового будинку та про його право надати розрахунок теплового навантаження, а якщо відповідачем не буде виконана ця умова, то нарахування буде проведено згідно розрахунку теплового навантаження позивача.

В свою чергу відповідач не скористався своїм правом надати розрахунок теплового навантаження. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно з пунктом 4 Правил - користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Статтею 12 цього Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до п.23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Положення ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачає обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ст.25 Закону України «Про теплопостачання»).

При цьому, з аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що забезпечення надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється виконавцем безперервно. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними у строки, встановлені договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі з підстав, установлених договором або законом. Тобто припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Так, позивачем в обґрунтування суми заборгованості відповідача за бездоговірне користування тепловою енергією за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року надано розрахунок вартості спожитої теплової енергії за вказаний період, акти підключення та відключення споживача, відомості обліку споживання теплової енергії та рахунки-фактури разом із доказами їх направлення відповідачу.

Таким чином, позивачем належним чином доведено факт споживання відповідачем теплової енергії у період з грудня 2018 року по листопад 2021 року.

При цьому, не укладення відповідачем договору в порушення вимог чинного законодавства України з теплопостачальною організацією не звільняє відповідача від оплати теплової енергії, яку він фактично споживає.

Вищенаведене спростовує твердження представника відповідача про те, що Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі» не було надано послуги з постачання теплової енергії Фізичній особі-підприємцю Зінченко Олександру Вікторовичу.

В свою чергу надані відповідачем Акти прийому передачі нежитлового приміщення (будівлі) від 28.09.2007, прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 15.05.2009 та прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення від 28.09.2012, складені відповідно 28.09.2007, 15.05.2009 та 28.09.2012, не можуть бути належним доказом відсутності теплопостачання у приміщенні відповідача у період з грудня 2018 року по листопад 2021 року.

Доказів оплати вказаної заборгованості чи спростування її наявності відповідач не надав.

Стосовно твердження відповідача про те, що позивач жодним чином не обґрунтовує чому починає здійснювати нарахування саме з 01.12.2018, а не з будь-якої іншої дати, суд зазначає, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та визначає період такого порушення. В даному випадку позивачем в позовній заяві зазначено, що позовні вимоги за період з грудня 2018 по квітень 2023 пред'явлені до суду в межах позовної давності, що є правом позивача.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі" про стягнення вартості спожитої відповідачем теплової енергії без укладання договору за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року у розміру 18 977,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в цій частині.

Разом з цим, на підставі ч.5 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023), на офіційному сайті позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021.

Відповідно до п.п.1-3 ч. 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Таким чином, з 01.12.2021 на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у багатоквартирних будинках м. Харкова набрав чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що надає КП "Харківські теплові мережі", та який є публічними договорами приєднання.

Відповідно до п.1 індивідуального договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.2. індивідуального договору, даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua

Відповідно до п.5 індивідуального договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Пунктом 32 індивідуального договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з п.33 індивідуального договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п.34 індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або вебсайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-п#Text. (п.30 індивідуального договору).

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;

- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно положень ст.24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов'язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до положень ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Відповідно до п. 4 індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії позивачем.

Проте, факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці відповідних опалюваних сезонів.

З огляду на зазначене, з 01.12.2021 надання послуги Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" з постачання теплової енергії Фізичній особі-підприємцю Зінченко Олександру Вікторовичу до нежитлових приміщеннях за адресою: місто Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1, здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, проведення нарахувань за яким виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.

При цьому, як встановлено судом, протягом місяця з дня розміщення позивачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідач про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направив, втім споживав надану позивачем теплову енергію, а тому відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають типовому договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачу у період з грудня 2021 року по квітень 2023 року за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який набрав чинності 01.12.2021.

Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, а праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг відповідає обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Як вбачається з матеріалів справи, по особовому рахунку відповідача рахується заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 33 580,55 грн., яка утворилась з грудня 2021 року по квітень 2023 року.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Доказів відсутності опалення, або відключення від опалення споживача у спірний період матеріали справи не містять.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися відповідні рахунки-фактури за послугу з постачання теплової енергії.

Проте, відповідачем не надано суду, а в матеріалах справи відсутні докази повної оплати спожитої у спірний період теплової енергії.

З огляду на зазначене, факт наявності заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 33 580,55 грн. за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року підтверджується належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору 1 та вимоги чинного законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року у розмірі 33 580,55 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування абонентської плати, суд зазначає наступне.

Cтаттею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Відповідно до п.32 індивідуального договору, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

На виконання вимог пункту 6 частини першої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 21.08.2019 Урядом прийнято постанову №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами».

Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року.

Доказів оплати відповідачем зазначених рахунків матеріали справи не містять.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року суд встановив, що даний розрахунок є арифметично вірний, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Договору 1, у зв'язку із чим суд визнає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором від 01.07.2022, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії.

Відповідно до вимог ст.24 Закону України "Про теплопостачання", п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, споживач зобов'язаний забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; у міжопалювальний період виконувати обов'язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об'єкта до опалювального періоду.

З 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опубліковано на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.

Відповідно до положень пункту 30 вказаного договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Згідно з п.4 Договору 2 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

Відповідно до п.5 Договору 2 виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.

Відповідно до пунктів 12-15 Договору 2, вартість послуги з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання у разі його здійснення обраховується за окремим кошторисом по кожному багатоквартирному будинку та зазначається у рахунку пропорційно опалювальній площі квартири споживача.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем Виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для плати завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у разі наявності).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №219 від 15.08.2018 затверджено Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 11 серпня 2021 року N 197) (надалі - Наказ).

Порядок поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.

Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації (п.4. розділу 1 Наказу).

Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками) (п.5.Наказу).

Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи (п.6. розділу 1 Наказу).

Технічне обслуговування складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку (п.7. розділу 1 Наказу).

Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом (п.8. розділу 1 Наказу).

Згідно п.1 розділі 2 Наказу основними заходами технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем є:

- визначення технічного стану внутрішньобудинкових систем;

- усунення дрібних несправностей елементів систем з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв;

- перевірка готовності внутрішньобудинкових систем до сезонної експлуатації;

- визначення обсягів та видів ремонтних робіт внутрішньобудинкових систем для врахування під час формування плану проведення робіт з поточного ремонту на наступний рік або уточнення відповідних планів поточного року;

- поновлення витратних матеріалів, змащення, регулювання, перевірка справності елементів систем тощо.

Якщо обслуговування внутрішньобудинкової системи здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, умови такого обслуговування включаються до індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги (п.2 розділу 2 Наказу).

Відповідно до п.5 розділу 2 Наказу, перед укладенням договору виконавець повинен здійснити обстеження внутрішньобудинкових систем шляхом проведення візуального огляду або огляду за допомогою технічних пристроїв, за результатами якого надає уповноваженому представнику співвласників:

- акт огляду технічного стану системи у довільній формі із зазначенням оцінки її поточного стану;

- перелік обладнання та елементів системи і перелік невідкладних (першочергових, аварійних) робіт з усунення дефектів системи з визначенням вартості робіт та матеріалів;

- перелік робіт з поточного ремонту систем;

- графік робіт з технічного обслуговування системи із зазначенням видів та періодичності виконання робіт.

Розмір плати виконавцю формується за результатами обстеження з урахуванням стану систем, періодичності робіт з технічного обслуговування, погодженого із співвласниками переліку робіт з поточного ремонту та зазначенням витрат на ліквідацію аварій (п.6 розділу 2 Наказу).

Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем здійснюється виконавцем згідно з погодженим співвласниками графіком. Такий графік складається виконавцем у п'ятнадцятиденний строк з дати набрання чинності договором (п.7 розділу 2 Наказу).

Підготовка внутрішньобудинкових систем до опалювального періоду здійснюється виконавцем з дотриманням вимог Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-кому-нального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за № 1310/16001 (п.8 розділу 2 Наказу).

В актах технічного огляду внутрішньобудинкових систем зазначаються технічні несправності внутрішньобудинкових систем, виявлені в процесі технічного обслуговування, що враховуються під час виконання робіт з підготовки до опалювального періоду та складання плану робіт з поточного ремонту (п.10 розділу 2 Наказу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано відповідачу відповідні рахунки-фактури.

Доказів сплати відповідачем заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 909,15 грн. матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, враховуючи доведеність зі сторони позивача факту порушення відповідачем умов Договору 2 та вимог чинного законодавства, суд визнає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 909,15 грн. грн. за період з липня 2022 року по вересень 2023 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, беручи до уваги принцип змагальності сторін, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог статті 4 Закону України “Про судовий збір» та подання позивачем до суду позовної заяви у цій справі в електронній формі, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі (з урахуванням коефіцієнту 0,8).

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; код ЄДРПОУ: 31557119):

- заборгованість за використану теплову енергію без укладання договору за період з грудня 2018 по листопад 2021 у розмірі 18 977 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 00 коп.;

- заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 за період з грудня 2021 по квітень 2023 у розмірі 33 580 (тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 55 коп.;

- абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 62 коп.;

- заборгованість за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання від 01.06.2022 за період з липня 2021 по вересень 2023 у розмірі 909 (дев'ятсот дев'ять) грн. 15 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "17" жовтня 2025 р.

Суддя Т.О. Пономаренко

Попередній документ

131066777

Наступний документ

131066779

Інформація про рішення:

№ рішення:	131066778
№ справи:	922/2114/25
Дата рішення:	08.10.2025
Дата публікації:	20.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (07.11.2025)
Дата надходження:	07.11.2025
Предмет позову:	стягнення заборгованості

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

27.08.2025 10:00	Господарський суд Харківської області
01.10.2025 11:40	Господарський суд Харківської області
08.10.2025 12:20	Господарський суд Харківської області