09 вересня 2025 рокуСправа № 921/137/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровець Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.
Розглянув заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна" (вх. №3969 від 30.05.2025)
у справі №921/137/25
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна", вул. С.Крушельницької, 55/61, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 42665181
про банкрутство в порядку ст.ст. 34, 35 Кодексу України з процедур банкрутства
За участю учасників судового процесу:
від заявника: Гукалюк Н.П. - представник,
розпорядник майна Шимечко А.Я.
Учасникам судового процесу оголошено склад суду.
Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило.
У судовому засіданні 09.09.2025 оголошено скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини).
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, в порядку ст.ст. 34, 35 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025, для розгляду справи №921/137/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.03.2025 заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду та підготовче засідання призначено на 16.04.2025.
Ухвалою суду від 16.04.2025 підготовче засідання відкладено на 29.04.2025 з підстав, викладених в ній.
Ухвалою суду від 29.04.2025 відкрито провадження у справі №921/137/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна", вул. С.Крушельницької, 55/61, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 42665181. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна" - арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №738 від 08.04.2013 (вул. Полковника Д.Нечая, 25А, офіс 3, м.Тернопіль ). Призначено попереднє засідання на 26.06.2025.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 29.04.2025 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна".
30.05.2025 Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОТЕКС Україна" заборгованості в сумі 88 374,41 грн та судового збору у розмірі 6056,00 грн (вх.№3969).
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2025, для розгляду заяви визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою суду від 04.06.2025 прийнято заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ТОВ "Бротекс Україна" у справі №921/137/25, до розгляду. Судове засідання призначено на 12.08.2025.
Протокольною ухвалою від 12.08.2025 судове засідання відкладено на 09.09.2025.
Представник заявника в судове засідання 09.09.2025 з'явився, підтримав заяву з врахуванням уточнень (вх.№6298 від 08.09.2025).
Представник боржника в судове засідання 09.09.2025 не з'явився.
Розпорядник майна Шимечко А.Я. в судове засідання 09.09.2025 з'явився. Також, надіслав заяву/відомості про результати розгляду грошових вимог кредитора ( вх. №4334 від 13.06.2025).
Розглянувши заяву про визнання кредиторських грошових вимог та матеріали справи, судом встановлено таке.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника визначені у статті 45 КУзПБ.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства) .
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 29.04.2025 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна", в якому зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - 29.05.2025.
Згідно положень ч. 1 ст. 45 КУзПБ, останнім днем подачі заяви з грошовими вимогами до боржника є 29.05.2025.
30.05.2025 (зареєстровано канцелярією суду) Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна" заборгованості в сумі 88 374,41 грн та судового збору у розмірі 6056,00 грн (вх.№3969), яка 28.05.2025 надіслана до суду через відділення "Укрпошта", про що свідчить відмітка на конверті (міститься в матеріалах справи).
Отже, заява Головного управління ДПС у Тернопільській області подана в строк, встановлений статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.
Положеннями пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Судом встановлено, що ТОВ "Бротекс Україна", знаходиться на обліку в Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Згідно довідки Головного управління ДПС у Тернопільській області за боржником рахується заборгованість в сумі 88 374,41 грн, з яких: 15 640,00 грн акцизний податок на пальне, 16 387,55 грн податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 53 346,86 грн єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності платника податків, що підтверджується розрахунком суми вимог з податкового боргу.
Статтею 67 Конституцією України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Положеннями статті 14.1.39. Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом (пп. 16.1.4. п.16.1).
Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначено функції контролюючого органу, зокрема контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу : здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
У відповідності до п.41.4 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Щодо платежу акцизний податок, суд встановив таке:
Пунктом 14.1. статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Підпунктом 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України визначено, що платниками акцизного податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
Особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (пп. 212.3.1-1 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.217.1 ст.217 Податкового кодексу України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.
Щодо податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 14.1.178. пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Основою розрахунку податку на додану вартість до сплати в бюджет є дані Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) і Податкова декларація.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2. Податкового кодексу України).
Щодо єдиного внеску, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності платника податків.
Відповідно до підпунктів а, б пункту 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає, визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Статтею 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено поняття, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (стаття 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Як визначено частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина 8 стаття 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до частини 16 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Статтею 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені п.37.3. статтею 37 Податкового кодексу України.
У частині 3 статті 45 КУзПБ встановлено, що заява кредитора має містити: розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування.
Податковий борг виник у зв'язку з несплатою платником податків грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, зокрема акцизний податок на пальне на суму 15 640,00 грн, податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 26 387,55 грн та єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності платника податків на суму 53 346,86 грн, на підставі податкових вимог, вимог про сплату боргу (недоїмки), податкових повідомлень - рішень, Акту про результати камеральної перевірки даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних ЄРПН ТОВ "Бротекс Україна" за період з 30.06.2023 по 24.10.2023, Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, Актів про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання Декларації акцизного податку, Актів про результати камеральної перевірки щодо неподання /несвоєчасного подання податкової звітності та рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №500/5427/24, рішення №00030582401 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ( містяться в матеріалах справи).
Грошове зобов'язання у встановленому законом порядку узгоджене, а отже визнається податковим боргом.
Як визначено статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строку. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 58.1. статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
Так, заявником надсилалися боржнику для узгодження податкові повідомлення-рішення (докази надсилання містяться в матеріалах справи).
Однак, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу, який виник саме внаслідок несплати боржником узгодженого податкового зобов'язання.
Отже, сума податкового боргу становить 88 374,41 грн, з яких: 15 640,00 грн акцизний податок на пальне, 16 387,55 грн податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 53 346,86 грн єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності платника податків.
Аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, свідчить про те, що грошове зобов'язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов'язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов'язання, а також як неузгоджене зобов'язання, коли грошове зобов'язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.
З огляду на положення статей 45- 47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань зі сплати податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
Правова позиція наведене у постанові ВС від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22.
У визначені ПК України строки грошові зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважаються сумою податкового боргу.
Отже, станом на дату подання заяви з грошовими вимогами Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно боржника ТОВ "Бротекс Україна" сума заборгованості становить 88 374,41 грн.
Грошові вимоги, зазначені в заяві є повністю неоплаченими Боржником, у зв'язку з фактичною неплатоспроможністю.
Розпорядником майна Шимечком А.Я. розглянуто кредиторські грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області, визнано вимоги повністю у заявленій сумі, що підтверджується відомостями про результати розгляду кредиторських грошових вимог (вх.№4334 від 13.06.2025).
Як свідчать надані докази, заявлені кредиторські грошові вимоги до боржника виникли до відкриття провадження у справі № 921/137/25 про банкрутство ТОВ "Бротекс Україна" (ухвала суду від 29.04.2025), а тому є конкурсними.
Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.
Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на обґрунтованість вимог вказаних у заяві, яка подана до суду відповідно приписам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання Головного управління ДПС у Тернопільській області конкурсним кредитором.
Статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено черговість задоволення вимог кредиторів, зокрема у першу чергу задовольняються - витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у третю чергу задовольняються - вимоги щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів).
Отже, враховуючи викладене, кредиторські грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно боржника ТОВ "Бротекс Україна" в сумі 88 374,41 грн є обґрунтованими, підлягають визнанню в повному обсязі та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства в наступній черговості: черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 88 374,41 грн - четверта.
Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 6056,00 грн сплачені квитанцією №568 від 22.05.2025 та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки Господарського суду Тернопільської області, покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (перша черга).
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд,
1. Заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна" (вх. №3969 від 30.05.2025) у справі №921/137/25, задовольнити.
2. Визнати кредиторські грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бротекс - Україна" в сумі 94 430,41 грн та включити їх в Реєстр вимог кредиторів.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора:
в сумі 6 056,00 грн (судовий збір) - перша,
в сумі 88 374,41 грн (податковий борг, штрафні санкції та пеня) - третя.
3. Ухвалу надіслати учасникам у справі до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства).
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повну ухвалу підписано "17" жовтня 2025 року.
Суддя Я.Я. Боровець