65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"17" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4188/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОС Хранинженеринг», Болгарія
про стягнення 200 000 євро
встановив:
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОС Хранинженеринг», Болгарія про стягнення 200 000 євро за договором № 539 від 23.04.2025.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, позивач в порушення зазначених норм права не надав суду:
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви,
-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Крім того, згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України “Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
При цьому, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно з частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України “Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином, докази, не перекладені з болгарської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України “Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховий Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові від Верховного Суду 18.09.2024 у справі №751/1620/23.
Позивач додав до позову «Удостоверение изх. № 20200108095850/ 08.01.2020» болгарською мовою, але позивачем не надано перекладу у встановленому законодавством порядку на державну українську мову, що унеможливлює для суду оцінку таких документів як доказів у справі, зокрема, достовірно встановити зміст такого документу та дії, які вчинені на підставі вказаного документу особами.
Відповідно до частини першої статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відтак, суд встановив, що документи, надані позивачем та які визначені підставою позову, складені іноземною мовою і заявником не надано їх засвідчений у встановленому законом порядку переклад українською мовою, що унеможливлює їх дослідження при вирішенні спору.
Поряд з цим, заявником не було обґрунтовано та не було доведено суду об'єктивну неможливість подання перекладу поданих документів, як доказів, українською мовою, що унеможливлює для суду оцінку таких документів як доказів у справі.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на викладене, скільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235, 254 ГПК України, суд -
ухвалив:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду:
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви,
-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи
- нотаріально засвідчений переклад на українську мову «Удостоверение изх. № 20200108095850/ 08.01.2020».
3. Роз'яснити, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Звернути увагу, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.10.2025
Суддя В.В. Литвинова