65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" жовтня 2025 р. Справа № 916/542/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву від 16.10.2025 про відвід судді (вх. № 2-1630/25 від 16.10.2025) та заяву про самовідвід, у справі
за позовом: Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65026, м. Одеса, площа Думська, № 1, код ЄДРПОУ 43015722),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6; код ЄДРПОУ 30256779),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство “Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770),
про стягнення 1438952,58 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути майно,
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6; код ЄДРПОУ 30256779),
до відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65026, м. Одеса, площа Думська, № 1, код ЄДРПОУ 43015722,
до відповідача-3: Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство “Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770),
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Заступник прокурора Одеської області 26.03.2018 звернувся до Господарського суду Одеської області в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (на теперішній час Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Яхт клуб “Одеса-2009» (на теперішній час товариство з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ») з вимогами про:
- Стягнення з ТОВ “Яхт клуб “Одеса-2009» на користь державного бюджету України заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005 в розмірі 1162880,45 грн та пені в розмірі 276072,13 грн;
- Розірвання договору оренди державного нерухомого майна, укладеного 20.09.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ “Яхт клуб “Одеса-2009»;
- Зобов'язання ТОВ “Яхт клуб “Одеса-2009» повернути державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області передане у строкове платне користування за договором оренди від 20.09.2005 р. державне нерухоме майно, а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: літ. “Б»: 81 - малий елінг, 96 - великий елінг, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі, 16 - магазин, 20- склад магазину, 41,42 - вмивальня, 43, 44, 45, 48, 49 - душова, 50, 46, 47 - туалети; 38 - кладова, 34, 24 - диспетчерські, 15, 16, 17, 25 - офіс, 23 - коридор, 26, 27, 28 - приміщення, 12 - кімната для переговорів, 13 - кухня, 11- кают-компанія, 18, 22 - вмивальня, 19, 21 - туалети, 20 - ванна, загальною площею 2084,8 кв.м; 54/1000 холлу 8, площею 4,96 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6.
Також до Господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ "Морський Клуб ТЦФ", РВ ФДМУ та прокуратури Одеської області звернувся ОСОБА_1 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до заявленої прокурором в інтересах РВ ФДМУ заборгованості ТОВ "Морський Клуб ТЦФ" за договором оренди від 20.09.2005 у загальному розмірі 1438952,58 грн, з яких: 1162880,45 грн основного боргу та 276072,13 грн пені.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2024, яке постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 залишено без змін, позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» на користь Державного бюджету України заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005 в розмірі 1162880,45 грн та пеню в розмірі 276072,13 грн. Розірвано договір оренди державного нерухомого майна, укладений 20.09.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області і Товариством з обмеженою відповідальністю “ЯХТ КЛУБ “Одеса-2009». Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях передане у строкове платне користування за договором оренди від 20.09.2005 державне нерухоме майно, а саме: 54/1000 комплексу будівель» морського вокзалу: літ. “Б»: 81 - малий елінг, 96 - великий елінг, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі, 16 - магазин, 20- склад магазину, 41, 42 - вмивальня, 43, 44, 45, 48, 49 - душова, 50, 46, 47 - туалети; 38 - кладова, 34, 24 - диспетчерські, 15, 16, 17, 25 - офіс, 23 - коридор, 26, 27, 28 - приміщення, 12 - кімната для переговорів, 13 - кухня, 11 - кают-компанія, 18, 22 - вмивальня, 19, 21 - туалети, 20 - ванна, загальною площею 2084,8 кв.м.; 54/1000 холлу - 8, площею 4,96 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» на користь Одеської обласної прокуратури суму судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 25108,29 грн, суму судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг у розмірі 75324,88 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційних скарг у розмірі 100433,18 грн.
27 грудня 2024 року Господарським судом Одеської області на виконання рішення від 21.11.2024 у справі № 916/542/18, що набрало законної сили 27.12.2024, було видано накази про примусове виконання рішення суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2025 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі № 916/542/18.
19 вересня 2025 року до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 2-1474/25 від 19.09.2025) про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.09.2025 заяву по справі № 916/542/18 передано на розгляд судді Нікітенку С.В.
07 жовтня 2025 року до Господарського суду Одеської області з Верховного Суду повернулась справа № 916/542/18.
Ухвалою суду від 10.10.2025 залишено без руху заяву ОСОБА_1 (вх. № 2-1474/25 від 19.09.2025) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
16 жовтня 2025 року до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 2-1630/25) про відвід судді, в якій заявник просить суд відвести суддю Господарського суду Одеської області Нікітенка С.В. від розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18.
Обґрунтовуючи заяву про відвід, ОСОБА_1 посилається на те, що суддя, який вже ухвалював рішення у справі, не має права переглядати це саме рішення за нововиявленими обставинами, бо це означає, що він перевіряє власну законність, а це конфлікт інтересів і порушення принципу безсторонності.
Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді, дійшов висновку про залишення її без розгляду з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Про обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу для відводу судді, заявник міг дізнатись з ухвали суду від 10.10.2025 про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху, яка надіслана йому в електронний кабінет та доставлена 10.10.2025 о 14:22 год., що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронний суд.
За таких обставин ОСОБА_1 мав можливість заявити відвід у винятковому випадку не пізніше двох днів з дня вручення йому зазначеної ухвали суду, тобто по 13.10.2025, чого ним зроблено не було.
Частиною першою статті 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно із частиною другою статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у
Враховуючи те, що ОСОБА_1 про підставу відводу дізнався 10.10.2025, а заява про відвід заявлена 16.10.2025, тобто поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 38 ГПК України, заява про відвід головуючому судді Нікітенку С.В. підлягає залишенню без розгляду на підставі частини другої статті 118 цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція щодо необхідності залишення без розгляду заяви про відвід судді у випадку порушення заявником передбачених частиною третьою статті 38 ГПК України строків викладена у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 910/11980/21 та від 29.03.2023 у справі № 910/13847/21.
Проте, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно із частинами першою, третьою статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини першої статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно із пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зав'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що спливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості чи впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежності судової влади буде підірвано.
Відповідно до пункту 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Тому при розгляді заяви про відвід судді слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть тоді, коли об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною сумнівів в об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у справі та зможе поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.
Згідно із частиною дев'ятою статті 39 ГПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду заяви (вх. № 2-1474/25 від 19.09.2025) ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 з підстав того, що в рамках розгляду вказаної справи ОСОБА_1 вже подавалась заява про відвід судді Нікітенка С.В., а також 09.02.2025 ОСОБА_1 подавалась скарга до Вищої ради правосуддя на суддю Нікітенка С.В..
За таких обставин, проаналізувавши вищенаведені обставини, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя Нікітенко С.В. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду заяви про перегляд рішення від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 з метою недопущення сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді.
У відповідності до ч. 1 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
З огляду на викладене, самовідвід судді Нікітенка С.В. від розгляду заяви про перегляд рішення від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 підлягає задоволенню, а відповідна заява передачі уповноваженому працівнику Господарського суду Одеської області для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл заяви.
Керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 40, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід судді (вх. № 2-1630/25 від 16.10.2025).
2. Самовідвід судді Нікітенка С.В. від розгляду заяви (вх. № 2-1474/25 від 19.09.2025) про перегляд рішення від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 задовольнити.
3. Заяву (вх. № 2-1474/25 від 19.09.2025) про перегляд рішення від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 передати для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя Нікітенко С.В.