65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1848/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
секретар судового засідання Кафланова А.С.
розглянувши справу № 916/1848/25 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Плантагро» /ЄДРПОУ 41157998, адреса - 08442, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Помоклі, вул. Колгоспна, 7/
до відповідача: Приватного сільськогоподарського підприємства “Буревісник» /ЄДРПОУ 31630764, адреса - 66220, Одеська обл., Савранський район, с. Дубинове, вул. Івана Франка, 23/
про стягнення 5 204 521,56 грн
за участі представників учасників справи:
від позивача: не з'явилася, через систему «Електронний суд» 09.10.2025 подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача (вх. №31541/25 від 09.10.2025);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
12.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Плантагро» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1882/25/ до Приватного сільськогоподарського підприємства “Буревісник», в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 5 204 521,56 грн, з яких борг за договором поставки № Х-22/03/2022-2_Н від 22.03.22 становить 2 514 177,55 грн, борг за договором поставки № Х6/05/2022-2_ЗЗР від 06.05.22 становить 1 963 084,01 грн, борг за договором поставки № С-10/05/2023-1_Н від 10.05.23 становить 727 260 грн. Також позивач просить зазначити в рішенні суду про нарахування пені та річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду. Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування річних (пені) повинно здійснюватися на залишок заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № Х-22/03/2022-2_Н від 22.03.22, договором поставки № Х6/05/2022-2_ЗЗР від 06.05.22 та за договором поставки № С-10/05/2023-1_Н від 10.05.23, внаслідок чого утворилась заборгованість 5 204 521,56 грн, а саме: заборгованість за договором поставки № Х-22/03/2022-2_Н від 22.03.22 становить 2 514 177,55 грн; заборгованість за договором поставки № Х6/05/2022-2_ЗЗР від 06.05.22 становить 1 963 084,01 грн; заборгованість за договором поставки № С-10/05/2023-1_Н від 10.05.23 становить 727 260 грн.
Позов пред'явлено на підставі ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 259, 526, 530, 536, 611, 625, 629, 626, 694 ЦК України.
Ухвалою суду від 19.05.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/1848/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "18" червня 2025 р. на 10:00.
Ухвала суду по справі № 916/1848/25 про відкриття провадження у справі від 19.05.2025 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (66220, Одеська область, Подільський район, с. Дубинове, вул. Івана Франка, 23, яка є місцезнаходженням відповідача, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті «Судова повістка».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 252 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
03.06.2025 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу з ухвалою суду від 19.05.2025 з відміткою відділення поштового зв'язку Укрпошта про вручення відповідачу 31.05.2025.
В підготовчому судовому засіданні 18.06.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання та призначено розгляд справи на 04.07.2025 на 14:00 год.
Ухвалою суду від 18.06.2025 підготовче судове засідання у справі № 916/1848/25 призначене на "04" липня 2025 р. на 14:00.
04.07.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони в м. Одеса та Одеській повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 04.07.2025 підготовче судове засідання по справі № 916/1848/25 призначено на "09" вересня 2025 р. о 13:45.
04.08.2025 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу з ухвалою суду від 04.07.2025 з відміткою відділення поштового зв'язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою" від 29.07.2025.
Суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).
У судовому засіданні 09.09.2025 за участі представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Плантагро» (Костишена В.Л.) суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті на 01.10.2025 на 10:20 год.
01.10.2025 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу з ухвалою суду від 09.09.2025 з відміткою відділення поштового зв'язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою" від 26.09.2025.
В судовому засіданні 01.10.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання 01.10.2025 не з'явився, повідомлявся належним чином, будь-яких заяв щодо розгляду справи відповідачем до суду не подано.
В судовому засіданні 01.10.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що скорочене судове рішення було оголошено 09.10.2025 о 11:30.
09.10.2025 від позивача судом отримано заяву про розгляд справи без участі представника позивача /вх. №31541/25 від 09.10.2025/.
09.10.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
22.03.2022 року між ПСП «Буревісник» (покупець) та ТОВ "Плантагро" (постачальник) укладено договір поставки № Х-22/03/2022-2_Н (надалі - договір 1).
Відповідно до п. 1.1 договору 1 в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару.
Відповідно до п. 2.3. договору 1 загальна вартість товару, що постачається а цим договором, визначається додатками та видатковими накладними з урахуванням п. 3.2 договору, у випадку розбіжності даних у додатку та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту та ціни товару, перевагу має видаткова накладна.
Відповідно до п. 3.1 договору 1 оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку на умовах та у строки зазначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки без укладення додатків до цього договору.
Відповідно до п. 3.5 договору в тому разі коли на день проведення покупцем оплати товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, курс іноземної валюти, зазначений з дотриманням умов п. 3.2 договору є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, сторони для визначення вартості товару застосовують формулу , вказану в даному пункті договору.
Так, відповідно до п. 6.2 договору 1 покупець за несвоєчасну плату сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 6.8 договору у разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару чи невиконання зобов'язань передбачених п. 3.2, 3.3 цього договору, покупець відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 10 % річних.
Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки.
Відповідно до п. 6.9 договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором до п. 6 ст. 232 ГК України не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафної санкції у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 років.
На виконання договору 1 та додатку № 1-Насіння від 22.03.22 позивач поставив відповідачеві товар на суму 588 799,28 грн. за видатковою накладною 723 від 06.04.2022. Поставлений товар не оплачений відповідачем, у зв'язку з чим у нього наявний борг перед ТОВ "Плантагро" у сумі 588 799,28 грн. Одночасно з товаром позивач надав відповідачеві рахунок на оплату 394 від 22.03.2022.
Відповідно до умов додаток № 1-Насіння від 22.03.22 оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку здійснюється покупцем в наступному порядку: 20 % від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 05.09.2022. 80 % від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 10.10.2022.
Відповідно до умов п. 4 додаток 1-Насіння від 22.03.22 у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 15 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст. 536 та ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36 % річних, нараховану на вартість отриманого але не оплаченого товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару. Одночасно з даним боргом позивач бажає стягувати з відповідача пеню, інфляційні втрати та 10 % річних, плату за користування товарним кредитом за період з 06.09.22 до 06.05.2025 (день здійснення розрахунку).
Таким чином, за розрахунками позивача загальна заборгованість за додатком 1-Насіння від 22.03.22р.- 2 002 669,90 грн, з яких 588 799,28 (сума боргу) 156 849,30 (інфляційне збільшення) 152 410,29 (10 % річних) 548 677,05 грн. (плата за користування товарним кредитом) 555 933,98 грн. (пеня)
На виконання договору 1 та додатку № 2-Насіння від 13.04.2022 позивач поставив відповідачеві товар на суму 150 480 грн. згідно з видатковою накладною 988 від 19.04.2022.
Позивач зазначає, що поставлений товар не оплачений відповідачем, у зв'язку з чим у нього наявний борг перед ТОВ "Плантагро" у сумі 150 480 грн. Одночасно з товаром позивач надав відповідачеві рахунок на оплату 761 від 13.04.2022.
Відповідно до умов додаток № 2-Насіння від 13.04.22 оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку здійснюється покупцем в наступному порядку: 100 % від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати у строк до 04.10.2022р.
Відповідно до умов п. 4 додаток 2-Насіння від 13.04.22 у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 15 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст. 536 та ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36 % річних, нараховану на вартість отриманого але не оплаченого товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
Одночасно з даним боргом позивач бажає стягувати з відповідача пеню, інфляційні втрати та 10 % річних, плату за користування товарним кредитом за період з 05.10.22 до 06.05.2025 (день здійснення розрахунку). Загальна заборгованість за додатком 2-Насіння від 13.04.22р. 511 507,65 грн., з яких 150 480,00 (сума боргу) 40 086,13 (інфляційне збільшення) 38 918,66 (10 % річних) 140 107,19 грн. (плата за користування товарним кредитом) 141 915,67 грн. (пеня).
Таким чином, загальна заборгованість за додатком 2-Насіння від 13.04.22р. 511 507,65 грн., з яких 150 480,00 (сума боргу) 40 086,13 (інфляційне збільшення) 38 918,66 (10 % річних) 140 107,19 грн. (плата за користування товарним кредитом) 141 915,67 грн. (пеня).
06.05.2022 між ПСП «Буревісник» (покупець) та ТОВ "Плантагро" (постачальник) укладено договір поставки № Х6/05/2022-2_ЗЗР (надалі - договір 2).
Відповідно до п. 1.1 договору 2 в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару.
Відповідно до п. 1.2 договору 2 найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці зазначаються в додатках до цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США чи Євро) зазначаються в додатках до договору.
Відповідно до п. 2.3. договору 2 загальна вартість товару, що постачається а цим договором, визначається додатками та видатковими накладними з урахуванням п. 3.2 договору, у випадку розбіжності даних у додатку та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту та ціни товару, перевагу має видаткова накладна.
Відповідно до п. 3.1 договору 2 оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку на умовах та у строки зазначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
Відповідно до п. 3.5 договору в тому разі коли на день проведення покупцем оплати товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, курс іноземної валюти, зазначений з дотриманням умов п. 3.2 договору є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, сторони для визначення вартості товару застосовують формулу , вказану в даному пункті договору.
Так, відповідно до п. 6.2 договору 1 покупець за несвоєчасну плату сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 6.8 договору у разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару чи невиконання зобов'язань передбачених п. 3.2, 3.3 цього договору, покупець відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 10 % річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки.
Відповідно до п. 6.9 договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором до п. 6 ст. 232 ГК України не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафної санкції у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 років.
На виконання умов договору 2 позивач поставив товар відповідачеві на умовах додатку 5-ЗЗР від 14.06.2022 на загальну суму 475 540,56 грн. за видатковими накладними:
- Видаткова накладна 2706 від 14.06.22 на суму 90 057,96 грн.
- Видаткова накладна 2747 від 15.06.22 на суму 132 818,40 грн.
- Видаткова накладна 2705 від 14.06.22 на суму 125 483,40 грн.
- Видаткова накладна 2737 від 15.06.22 на суму 127 180,80 грн.
Відповідно до умов додатку 5-ЗЗР від 14.06.2022 сторони узгодили курс валюти 1 дол. США - 32,175 грн.
Відповідно до умов додаток 5-ЗЗР від 14.06.2022 оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку здійснюється покупцем в наступному порядку: 30 % від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 01.07.2022. 70 % від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 10.10.2022.
Відповідно до умов п. 4 додаток 5-ЗЗР від 14.06.2022 у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 15 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст. 536 та ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36 % річних, нараховану на вартість отриманого але не оплаченого товару.
Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
Окрім тіла боргу, позивач бажає стягнути з відповідача 10 % річних (п. 6.8 договору), пеню (п. 6.2 договору), плату за користування товарним кредитом (п. 4 додаток 5-ЗЗР від 14.06.2022).
Загальна заборгованість за договором 2: 1 519 784,12 грн., з яких 475 540,56 (сума боргу) 464 110,14 (пеня) 126 115,96 грн. (10 % річних) 454 017,46 (плата за користування товарним кредитом) Борг з урахуванням формули вказаної в договорі та курсу долара США 1 долар США станом на 05.05.25 - 41, 5600 (41,56/32,175)Х 1 519 784,12 = 1 963 084,01 грн.
10.05.2023 між ПСП «Буревісник» (покупець) та ТОВ "Плантагро" (постачальник) укладено договір поставки № С-10/05/2023-1_Н (надалі - договір 3).
Відповідно до п. 1.1 договору 3 в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару.
Відповідно до п. 1.2 договору 3 найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці зазначаються в додатках до цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору- 3 ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США чи Євро) зазначаються в додатках до договору.
Відповідно до п. 2.3. договору 3 загальна вартість товару, що постачається а цим договором, визначається додатками та видатковими накладними з урахуванням п. 3.2 договору, у випадку розбіжності даних у додатку та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту та ціни товару, перевагу має видаткова накладна.
Відповідно до п. 3.1 договору 3 оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку на умовах та у строки зазначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
Відповідно до п. 3.5 договору 3 в тому разі коли на день проведення покупцем оплати товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, курс іноземної валюти, зазначений з дотриманням умов п. 3.2 договору є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, сторони для визначення вартості товару застосовують формулу , вказану в даному пункті договору.
Так, відповідно до п. 6.2 договору 1 покупець за несвоєчасну плату сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 6.8 договору у разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару чи невиконання зобов'язань передбачених п. 3.2, 3.3 цього договору, покупець відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 10 % річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки.
Відповідно до п. 6.9 договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором до п. 6 ст. 232 ГК України не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафної санкції у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 років.
На виконання умов договору 3 позивач поставив товар відповідачеві на умовах додатку 1-Н від 10.05.23 на загальну суму 436 893,60 грн. за видатковою накладною 2293 від 11.05.23.
Відповідно до умов додатку № 1-Н від 10.05.2023 сторони узгодили курс валюти 1 євро - 40,4762 грн.
Відповідно до умов додатку 1-Н від 10.05.23 оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку здійснюється покупцем в наступному порядку: 100 % від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 16.10.2023.
Одночасно з товаром позивач надав відповідачеві рахунок на оплату № 1789 від 10.05.2023.
Позивач стверджує, що відповідач лише частково оплатив борг відповідно до платіжного доручення 1 від 02.10.24 на суму 220 000 грн. Таким чином борг становить 216 893,60 грн.
Відповідно до умов п. 4 додаток 1-Н від 10.05.23 у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 15 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст. 536 та ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36 % річних, нараховану на вартість отриманого але не оплаченого товару.
Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
Окрім тіла боргу, позивач бажає стягнути з відповідача 10 % річних (п. 6.8 договору), пеню (п. 6.2 договору), плату за користування товарним кредитом (п. 4 додаток 1-Н від 10.05.23). Загальна заборгованість: 625 952,36 грн., з яких 216 893,60 (сума боргу) 156 961,16 (пеня) 54 803,83 грн. (пеня) 197 293,77 грн. (плата за користування товарним кредитом) Курс євро відповідно до додатку - 40,4762 грн. Курс євро станом на 06.05.25 на міжбанку - 47,0271.
Борг з урахуванням курсу євро та за формулою, вказаною в договорі (47,0271/40,4762)Х 625 952,36 = 727 260 грн.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованість у сумі 5 204 521,56 грн, з яких борг за договором поставки № Х-22/03/2022-2_Н від 22.03.22 становить 2 514 177,55 грн, борг за договором поставки № Х6/05/2022-2_ЗЗР від 06.05.22 становить 1 963 084,01 грн, борг за договором поставки № С-10/05/2023-1_Н від 10.05.23 становить 727 260 грн.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а якщо не встановлено таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Учасники цивільних правовідносин несуть цивільну-правову відповідальність, передбачену ЦК України шляхом застосування до правопорушників санкцій на підставах і в порядку, передбачених ЦК України, іншими законами та договором, як це визначено частиною першою статті 611 ЦК України.
За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачений договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
В ході судового розгляду справи судом достеменно встановлено, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання за договорами поставки, а саме: № Х-22/03/2022-2_Н від 22.03.22, № Х6/05/2022-2_ЗЗР від 06.05.22, № С-10/05/2023-1_Н від 10.05.23.
Так, судом досліджено наведені стороною позивача розрахунки заборгованість та встановлено їх правильність відповідно до матеріалів справи, з яких вбачається, що борг за договором поставки № Х-22/03/2022-2_Н від 22.03.22 становить 2 514 177,55 грн (за додатком №1-Насіння від 22.03.2022: залишок боргу - 588 799,28 грн, пеня - 555 933,98 грн, 10% річних на підставі ст. 625 ЦК України - 152 410,29 грн, 36% річних - плата за користування товарним кредитом - 548 677,05 грн, інфляційні витрати - 156 849,30 грн; за додатком №2-Насіння від 13.04.2022: залишок боргу - 150 480,00 грн, інфляційні витрати - 40 086,13 грн, 10% річних на підставі ст. 625 ЦК України - 38 918,66 грн, 36% річних - плата за користування товарним кредитом - 140 107,19 грн); борг за договором поставки № Х6/05/2022-2_ЗЗР від 06.05.22 становить 1 963 084,01 грн (залишок боргу - 475 540,56 грн, пеня - 464 110,14 грн, 10% річних на підставі ст. 625 ЦК України, 36% річних - плата за користування товарним кредитом - 454 017,46 грн); борг за договором поставки № С-10/05/2023-1_Н від 10.05.23 становить 727 260 грн (залишок боргу - 216 893,60 грн, пеня - 156 961,16 грн, 10% річних на підставі ст. 625 ЦК України - 54 803,83 грн, 36% річних - плата за користування товарним кредитом - 197 293,77 грн).
Таким чином, дослідивши подані стороною позивача докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість в цій частині позовних вимог, в зв'язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зазначення в рішенні суду про нарахування пені та річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду та роз'яснення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування річних (пені) повинно здійснюватися на залишок заборгованості, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Як зазначено в частинах одинадцятій та дванадцятій статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Аналіз змісту положень ч.10 ст. 238 ГПК України вказує на право, а не обов'язок суду про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
Крім того, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 по справі №910/14524/22 зазначила, зокрема, що використовуючи в абзаці першому частини десятої статті 238 ГПК України (частині десятій статті 265 ЦПК України) сполучник «або» під час формулювання вимог до змісту судового рішення, законодавець у такий спосіб прямо виключив (через імперативну альтернативність нарахування або відсотків, або пені) одночасність стягнення відсотків і пені. У такий спосіб гарантується справедливість відповідальності, що покладатиметься на відповідача за судовим рішенням на майбутнє.
Вказівка у судовому рішенні про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, про їх одночасне нарахування за весь період до виконання відповідного судового рішення є недопустимою, оскільки це прямо суперечить імперативним приписам частини десятої статті 238 ГПК України та частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України (або відсотки, або пеня), принципу верховенства права у частині правової визначеності та унеможливлює гарантування реалізації засади справедливості в будь-який момент під час фактичного виконання судового рішення, що позбавляє суд правових підстав для задоволення такої позовної вимоги.
Згідно з ст. 73, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 62 460,00 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 2614 від 09.05.2025 на суму 60 260,00 грн та квитанції № 6754-2825-8651-2916 від 09.05.2025 на суму 2 200,00 грн.
Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800,00 грн).
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з урахуванням коефіцієнту 0,8 судовий збір у даній справі становить 62 454,26 грн (переплата - 5,74 грн).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 62 454,26 грн підлягає стягненню з відповідача. При цьому сума переплати судового збору може бути повернута позивачеві на підставі відповідного клопотання, поданого до суду.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-251 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Плантагро» до Приватного сільськогоподарського підприємства “Буревісник» про стягнення 5 204 521,56 грн, - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного сільськогоподарського підприємства “Буревісник» /ЄДРПОУ 31630764, адреса - 66220, Одеська обл., Савранський район, с. Дубинове, вул. Івана Франка, 23/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Плантагро» /ЄДРПОУ 41157998, адреса - 08442, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Помоклі, вул. Колгоспна, 7/ заборгованість у сумі 5 204 521,56 грн /п'ять мільйонів двісті чотири тисячі п'ятсот двадцять одна гривня 56 копійок/, з яких:
- борг за договором поставки № Х-22/03/2022-2_Н від 22.03.22 становить 2 514 177,55 грн (за додатком №1-Насіння від 22.03.2022: залишок боргу - 588 799,28 грн, пеня - 555 933,98 грн, 10% річних на підставі ст. 625 ЦК України - 152 410,29 грн, 36% річних - плата за користування товарним кредитом - 548 677,05 грн, інфляційні витрати - 156 849,30 грн; за додатком №2-Насіння від 13.04.2022: залишок боргу - 150 480,00 грн, інфляційні витрати - 40 086,13 грн, 10% річних на підставі ст. 625 ЦК України - 38 918,66 грн, 36% річних - плата за користування товарним кредитом - 140 107,19 грн),
- борг за договором поставки № Х6/05/2022-2_ЗЗР від 06.05.22 становить 1 963 084,01 грн (залишок боргу - 475 540,56 грн, пеня - 464 110,14 грн, 10% річних на підставі ст. 625 ЦК України, 36% річних - плата за користування товарним кредитом - 454 017,46 грн),
- борг за договором поставки № С-10/05/2023-1_Н від 10.05.23 становить 727 260 грн (залишок боргу - 216 893,60 грн, пеня - 156 961,16 грн, 10% річних на підставі ст. 625 ЦК України - 54 803,83 грн, 36% річних - плата за користування товарним кредитом - 197 293,77 грн),
- а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 62 454,26 грн /шістдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири гривні 26 копійок/.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 17 жовтня 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко