07 жовтня 2025 року Справа № 915/182/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Артьомові І. І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ», вул. Алмазова Генерала, буд. 18/7, інше “літ. В», м. Київ, 01133 (код ЄДРПОУ 32655926)
до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, м. Одеса, 65048 (код ЄДРПОУ 43015722)
до відповідача Міністерства розвитку громад та територій України, пр. Берестейський, 14, м. Київ, 01135 (код ЄДРПОУ 37472062)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт», вул. Заводська, буд. 23/14, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54020 (код ЄДРПОУ 01125608)
про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору оренди, внесення змін до договору оренди шляхом визнання укладеним договору про внесення змін
за участю представників сторін:
від позивача: Білоус О.Ю. (поза межами суду)
від відповідача: Коваленко А.А. (поза межами суду)
від третьої особи: Мокан О.О. (в залі суду)
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» з позовною заявою до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та відповідача Міністерства розвитку громад та територій України, в якій просить суд:
1. Визнати недійсним односторонній правочин з розірвання Договору оренди державного нерухомого майна № РОФ-501 від 10.05.2006, викладений у листі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях № 11-003-03996 від 28.10.2024.
2. Внести зміни до Договору оренди державного нерухомого майна № РОФ-501 від 10.05.2006 шляхом визнання укладеним з дати набрання рішенням законної сили Договору № 4 про внесення змін до Договору № РОФ-501 від 10.05.2006 в редакції, зазначеній позивачем.
Підставою позову позивачем зазначено наступне.
Між регіональним відділенням ФДМУ по Миколаївській області (правонаступник Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та ТОВ “НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» було укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-501 від 10.05.2006, предметом якого була оренда відкритих складських площ та будівлі закритого складу з рампою та станцією розвантаження вагонів, що знаходиться на балансі ДП «Миколаївський морський торгівельний порт».
Позивач зазначає, що РВ ФДМУ всупереч положенням законодавства та умовам Договору № РОФ-501 змінило розмір орендної плати, а після підтвердження рішеннями Антимонопольного комітету України протиправності внесених змін безпідставно та всупереч чинному правовому регулюванню вирішило розірвати Договір № РОФ-501 в односторонньому порядку, про що було направлене відповідне повідомлення позивачу.
Позивач вважає дії РВ ФДМУ щодо обраного способу виконання рішення АМКУ № 302-р шляхом розірвання Договору № РОФ-501 незаконними, розірвання договору оренди таким, що суперечить умовам Договору і чинному законодавству та порушує права позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 9, 651, 629, 782, ЦК України, ст. 4, 180, 188, 291 ГК України, ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», судовою практикою та умовами договору.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.02.2025 (суддя Смородінова О. Г.) матеріали позовної заяви ТОВ “НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» б/н від 06.02.2025 (вх. № 1818/25) про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору оренди, внесення змін до договору оренди шляхом визнання укладеним договору про внесення змін передано до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 02.04.2025. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 продовжено розгляд справи. Підготовче засідання призначено на 02.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 розгляд справи відкладено на 16.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 провадження у справі № 915/182/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Міністерства розвитку громад та територій України в частині вимог до Міністерства розвитку громад та територій України закрито.
Передано матеріали справи № 915/182/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору оренди, внесення змін до договору оренди шляхом визнання укладеним договору про внесення змін за виключною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
28.05.2025 матеріали справи № 915/182/25 надійшли до Господарського суду Миколаївської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №708/0/15-25 від 03.04.2025 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Миколаївської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 справу № 915/182/25 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 прийнято до провадження судді справу № 915/182/25 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання недійсним остороннього правочину з розірвання договору оренди, внесення змін до договору оренди шляхом визнання укладеним договору про внесення змін. Розгляд справи почато спочатку в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання недійсним остороннього правочину з розірвання договору оренди, внесення змін до договору оренди шляхом визнання укладеним договору про внесення змін. Призначено підготовче засідання по справі на 28.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025 задоволено заяви представника позивача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача про участь в засіданнях суду по справі № 915/182/25 в режимі відеоконференції поза межами суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, судом ухвалено розгляд справи проводити в розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 05.09.2025 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2025 задоволено заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача про участь представника третьої особи в підготовчому засіданні суду, що призначено на 05.09.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 25.09.2025 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2025. постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 07.10.2025 в режимі відеоконференції.
В підготовчому засіданні 07.10.2025 судом відповідно до ч. 9 ст. 240 ГПК України проголошено скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини ухвалу).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
06.10.2025 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшли заперечення (вх. № 14102/25 від 06.10.2025).
Подані заперечення судом долучено судом до матеріалів справи.
06.10.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд" від третьої особи ДП «Миколаївський морський торговельний порт» надійшло клопотання (вх. № 14112/25 від 06.10.2025), в якому заявник просить суд матеріали справи № 915/182/25 передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для її розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ».
Заява обґрунтована приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 20, 30, 31 ГПК України та судовою практикою.
В підготовчому засіданні 07.10.2025 представник позивача усно заявив клопотання про залучення до участі у справі Антимонопольного комітету України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Представники відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та третьої особи заперечили проти залучення третьої особи.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, оскільки позивачем не зазначено на які саме права та обов'язки Антимонопольного комітету України може вплинути рішення суду у даній справі.
В підготовчому засіданні 07.10.2025 представник третьої особи клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях клопотання третьої особи підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник позивача проти клопотання заперечив, зазначивши, що дійсно Господарським судом м. Києва відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ". Підстави для передачі даної справи відсутні, оскільки боржник у даній справі є позивачем та пред'явив позовні вимоги немайнового характеру. Позивач просив суд відкласти розгляд справи з метою надання часу для підготовки письмових пояснень (заперечень проти передачі справи).
Суд, керуючись ч. 2 ст. 202 ГПК України, відмовив в задоволенні усного клопотання про відкладення розгляду справи, зважаючи також на те, що в підготовчому засіданні 25.09.2025 учасники процесу усно повідомили суд про наявність в провадженні господарського суду справи про банкрутство ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" та усно просили суд відкласти розгляд справи з метою надання пояснень.
Розглянувши клопотання про передачу справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ за пошуковим запитом код 32655926 міститься інформація про реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ», вул. Алмазова Генерала, буд. 18/7, інш. «літ.В», м. Київ, 01133 (код ЄДРПОУ 32655926). Станом на 16.10.2025 в Реєстрі міститься повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство, судове рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи від 19.09.2025 № 910/9573/25 Господарський суд м. Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2025 у справі № 910/9573/25 за заявою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України (код ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрації морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) (код ЄДРПОУ 38728444) відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (код ЄДРПОУ 32655926). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв» арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича.
22.09.2025 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв» (код ЄДРПОУ 32655926) на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 19.09.2025 у справі № 910/9573/25 (номер та дата публікації повідомлення на сайті ВГСУ: 77213, 22.09.2025).
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження або позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:
- боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
- грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.
Відповідно до ч. 13 ст. 30 ГПК України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року по справі № 607/6254/15-ц).
Розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).
Частиною другою статті 7 КУзПБ передбачено концентрацію розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 640/26320/20).
КУзПБ, застосувавши принцип концентрації у справі про банкрутство ряду майнових та немайнових спорів, розширив підсудність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та які раніше розглядалися судами інших юрисдикцій (постанова ВП ВС від 31.08.2023 у справі № 640/26320/20).
Враховуючи вищевикладене, за приписами ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Імперативний припис частини третьої статті 7 КУзПБ про передачу справи, стороною якої є боржник, до суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, підлягає реалізації в порядку статті 31 ГПК України невідкладно, після отримання судом, що розглядає справу позовного провадження, інформації про відкриття провадження у справі про банкрутство сторони у спорі (постанова КГС ВС від 01.04.2022 у справі № 925/162/20 (711/6697/19)).
Законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.
У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано (п. 9.4-п. 9.7 постанови ВП ВС від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).
Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу (п. 9.11 постанови ВП ВС від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).
Отже, цей позов подано на захист майнових прав банкрута, який вважає безпідставною реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою особою. Тобто виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою Позивача з правомірністю набуття Відповідачами права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що стало підставою для звернення з цим позовом (п. 9.14 постанови ВП ВС від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).
Позови боржника, в тому рахунку немайнові про визнання недійсними правочинів, можуть впливати на формування складу ліквідаційної маси боржника з огляду на положення статті 216 Цивільного кодексу України (застосування наслідків з огляду на визнання правочину недійсним), статті 388 Цивільного кодексу України (витребування майна від добросовісного набувача після визнання договору недійсним), статті 400 (витребування майна від недобросовісного набувача) та можуть призводити до зміни ліквідаційної маси боржника, що в свою чергу впливає на права кредиторів у справі про банкрутство (п. 37.43 постанови КГС ВС від 18.07.2023 у справі № 911/1707/18 (911/2858/21)).
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці (постанова ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, постанова ОП КГС ВС від 02.12.2020 у справі № 905/105/20).
Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору оренди державного нерухомого майна № РОФ-501 від 10.05.2006, укладеного між позивачем (боржником) та Регіональним відділенням ФДМУ по Миколаївській області (правонаступник Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях), тобто за результатами розгляду даного спору судом буде встановлено наявність / відсутність договірних правовідносин між сторонами та наявність / відсутність прав на користування майном позивачем (боржником). Крім того, предметом спору у даній справі є вимога про внесення змін до договору оренди в частині зміни розміру орендної плати, починаючи з 10.05.2016. Отже, цей позов подано на захист майнових прав банкрута, який вважає безпідставним розірвання договору оренди державного нерухомого майна та погодження в договорі ціни, що порушує вимоги законодавства. Як вказано судом вище, різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наслідком розгляду даної справи може бути зміна обсягу майна боржника, а спір є майновим у розумінні положень КУзПБ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи викладене, матеріали справи № 915/182/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» (код ЄДРПОУ 32655926) до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722) та відповідача Міністерства розвитку громад та територій України (код ЄДРПОУ 37472062) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125608) про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору оренди, внесення змін до договору оренди шляхом визнання укладеним договору про внесення змін підлягають передачі для розгляду в межах справи про банкрутство № 910/9573/25, яка перебуває у провадженні Господарського суду м. Києва.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 31, 232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Передати матеріали справи № 915/182/25 головуючому судді Господарського суду м. Києва, в провадженні якого перебуває справа № 910/9573/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» (код ЄДРПОУ 32655926), для розгляду спору в межах цієї справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-259 ГПК України.
Повну ухвалу складено 16.10.2025
Суддя Е. М. Олейняш