ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2025Справа № 910/10433/25
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (м. Київ)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (місто Київ)
про стягнення 59 081,95 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" про стягнення 59 081,95 грн недоплаченого страхового відшкодування за Полісом №EР 223735939.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.
05.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечив проти позову, посилаючись на виконання обов'язку з виплати страхового відшкодування у повному обсязі.
Інших заяв чи клопотань до суду від сторін не надходило.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07.06.2024 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (Страховик) та ТОВ "ОТП Лізинг" (Страхувальник) було договір добровільного страхування наземного транспорту № 3439055-02-10-00/1948 (далі - Договір), за яким позивач застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу "BMW", д.н.з. НОМЕР_1 .
13.01.2025 у м. Дніпрі сталася ДТП за участю автомобіля "BMW", д.н.з. НОМЕР_1 та "Peugeot", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
Внаслідок вказаної ДТП застрахованому позивачем транспортному засобу "BMW", д.н.з. НОМЕР_1 , були завдані механічні пошкодження.
Відповідно до Рахунку СТО № BL000048051 від 23.01.2025 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 134 660,16 грн.
Відповідно до страхового акту №2419242-1 від 26.02.2025 та рахунку СТО № BL000048051 від 23.01.2025, позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 134 660,16 грн платіжною інструкцією в національній валюті № 13032 від 26.02.2025.
Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом статті 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як вбачається з полісу №EР/223735939, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Peugeot", д.н.з. НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована відповідачем.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № EР/223735939, становить 0,00 грн. Ліміт страхової суми за шкоду майну - 160 000,00 грн.
Постановою Соборного районного суду міста Дніпра від 20.02.2025 у справі №201/962/25 встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП.
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача Заяву на виплату страхового відшкодування №1228/2025/ел/ТС від 27.02.2025 з вимогою про відшкодування суми понесених збитків у розмірі 134 660,16 грн.
11.03.2025 відповідач сплатив позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 75 578,21 грн.
За доводами позивача, невідшкодованою залишилася сума страхового відшкодування в розмірі 59 081,95 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що відповідно до ремонтної калькуляції №0000033305 від 07.03.2025, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "BMW", д.н.з. НОМЕР_1 , складає 75 578,21 грн, які він сплатив позивачу, чим виконав свої зобов'язання у повному обсязі.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (статті 9, 22 - 31, 35, 36 Закону).
Згідно зі статтею 29 Закону в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
За змістом статті 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Актом виконаних робіт № IN000034041 від 25.03.2025 підтверджується проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, вартість якого склала 134 660,16 грн.
Таким чином, розмір завданої в результаті ДТП матеріальної шкоди в сумі 134 660,16 грн належним чином документально підтверджений та підлягає відшкодуванню відповідачем.
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши в сукупності зібрані в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 59 081,95 грн недоплаченого страхового відшкодування є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31; ідентифікаційний код 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32 літ. А; ідентифікаційний код 30859524) 59 081 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімдесят одну) грн 95 коп. страхового відшкодування та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко