ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.09.2025Справа № 910/8883/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Автомотів" (місто Житомир)
до Акціонерного товариства "Юнекс Банк" (місто Київ)
про усунення перешкод у користуванні майном,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Фоменко А.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз Автомотів" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Автомотів" до Акціонерного товариства "Юнекс Банк" про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном шляхом передачі позивачу транспортного засобу марки Peugeot, модель 3008, 2023 року випуску, комплектація НОМЕР_1 , об'єм двигуна: 1 499,0см3, тип палива: дизель, колір: білий ІМ9М6, державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 та реєстраційних документів на нього для подальшого користування згідно умов договору фінансового лізингу №0.123.0823.ЮО_Л від 04.08.2023.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Автомотів", відповідно до прохальної частини якої позивач просить суд забезпечити позовну заяву шляхом заборони відповідачу повного або часткового відчуження, будь-якої іншої передачі у власність третім особам права власності та/або користування та/або розпорядження майном, а саме: транспортний засіб марки Peugeot, модель 3008, 2023 року випуску, комплектація АlluгеРаск, об'єм двигуна: 1 499,0 си3, тип палива: дизель, колір: білий ІМ9М6, державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Автомотів" про забезпечення позову повернуто заявнику.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
05.08.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою від 20.08.2025 задоволено клопотання про розгляд справи №910/8883/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання з розгляду справи №910/8883/25 на 25.09.2025.
У судове засідання 25.09.2025 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, та його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.
25.09.2025 суд проголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив дату і час його проголошення.
25.09.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.08.2023 між Акціонерним товариством «Юнекс банк» (Банк, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз Автомотів" (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №0.123.0823.ЮО_Л (далі - Договір), за умовами якого Лізингодавець зобов'язується набути у власність транспортний засіб або будь-яку іншу річ, передача у лізинг якої не заборонена чинним законодавством України (далі Об'єкт лізингу - ОЛ), у продавця (постачальника), вибір якого здійснений Лізингоодержувачем, відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, викладених в Індивідуальній частині договору, та передати ОЛ у володіння та користування Лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) у розмірі та на умовах, обумовленими Договором, додатковими угодами, змінами доповненнями, а Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати встановлену плату (лізингові платежі) інші платежі, оплата яких передбачена даним Договором, а також, виконувати інші договірні зобов'язання.
Відповідно до п. 1.10 Індивідуальної частини договору Сторони підписанням даної Індивідуальної частини Договору погоджують, що невід'ємну частину Договору фінансового лізингу становлять Загальні умови договору фінансового лізингу в редакції від 02.12.2021 (далі - Загальні умови), що знаходяться в загальному доступі на веб - сайті Лізингодавця за посиланням: https://unexbank.ua/site/page.php?lang=UA&id_part=6202. При цьому, всі зміни, нові редакції Загальних Умов, що будуть доведені до відома Лізингоодержувача в порядку, визначеному Загальними Умовами, будуть обов'язковими до виконання Сторонами та являються невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу.
Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до п.п. 1.5, 2, 2.3 Індивідуальної частини Договору, згідно з яким Лізингоодержувач зобов'язаний за переданий йому об'єкт лізингу згідно Договору фінансового лізингу своєчасно, у терміни, визначені Сторонами Графіку платежів і на умовах, визначених Сторонами в Договорі, не пізніше дати оплати поточного платежу, сплачувати Лізингодавцю щомісяця на рахунок Лізингодавця, зазначений в п.2.2. Індивідуальної частини Договору, лізингові платежі загальною сумою за Графіком платежів.
Відповідно до п. 2.1 Індивідуальної частини Договору фінансового лізингу, Загальна вартість Об'єкта лізингу складає 1 330 303,50 грн з ПДВ, авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів складає 498 863,82 грн.
Відповідно до п. 4.6 Загальних умов Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно виконувати грошові зобов'язання за цим Договором, строк виконання яких настав, у тому числі у випадку неможливості користування ОЛ та незалежно від результатів його господарської діяльності.
Згідно з п. 4.13 Загальних умов Договору якщо строк сплати будь-якого Лізингового Платежу припадає на день, який не є робочим днем, то такий платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує такій даті платежу.
Відповідно до п. 2.2. Загальних умов Договору строк користування Лізингоодержувачем ОЛ (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу та зазначається в Індивідуальній частині Договору. Строк лізингу починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі ОЛ, але в будь-якому випадку не може бути меншим 1 (одного) року від дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі ОЛ. Строк лізингу закінчується в останній день користування ОЛ відповідно до Графіку платежів, або в день дострокового розірвання / припинення Договору або в день набуття права власності Лізингоодержувачем. Строк лізингу може бути змінений за згодою Сторін, про що вносяться відповідні зміни до Договору.
Відповідно до п. 4.1. Індивідуальної частини Договору він набирає чинності з дати його укладання обома Сторонами та діє до дати повного належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним або до дати дострокового розірвання (припинення його дії).
З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2023 сторони підписали акт прийому-передачі Об'єкту лізингу №0.123.0823.ЮО_Л, за яким Лізингодавець передав у користування Лізингоодержувачу Об'єкт лізингу, а саме: автомобіль, Peugeot 3008; Комплектація AllurePack; Об'єм двигуна: 1499; тип палива: Дизель; Колір: білий N9M6; номер кузова (шасі, рами, заводський) VIN № НОМЕР_3 , Рік випуску 2023.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Союз Автомотів» зазначає, що протягом всього строку дії Договору виконувало свої фінансові зобов'язання, у разі затримки платежів сумлінно сплачувало штрафні санкції, на час подання позову заборгованість по Договору відсутня.
За доводами позивача, 17.06.2025 представниками АТ «Юнекс банк» протиправно, за відсутності правових підстав, вилучено транспортний засіб із зазначенням підстави прострочення лізингових платежів понад 30 (тридцять) календарних днів, про що відповідачем складено Акт про вилучення предмету лізингу від 17.06.2025 без розірвання договору.
30.06.2025 позивач отримав повідомлення відповідача вих. № 12-8554 від 26.06.2025 про відмову від договору фінансового лізингу № 0.123.0823.ЮО_Л від 04.08.2023 з підстав передачі предмету лізингу третій особі без згоди Банку.
Позивач зазначає, що Банк не звертався із заявами, запитами чи іншими листами щодо встановлення такого порушення, не повідомляло про надання пояснень, встановлення реальності фактів передачі автомобіля третій особі, а також про свій намір розірвати договір та вилучити автомобіль. Представники відповідача протиправно вилучили транспортний засіб, зазначили третю особу підписантом, односторонньо склали Акт фіксації порушення умов фінансового лізингу та не надали можливості дати пояснення позивачу.
За доводами позивача наразі Договір є чинним, з боку ТОВ «Союз автомотів» виконані всі умови, заборгованість відсутня, транспортний засіб не передавався третій особі у відповідності до ст. 19 ЗУ «Про фінансовий лізинг», не переданий в оренду, та вилучений незаконно без дотримання необхідних процедур, встановлених законом; Банк не звертався до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Листом вих. № 540 від 01.07.2025 позивач звертався до відповідача з повідомленням про незгоду із одностороннім розірванням договору та проханням повернути автомобіль згідно з Договором. Також, адвокатом Барабаш Г.Л. було направлено адвокатський запит із вих. № 1-12 від 01.07.2025 з проханням надати інформацію щодо підстав вилучення 17.06.2025 транспортного засобу Peugeot 3008, 2023 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , з посиланням на норми закону; надати інформацію та будь-які докази (підтверджуючі документи, роздруківки, фото тощо) щодо факту передачі транспортного засобу Peugeot 3008, 2023 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , третій особі; надати інформацію та за наявності докази якій саме третій особі передавався транспортний засіб Peugeot 3008, 2023 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , надати копію звіту або іншого документа за результатами проведення технічного огляду ТОВ «Антенор» 18.06.2025 транспортного засобу Peugeot 3008, 2023 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 . Означені звернення відповідачем залишено без відповіді, а транспортний засіб виставлено на продаж.
У зв'язку з наведеними обставинами позивач просить суду усунути перешкоди в користуванні майном шляхом передачі позивачу транспортного засобу марки Peugeot, модель 3008, 2023 року випуску, комплектація НОМЕР_1 , об'єм двигуна: 1 499,0см3, тип палива: дизель, колір: білий НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 та реєстраційних документів на нього для подальшого користування згідно умов договору фінансового лізингу №0.123.0823.ЮО_Л від 04.08.2023.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що Лізингоодержувач зобов'язання за Договором лізингу щодо своєчасності сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі, внаслідок чого з 04.04.2025 у нього виникла заборгованість за Договором.
Так, лізинговий платіж з за 04.04.2025 був сплачений 2 платежами 08.05.2025 та 10.06.2025 (загальний строк прострочення за лізинговим платежем 04.04.2025 склав 67 днів); лізинговий платіж 04.05.2025 був сплачений 2 платежами 10.06.2025.
Станом на 17.06.2025 (дата вилучення ОЛ) у позивача існувала прострочена заборгованість за лізинговим платежем з відшкодування об'єкту лізингу за 04.05.2025 в розмірі 12 525,99 грн, строк якої склав 44 дні.
18.06.2026, після вилучення ОЛ, позивачем була сплачена заборгованість за лізинговими платежами за травень та червень 2025 року в розмірі 37 797,90 грн.
Відповідач зазначає, що 17.06.2025, у зв'язку з наявністю прострочки зі сплати лізингових платежів понад 30 днів, було вилучено ОЛ, про що складено відповідний акт, підписаний зі сторони Лізингоодержувача ОСОБА_1 , який не є працівником Лізингоодержувача та не перебуває з ним в трудових відносинах, що є порушенням п. 5.2.6. Загальних умов Договору.
Після застосування оперативно-господарської санкції у вигляді вилучення ОЛ, Лізингодавцем також був встановлений факт стороннього втручання в обладнання ОЛ, а саме - поломка функції блокування, що підтверджується Заключенням за результатами сервісного огляду №00-68/25 від 19.06.2025, складеним ТОВ «АНТЕНОР», яке здійснювало встановлення зазначеного обладнання.
На підставі наявних фактів передачі ОЛ третій особі без попереднього погодження з Лізингодавцем та стороннього втручання в обладнання, відповідачем 25.06.2025 було складено акт фіксації порушення умов договору фінансового лізингу.
У зв'язку з порушенням позивачем п. 5.2.6. Загальних умов відповідач скористався своїм правом, передбаченим розділом 8 Загальних умов та прийняв рішення про одностороннє розірвання Договору, про що направив позивачу повідомлення №12-8554 від 26.06.2025.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням, відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 ЗУ «Про фінансовий лізинг» після отримання лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса:
1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів;
2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.
Повернення предмета договору фінансового лізингу за виконавчим написом нотаріуса здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Вчинення виконавчого напису про витребування предмета договору фінансового лізингу здійснюється нотаріусом відповідно до вимог та в порядку, встановлених главою 14 Закону України "Про нотаріат".
Пунктом 10.19 Загальних умов Договору встановлено, що в разі якщо Лізингоодержувачем допущено прострочення оплати Лізингового платежу терміном на 30 (тридцять) календарних днів, а також якщо Лізингоодержувач своїми діями/бездіяльністю порушує інші умови Договору, Лізингодавець має право в будь-який момент (в т.ч. без згоди та участі Лізингоодержувача) в якості оперативно-господарської санкції згідно ст. 235-237 Господарського кодексу України, тимчасово обмежити право користування (володіння) ОЛ до моменту повного погашення Лізингоодержувачем заборгованості за цим Договором. З метою реалізації зазначеного в цьому пункті Договору права Лізингодавця, Лізингоодержувач повідомлений та не заперечує щодо можливих варіантів врегулювання спірних питань, а саме: вилучення у Лізингоодержувача комплекту ключів від ОЛ, реєстраційних документів, державних реєстраційних номерів; блокування коліс ОЛ; використання електронних засобів, які унеможливлюють рух ОЛ за умови коли такі засоби встановлені на ОЛ; вилучення ОЛ (в т.ч. для відповідального зберігання).
Лізингодавець має право самостійно без згоди та участі Лізингоодержувача або особи, яка має право користуватися ОЛ, вступити у володіння ОЛ, перевезти за допомогою спеціальних технічних засобів, евакуатора або будь-якого іншого технічного присторю ОЛ в будь-яке зручне для Лізингодавця місце і (або) утримувати ОЛ до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором та/або дострокового викупу та/або усунення порушень умов Договору.
Застосування оперативно-господарських санкцій відповідно до цього пункту Договору здійснюється шляхом підписання акта про застосування певного виду господарської санкції, який підписується Сторонами цього Договору або у разі відсутності згоди Лізингоодержувача - комісією Лізингодавця.
Зазначені оперативно-господарські санкції підлягають припиненню за умови, що не відбулось розірвання Договору та якщо Лізингоодержувачем буде здійснено погашення заборгованості за цим Договором/усунуто порушення умов Договору. Сторони погодили, що у разі коли відносно ОЛ застосовано оперативно-господарську санкцію у вигляді вилучення ОЛ та Лізингодавець на підставах, передбачених ст. 8 цього Договору приймає рішення про розірвання Договору, Договір вважатиметься розірваним, а ОЛ таким, що повернутий з дати, яка зазначені у повідомленні про розірвання Договору.
Відповідно до п. 5.2.6 Загальних умов Договору Лізингоодержувач не має права надавати ОЛ в користування (сублізинг/оренду та за іншими договорами) без письмового дозволу Лізингодавця або передавати права та обов'язки за цим Договором впродовж строку лізингу будь-якій іншій третій особі.
Відповідно до п.п. а) п. 8.1.2 Загальних умов Договору повністю може бути достроково розірвано (припинено його дію) шляхом односторонньої відмови Лізингодавця, зокрема, якщо Лізингоодержувач не виконує будь-якого або декількох зі своїх зобов'язань, передбачених п. п. 5.2.2., 5.2.5., 5.2.6., 7.14 цього Договору за Графіком платежів.
Відповідно до п.8.2 Загальних умов Договору та ч. 5 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг», Договір вважається розірваним на 7-й робочий день, що настає після направлення зазначеного повідомлення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, на підставі п. 10.19 Договору, було вилучено ОЛ, про що складено відповідний акт, у зв'язку із наявністю прострочення по сплаті лізингових платежів понад 30 днів.
Після такого вилучення відповідачем було встановлено порушення позивачем п. 5.2.6 Договору шляхом передачі транспортного засобу третій особі без письмової згоди Лізингодавця, у зв'язку з чим на підставі п. 8.1.2 Договору розірвано означений правочин в односторонньому порядку з 07.07.2025 (на 7-й робочий день після направлення повідомлення).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, зокрема, банківську виписку по рахунку відповідача, акт вилучення предмета лізингу від 17.06.2025, заключення за результатами сервісного огляду, акт фіксації порушень умов договору фінансового лізингу від 25.06.2025, від ОСОБА_1 від 08.07.2025, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність тверджень відповідача про порушення позивачем умов Договору, що є підставою для його одностороннього розірвання.
Позивачем відповідних доводів і тверджень відповідача не спростовано, доказів на підтвердження відсутності наведених відповідачем порушень Договору не надано.
Крім того, суд зазначає наступне.
Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України.
Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних.
Порядок судового захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів визначається законом.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ГПК України).
Положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Положеннями ст. 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.18. у справі № 338/180/17 та від 07.11.18. у справі № 488/5027/14-ц.
Суд встановив, що позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні об'єктом лізингу не є належним та ефективним способом захисту прав позивача та його охоронюваних законом інтересів, з огляду на те, що Банком було розірвано зазначений договір в односторонньому порядку.
Статтею 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відтак, позовна вимога про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном за Договором, який є розірваним Банком в односторонньому порядку, не може бути задоволена судом.
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 16.10.2025.
Суддя Т.М. Ващенко