ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/3018/24
Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" про встановлення способу (порядку) виконання рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ"
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про стягнення 17 000,00 грн
При секретарю судового засідання: Карашевич В.В.
Представники учасників справи:
від позивача (заявника): Лука Андрій Володимирович (поза межами приміщення суду)
від відповідача: Шлабан Олег Ігорович (поза межами приміщення суду)
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення 17 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" (79040, Львівська обл., місто Львів, вул.. Конюшинна, будинок 4, код ЄДРПОУ 39497430) кошти в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/3018/24 залишено без змін.
02.04.2025 на виконання рішення видано наказ.
16.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про встановлення способу (порядку) виконання рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" про встановлення способу (порядку) виконання рішення повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
30.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про встановлення способу (порядку) виконання рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2025 розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" про встановлення способу (порядку) виконання рішення у судовому засіданні призначено на 14.10.2025.
08.10.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" (далі - Товариство) надійшла заява про участь представника Товариства - Луки Андрія Володимировича у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
09.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника Державної служби України з безпеки на транспорті - Шлабана Олега Ігоровича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції та заперечення на заяву про встановлення способу (порядку) виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" та Державної служби України з безпеки на транспорті про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Заслухавши уповноважених представників сторін, дослідивши обставини та надані на їх підтвердження докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає наступне.
14.04.2025 року ТОВ "Швидкий Світ" звернулося із заявою про примусове виконання рішення суду по справі № 910/3018/24 до Державної казначейської служби України.
20.06.2025 року Державна казначейська служба України листом № 04-08/1- 06/5538 від 17.06.2025 р. повідомила, що на виконання рішення суду по справі № 910/3018/24 здійснила списання грошових коштів у розмірі 17000 грн. 00 коп. та судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп. на користь ТОВ "Швидкий Світ", а стосовно списання витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп. зазначила, що таке здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 від 27 квітня 2006 року (далі - Постанова № 590).
27.06.2025 року ТОВ "Швидкий Світ" звернулося із заявою про примусове виконання рішення суду по справі № 910/3018/24 в частині списання витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп. до Господарського суду міста Києва.
08.07.2025 року Господарський суд міста Києва листом № 06-19/16/25 повідомив що відповідно до п.3 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (зі змінами) (далі - Порядок), рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). З огляду на зазначене до компетенції Господарського суду м. Києва не віднесено здійснення виконання наказів про примусове виконання рішень у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Листом від 25.07.2025 року ТОВ "Швидкий Світ" повторно звернулося до Державної казначейської служби Укрaїни в м. Київ.
Листом від 31.07.2025 № 5-06-06/16734 Державною казначейською службою Укрaїни повернено оригінал наказу Господарського суду міста Києва № 910/3018/24 від 02.04.2025 на підставі абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 Порядку (не підлягає виконанню органом Казначейства).
З відповіді Державної казначейської служби України від 31.07.2025 року № 5-06-06/16734 вбачається, що кошти не можуть бути перераховані на рахунок стягувача з тієї причини, що вони попередньо не були зарахованими на відповідні бюджетні рахунки (п.19 Порядку).
Відповідач, заперечуючи щодо поданої заяви, зазначає про те, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, та зазначає, що заявником не наведено обставин, які б істотно ускладнювали виконання рішення або робила його виконання неможливим.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
В статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
У рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі №1-36/2001 визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).
В частині 2 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зазначено, що дія вказаного Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Частиною 1 статті 3 розділу 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Пунктом 3 Порядку №845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Отже, визначальним для даного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з урахуванням положень статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19, від 06.11.2023 у справі №906/624/22, від 19.04.2024 у справі № 925/817/22).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Відповідно до абзацу 3 пункту 26 Порядку визначено, що судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
Отже, виконавчий документ у цій справі має виконуватись органами Казначейства.
З огляду на викладене, заявником не наведено обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, а порядок виконання рішення у цій справі визначено, зокрема, Порядком № 845. У зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" про встановлення способу (порядку) виконання рішення.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд,
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" про встановлення способу (порядку) виконання рішення суду у справі №910/3018/24 відмовити.
2. Повідомити, що ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню.
Суддя Сергій МУДРИЙ