ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/12585/24
Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І., при секретарі судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" про відстрочення виконання рішення у справі
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, вул. Автозаводська, буд.2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44725823)
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" (04073, просп. Степана Бандери, буд.7, м. Київ, код ЄДРПОУ 30019335)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство оборони України (03168, м.Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022)
про повернення попередньої оплати та стягнення 3% річних у загальному розмірі 2 562 922 373, 48 грн.
представники сторін згідно протоколу судового засідання;
Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" (далі - відповідач) про повернення попередньої оплати та 3% річних у розмірі 2 410 825 714,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за Державним контрактом № 22/2-83-EDK-23 на поставку товарів оборонного призначення від 18.12.2023 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну поставку товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 410 035 538,46 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача 790 175,59 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" суму попередньої оплати у розмірі 2 453 850 196 грн 90 коп, 3% річних у розмірі 19 076 629 грн 50 коп., інфляційних втрат у розмірі 89 995 547 грн 08 коп. та судовий збір у розмірі 847 840 грн 00 коп судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського від 09.09.2025, рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі №910/12585/24 залишено без змін.
08.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/12585/24.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.09.2025 заяву Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" про відстрочення виконання рішення призначив до розгляду на 30.09.2025.
В системі «Електронний суд» 18.09.2025 позивачем сформовано заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду.
В судовому засіданні 30.09.2025 оголошено перерву до 07.10.2025.
В системі «Електронний суд» 06.10.2025 відповідачем сформовано заяву про фінансові показники підприємства.
В судовому засіданні 07.10.2025 оголошено перерву до 14.10.2025.
В системі «Електронний суд» 08.10.2025 Міністерством оборони сформовано заяву про проведення судового засідання без участі представника.
В системі «Електронний суд» 13.10.2025, 14.10.2025 відповідачем сформовано додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 14.10.2025 представник боржника (заявника), підтримав заяву про відстрочення виконання рішення суду, представник позивача заперечив проти поданої заяви, представник третьої особи в засідання суду не з'явився про розгляд справи повідомлений належним чином.
Отже, розглянувши матеріали заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі №910/12585/24, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні із повідомленням учасників справи.
Згідно із ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що відповідно до довідки щодо невиконаних судових рішень у відповідача обліковується значна заборгованість за невиконаними рішеннями. Присуджена до стягнення сума у даній справі є непосильна до виплати без отримання коштів від іноземного постачальника. Відстрочення виконання рішення суду створить передумови для його реального виконання. Відповідач вказує про часткове виконання рішення суду, стягнення з відповідача, який є державним підприємством Міністерства оборони України та єдиною національною агенцією, що забезпечує централізовану закупівлю товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, значної суми штрафних санкцій по рішенню суду, може призвести до негативних наслідків для підприємства та Держави в цілому, зокрема зриву виконання інших державних контрактів та зовнішньоекономічних контрактів, предметом яких є поставка товарів військового призначення для забезпечення потреб та оборони держави. Крім того, офісне приміщення відповідача зазнало пошкодження, що завдало значних збитків та створило додаткове фінансування.
У додаткових поясненнях відповідач вказує, за показниками, наведеними у Балансі на кінець звітного періоду - станом на 30.06.2025 року, тобто за шість місяців поточного року, активи Підприємства зменшились до 18 937 471 тис.грн або на 2 863 040 тис.грн (рядок 1300 колонка 4) за рахунок зменшення рядка 1104 «Товари», рядка 1130 «Дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами, рядка 1165 «Гроші та їх еквівалент». Підсумовуючи вищенаведене, в тому числі «розшифрування» значень окремих показників Балансу, обрахована та відтворена у звітності будь-якого підприємства, в тому числі ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», вартість активів сама по собі жодним чином не є індикатором його платоспроможності.
У своїх запереченнях представник Позивача вказав, що стягнута сума попередньої оплати в розмірі 2 453 850 196,90 грн є бюджетними коштами. Зазначені кошти виділенні розпорядником бюджетних коштів - Міністерством оборони України на забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах збройної агресії російської федерації. Оскільки зазначена сума неповернута в повному обсязі Відповідачем, відстрочення виконання рішення суду може мати вкрай негативні наслідки для належної обороноздатності Держави. Натомість, в разі повернення суми попередньої оплати Відповідачем, вона невідкладно може бути використана на фінансування інших контрактів для закупівлі вкрай необхідних товарів військового призначення.
Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви Відповідача про відстрочення виконання рішення суду твердження, по суті, зводяться до фінансування та господарської діяльності підприємства.
У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи законодавства не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які здійснюють виконання оборонних чи інших державних замовлень, у питаннях відповідальності за порушення зобов'язань.
Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
За таких обставин, факт фінансового стану, у будь-якому випадку, не може бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
Отже, заявником не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про відстрочення виконання рішення в даній справі.
Поряд із цим суд звертає увагу сторін на те, що Державна компанія "Укрспецекспорт" виконує завдання у сфері оборони, серед яких участь у реалізації державної політики в галузі експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення, організація і проведення переговорів з резидентами, нерезидентами та укладення відповідних договорів (контрактів).
Державна компанія "Укрспецекспорт" входить до сфери управління Міністерства оборони України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2022 №237 "Деякі питання діяльності Державного концерну "Укроборонпром".
Таким чином, управління діяльністю відповідача здійснює позивач, який, відповідно, повною мірою обізнаний про усі аспекти діяльності відповідача, наявні контракти, стан їх виконання, фінансовий стан тощо, та має всі можливості врегулювати порядок і строки сплати заборгованості з відповідачем шляхом укладення мирової угоди (зокрема на стадії виконання рішення).
Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.
Розглянувши мотиви поданої заяви, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт" про відстрочку виконання судових рішень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" про відстрочення виконання рішення від 18.03.2025 у справі №910/12585/24, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 16.10.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА