17.10.2025 Справа № 908/3181/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши без виклику представників сторін (учасників) заяву Запорізької міської ради (сформована в системі «Електронний суд» 15.10.25) про забезпечення позову у справі № 908/3181/25
за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз», 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 57
про стягнення 2 749 134,07 грн
15.10.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 15.10.25 з вимогами Запорізької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (далі ТОВ “Періметр Пропертіз») про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, у виді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності протягом періоду з 26.05.21 по 01.06.25 в розмірі 2 749 134,07 грн.
Також 15.10.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» від Запорізької міської ради надійшла заява про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.25 вказану позовну заяву визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.10.25 заяву про забезпечення позову визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.
Запорізька міська рада у заяві про забезпечення позову просить суд:
1) вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Періметр Пропертіз»: - нежитлову будівлю літ. А-9, загальною площею 6649,9 кв. м, розташовану на земельних ділянках з кадастровими номерами 2310100000:01:004:0104, 2310100000:01:004:0058, 2310100000:01:004:0105 загальною площею 1,1579 га, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (код ЄДРПОУ 44058594) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.21 №2241, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А.
2. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (код ЄДРПОУ 44058594) вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111, в тому числі шляхом їх знищення та переробки.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів по забезпеченню позову Зпорізькою міською радою зазначено наступне (дослівно):
« 26.05.21 товариство з обмеженою відповідальністю «Періметр Пропертіз» (далі - відповідач) набуло у власність нежитлову будівлю, літ. А-9, загальною площею 6649,9 кв. м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 111, на земельних ділянках кадастрові номери: 2310100000:01:004:0104 (площею 1,0531 га), 2310100000:01:004:0058 (площею 0,0508 га) та 2310100000:01:004:0105 (площею 0 054 га), на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 2605.21 №2241, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №438420135 від 06.08.2025р. З моменту набуття права власності на нерухоме майно, відповідачем не надавалась податкова звітність з орендної плати до контролюючих органів за період з 2017 по 2020 роки та з 01.01.25. по 01.04.25, не сплачувались грошові зобов'язання, не звітував та не сплачував орендну плату за землю з юридичних осіб, відповідно до листа ГУ ДПС України у Запорізькій області від 12.06.25 №5801/5/08-01-04-08. … Відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 27.03.24 №1877/01/01-07/2526, згідно з наявною інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою) на земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:01:004:0104, 2310100000:01:004:0058, 2310100000:01:004:0105 загальною площею 1,1579 га по пр. Соборний (раніше пр. Леніна), 111 був укладений договір оренди землі СПІЛЬНИМ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «САКСОНІЯ ГМБХ» (ЄДРПОУ 19364710) від 05.12.06 №040626101072 з додатковими угодами від 23.07.08 №040826101205, від 25.05.09 №040926100789, від 18.02.10 №041026100439, для розташування будинку побуту «Ювілейний», підприємства по сервісному обслуговуванню автомобілів та відкритої платної автостоянки. Вказаними додатковими угодами не вносились зміни до п. 8 Договору оренди землі, тобто строк дії Договору оренди землі сплинув 05.12.16. 11.08.2025р. Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради направив до відповідача уточнену вимогу про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (лист від 07.08.25 №01/02-11/1475). 08.09.25 позивачем отримано лист відповідача від 27.08.25, відповідно до якого ТОВ «ПЕРІМЕТР ПРОПЕРТІЗ» та СУНП «САКСОНІЯ ГМБХ» з 30.12.20 один і той же засновник - КОМПАНІЯ ПІПЛ ЛІМІТЕД та кінцевий бенефіціарний власник, тому фактично сплата орендної плати відбувається однією і тією ж особою. На день подачі цього позову уточнена вимога відповідачем не виконана. Вказані обставини свідчать про те, що ТОВ «Періметр Пропертіз» може розпорядитись своїм майном, зокрема, відчужити його на користь інших осіб. Крім того, набувши право власності на нерухоме майно ТОВ «Періметр Пропертіз», не виконало свій обов'язок, на податковий облік за місцем знаходження нерухомого майна, як новий орендар, не стало, податкові зобов'язання по сплаті орендної плати не задекларувало, не нараховувало та не сплачувало плату за землю (земельний податок та орендну плату за землю). Отже, пред'явлення Запорізькою міською радою до суду позову про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, без попереднього його забезпечення, дозволить ТОВ «Періметр Пропертіз» продовжити вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що в подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судових рішень. З огляду на всі зазначені обставини, накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «Періметр Пропертіз» є вкрай необхідним, оскільки його заборгованість перед місцевим бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя є значною, ТОВ «Періметр Пропертіз» не визнається та в добровільному порядку, після направлення уточненої вимоги про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, не сплачується, податкові зобов'язання не задекларовані.»
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову з наданими до неї документами судом враховано наступне.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України).
Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно із ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Судом враховано, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним ін. осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
На підтвердження виникнення у заявника підстав для того, щоб просити суд забезпечити позов, до матеріалів заяви про забезпечення позову надано, зокрема: лист ГУ ДПС від 30.07.25 № 7252/5/08-01-04-08-06, лист ДФтаБП ЗМР від 04.04.24 № 06.1-14/573, лист ДУА ЗМР від 27.03.24 № 1877/01/01-07/2526, експрес-аналіз контрагента - ТОВ “Періметр Пропертіз», Інформаційну довідку Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:01:004:0058, Інформаційну довідку Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:01:004:0105, Інформаційну довідку Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:01:004:0104, договір купівлі-продажу нерухомо майна від 26.06.21, Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав нам нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.08.25.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод “Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, рішення, яким суд забезпечує позов, як ефективний засіб юридичного захисту повинне бути реальним (тобто таким, яке забезпечує дієвий правовий захист від свавілля контрагента) та своєчасним.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що п. 1 ст. 6 Конвенції забезпечує всім “право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі “Кюблер проти Німеччини», заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені “правом на суд».
Згідно із ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У провадженні з розгляду заяви про забезпечення позову суд позбавлений можливості встановлювати законність і обґрунтованість дій відповідачів, позаяк такий предмет розгляду належить здійснювати в порядку позовного провадження. Сутність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії покликана захистити заявника від свавільних дій осіб, якщо крім усього такі дії носять непередбачувані, швидкі та невідворотні елементи. Таким чином, у цьому провадженні суд встановлює обґрунтованість заходів забезпечення з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника, його доводів, відповідності наведених в приписах підстав із положеннями закону.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Разом із тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав і обов'язків передбачених цим кодексом (ч. 2). Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
З наведеного вище вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на утруднення або неможливість виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити … предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову (п. 3); захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п. 4).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2 днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Частинами 5 та 6 ст. 140 ГПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Вбачається, що за своєю суттю арешт - це тимчасовий захід, який має наслідком накладення заборони на право розпоряджатись майном з метою його збереження.
При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном та не позбавляється його (майна).
Отже, накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків, тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати своє майно третім особам. …
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.22 у справі № 908/2382/21.
Здійснюючи аналіз норм права, які регулюють інститут забезпечення позову, Верховний Суд неодноразово висновував, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 04.09.24 у справі № 915/249/24, від 21.02.24 у справі № 201/9686/23).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.20 у справі № 753/22860/17 та у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.23 у справі № 905/448/22, у постанові Верховного Суду від 21.03.24 у справі № 910/15328/23).
У постанові від 19.12.24 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Разом з тим, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.24 у справі № 915/249/24).
При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.24 у справі № 910/15328/23, від 17.12.18 у справі № 914/970/18, від 10.11.20 у справі № 910/1200/20).
З огляду на викладене вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:
- предметом позову у цій справі є стягнення з ТОВ “Періметр Пропертіз» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, у виді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності протягом періоду з 26.05.21 по 01.06.25 в розмірі 2 749 134,07 грн;
- згідно з інформаційною довідкою (станом на 06.08.25 (14:29:04) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 438420135, об'єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля літ. А-9, загальною площею 6649,9 кв. м, розташована на земельних ділянках з кадастровими номерами 2310100000:01:004:0104, 2310100000:01:004:0058, 2310100000:01:004:0105 загальною площею 1,1579 га, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111, належить на праві власності ТОВ “Періметр Пропертіз»;
- обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову;
- підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, а забезпечення позову повинне бути співмірним із заявленими позивачем вимогами;
- приймаючи до уваги достатню обґрунтованість вимог заявника щодо забезпечення позову у відповідній частині накладення арешту на нерухоме майно, наявність зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у цій справі;
- метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення, в майбутньому прав та охоронюваних інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову;
- обраний захід по забезпеченню позову не має наслідком повного припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання (ТОВ “Періметр Пропертіз») у цій справі, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного майна чи зниження його вартості,
суд дійшов висновку про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме щодо накладення арешту на:
- об'єкт нерухомості, нежитлову будівлю літ. А-9, загальною площею 6649,9 кв. м, розташовану на земельних ділянках з кадастровими номерами 2310100000:01:004:0104, 2310100000:01:004:0058, 2310100000:01:004:0105 загальною площею 1,1579 га, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (код ЄДРПОУ 44058594) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.21 №2241, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А. - в межах суми позову - 2 749 134,07 грн.
При цьому, обмеження накладення арешту на нерухоме майна відповідача обумовлене тим, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.08.25 за № 438420135 ціна нерухомого майна, вказаного у договорі: 8 737 755,65 грн, що значно перевищує ціну позову.
Решта заходів забезпечення позову, про застосування яких просить заявник, у вигляді: заборони товариству з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (код ЄДРПОУ 44058594) вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111, в тому числі шляхом їх знищення та переробки, на переконання суду, не мають правового зв'язку з предметом позовних вимог, під час розгляду яких судом буде досліджуватись саме питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів - доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, у виді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності в розмірі 2 749 134,07 грн.
Відтак, вказані заходи забезпечення позову не узгоджуються з предметом позовних вимог.
Також суд наголошує, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 ГК України).
Таким чином, застосування такого заходу забезпечення позову як заборона товариству з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (код ЄДРПОУ 44058594) вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111, в тому числі шляхом їх знищення та переробки, може мати наслідком втручання у господарську діяльність відповідача, що є недопустимим з огляду на приписи ст. 6 ГК України та за умови недоведеності наявності порушення прав заявника, порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи.
Враховуючи співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок їх невжиття, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (код ЄДРПОУ 44058594) вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111, в тому числі шляхом їх знищення та переробки.
А тому, як наслідок, судом відмовляється Запорізькій міській раді у задоволені заяви про вжиття судом заходів забезпечення позову в частині заборони товариству з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (код ЄДРПОУ 44058594) вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111, в тому числі шляхом їх знищення та переробки.
Отже, враховуючи вищевказані норми та наведені обставини у сукупності, розглянувши заяву Запорізької міської ради (сформована в системі «Електронний суд» 15.10.25) про забезпечення позову у справі № 908/3181/25, виходячи з характеру обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:
- об'єкт нерухомості, нежитлову будівлю літ. А-9, загальною площею 6649,9 кв. м, розташовану на земельних ділянках з кадастровими номерами 2310100000:01:004:0104, 2310100000:01:004:0058, 2310100000:01:004:0105 загальною площею 1,1579 га, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (код ЄДРПОУ 44058594) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.21 №2241, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А. в межах суми позову - 2 749 134,07 грн, до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині зави Запорізької міської ради про забезпечення позову суд відмовляє у зв'язку з необґрунтованість.
Згідно з ч.ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 53, 73-74, 76, 77, 79, 86, 136-141, 144, 234, 235 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ (УХВАЛИВ):
Заяву Запорізької міської ради (сформована в системі «Електронний суд» 15.10.25) про забезпечення позову у справі № 908/3181/25 задовольнити частково.
Накласти арешт на:
- об'єкт нерухомості, нежитлову будівлю літ. А-9, загальною площею 6649,9 кв. м, розташовану на земельних ділянках з кадастровими номерами 2310100000:01:004:0104, 2310100000:01:004:0058, 2310100000:01:004:0105, загальною площею 1,1579 га, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (код ЄДРПОУ 44058594) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.21 №2241, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А. - в межах суми позову - 2 749 134 (два мільйони сімсот сорок дев'ять тисяч сто тридцять чотири) грн 07 коп., вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.
Стягувач: Запорізька міська рада (69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; ідентифікаційний код 04053915);
Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю “Періметр Пропертіз» (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 57; ідентифікаційний код 44058594)
Згідно із ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме з 17.10.25.
Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред'явлення до виконання до 17.10.28 і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Екземпляр цієї ухвали надіслати на адресу учасників справи (при цьому, оригінал - Запорізькій міській раді).
Попередити, що особи, винні у не виконанні ухвали суду про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.
Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя В.Л. Корсун