вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
17 жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/745/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенка А.А.,
за участю секретаря судового засідання Іваниш Д.П.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант», м. Київ,
до відповідача Управління освіти та культури Берегівської міської ради, м. Берегове Закарпатської області
про стягнення 383 181,40 грн заборгованості,
представники:
від позивача (в режимі відеконференції) - Якубовський Я.Р., адвокат, довіреність б/н від 15.08.2025
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант» звернулось з позовом до відповідача Управління освіти та культури Берегівської міської ради про стягнення 383 181,40 грн заборгованості.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.07.2025 відкрито провадження у справі №907/745/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2025 постановлено призначити судове засідання по розгляду справи №907/745/25 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом уповноважених представників сторін спору на 24.09.2025.
В подальшому, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2025 судове засідання у справі відкладалось з підстав наведених в ухвалі суду.
Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
В судовому засіданні 14.10.2025, судом за участю уповноваженого представника позивача оголошувалось про перехід до стадії прийняття рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії №06-2024 від 28.06.2024 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію за розрахункові періоди липень - грудень 2024 року, внаслідок чого у відповідача рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 383 181,40 грн.
Позиція відповідача
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав.
Надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція повернута на адресу суду з відміткою про вручення.
У даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.
Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).
Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи в суді та мав достатньо часу і можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант», як постачальником та Управлінням освіти та культури Берегівської міської ради, як споживачем, укладено Договір №06-2024 від 28.06.2024, відповідно до п. 2.1 якого, постачальник зобов'язується постачати споживачу у 2024 році електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі - електрична енергія/товар/електроенергія), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього Договору.
Терміном постачання товару визначено - по 31.12.2024 року включно (п. 3.1. Договору).
У відповідності до п. 3.2. Договору, 3.2. місцем постачання товару є об'єкти споживача, перелік яких наводиться в заяві-приєднанні, зразок якої є Додатком 1 до цього договору.
Постачання за умовами договору, визначеними в п. 3.4. Договору, починається з « 01» липня 2024 року та вказується у заяві-приєднання споживача. Заява-приєднання підписується споживачем разом з Договором або направляється споживачем на електронну адресу постачальника.
Загальна ціна цього Договору становить 1 432 500,00 грн, крім того ПДВ - 286 500,00 грн, разом з ПДВ - 1 719 000,00 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 5,73 грн без ПДВ, ПДВ - 1,146 грн, разом з ПДВ 6,876 грн. До загальної ціни цього Договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованим тарифом. Регульований тариф на передачу електричної енергії становить 0,52857 грн без ПДВ за 1 кВт/год. (п. 5.1., 5.2. Договору).
Відповідно до п. 5.3. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць або неповний календарний місяць, якщо оплата здійснюється за спожиту енергію в місяці укладення цього Договору. Ціна за одиницю товару може переглядатися Сторонами за кожен розрахунковий період дії Договору незалежно від факту споживання електричної енергії Споживачем.
Сторони домовились, що фактична ціна за одиницю товару розраховується (змінюється) відповідно до порядку, зазначеному в цьому пункті, шляхом підписання сторонами відповідних актів.
Пунктом 5.5. визначено, що споживач бере зобов'язання з отримання електричної енергії та її оплати в термін і строки, передбачені цим Договором.
Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Оплата по даному Договору здійснюється за рахунок бюджетних коштів. У разі затримання бюджетного фінансування, розрахунок по даному Договору здійснюється протягом 14 робочих днів з моменту отримання споживачем бюджетних коштів на свій рахунок. Розрахунки за спожиту електроенергію проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, при цьому зобов'язання по оплаті за договором виникають лише у разі наявності відповідного бюджетного призначення в межах фактичних надходжень на рахунки споживача. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за умови надання постачальником рахунку, акту приймання-передачі. (п. 5.6., 5.7. Договору)
Як визначено п. 5.8. Договору, вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт*год
Фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно даних приладів обліку та фіксується у акті приймання-передачі. Оплата проводиться на розрахунковий рахунок постачальника за умови наявності бюджетного фінансування протягом 10 днів з моменту отримання рахунку споживачем. Рахунок виставляється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі (п. 5.9. Договору).
Відповідно до п. 6.2. Договору, споживач зобов'язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору (п. 6.2.1. Договору); безперешкодно допускати на свою територію, у свої житлові, виробничі, господарські та підсобні приміщення, де розташовані вузли обліку електричної енергії, засоби вимірювальної техніки тощо, представників постачальника після пред'явлення ними службових посвідчень для звірки показів щодо фактично спожитої електричної енергії (п. 6.2.2. Договору); виконувати інші обов'язки, покладені на споживача законодавством та/або цим Договором (п. 6.2.3. Договору).
В свою чергу постачальник має право, зокрема (п. 7.1. Договору): отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію в терміни та в строки передбачені цим Договором (п. 7.1.1. Договору); проводити разом зі Споживачем звірку фактично використаних обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акта (п. 7.1.5. Договору); інші права, передбачені законодавством і цим Договором (п. 7.1.6. Договору).
Відповідно до п. 8.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором.
Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об'єкта, що завдало постачальнику збитків (п. 8.2. Договору).
Відповідно до п. 14.1. Договору, він набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2024 включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
В подальшому, між сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу №06-2024 від 28.06.2024.
Додатковою угодою №1 від 12.08.2024, сторони погодили внести зміни до Договору, а саме визначили, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 6,48511 грн без ПДВ, ПДВ - 1,297022 грн, ціна разом з ПДВ - 7,782132 грн.
Додатковою угодою №2 від 16.09.2024, сторони погодили внести зміни до Договору, а саме визначили, що загальна ціна цього Договору становить 1 384 587,93 грн, крім того ПДВ -276 917,59 грн, разом з ПДВ - 1 661 505,52 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором з 01.08.2024 становить 6,2566 грн без ПДВ, ПДВ - 0,961705 грн, разом з ПДВ 7,50792 грн.
Додатковою угодою №3 від 11.10.2024, сторони погодили внести зміни до Договору, а саме визначили, що загальна ціна цього Договору становить 1 369 365,85 грн, крім того ПДВ - 273 873,17 грн, разом з ПДВ - 1 643 239,02 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 6,18216 грн без ПДВ, ПДВ -1,236432 грн, разом з ПДВ 7,418592 грн.
Додатковою угодою №4 від 12.11.2024, сторони погодили внести зміни до Договору, а саме визначили, що загальна ціна цього Договору становить 1 368 647,16 грн, крім того ПДВ - 273 729,43 грн, разом з ПДВ - 1 642 376,59 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії з 01.10.2024 р.за цим Договором становить 6,17797 грн без ПДВ, ПДВ - 1,23559 грн, разом з ПДВ 7,41356 грн.
Додатковою угодою №5 від 06.12.2024, сторони погодили внести зміни до Договору, а саме визначили, що загальна ціна цього Договору становить 1 354 130,25 грн, крім того ПДВ - 270 826,05 грн, разом з ПДВ - 1 624 956,30 грн, Ціна за 1 кВт/год електричної енергії з 01.11.2024 року за цим Договором становить 6,08545 грн без ПДВ, ПДВ - 1,21709 грн, разом з ПДВ 7,302540 грн.
Додатковою угодою №6 від 30.12.2024, сторони домовились продовжити дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2025 року в обсязі, що не може перевищує 20% суми, визначеної в Договорі. У зв'язку з цим пункти 3.1. та 14.1. Договору викласти в такій редакції: «3.1. термін постачання товару: по 28 лютого 2025 року.»
« 14.1. Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31 березня 2025 р. включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.»
Пунктом 2 Додаткової угоди №6 від 30.12.2024 визначили, що загальна вартість товару, що буде поставлений в період з 01.01.2025 по 28.02.2025 буде визначена окремою додатковою угодою між Сторонами після затвердження кошторису (тимчасового кошторису).
Додатковою угодою №7 від 15.01.2025, сторони домовились збільшити вартість Договору в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в Договорі. Видатки на цю мету затверджені в установленому порядку. Вартість електричної енергії у період з 01.01.2025 по 28.02.2025 відповідно до цієї Додаткової угоди складає 225 688,33 грн, крім того ПДВ - 45 137,67 грн, а разом з ПДВ - 270 826,00 грн.
Додатковою угодою №8 від 31.01.2024, сторони погодили, що для остаточних розрахунків за розрахунковий період січень 2025 року застосовується тариф на послуги з передачі електричної енергії, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.12.2024 № 2200 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2025 рік» та становить 0,68623 грн/кВт*год (без ПДВ). Крім цього, сторони погодили, що для остаточних розрахунків за розрахунковий період за січень 2025 року застосовується середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед», що оприлюднена на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Оператор ринку» за результатами торгів у січні 2025 року і становить 5,81756 грн/кВт*год (без ПДВ).Між тим, сторонами було визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії з 01.01.2025 року за цим Договором становить 6,49322 грн без ПДВ, ПДВ - 1,298644 грн, разом з ПДВ 7,791864 грн (сім гривень 79,1864 копійок)».
За період з липня по січень 2025 року споживач загалом спожив 149 748 кВт/год на суму 1 136 886,63 грн, що підтверджується долученими до матеріалів позовної заяви Актами приймання-передачі електричної енергії, а саме: №131724071 від 31.07.2024 за липень 2024, на загальну суму 75 766,84 грн з ПДВ за електричну енергію в обсязі 9736 кВт/год; №131724081 від 31.08.2024 за серпень 2024, на загальну суму 84 231,36 грн з ПДВ за електричну енергію в обсязі 11219 кВт/год; №131724091 від 30.09.2024 за вересень 2024, на загальну суму 102 317,22 грн з ПДВ за електричну енергію в обсязі 13792 кВт/год; №131724101 від 31.10.2024 за жовтень 2024, на загальну суму 108 378,89 грн з ПДВ за електричну енергію в обсязі 14619 кВт/год; №131724111 від 30.11.2024 за листопад 2024, на загальну суму 234 718,24 грн з ПДВ за електричну енергію в обсязі 32142 кВт/год; №131724121 від 24.12.2024 за грудень 2024, на загальну суму 148 292,68 грн з ПДВ за електричну енергію в обсязі 20307 кВт/год; №131725011 від 31.01.2025 за січень 2025, на загальну суму 373 478,41 грн з ПДВ за електричну енергію в обсязі 47 933 кВт/год .
На підставі означених актів, позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки на оплату, а саме: №131724071 від 09.08.2024 на суму 75 766,84 грн; №1317240819 від 10.09.2024 на суму 84 231,36 грн; №1317240919 від 10.10.2024 на суму 102 317,22 грн; №1317241019 від 07.11.2024 на суму 108 378,89 грн; №1317241119 від 07.12.2024 на суму 234 718,24 грн; №1317241219 від 24.12.2024 на суму 148 292,68 грн; №1317241219 від 08.01.2025 на суму 9693,99 грн та №1317250119 від 10.02.2025 на суму 383 181,40 грн.
Відповідачем в свою чергу сплачено грошові кошти в загальному розмірі 753 705,23 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями, а саме: №1129 від 16.08.2024 на суму 1900,58 грн, №1130 від 16.08.2024 на суму 16 568 грн, №1131 від 16.08.2024 на суму 57 298,26 грн, №1287 від 19.09.2024 на суму 16 082,56 грн, №1288 від 19.09.2024 на суму 5000 грн, №1289 від 19.09.2024 на суму 5000 грн, №1290 від 19.09.2024 на суму 31 200 грн, №1291 від 19.09.2024 на суму 26 948,80 грн, №1423 від 16.10.2024 на суму 8000 грн, №1422 від 16.10.2024 на суму 47 679,34 грн, №1424 від 16.10.2024 на суму 15 386,99 грн, №1425 від 16.10.2024 на суму 31 250,89 грн, №1550 від 20.11.2024 на суму 31 600 грн, №1551 від 20.11.2024 на суму 23 028,84 грн, №1552 від 20.11.2024 на суму 6000 грн, №1553 від 20.11.2024 на суму 10 000 грн, №1554 від 20.11.2024 на суму 37 750,05 грн, №1704 від 12.12.2024 на суму 69 855,71 грн, №1705 від 12.12.2024 на суму 12 000 грн, №1706 від 12.12.2024 на суму 13 560 грн, №1709 від 12.12.2024 на суму 80 559,56 грн, №1710 від 12.12.2024 на суму 58 742,97 грн, №1831 від 25.12.2024 на суму 8229,92 грн, №1834 від 25.12.2024 на суму 5086 грн, №1835 від 25.12.2024 на суму 12 874,16 грн, №1837 від 25.12.2024 на суму 40 000 грн, №1851 від 25.12.2024 на суму 82 120,60 грн.
Відтак, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в загальному розмірі 383 181,40 грн, що стало підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до п. 3.1.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.
За змістом п. 4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Сторони у п. 5.3.1 договору погодили, що споживач здійснює оплату за фактично поставлений товар за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду
Відповідно до п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відомості щодо обсягу споживання підтверджено вірогідними доказами - відомостями ПАТ «Закарпаттяобленерго», які не спростовані відповідачем.
Доказів оплати заборгованості у сумі 383 181,40 грн матеріали справи не містять.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки невиконане зобов'язання в частині оплати за спожиту електричну енергію у сумі 383 181,40 грн підтверджується матеріалами справи, належних доказів у спростування заборгованості у зазначеній сумі відповідачем не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 383 181,40 грн.
Водночас, позивачем в поданих додаткових пояснення зазначено зокрема про зміну найменування та місцезнаходження позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Інновації 2025», яке було прийнято судом до розгляду в судовому засіданні 14.10.2025 та задоволено таким.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 383 181,40 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Інновації 2025».
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. також постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).
За загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості для реалізації стандарту більшої переконливості (такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №645/5557/16-ц).
Верховний Суд у постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20 зазначив про те, що реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Окрім того, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 4598,17 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст. Ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління освіти та культури Берегівської міської ради, вул. Хмельницького Богдана, будинок 9, м. Берегове, Закарпатська область, 90202 (код ЄДРПОУ: 42508252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Інновації 2025», вул. Жаботинського Леоніда, будинок 50, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035 (код ЄДРПОУ: 44256077) суму 383 181,40 грн (Триста вісімдесят три тисячі сто вісімдесят одна гривня 40 коп) заборгованості, а також суму 4598,17 грн (Чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень 17 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2025
Суддя А.А. Худенко