вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.10.2025м. ДніпроСправа № 904/2967/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.
та представників:
від позивача: Становова Ю.В. - адвокат;
від відповідача: Кононович О.М. - адвокат
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 387 827,72 грн.
Акціонерне товариство "Укрзалізниця" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ" штрафних санкцій у сумі 387827,72 грн, з яких: 261518,40 грн - штраф 15%; 126309,32 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строку поставки товару за договором поставки № ЦЗВ-01-00324-01 від 15.03.2024.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 4653,94 грн позивач просить покласти на відповідача.
Узагальнена позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 19.06.2025, та у запереченнях на відповідь на відзив, поданих до суду 26.06.2025, полягає у незгоді з позовом з наступних підстав.
Так, заперечення відповідача проти позову обґрунтовані тим, що порушення строку виконання письмової рознарядки № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 до договору поставки № ЦЗВ-01-00324-01 від 15.03.2024 відбулося не з його вини, а з підстав виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не могли бути усунуті самостійно відповідачем.
Відповідач зазначає, що 22.08.2024 позивач направив на адресу ТОВ "М-ЛИТ" рознарядку № ЦЗВ-20/3944 з наданням дозволу на поставку партії товару на загальну суму 2286000,00 грн з ПДВ, а саме: колодка гальмівна чавунна типу "М", ГОСТ 30249-97, креслення 44-5287-0.00.00-00М СК у кількості 3 000 штук.
Враховуючи встановлені пунктом 4.2 договору терміни поставки, останнім днем виготовлення товару та поставки його покупцю за вказаною рознарядкою є 21.09.2024.
Однак, за твердженням відповідача, виготовлення замовлення за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 було призупинено, оскільки внаслідок обстрілу рф міста Нікополь, який відбувся 02.09.2024, була пошкоджена трансформаторна електростанції, від якої здійснюється живлення виробництва ТОВ "М-ЛИТ", що спричинило вимкнення електроенергії. Після відновлення постачання електроенергії напруга в електромережі виявилася замалою для того, щоб запустити/відновити виробництво замовлення АТ "Українська залізниця".
Про атаку рф дронами-камікадзе та ствольною артилерією м. Нікополь Дніпропетровської області та пошкодження лінії електропередач було повідомлено на інформаційних сторінках у мережі Інтернет.
На підтвердження факту відсутності напруги в електромережі, до якої приєднане виробництво ТОВ "М-ЛИТ", відповідач також посилається на акти № 1 від 06.09.2024 та № 2 від 13.09.2024, складені його провідними фахівцями.
У зв'язку з низьким рівнем напруги в електромережі, що позбавляє товариство змоги виробляти продукцію та вчасно виконувати замовлення покупця згідно з вимогами договору, ТОВ "М-ЛИТ" звернулося до ДТЕК з письмовими заявами № 95 від 05.09.2024 та № 97 від 10.09.2024, в яких повідомило про проблеми в електромережі з проханням їх вирішення.
Листом № 55293/1001 від 12.09.2024 ДТЕК Дніпровські Електромережі підтвердило зниження напруги в електромережі та про заплановані роботи, направлені на покращення якісних характеристик електроенергії. Із вказаної відповіді ДТЕК стало очевидним, що потужність в електромережах з параметрами, які необхідні для продовження виробництва замовлення позивача, не покращиться і така ситуація може тривати невизначений час.
Виходячи з цього, відповідач, дізнавшись 12.09.2024 про тривалу відсутність електроенергії належної якості для продовження виробництва замовлень, направив на адресу позивача відповідне повідомлення про форс-мажорні обставини, яке було отримано останнім 19.09.2024 (5 робочих днів), що не заперечується позивачем.
Відповідач звертає увагу на те, що за наслідками терористичного обстрілу рф міста Нікополя Дніпропетровської області, який відбувся 02.09.2024 та яким пошкоджено лінії електромережі Л-380 та трансформаторної електростанції, Нікопольським районним управлінням поліції ГУНП України в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження № 22024040000001066 від 02.09.2024, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню та довідкою по кримінальному провадженню № 22024040000001066.
Указані документальні підтвердження, як указує відповідач, були отримані ним лише під час звернення до Дніпропетровської ТПП із заявою про отримання сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Відповідач вважає, що установлений пунктом 10.2 договору строк направлення повідомлення до позивача про настання форс-мажорних обставин (5 робочих днів з моменту виникнення таких обставин) не був порушений відповідачем, оскільки про існування обставин, усунення яких від відповідача не залежало, йому стало відомо лише після отримання відповіді від ДТЕК, а саме 12.09.2024.
Тож, на думку відповідача, саме з цієї дати повинен розраховуватися строк надіслання на адресу позивача повідомлення про форс-мажорні обставини, внаслідок якого відповідач не може виконати вчасно замовлення позивача за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024.
Відтак відповідач зазначає, що вимоги пункту 10.2 договору були ним дотримані у повному обсязі, а внаслідок настання форс-мажорних обставин строки виконання письмової рознарядки № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 були перервані і продовжилися після їх усунення на той самий строк, на який було перервано виготовлення товару за договором, що відповідає умовами пункту 10.3 договору.
За твердженням відповідача письмова рознарядка № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 була виконана ним у повному обсязі, про що свідчать видаткові накладні від 11.09.2024 (товар виготовлений станом на 02.09.2024), від 27.11.2024, від 27.12.2024, від 28.12.2024. Тому відповідач вважає, що належним чином виконав свої зобов'язання за договором.
Також відповідач указує на те, що відповідно до пункту 10.3 договору разом із сертифікатом Дніпропетровської ТПП № 1200-24-1748 від 20.09.2024 він направив на адресу позивача два примірники додаткової угоди, які просив підписати у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили.
У відповідь листом № ЦЗВ-20/5631 від 11.11.2024 позивач запропонував продовжити строк договору поставки № ЦЗВ-01-00324-01 від 15.03.2024 на вкрай невигідних для відповідача умовах, що здешевлюють вартість товару, який ним виробляється.
Листом № 132 від 28.11.2024 відповідач надав позивачу свою обґрунтовану відповідь на його пропозицію продовжити строк дії договору та повторно запропонував підписати додаткову угоду про продовження строку виконання рознарядки № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024.
Відповідь на пропозицію відповідача укласти додаткову угоду про продовження строку виконання рознарядки № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 (лист № 106 від 23.09.2024) надійшла від позивача тільки 04.12.2024, за змістом якої позивач зазначив про відсутність підстав для укладення додаткових угод.
За твердженням відповідача він здійснив усі можливі заходи для врегулювання з позивачем питання продовження строків виконання рознарядки № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024, які передбачені договором та чинним законодавством. Однак, позивач необґрунтовано відхилив усі пропозиції відповідача, створивши для себе комфортні підстави для стягнення неустойки за порушення зобов'язання, яке неможливо було виконати в установлені строки в силу наявних непереборних (форс-мажорних) обставин. Такі дії позивача відповідач вважає недобросовісними.
Крім того відповідач указує, що позивач, ігноруючи наявність форс-мажорних обставин та доводи відповідача, 29.01.2025 звернувся до АТ "КБ "Приватбанк" з вимогою № ЦЗВ-20/610 про виконання банківської гарантії банку № С0324/4265 від 08.03.2024 у сумі 487907,61 грн, яка була виконана банком 07.02.2025.
Відповідач наголошує на тому, що позивач навмисно створив обставини, за яких відповідач виглядає порушником договірних зобов'язань, з метою стягнути грошову суму у вигляді штрафу в сумі 387827,72 грн та гарантійного зобов'язання в сумі 487907,61 грн, чим безпідставно занизив вартість виготовленої продукції відповідача за договором на 875735,33 грн (487907,61+387827,72 = 875735,33) та отримав додаткову вигоду внаслідок власних необґрунтованих відмов та ігнорування правомірних вимог відповідача.
23.06.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла відповідь на відзив.
Щодо посилання відповідача на настання у нього форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) позивач зазначає, що з аналізу доводів ТОВ "М-ЛИТ" не вбачається обґрунтованих підстав для звільнення відповідача від відповідальності з огляду на наступне.
Розділом 10 укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № ЦЗВ-01-00324-01 від 15.03.2024 сторони передбачили випадки та умови звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили
Сторона, яка не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 робочих днів. Належним доказом наявності зазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 10.2 договору).
Відповідно до пункту 10.5 договору якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором.
Зважаючи на дату настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), визначених сертифікатом № 1200-24-1748, виданим Дніпропетровською торгово-промисловою палатою відповідачу 20.09.2024, останній відповідно до умов договору повинен був повідомити позивача пронаявність у нього таких обставин у строк до09.09.2024 включно. НатомістьТОВ "М-ЛИТ" повідомило АТ "Укрзалізниця" пронастання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) 17.09.2024, з простроченням строку, встановленого договором.
Отже, на думку позивача, підстави для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за договором відсутні. При цьому позивач зауважує, що наявність сертифікату, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися у сукупності з іншими доказами.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Також позивач вважає за необхідне врахувати під час розгляду справи, що договір був укладений сторонами в період дії воєнного стану в Україні. Тому ТОВ "М-ЛИТ" на момент укладання договору розуміло ризик настання несприятливих обставин, що можуть зашкодити виконанню договору.
Крім того, на переконання позивача, станом на дату підписання договору (15.03.2024) відповідач повинен був сформувати запас виготовленого товару в обсязі, обумовленому Специфікацією № 1 до договору.
Позивач указує, що ТОВ "М-ЛИТ" станом на середину серпня місяця 2024 року мало змогу відвантажити АТ "Укрзалізниця" товар (сформований запас) у кількості 3000 шт., про що повідомило покупця листом № 82-13/232 від 14.08.2024. У зв'язку з наявністю такої можливості покупцем і було надано ТОВ "М-ЛИТ" рознарядку № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 на поставку саме такої кількості товару.
Поряд з тим позивач наголошує, що в період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідачем було поставлено частину партії товару за договором, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р251 від 11.09.2024 та актом прийому-передачі № 34 від 11.09.2024, що ставить під сумнів правдоподібність обставин непереборної сили у відповідача.
Відтак позивач вважає відсутніми підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором та наполягає на задоволенні своїх позовних вимог.
Ухвалою суду від 06.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; сторонам встановлені процесуальні строки для подання заяв по суті справи; призначено підготовче засідання на 03.07.2025 об 11:40 год у приміщенні господарського суду з викликом представників сторін.
Ухвалою суду від 03.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.07.2025, в якому оголошувалася перерва до 19.08.2025.
12.08.2025 від відповідача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" № 35016/1001 від 05.08.2025 та доказу його отримання представником відповідача 11.08.2025 (поштовий конверт та поштовий трекінг).
Судове засідання, призначене на 19.08.2025, не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у щорічній основній відпустці.
Ухвалою суду від 04.09.2025 чергове судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.09.2025, після чого оголошувалася перерва до 02.10.2025.
Під час розгляду справи по суті представники сторін надали пояснення по суті спору, аналогічні викладеним ними у поданих до суду заявах по суті справи.
За результатом судового засідання 02.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки № ЦЗВ-01-00324-01 від 15.03.2024 (далі - договір) (а.с. 29 - 35 том 1).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Найменування товару: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (колодка гальмівна гребнева локомотивна типу "М") (п. 1.2 договору).
Згідно з пунктом 1.3 договору кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації до цього договору.
Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України (п. 1.5 договору).
Постачальник гарантує, що товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару не раніше 01.02.2024 (п. 1.6 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення - м. Покровськ, м. Дніпро, м. Харків, м. Київ, м. Одеса, м. Львів (або згідно з рознарядкою покупця) відповідно до "Інкотермс" у ред. 2020 р. У випадку розбіжностей між умовами цього договору та Правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.
Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.
Строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем.
Місце поставки - м. Покровськ, м. Дніпро, м. Харків, м. Київ. м. Одеса, м. Львів (або згідно рознарядки покупця).
Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (п. 4.2 договору).
Згідно з пунктом 4.5 договору сторони домовилися, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один із таких способів:
- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення з повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) сканкопії відповідної рознарядки у форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документа. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару та/або видаткової накладної (п. 4.6 договору).
Відповідно до пункту 6.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 03.04.2024) загальна ціна договору становить 8062595,00 грн (вісім мільйонів шістдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 00 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 1612519,00 грн (один мільйон шістсот дванадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень 00 копійок), що разом становить - 9675114,00 грн (дев'ять мільйонів шістсот сімдесят п'ять тисяч сто чотирнадцять гривень 00 копійок). Ціна договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціну цього договору.
Оплата за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 7.1 договору).
За змістом пункту 7.2 договору оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 14 (чотирнадцятий) календарний день з дати поставки за умови оформлення та реєстрації податкової накладної, відповідно до вимог законодавства України, відповідно до рахунка-фактури на поставлену партію товару, обумовлену згідно з п. 4.2 цього договору за наявності документів, зазначених у п. 5.4 цього договору.
У разі якщо дата оплати припадає на вихідний, святковий, неробочий день, оплата здійснюється на наступний робочий день після вихідного, святкового, неробочого дня
Сторони узгодили, що для цілей договору робочим днем вважається робочий день в апараті управління покупця, а саме - день календарного тижня, на який відповідно до законодавства України не припадає або не перенесений вихідний, святковий, неробочий день.
Покупець здійснює оплату за кожну партію поставленого товару за умови наявності належним чином оформлених документів на відповідну партію товару, а саме:
- підписаного постачальником рахунка-фактури;
- підписаного сторонами акта прийому-передачі товару або підписаної сторонами видаткової накладної (видаткова накладна складається сторонами у випадку поставки товару до відділу складського господарства виробничого підрозділу складського господарства філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця");
- документів, які підтверджують якість товару, зазначених у п. 2.2 цього договору;
- документів про проведення вхідного контролю поставленого товару (акти про фактичну якість і комплектність продукції з підтвердженням відсутності недоліків поставленого товару);
- зареєстрованої податкової накладної відповідно до вимог законодавства України (п. 7.3 договору).
Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акта звірки, який складається й підписується уповноваженими представниками сторін за умови наявності документів, визначених п. 7.3 цього договору (п. 7.5 договору).
Пунктом 9.1 договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим договором і законодавством.
За умовами підпункту 9.3.1 пункту 9.3 договору постачальник за цим договором несе таку відповідальність: при порушенні строків постачання постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого у строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
За змістом абзацу першого пункту 11.1 договору постачальник до підписання договору зобов'язаний надати забезпечення виконання цього договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 5%, що становить 487907,61 грн від вартості цього договору. Строк дії забезпечення виконання цього договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладення договору і обов'язково повинен перевищувати строк дії договору не менше ніж на 1 (один) календарний місяць.
Усі витрати, пов'язані з наданням забезпечення виконання цього договору у формі банківської гарантії, здійснюються за рахунок коштів постачальника (п. 11.2 договору).
Пунктом 11.3 договору передбачено, що надана постачальником банківська гарантія повинна свідчити про безумовний та безвідкличний обов'язок банківської установи сплатити на користь покупця суму забезпечення у разі невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При цьому в гарантії строк розгляду вимоги покупця (бенефіціара) повинен становити не більше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання такої вимоги.
За змістом пункту 16.1 договору він діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2024.
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, у межах строків, визначених умовами цього договору.
Сторони підтвердили, що вони усвідомлюють усі ризики пов'язані з виконанням умов цього договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного в установленому законодавством порядку (п. 17.2 договору).
Згідно з пунктом 17.4 договору зміни та доповнення набувають сили, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін у письмовій формі та вчинені відповідно до умов цього договору та законодавства України.
Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною (п. 17.5 договору).
Невід'ємною частиною цього договору є Специфікація № 1 (пп. 18.1.1 п. 8.1 договору).
До договору сторонами підписано Специфікацію № 1, яку анульовано додатковою угодою № 1 від 03.04.2024, а замість неї складено й підписано Специфікацію № 2 на поставку товару - колодки гальмівної гребневої локомотивної типу "М" у кількості 12697 шт. за ціною 762,00 грн (з урахуванням ПДВ) за одиницю товару на суму 9675114,00 грн (з урахуванням ПДВ) (а.с. 36-37 том 1).
Згідно з рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024, яка була направлена постачальнику того ж дня електронною поштою і 23.08.2025 засобом поштового зв'язку, покупець, тим самим, на виконання пункту 4.2 договору надав дозвіл на поставку партії товару, а саме 3000 шт. колодок гальмівних чавунних типу "М" на загальну суму 2286000,00 грн з ПДВ, за адресою: 79025, м. Львів, вул. Широка, 2 (комора № 11) (а.с. 38-39 том 1).
Відповідач факту отримання рознарядки № ЦЗВ-20/3944 від покупця 22.08.2024 засобом електронного зв'язку не оспорює.
Відтак, виходячи зі змісту пункту 4.1 договору, постачальник мав здійснити поставку товару покупцеві не пізніше 21.09.2024, що ним не заперечується.
За рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 та відповідно до Специфікації № 2 постачальник 13.09.2024 поставив покупцеві товар у кількості 712 шт. на суму 542544,00 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р251 від 11.09.2024 та актом прийому-передачі № 34 від 11.09.2024 (товар прибув 13.09.2024, що підтверджено підписом фахівця І категорії Попик Д.М.) (а.с. 40, 44 том 1).
Решта товару у кількості 2288 шт. на суму 1743456,00 грн поставлена постачальником-відповідачем із порушенням визначеного договором строку, а саме:
- 28.11.2024 поставлено товар у кількості 683 шт. на суму 520446,00 грн згідно з товарно-транспортною накладною № Р307 від 27.11.2024 та актом прийому-передачі № 37 від 27.11.2024 (товар прибув 28.11.2024, що підтверджено підписом Фахівця Марич М.Ю.) (а.с. 41, 44 том 1);
- 30.12.2024 поставлено товар у кількості 1140 шт. (635+505 = 1140) на загальну суму 1223010,00 грн (838200+384810,00=1223010,00) згідно з товарно-транспортними накладними № Р343 від 27.12.2024, № Р344 від 28.12.2024 та актами прийому-передачі від 27.12.2024 № 39 на суму 838200,00 грн, № 40 на суму 384810,00 грн (товар прибув 30.12.2024, що підтверджено підписом фахівця Марич М.Ю.) (а.с. 42-43, 45 том 1).
За наявними у справі доказами несвоєчасна поставка відповідачем частини партії товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 зумовлена наступними обставинами.
02.09.2024 відбувся обстріл рф підстанції "Прядильна 150", що живить ТОВ "М-ЛИТ" за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 300, за наслідками якого Нікопольським районним управлінням поліції ГУНП України в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження № 22024040000001066 від 02.09.2024, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню та довідкою по кримінальному провадженню № 22024040000001066 (а.с. 131-132 том 1).
05.09.2024 відповідач надіслав на адресу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" лист (вих. № 95), в якому зазначив, що за адресою фактичного місцезнаходження виробничих потужностей ТОВ "М-ЛИТ" з 03.09.2024 його провідними спеціалістами зафіксовано показники електричної енергії поза допустимими нормами, у зв'язку з чим якість показників електричної енергії не відповідає величинам, визначеним на законодавчому рівні, що, в свою чергу, не дає реальної можливості роботи підприємства та забезпечити технологічний процес по виготовленню готової продукції на адресу структурних підрозділів АТ "Укрзалізниця" за укладеними договорами на постачання товарів відповідно до узгодженого асортименту. Тому відповідач просив АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" забезпечити якість електричної енергії, що відповідає величинами, визначеним на законодавчому рівні, та надати відповідь за результатами розгляду цього листа (а.с. 148 том 1).
10.09.2024 відповідач повторно звернувся до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" з вимогою терміново надати інформацію щодо вирішення питання відновлення електропостачання належної якості, що відповідає величинам, які чітко визначені на законодавчому та обумовлені в укладеному між сторонами договорі (лист вих. № 97). Також відповідач просив в найкоротший термін надати йому документальне підтвердження щодо відсутності з 02.09.2024 належного постачання електроенергії за юридичною адресою ТОВ "М-ЛИТ" через пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури внаслідок проведення військами рф артилерійського обстрілу території Нікопольської територіальної громади (а.с. 147 том 1).
У відповідь на звернення ТОВ "М-ЛИТ" за вих. № 97 від 10.09.2024 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" у листі № 55293/1001 від 12.09.2024 повідомило, що причиною недотримання параметрів якості електропостачання на об'єкті відповідача є невідповідний рівень напруги у високовольтних мережах об'єднаної енергетичної системи України ПС СМ-*150кВ Л-380 та повідомило про неможливість на даний час поновлення належного електропостачання у зв'язку з небезпекою для життя працівників ДТЕК у зоні пошкодження (а.с. 137 том 1).
Факт відсутності світла та/або зниження напруги у своїй електромережі у період з 02.09.2024 по 01.11.2024 відповідач також зафіксував актами, складеними провідними фахівцями ТОВ "М-ЛИТ", зокрема № 1 від 06.09.2024, № 2 від 13.09.2024, № 3 від 20.09.2024, № 4 від 25.09.2024, № 5 від 02.10.2024, № 6 від 01.11.2024 (а.с. 118 - 121 том 1).
Листом № 101/1 від 17.09.2024 відповідач повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за договором, пов'язаних із тривалим пошкодженням об'єктів енергетичної інфраструктури, розташованих у місті Нікополі Дніпропетровської області, внаслідок проведення військами рф артилерійських обстрілів Нікопольської територіальної громади, а саме: починаючи з 02.09.2024 за адресою фактичного місцезнаходження виробничих потужностей Товариства енергопостачальною компанією ПАТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" здійснюється постачання електроенергії, показники якої не відповідають величинам, визначеним на законодавчому рівні та технічним можливостям обладнання, на якому здійснюється виготовлення замовлення АТ «Українська залізниця, що, в свою чергу, не дає реальної можливості забезпечити на належному рівні безперебійний технологічний процес із виготовлення готової продукції на адресу підприємств - покупців за укладеними договорами на постачання товарів.
При цьому відповідач нагадав про те, що відповідно до вимог чинного законодавства України настання обставин непереборної сили (форс-мажору) звільняє від застосування штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором та зазначив, що сертифікат Регіонального управління Торгово-промислової палати України на підтвердження факту виникнення зазначених обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором, буде направлений відповідачем протягом 30 днів (а.с. 79-80 том 1).
Указане повідомлення було отримано позивачем 19.09.2024, що ним не оспорюється.
23.09.2024 відповідач отримав Сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати № 1200-24-1748 від 20.09.2024, яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що зумовили неможливість своєчасного виконання ним своїх зобов'язань за договором поставки № ЦЗВ-01-00324-01 від 15.03.2024 внаслідок відсутності електричної напруги через знаходження міста Нікополь на території активних бойових дій; період дії зазначених обставин: дата початку - 02.09.2024, дата закінчення - тривають станом на 20.09.2024 (а.с. 85 том 1).
Сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати № 1200-24-1748 від 20.09.2024 разом із двома примірниками додаткової угоди до договору відповідач 24.09.2024 надіслав позивачу супровідним листом № 106 від 23.09.2024, в якому просив укласти додаткову угоду про продовження строку поставки товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 (а.с. 82 - 85 том 1).
Згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням позивач отримав відповідне поштове відправлення 07.10.2024 (а.с. 83 том 1).
29.11.2024 відповідач повторно надіслав позивачу пропозицію підписати додаткову угоду про продовження строку поставки товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 (а.с. 135-136 том 1).
У відповіді № ЦЗВ-20/5890 від 21.11.2024, наданій на звернення відповідача № 106 від 23.09.2024, позивач відмовив останньому в укладенні додаткової угоди для продовження строку виконання рознарядки № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 (а.с. 150 том 1).
29.01.2025 позивач з огляду на порушення відповідачем строків поставки товару за договором звернувся до АТ КБ "Приватбанк" з вимогою від № ЦЗВ-20/610 про виконання банківської гарантії.
04.02.2025 АТ КБ "Приватбанк" листом № Е.42.0.0.0/4-250204/35286 повідомив відповідача про отримання ним вимоги платежу на суму 487907,61 грн від Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" за банківською гарантією № 30324/4265 від 07.03.2024.
07.02.2025 банк виконав вимогу позивача та перерахував йому грошові кошти в сумі 487907,61 грн.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині строку поставки товару, позивач відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 договору нарахував постачальнику штрафні санкції (штраф, пеню) в загальній сумі 387827,72 грн та надіслав на його юридичну адресу засобом поштового зв'язку претензію № ЦЗВ-20/1007 від 20.02.2025 з вимогою сплатити зазначені штрафні санкції (а.с. 46 - 49 том 1).
Постачальник претензію покупця залишив без задоволення, нарахованих сум штрафних санкцій на його вимогу не сплатив. У відповіді на претензію (лист № 28/1 від 28.02.2025) відповідач нагадав про існування форс-мажорних обставин, під час яких ТОВ "М-ЛИТ" не могло виробляти товар і виконувати замовлення позивача (а.с. 209 - 211 том 1).
Наведені обставини й стали причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з наявністю/відсутністю підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій, передбачених підпунктом 9.3.1 пункту договору за порушення ним строків поставки товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є договори та інші правочини.
За приписом статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За приписом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Наявні у справі докази та встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач виконав своє зобов'язання з поставки товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 із порушенням установленого договором строку.
Так, всупереч умовам договору відповідач поставив товар на суму 520446,00 грн 28.11.2024 (товарно-транспортна накладна № Р307 від 27.11.2024, акт прийому-передачі № 37 від 27.11.2024) із простроченням на 67 днів, а товар на загальну суму 1223010,00 грн (товарно-транспортні накладні №№ Р343, Р344 від 27.12.2024, акти прийому-передачі від 27.12.2024 № 39 на суму 838200,00 грн, № 40 на суму 384810,00 грн) - 30.12.2024 із простроченням на 99 днів.
Отже, порушення установленого пунктом 4.2 договору строку поставки допущено відповідачем щодо товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 на загальну суму 1743456,00 грн (520446,00+1223010,00 = 1743456,00).
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписам частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (ч. 1 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Правомірність нарахування пені підтверджується також нормативними приписами статей 6, 627 Цивільного кодексу України щодо свободи договору.
Так, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Правнича наука та усталена судова практика дотримуються позиції про те, що цим свобода договору не обмежується. Сторони є вільними також у визначенні способів забезпечення виконання зобов'язань, форм цивільної відповідальності за порушення умов договору, форми та способів укладення договору, зміні та розірванні договору тощо.
За порушення строку поставки товару та відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 договору позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф у сумі 261518,40 грн, що становить 15% вартості несвоєчасно поставленого товару (1743456,00х15%=261518,40) та пеню в загальній сумі 126309,32 грн, з яких:
87173,00 грн - 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару на суму 1743456,00 за період з 09.10.2024 по 27.11.2024;
39136,32 грн - 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару на суму 1223010,00 грн за період з 28.11.2024 по 29.12.2024.
Перевіркою наведеного у позові розрахунку штрафу помилок не виявлено.
Разом з тим дослідженням розрахунку пені в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару на суму 1743456,00 за період з 09.10.2024 по 27.11.2024 виявлено його арифметичну помилку.
Після здійсненого судом перерахунку пеня в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару на суму 1743456,00 за вказаний період фактично є меншою на 0,20 грн і становить 87172,80 грн (87173,00 - 87172,80 = 0,20).
Відтак загальна сума заявленої до стягнення пені підлягає зменшенню до 126309,12 грн (126309,32 - 0,20 = 126309,12).
Заперечення відповідача проти позовних вимог судом не приймаються з наступних підстав.
Частиною першою статті 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з пунктом 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсія, піратство, безлад, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки, передбачені законодавством України.
Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.
Відповідно до пункту 10.2 договору сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів.
Належним доказом наявності зазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду (п. 10.3 договору).
Пунктом 10.5 договору передбачено, що якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором.
Зміст наявних у матеріалах справи листів відповідача № 95 від 05.09.2024 та № 97 від 10.09.2024, адресованих АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" свідчить про те, що з 02-03.09.2024 відповідач вже достеменно був обізнаний про відсутність в його електромережах потужності, необхідної для роботи виробничого обладнання, задіяного у виконанні укладеного з позивачем договору.
Відтак у відповідача була наявною можливість повідомити позивача про настання обставин непереборної сили в строк, передбачений пунктом 10.2 договору, тобто до 09.09.2024 включно, навіть за відсутності відомостей щодо можливого терміну закінчення існування таких обставин.
Однак відповідач повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, що впливають на можливість виконання ним договірних зобов'язань, листом № 101/1 від 17.09.2024, який був отриманий позивачем тільки 19.09.2024.
Доказів наявності поважних причин повідомлення позивача про наявність обставин непереборної сили з порушенням строку відповідачем суду не надано і матеріали справи не містять.
При цьому суд наголошує, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор) (див. постанову ВС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п. 5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).
Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права.
Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор)" вказано, що сторона, яка не виконала зобов'язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов'язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона яка не виконала дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов'язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21.
За викладених обставин та з огляду на пункт 10.5 договору суд доходить висновку про відсутність у відповідача права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, в частині порушення строків поставки товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024.
Також суд ураховує, що з дати виникнення обставин, пов'язаних зі зниженням напруги в електромережі відповідача (02.09.2024) і до передбаченого договором строку закінчення зобов'язань з поставки товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 (21.09.2024) у відповідача залишалось 19 календарних днів. Утім з моменту вказаного ним у заявах по суті справи строку закінчення обставин, на які він посилається як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (14.11.2024) і до моменту завершення спірної поставки товару (30.12.2024) минуло 45 календарних днів, а з моменту закінчення форс-мажорних-обставин згідно із Сертифікатом № 1200-24-1748 (20.09.2024) і до моменту завершення спірної поставки товару (30.12.2024) - 101 календарний день.
Указані обставини є свідченням неможливості своєчасного виконання відповідачем договірного зобов'язання навіть за умови відтермінування строків виконання зобов'язання на період дії відповідних обставин.
Інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання щодо своєчасної поставки товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 відповідачем суду не надано.
Відтак відповідачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Щодо відмови позивача в укладенні додаткової угоди з метою продовження строку для виконання зобов'язань за рознарядкою № ЦЗВ-20/3944 від 22.08.2024 варто враховувати наступне.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) у разі продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань, у тому числі у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили. При цьому Закон "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов'язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Тому така зміна має відбуватися за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).
Тобто продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин, можливість чого передбачена у п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" (див. постанову ВС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
У питанні покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафу та пені судом береться до уваги також таке.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).
При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Зі змісту зазначених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі № 752/15421/17.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 убачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18.
Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов'язку.
При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен також брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Визначаючи розмір пені, що підлягає стягненню на користь позивача, суд також керується нормативними приписами статті 3 Цивільного кодексу України, згідно з якою одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
За частинами першою, третьою статті 13 цього Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Надаючи оцінку розміру заявлених до стягнення сум штрафу та пені, суд приймає до уваги те, що виконання відповідачем договірних зобов'язань було забезпечено банківською гарантією, яка повністю отримана позивачем. Докази негативних наслідків, збитків позивача, їх розміру від прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару, у матеріалах справи відсутні. При цьому суд враховує й поведінку відповідача, спрямовану на вжиття ним усіх можливих заходів для належного виконання зобов'язання.
Викладені обставини, з урахуванням правової природи неустойки (штрафу, пені), її, перш за все, стимулюючого значення для виконання договірних зобов'язань, дозволяють дійти висновку про наявність підстав для зменшення заявлених до стягнення штрафу та пені, які становлять надмірний тягар для відповідача.
З огляду на наведене та з урахуванням балансу інтересів обох сторін, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, зменшення на 30% розміру заявленого до стягнення штрафу до 183062,88 грн (261518,40х30% = 78455,52; 261518,40-78455,52 = 83062,88) та обґрунтовано заявленої до стягнення пені до 88416,38 грн (126309,12х30% = 37897,74; 126309,12-37897,74 = 88416,38).
З урахуванням наведеного законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 271479,26 грн, з яких: 183062,88 грн - штраф, 88416,38 грн - пеня.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 4653,93 грн. При цьому зменшення судом штрафу та пені на 30% не впливає на розподіл між сторонами судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ" про стягнення штрафних санкцій у сумі 387827,72 грн, з яких: 261518,40 грн - штраф; 126309,32 грн - пеня - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ" (53280, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, село Придніпровське, вул. Польова, будинок 58, Червоногригорівської селищної територіальної громади; ідентифікаційний код 39195133) на користь Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) штраф у сумі 183062,88 грн, пеню в сумі 88416,38 грн, судовий збір у сумі 4653,93 грн.
У решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17.10.2025.
Суддя І.І. Колісник