вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про передачу справи до іншого суду
17.10.2025 Справа № 904/5838/25
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаера", м. Харків
про стягнення заборгованості
Суддя Ліпинський О.В.
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаера» (далі Відповідач) заборгованість в розмірі 4 127,55 грн., в тому числі: 4 036,57 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу електроенергії за квітень, липень 2025 року, 90,98 грн. заборгованості за надані послуги з забезпечення перетікання реактивної електроенергії за квітень 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 28.02.2023 року.
Відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 27 ГПК України, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу, місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону).
З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вбачається, що місцезнаходженням Відповідача (ТОВ «Нафтаера») є: м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 33.
Звертаючись з даним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, Позивач, посилаючись на приписи частини 5 статті 29 ГПК України, зазначає, що даний спір виник внаслідок порушення Відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, місцем виконання якого є Дніпропетровська область.
З огляду на викладене, на думку Позивача, у нього наявне право обирати суд, який має розглянути даний спір, в тому числі шляхом пред'явлення позову за місцем виконання договору, згідно з положеннями частини 5 статті 29 ГПК України ("альтернативна підсудність").
За частиною 5 статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, у яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз положення процесуального закону свідчить про те, що ним передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
Цивільний кодекс України не містить дефініції "місце виконання договору". Натомість у Цивільному кодексі України йдеться про місце виконання зобов'язання і відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за надані послуги з розподілу електричної енергії та послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії.
Отже, у даній справі спір про стягнення з відповідача грошових коштів не стосується предмета договору, а місце надання послуг з розподілу електричної енергії не має значення для визначення юрисдикції спору. Іншими словами, за синалагматичним договором, який передбачає зустрічні зобов'язання, юрисдикцію спору слід визначати залежно від того, з якого саме зобов'язання виник спір.
У разі спору про стягнення грошових коштів для цілей визначення юрисдикції спору не підлягає застосуванню пункт 4 частини першої статті 532 ЦК України, цей пункт визначає місце, в якому провадиться виконання зобов'язання про фізичну сплату коштів готівкою боржником безпосередньо кредитору. На це, зокрема, вказує можливість понесення витрат, пов'язаних із зміною місця виконання, а така можливість у разі сплати безготівкових коштів виключається. Сплата безготівкових коштів здійснюється шляхом надання боржником доручення обслуговуючому боржника банку і зарахування коштів на рахунок кредитора в банку, який його обслуговує.
Отже, поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором. У зв'язку з цим не підлягає застосуванню і частина п'ята статті 29 ГПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.
Таким чином, на переконання суду, територіальна юрисдикція даного спору має визначатись за загальним правилом частини першої статті 27 ГПК України: позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача.
Як вище встановлено судом, за відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Відповідача є місто Харків, а отже, за загальними правилами підсудності, дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарському суду Харківської області.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
З огляду на викладені вище обставини, господарський суд убачає підстави для направлення матеріалів позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.
При цьому, суд зазначає, що передання позовної заяви за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому поставлено під сумнів, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.
Керуючись ст.ст. 27, 29, 31, 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» та додані до неї документи направити за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Ліпинський