вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" жовтня 2025 р. Cправа № 902/1325/24
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
арбітражного керуючого Гонти О.А.
представника ФГ "Дуби" - Кобаля О.В. (в режимі ВКЗ)
представник "ГРОУ СІДС" - не з'явився
представник ФГ "Камелот-Агро"- не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" (вул. Січових Стрільців, буд. 8, каб. 1, м. Козятин, Хмільницький рн., Вінницька обл., 22100, код 40884934)
до: Фермерського господарства "Дуби" (вул. Господарська, буд. 1, с. Спичинці Вінницький рн., Вінницька обл., 22250, код 41131241)
до: Фермерського господарства "Камелот-Агро" (вул. Господарська, буд. 1, с. Спичинці Вінницький рн., Вінницька обл., 22250, код 41131532)
про визнання недійсним договору суборенди землі від 01.09.2024 та зобов'язання повернути земельні ділянки загальною площею 100,6016 га.
в межах справи № 902/1325/24
за спільною заявою
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" (вул. Івана Богуна, буд. 2, офіс 304, м. Вінниця, 21010, код 40884934)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (вул. Івана Богуна, буд. 2, офіс 303, м. Вінниця, 21010, код 39286927)
до: Фермерського господарства "Дуби" (вул. Господарська, буд. 1, с. Спичинці Вінницький рн., Вінницька обл., 22250, код 41131241)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1325/24 за спільною заявою ТОВ "ГРОУ СІДС" та ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" про банкрутство ФГ "Дуби".
Ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "Дуби", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гонту О.А.
Ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "Дуби", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гонту О.А.
06.08.2025 до суду від ТОВ "ГРОУ СІДС" через систему "Електронний суд" надійшла заява про визнання недійсним правочину, в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої останнє просить визнати недійсним договір суборенди землі від 01.09.2024, укладений між ФГ "Дуби" та ФГ "Камелот-Агро" та зобов'язання повернути земельні ділянки загальною площею 100,6016 га.
Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі № 902/1325/24, визначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 20.08.2025.
На визначену дату в судове засіданні з'явився представник заявника та арбітражний керуючий.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, разом з тим, подали клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення можливості подати відзив.
Ухвалою суду від 20.08.2025 розгляд справи № 902/1325/24 по суті відкладено на 26.09.2025.
26.08.2025 до суду від ФГ "Дуби" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на заяву ТОВ "ГРОУ СІДС" про визнання недійсним правочину боржника.
26.08.2025 до суду від ФГ "Камелот-Агро" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на заяву про визнання недійсним правочину боржника.
02.09.2025 до суду від ТОВ "ГРОУ СІДС" надійшла відповідь на відзиви ФГ "Дуби" та ФГ "Камелот-Агро".
18.09.2025 до суду надійшло клопотання від представника заявника (боржника) ФГ "Дуби" адвоката Кобаля О.В. про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (в порядку ч.1 ст. 197 ГПК України).
19.09.2025 до суду від розпорядника майна через систему "Електронний суд" надійшла правова позиція арбітражного керуючого Гонти О.А. щодо заяви про визнання недійсним правочину боржника.
26.09.2025 в судове засідання з'явилися представники заявника, ФГ "Дуби" та арбітражного керуючого.
За результатами слухання справи 26.09.2025 суд у протокольній формі ухвалив оголосити перерву до 03.10.2025.
Ухвалою суду від 29.09.2025 повідомлено ФГ "Камелот-Агро", що судове засідання у справі відбудеться 03.10.2025 о 12 год. 00 хв.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 219 ГПК України встановлено, що у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
В судовому засіданні 03.10.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та ухвалено в протокольній формі відкласти ухвалення та проголошення судового рішення по справі № 902/1325/24 на 10.10.2025.
Ухвалою суду від 06.10.2025 повідомлено ФГ "Камелот-Агро" про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення по справі на 10.10.2025 об 11 год. 30 хв.
На визначену дату для ухвалення та проголошення судового рішення з'явились представник відповідача ФГ "Дуби" - Кобаль О.В. (в режимі ВКЗ) та арбітражний керуючий Гонта О.А.
Заявник ТОВ "ГРОУ СІДС" та відповідач ФГ "Камелот-Агро" представників для участі в судовому засіданні не направили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується довідками про доставку електронного листа.
Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.
Стислий зміст вимог
В межах справи № 902/1325/24 про банкрутство ФГ "Дуби" кредитор ТОВ "ГРОУ СІДС" звернувся до суду з заявою про визнання недійсним правочину, в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, з проханням визнати недійсним договір суборенди землі від 01.09.2024, укладений між ФГ "Дуби" та ФГ "Камелот-Агро" та зобов'язання повернути земельні ділянки загальною площею 100,6016 га.
В обґрунтування своїх вимог кредитор зазначив, що на підставі договору суборенди землі від 01.09.2024 Фермерське господарство "Дуби" було передано в суборенду Фермерському господарству "Камелот-Агро" (ідентифікаційний код 41131532) 30 (тридцять) земельних ділянок загальною площею 100,6016 га, згідно переліку, наведеного в заяві. Речове право суборенди за вищевказаним договором було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Заявник зазначає, що докази укладання вказаного договору суборенди, а також реєстрації відповідного речового права наявні в матеріалах справи, оскільки надавались самим боржником - ФГ "Дуби" в якості додатків до відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Також у своїй заяві ТОВ "ГРОУ СІДС" заважує, що голова ФГ "Дуби" ОСОБА_1 та голова ФГ "Камелот-Агро" ОСОБА_2 є подружжям.
Крім того, зазначає, що, як підтверджується загальнодоступними відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ФГ "Дуби" і ФГ "Камелот-Агро" зареєстроване за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Засновниками (учасниками) Фермерського господарства "Камелот-Агро" (ідентифікаційний код 41131532) є: ОСОБА_1 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Розмір частки засновника (учасника): 900,00; ОСОБА_2 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Розмір частки засновника (учасника): 100,00.
Бенефіціарним власником ФГ "Камелот-Агро" є ОСОБА_1 , громадянство: АДРЕСА_2 . Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 90.
При цьому, заявник зазначає, що щодо Фермерського господарства "Дуби" (ідентифікаційний код 41131241) в ЄДР містяться наступні відомості: єдиним засновником (учасником) ФГ "ДУБИ" є ОСОБА_1 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Розмір частки засновника (учасника): 500,00; бенефіціарним власником - ОСОБА_1 , громадянство: АДРЕСА_2 . Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100.
Таким чином, в своїй заяві ТОВ "ГРОУ СІДС" вказує, що на його переконання очевидно, що ФГ "Дуби" та ФГ "Камелот-Агро" є частинами одного сімейного бізнесу. А ОСОБА_1 , як засновниця та бенефіціарний власник, фактично має повноваження здійснювати управлінський вплив на обидві сторони спірного правочин.
Таким чином, кредитор стверджує, що Фермерське господарство "Камелот-Агро" в розумінні ст. 1 КУзПБ є заінтересованою особою стосовно Фермерського господарства «Дуби».
Заявник звертає увагу, що частиною 2 ст. 42 КУзПБ не встановлено додаткових умов для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, а визначено окремі, самостійні підстави для визнання недійсними відповідних правочинів. Однією з таких самостійних підстав заінтересованою особою .
У зв'язку з чим, заявник вважає, що оскаржуваний Договір суборенди землі від 01.09.2024, укладений боржником із заінтересованою особою, підлягає визнанню недійсним в порядку ч. 2 ст. 42 КУзПБ, а тому звернувся до суду із своєю заявою з проханням визнати недійсним договору суборенди землі від 01.09.2024 та зобов'язання повернути земельні ділянки загальною площею 100,6016 га.
Узагальнений виклад позицій учасників справи
У відзиві на заяву, відповідач ФГ "Дуби" просив відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ГРОУ СІДС" про визнання недійсним правочину боржника, зазначаючи про те, що на його переконання Договір суборенди є економічно обґрунтованою угодою, укладеним внаслідок здійснення господарської діяльності Фермерського господарства "Дуби" і передбачають отримання боржником регулярних платежів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, у тому числі заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС", що підтверджує відсутність порушеного права кредиторів внаслідок укладення Договору суборенди.
У своєму відзиві боржник повідомляє, що загальна площа земельних ділянок, переданих Фермерським господарством "Дуби" Фермерському господарству "Камелот-Агро" за Договором суборенди складає 100,6016 га, орендна плата за які становить 6 000 грн у рік за кожен га. Тобто разом за передання в суборенду ФГ "Камелот-Агро" земельних ділянок, визначених Договором суборенди, ФГ «Дуби» отримає 603 609,6 грн у 2025 році.
А тому, ФГ "Дуби" вважає, що звернення ТОВ "ГРОУ СІДС" зі своєю заявою про визнання недійсним такого договору фактично має на меті позбавити боржника можливості отримувати додатковий дохід від суборенди земельних ділянок, що у свою чергу призведе до порушення прав як безпосередньо заявника, так і інших кредиторів.
Крім того, боржник переконаний, що заявник помилково ототожнює укладення Договору суборенди землі з відчуженням земельних ділянок, вважає, що останнім не наведено доказів зменшення активів боржника та зазначає, що, навпаки, вказаний Договір сприяє ефективному управлінню активами Фермерського господарства "Дуби", зважаючи на те, що за передання в суборенду Фермерському господарству "Камелот-Агро" земельних ділянок, визначених Договором суборенди отримає 603 609,6 грн у 2025 році.
Також у своєму відзиві ФГ "Дуби" зазначає, що наявність заінтересованості між сторонами Договору сама по собі не є підставою для визнання їх недійсними, оскільки вважає, що заявник не довів наявність шкоди кредиторам, чи їх спрямованості на ухилення від виконання зобов'язань.
З огляду на вищевказане, боржник переконаний, що звернення ТОВ "ГРОУ СІДС" з заявою про визнання недійсним договору суборенди землі від 01.09.2024 року, що укладений між ФГ "Дуби" та ФГ "Камелот-Агро", повернення земельних ділянок є недоцільним, спрямоване на завданні шкоди як боржнику, так і кредиторам, а тому, просить суд відмовити у її задоволенні.
ФГ "Камелот-Агро" у своєму відзиві також просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ГРОУ СІДС", зазначає, що заявник неправильно трактує суборенду як відчуження активів, адже відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, суборенда передбачає тимчасове платне користування землею без зміни власника.
Відповідач наполягає на тому, що оскаржуваний договір є платним, укладеним в рамках звичайної господарської діяльності боржника, яка забезпечує стабільний дохід у розмірі 603 609,60 гривень щорічно. Також вважає, що заявником не надано належних доказів того, що укладення цього договору завдало шкоди його інтересам або інтересам інших кредиторів. Натомість визнання договору недійсним призведе до втрати боржником значного джерела доходу, що суттєво ускладнить відновлення його платоспроможності та виконання зобов'язань перед кредиторами.
Крім того, ФГ "Камелот-Агро" також переконане, що зв'язок сторін не є автоматичною причиною недійсності. Зазначає, що заявник вказує на спільних засновників ФГ "Камелот-Агро" та ФГ "Дуби", вважаючи це достатньою підставою за ч. 2 ст. 42 КУзПБ, проте ця норма стосується лише безоплатних угод чи дарувань, тоді як договір суборенди є платним. Також відповідач вважає, що визнання оскаржуваного договору недійсним зашкодить боржнику та кредиторам, адже задоволення заяви ТОВ "ГРОУ СІДС" призведе до втрати доходу боржника.
У відповіді на вказані вище відзиви, ТОВ "ГРОУ СІДС" не погоджується з запереченнями ФГ "Дуби" та ФГ "Камелот-Агро" проти заявлених вимог, вважає, що вони суперечать вимогам законодавства України та усталеній практиці Верховного Суду.
Обґрунтовуючи свою позицію, кредитор зазначає, що огляду на те, що ФГ "Дуби" не має у власності земельних ділянок, господарська діяльність може здійснюватися ним виключно на орендованій землі. Отже, у даному випадку, право оренди земельних ділянок є речовим правом та активом ФГ "Дуби".
Також заявник звертає увагу на те, що КУзПБ містить норми, присвячені особливостям банкрутства фермерських господарств, зокрема, ст. 95, якою прямо передбачено, що у випадках банкрутства фермерських господарств право оренди земельних ділянок включається до складу ліквідаційної маси та таке право може бути продане на аукціоні, а отримані від такої реалізації кошти будуть спрямовані на погашення кредиторських вимог.
Крім того, у своїй відповіді на відзиви ТОВ "ГРОУ СІДС" ще раз зауважує, що оскаржуваний правочин укладено в підозрілий період із заінтересованою особою, а тому підлягає визнанню недійсним в порядку ч. 2 ст. 42 КУзПБ.
Арбітражний керуючий повідомила суду, що підтримує заяву кредитора та вбачає наявність правових підстав для її задоволення в повному обсязі.
В своїй правовій позиції розпорядник майна зазначає, що з системного аналізу норм чинного законодавства України та актуальних правових позицій Верховного Суду очевидно, що договір оренди (суборенди) земельної ділянки, є правочином, який може бути предметом оскарження на підставі ст. 42 КУзПБ. А також наголошує, що у нашому випадку, 01.09.2024, тобто в межах так званого "підозрілого періоду" , боржник передав на користь ФГ "Камелот-Агро" (заінтересованої особи стосовно ФГ "Дуби" в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства) свої речові права - права оренди щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 100,6016 га, чим фактично істотно зменшило розмір активів боржника.
Разом з тим, арбітражний керуючий звертає увагу, що пунктом 4 оскаржуваного договору суборенди землі від 01.09.2024 визначено, що орендна плата вноситься суборендарем у розмірі 6 000 грн в рік за кожен 1 га на розрахунковий рахунок орендаря виключно у грошовій формі. Орендна плата сплачується до 31 грудня включно з урахуванням індексу інфляції. Проте, як було встановлено арбітражним керуючим під час виконання повноважень розпорядника майна ФГ "Дуби", орендна плата за користування в 2024 році орендованими земельними ділянками згідно договору суборенди землі від 01.09.2024 від ФГ "Камелот-Агро" на рахунки боржника не надходила.
Крім того, арбітражний керуючий зауважує на наявність заборгованості у ФГ "Дуби" перед власниками орендованих ним земельних ділянок зі сплати орендної плати за 2023 та 2024 роки, в тому числі, за передані в суборенду згідно оскаржуваного договору.
В судовому засіданні 26.09.2025 представник заявника ТОВ "ГРОУ СІДС" підтримав свою заяву та просив її задовольнити, представник ФГ "Дуби" заперечував проти заявлених вимог та просив відмовити в задоволенні заяви, представник арбітражного керуючого підтримала заяву ТОВ "ГРОУ СІДС". Крім того, в своєму виступі представник заявника ТОВ "ГРОУ СІДС", з огляду на озвучену представником ФГ "Дуби" позицію про намір боржника погасити усі кредиторські вимоги за рахунок реалізації врожаю, вирощеного на орендованих земельних ділянках, та не допустити ліквідацію господарства, зауважив, що такі твердження свідчать про те, що обробіток орендованих земельних ділянок самим ФГ "Дуби" є вочевидь економічно більш вигідним для господарства, ніж передача землі в суборенду. Представник заявника ТОВ "ГРОУ СІДС" наголосив, що самим ФГ "Дуби" обробляється в рази менша площа земельних ділянок, ніж була передана останнім в суборенду пов?язаним особам ФГ "Камелот-Агро" та ФГ «Ліз-Агро» (два укладені боржником правочини з яким також оскаржуються кредитором ТОВ "ГРОУ СІДС" на підставі ст. 42 КУзПБ), однак саме за рахунок обробітку такої меншої площі земельних ділянок ФГ "Дуби" розраховує погасити кредиторські вимоги у сумі понад 20 мільйонів гривень. Вказане також вочевидь свідчить про те, що оскаржуваний правочин не відповідає критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності.
Заслухавши представників заявника, боржника та арбітражного керуючого, дослідивши письмові докази та матеріали справи про банкрутство №902/1325/24, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
01.09.2024 між Фермерським господарством "Дуби" (Орендар) та Фермерським господарством "Камелот-Агро" (Суборендар) укладено Договір суборенди землі, згідно якого Орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур.
Згідно п.1 вказаного Договору, в суборенду передається:
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:02:000:0042, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0100, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:01:000:0009, загальною площею 2,6365 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:02:000:0044, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0038, загальною площею 3,4934 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0132, загальною площею 3,9343 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:02:000:0035, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0056, загальною площею 2,9505 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:02:000:0011, загальною площею 2,6365 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0034, загальною площею 3,7391 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:02:000:0010, загальною площею 2,6365 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0041, загальною площею 2,9111 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0039, загальною площею 3,2403 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:01:000:0028, загальною площею 2,8203 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0085, загальною площею 4,9980 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0084, загальною площею 4,2541 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:02:000:0017, загальною площею 2,6365 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:02:000:0037, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0003, загальною площею 3,1059 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0030, загальною площею 3,4934 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0031, загальною площею 3,4934 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:02:000:0034, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0093, загальною площею 3,6359 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:04:001:0005, загальною площею 3,6840 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:01:000:0625, загальною площею 4,3326 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:02:000:0043, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0092, загальною площею 3,6337 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:01:000:0024, загальною площею 3,8312 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:02:000:0029, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельна ділянка з кадастровим номером 0523486400:03:002:0091, загальною площею 3,6628 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.
Всього: 100,6016 га.
Умовами п. 4 оскаржуваного правочину встановлено, що орендна плата вноситься Суборендарем у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн в рік за кожен 1 га на розрахунковий рахунок Орендаря виключно у грошовій формі. Орендна плата сплачується до 31 грудня включно з урахуванням індексу інфляції.
Право суборенди ФГ "Камелот-Агро" на перелічені вище земельні ділянки згідно оскаржуваного договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що засновниками (учасниками) Фермерського господарства "Камелот-Агро" (ідентифікаційний код 41131532) є:
- ОСОБА_3 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Розмір частки засновника (учасника): 900,00;
- ОСОБА_4 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Розмір частки засновника (учасника): 100,00.
Бенефіціарним власником ФГ "Камелот-Агро" є ОСОБА_1 , громадянство: АДРЕСА_2 . Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 90.
При цьому, щодо Фермерського господарства "Дуби" (ідентифікаційний код 41131241) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться наступні відомості:
- єдиним засновником (учасником) ФГ "Дуби" є ОСОБА_3 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Розмір частки засновника (учасника): 500,00;
- бенефіціарним власником - ОСОБА_3 , громадянство: АДРЕСА_2 . Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100.
Предметом даного спору є визнання недійсним договору суборенди землі від 01.09.2024, укладеного між Фермерським господарством "Дуби" (Орендар) та Фермерським господарством "Камелот-Агро" та зобов'язання ФГ "Камелот-Агро" повернути боржнику земельні ділянки загальною площею 100,6016 га
Розглянувши заяву ТОВ "ГРОУ СІДС" про визнання недійсним правочину, в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, проаналізувавши докази, оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов висновку, що вищевказана заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "Дуби", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гонту О.А.
Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який визначає особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.
Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування:
- охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів;
- охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб;
- охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.
Насамперед, це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
Кодекс України з процедур банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
До того ж, на відміну від вимог Цивільного кодексу України, законодавство про банкрутство (ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
З огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство, загалом і за змістом вищевказаних норм, вони є спеціальними щодо загальних, установлених Цивільним кодексом України, підстав для визнання правочинів недійсними. Тобто ці норми передбачають додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник уклав договір із заінтересованою особою;
боржник уклав договір дарування.
Виходячи з аналізу ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, наведена норма, у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягає застосуванню до правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
Як зазначено у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2021 р. у справі № 911/1012/13, аналіз норм статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що приписами цієї норми чітко визначено, що названа стаття підлягає застосуванню до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а відтак норма статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо відрахування трирічного строку, розширеному тлумаченню не підлягає.
Оскільки період часу з моменту виникнення грошового зобов'язання у боржника, у тому числі у разі загрози неплатоспроможності або надмірної заборгованості, до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, вчинені у цей період часу, є сумнівними, приписами ст. 42 Кодексу встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, вчинених ним протягом визначеного в цьому Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми, а майнові дії спростовані із застосуванням наслідків, передбачених цією нормою.
У нашому випадку, оскаржуваний договір суборенди землі укладено 01.09.2024, тобто, в межах трирічного «підозрілого» періоду.
Згідно із ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічне визначення містить і стаття 1 Закону України "Про оренду землі".
Згідно ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду землі", об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
За умовами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі", право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Тобто, земельні ділянки вважаються переданими суборендареві з моменту державної реєстрації права суборенди.
Відповідно до абз. 7 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до заявленої вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).
Статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено право кредитора звертатись до суду із заявою про визнання недійсними правочинів боржника.
За приписами ст. 1 КУзПБ, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.
Якщо правочини у підозрілий період вчиняються із заінтересованими особами, повинна діяти ще одна правова презумпція, оскільки заінтересована особа знає про стан неплатоспроможності боржника при вчиненні правочину. Ця презумпція стосується осіб передбачених у ст. 1 КУзПБ, де визначено коло заінтересованих осіб, а дія такої презумпції повинна накладати тягар доказування і на заінтересовану особу.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов'язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку (п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
У ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання.
Отже, з огляду на зазначене вище та наявне у законодавстві тлумачення понять "заінтересовані особи" та "пов'язані особи", за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що спірний правочин укладено із заінтересованою особою, оскільки на час укладення спірного договору (як і станом на сьогоднішній день) ОСОБА_1 є одночасно головою (керівником), засновником та бенефіціарним власником Фермерського господарства "Дуби" та засновником та бенефіціарним власником Фермерського господарства "Камелот-Агро", тобто мала та має повноваження здійснювати управлінський вплив на обидві сторони спірного правочину.
Суд також звертається до висновків Верховного Суду викладених, зокрема, у постановах від 04.04.2023 у справі №906/43/22, від 09.05.2023 у справі №906/43/22(906/458/22), за змістом яких однією з підстав для визнання договорів недійсними на підставі ч. 2 ст. 42 КУзПБ є те, що спірний правочин укладено з юридичною особою, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи.
Тобто, в тому разі, якщо третя особа контролює дві юридичні особи, що являються сторонами одного правочину, то для боржника інша сторона такого правочину являється заінтересованою особою, а саме юридичною особою, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи.
Системний аналіз частин першої та другої ст. 42 КУзПБ дозволяє дійти висновку про те, що її структура визначає різні умови застосування підстав для визнання правочину недійсним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ необхідною умовою для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, є встановлення обставин щодо порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення такого правочину.
Тоді як ч. 2 ст. 42 КУзПБ не встановлено додаткових умов для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, а визначено окремі, самостійні підстави для визнання недійсними відповідних правочинів:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник уклав договір із заінтересованою особою;
боржник уклав договір дарування.
Тобто, саме по собі вчинення правочину із заінтересованою особою є самодостатньою підставою для визнання такого правочину недійсним.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16.05.2024 у справі №925/1577/20(925/291/23), від 02.04.2024 у справі №910/862/22 (910/5477/23).
За твердженнями ФГ "Дуби" та ФГ "Камелот-Агро", за передачу в суборенду земельних ділянок загальною площею 100,6016 га згідно умов оскаржуваного правочину боржник має отримати додатковий дохід в розмірі 603 609,6 грн в рік, які будуть направлені на погашення існуючої кредиторської заборгованості.
Суд критично оцінює такі твердження ФГ "Дуби" та ФГ "Камелот-Агро", з огляду на таке.
Як підтверджується матеріалами справи про банкрутство №902/1325/24, ФГ "Дуби" не має у власності земельних ділянок, господарська діяльність здійснюється ним на орендованих земельних ділянках.
Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за боржником зареєстровано право оренди на 168 земельних ділянок, загальною площею 459,6800 га, згідно відповідних договорів оренди з власниками цих земельних ділянок.
При цьому, 98 земельних ділянок загальною площею 331,5893 га ФГ "Дуби" було передано в суборенду, з яких, 30 земельних ділянок загальною площею 100,6016 га згідно оскаржуваного договору суборенди землі від 01.09.2024, укладеного з ФГ "Камелот-Агро", а 68 земельних ділянок загальною площею 230,9877 га - з ФГ «Ліз-Агро» (два укладені боржником правочини з яким також оскаржуються кредитором ТОВ "ГРОУ СІДС" на підставі ст. 42 КУзПБ).
Таким чином, фактично в користуванні ФГ "Дуби" залишилось 70 земельних ділянок загальною площею 128,0907 га.
В той же час, загальний розмір заявлених кредиторських вимог до боржника згідно поданих до суду заяв, складає 34 487 456,95 грн.
При цьому, в своїх запереченнях на грошові вимоги кредиторів, ФГ "Дуби" повідомило суд, про визнання кредиторських вимог в загальному розмірі 23 971 475,36 грн.
Суд вважає неспроможними доводи ФГ "Дуби" та ФГ "Камелот-Агро" щодо економічної доцільності оскаржуваного правочину, з огляду на неспівмірність визнаних боржником заявлених кредиторських вимог та розміру суборендної плати.
Також суд зважає на те, що згідно наявних в матеріалах справи виписок по рахунках боржника, орендна плата за користування орендованими земельними ділянками згідно оскаржуваного Договору суборенди землі від 01.09.2024 від ФГ "Камелот-Агро" не надходила.
Таким чином, оскільки у нашому випадку Фермерське господарство "Камелот-Агро" в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства є заінтересованою особою стосовно Фермерського господарства "Дуби", суд дійшов висновку, що оскаржуваний договір суборенди землі від 01.09.2024, укладений боржником із заінтересованою особою, не відповідає критеріям економічної доцільності та підлягає визнанню недійсним в порядку ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Наслідки визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених ч. 1 або ч. 2 ст. 42 КУзПБ, визначені частиною 3 зазначеної статті, згідно з якою сторона за таким правочином зобов'язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Відтак, суд дійшов висновку, що підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину шляхом зобов'язання ФГ "Камелот-Агро" повернути ФГ "Дуби" земельні ділянки загальною площею 100,6016 га.
Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги кредитора у справі про банкрутство №902/1325/24 - ТОВ "ГРОУ СІДС" є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за заявою ТОВ "ГРОУ СІДС" суд виходить з наступного.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених заявлених вимог.
Відповідно до платіжної інструкції № 5692 від 05.08.2025, ТОВ "ГРОУ СІДС" було сплачено судовий збір за подання заяви про визнання недійсними правочинів боржника у розмірі 4 844,80 грн.
У зв'язку із тим, що вимоги заяви задоволено, судовий збір слід покласти на відповідачів у рівних частках.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 7, 8, 11, 12, 13, 18, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326, 327 ГПК України, суд
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" про визнання недійсним договору суборенди землі від 01.09.2024 та зобов'язання повернути земельні ділянки загальною площею 100,6016 га, в межах справи №902/1325/24, в повному обсязі.
2. Визнати недійсним договір суборенди землі від 01 вересня 2024 року, укладений між Фермерським господарством "Дуби" (код ЄДРПОУ 41131241) та Фермерським господарством «Камелот-Агро» (код ЄДРПОУ 41131532).
3. Зобов'язати Фермерське господарство «Камелот-Агро» (код ЄДРПОУ 41131532) повернути Фермерському господарству "Дуби" (код ЄДРПОУ 41131241) земельні ділянки загальною площею 100,6016 га, а саме:
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:02:000:0042, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0100, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:01:000:0009, загальною площею 2,6365 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:02:000:0044, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0038, загальною площею 3,4934 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0132, загальною площею 3,9343 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:02:000:0035, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0056, загальною площею 2,9505 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:02:000:0011, загальною площею 2,6365 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0034, загальною площею 3,7391 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:02:000:0010, загальною площею 2,6365 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0041, загальною площею 2,9111 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0039, загальною площею 3,2403 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:01:000:0028, загальною площею 2,8203 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0085, загальною площею 4,9980 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0084, загальною площею 4,2541 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:02:000:0017, загальною площею 2,6365 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:02:000:0037, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0003, загальною площею 3,1059 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0030, загальною площею 3,4934 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0031, загальною площею 3,4934 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:02:000:0034, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0093, загальною площею 3,6359 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:04:001:0005, загальною площею 3,6840 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:01:000:0625, загальною площею 4,3326 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:02:000:0043, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0092, загальною площею 3,6337 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:01:000:0024, загальною площею 3,8312 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:02:000:0029, загальною площею 3,1052 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0523486400:03:002:0091, загальною площею 3,6628 га, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Камелот-Агро" (вул. Господарська, будинок 1, село Спичинці, Вінницький район, Вінницька область, 22250; ідентифікаційний код юридичної особи 41131532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ГРОУ СІДС" (вулиця Січових Стрільців, будинок 8, кабінет 1, місто Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100; ідентифікаційний код юридичної особи 40884934) 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Фермерського господарства "Дуби" (вул. Господарська, будинок 1, село Спичинці, Вінницький район, Вінницька область, 22250; ідентифікаційний код юридичної особи 41131241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ГРОУ СІДС" (вулиця Січових Стрільців, будинок 8, кабінет 1, місто Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100; ідентифікаційний код юридичної особи 40884934) 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
7. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
9. Копію рішення направити до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: представнику ТОВ "ГРОУ СІДС" - адвокату Сніцаренку А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому - Гонті О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ФГ "Дуби" - адвокату Кобалю О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ФГ "КАМЕЛОТ-АГРО" - ІНФОРМАЦІЯ_4; 41131532@ukr.net; ФГ "Дуби" - 41131241@ukr.net.
Повне рішення складено 17 жовтня 2025 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ФГ "Дуби" (вул. Господарська, буд. 1, с. Спичинці Вінницький рн., Вінницька обл., 22250);
3 - ФГ "Камелот-Агро" (вул. Господарська, буд. 1, с. Спичинці Вінницький рн., Вінницька обл., 22250)