79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"07" жовтня 2025 р. Справа №914/1579/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.
Суддів Бойко С.М.
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
позивача: Ткачук Т.А.,
відповідача: Рихвицький Р.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західні будівельні інвестиції» б/н від 30.06.2025 (вх. суду від 30.06.2025 № 01-05/2004/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2025 (повне рішення складено 10.06.2025, суддя Бортник О.Ю.)
у справі № 914/1579/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західні будівельні інвестиції», м. Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського», с. Вістовичі, Львівська обл.
про: стягнення 445 436,42 грн,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Західні будівельні інвестиції» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського» про стягнення 445 436,42 гривень збитків.
В обґрунтування позову зазначив, що на виконання умов договору поставки від 12.10.2020, відповідач поставив позивачу цеглу керамічну, однак інженер з технічного нагляду за будівництвом багатоквартирного житлового комплексу 21.12.2023 склав дефектний акт про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, «відповідно до якого виявлено руйнацію цегли зовнішніх стін товщиною 250 мм на відмітках 18,8;21,8 та 24,8.». У згаданому дефектному акті також зазначено, «що встановлено, що при муруванні зовнішніх стін виявлено використання неякісного матеріалу керамічної цегли».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.06.2025 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західні будівельні інвестиції» до Приватного акціонерного товариства «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського» про стягнення 445 436,42 грн збитків відмовлено повністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних, допустимих доказів на підтвердження того, що додаткові витрати позивача в розмірі 445 436,42 гривень заподіяно йому саме фактом поставки відповідачем цегли керамічної М-125 з прихованими або виробничими недоліками, на підставі наявних у матеріалах справи видаткових накладних.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західні будівельні інвестиції» звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2025 у справі № 914/1579/24 та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Скаржник стверджує, що Інструкція про порядок приймання товарів виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, на яку посилається суд попередньої інстанції, не може використовуватися у даному випадку з огляду на те, що продукція була належним чином прийнята та використана і вже в процесі її експлуатації виникла ситуація при якій простої заміни товару вже є недостатньо, а використання товару неналежної якості потягнуло за собою збитки.
Апелянт також зазначає, що про належність дефектної цегли відповідачу зазначалося не тільки свідками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а й в результатах випробувань № 02 та № 03 від 27 грудня 2023 р. керівником будівельної лабораторії ОСОБА_3 , а також генеральним підрядником будівництва за м. Львів, вул. Перфецького - ТОВ «Галицький Будівельний Гарант». Так у своєму листі від 11.11.2024 ТОВ «Галицький Будівельний Гарант» зазначало цегла виробництва ПрАТ «Вістовицький завод будівельної художньої кераміки ім. Ю. С. Завадського» була використана для мурування суцільним масивом на будівництві будинку за адресою м. Львів, вул. Перфецького 6.
Приватне акціонерне товариство «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського» відзиву на апеляційну скаргу не подало.
Рух справи в суді апеляційної інстанції:
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 справу № 914/1579/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західні будівельні інвестиції» б/н від 30.06.2025 (вх. суду від 30.06.2025 № 01-05/2004/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2025 у справі № 914/1579/24.
Ухвалою суду від 02.09.2025 призначено справу № 914/1579/24 до розгляду у судовому засіданні на 07.10.2025.
У судовому засіданні 07.10.2025 скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечив такі доводи, сторони надали суду пояснення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
12.10.2020 між Приватним акціонерним товариством «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західні будівельні інвестиції» (Покупець) укладено Договір поставки, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному Договір термін у власність Покупця цеглу керамічну рядову порожнисту потовщену (Товар), а Покупець зобов'язується оплатити вартість Товару та прийняти його відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору факт поставки Товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у Рахунках та/або видаткових/залізничних накладних, або факт оплати Рахунка означає взаємну згоду Постачальника і Покупця з умовами поставки та умовами оплати Товару (якщо вони вказані в Рахунку Постачальника) ціною, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою Товару, які зазначені у Рахунках Постачальника та/або у видаткових/залізничних накладних, а також є підтвердженням факту отримання Покупцем від Постачальника Рахунку для оплати Товару, який Постачальник поставляє/поставив.
Згідно з п. 2.3. Договору поставка Товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати зарахування на поточний рахунок Постачальника попередньої оплати в розмірі 100 % вартості Товару.
Пунктом 2.7. Договору сторони погодили, що при передачі Товару Постачальник передає Покупцеві по одному примірнику наступних документів:
- видаткова накладна,
- акт прийому-передачі (за вимогою Покупця),
- копія сертифікату якості (за вимогою Покупця).
У відповідності до пункту 4.5. Договору у разі виявлення недоліків Товару уповноваженими представниками Покупця та Постачальника складається дефектний акт з переліком та обсягом недоліків, а також строків їх усунення, який надсилається (або надається) Постачальнику до виконання. При цьому, у випадку, якщо Постачальника не прибуде у визначені Покупцем дату та час, то вищевказаний дефектний акт Покупець вправі скласти одноособово.
Згідно з п. 4.7. Договору сторони домовились, що Постачальник усуває допущені недоліки товару за свій рахунок у строк, що визначений Покупцем.
Відповідно до п. 4.8. Договору Постачальник відповідає за якість і відповідність Товару установленими нормативними документами та проектною документацією, постачання якими покладено на Постачальника. Постачальник відповідає за збереження Товару в тій частині, яка відображена в чинних стандартах на Товар (ДСТУ, ТУ, технічній документації).
Наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (том справи 1, а.с. 11-144) підтверджується факт поставки відповідачем позивачу цегли М-125 (потовщена пакована) по, як зазначено у видаткових накладних, Договору: «Основний договір», а також той факт, що цей товар прийнято позивачем без застережень щодо її кількості та якості.
У матеріалах справи наявні копія Договору підряду № 030423 на виконання будівельно-монтажних робіт від 03 квітня 2023 р., Додаткової угоди № 1 до нього від 19 червня 2023 р. та Акту прийому-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) від 19 вересня 2023 р. (том справи 1, а.с. 149-155).
Згідно з п. 7.1. цього Договору підряду № 030423, укладеного між ТзОВ «Західні будівельні інвестиції» (Замовник) та ТзОВ «Галицький будівельний гарант» (Підрядник), матеріально-технічне забезпечення будівництва Об'єкта (всіма матеріалами, обладнанням, а також будівельною технікою, механізмами, пристроями, інструментами, необхідними для виконання Робіт), є обов'язком підрядника, ТзОВ «Галицький Будівельний Гарант». За умовами окремих Додаткових угод до цього Договору частина матеріалів та/або обладнання може надаватися Замовником (позивачем). При цьому передача позивачем вказаних матеріалів і обладнання для виконання Робіт ТзОВ «Галицький Будівельний Гарант» здійснюється за актом приймання-передачі матеріалів/обладнання.
В силу приписів п. 7.2. Договору підряду № 030423 якість, кількість, «комплексність» матеріалів, устаткування, що постачається, контролює підрядник, ТзОВ «Галицький Будівельний Гарант».
Інженером з технічного нагляду по об'єкту «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Л. Перфецького, 6, складено Дефектний акт 21 грудня 2023 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Згідно з вказаним Дефектним актом, при огляді виконаних обсягів робіт по муруванню стін на 8-9 поверхах будинку 2 інженером виявлено, що в зовнішніх цегляних стінах цегла розтріскується та розсипається. Інженер вимагав виправити недоліки та дефекти у повному обсязі та «відібрати по 8 шт. та відправити взірці зі стіни та піддонів та віддати на аналіз в лабораторію.».
Наявними у матеріалах справи Результатами випробувань від 27 грудня 2023 р. № 02 та № 03 (том справи 1, а.с. 146, 147, том справи 2, а.с. 19-22), з врахуванням пояснень позивача та листа від 05.12.2024 р. № 245/10/05-12 (том справи 2, а.с. 36-39), які здійснено на замовлення позивача, підтверджується та обставина, що у результаті випробувань зразків цегли керамічної, що надані для випробувань позивачем, встановлено, що середня міцність при стиску зразків цегли керамічної рядової порожнистої становить 80,4 кгс/см кв; водопоглинання зразків становить 20,7 відсотків за масою.
Дефектним актом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03 січня 2024 р. (том справи 1, а.с. 148) підтверджується той факт, що після проведених лабораторних аналізів відібраних взірців цегли «водопоглинання лицьових виробів становить 20,7 %. З цього виходить, що при муруванні стін використано неякісну цеглу де коефіцієнт водопоглинення є вищим ніж встановлено нормою ДСТУ Б В.2.7-61:2008 п.5.5. Водопоглинення лицьових виробів у залежності від використаної сировини повинно бути не більше, у відсотках за масою: 18 - із каолінових глин або шихт із домішкою каоліну більше 20 % .».
Позивач вказав, що усуваючи зазначені вище порушення, він поніс додаткові витрати у розмірі 445436,42 грн на закупівлю 11,328 тис. штук цегли М-100 півтор, піску, цементу, піни монтажної, добавки повітровтягуючої LP-2, виконання робіт із демонтажу кладки зовнішніх стін, металопластикових конструкцій. Збірних перемичок, мурування зовнішніх стін, влаштування з/б перемичок, монтаж металопластикових вікон, додаткові роботи, вивіз сміття, послуги самоскида. На підтвердження вказаної обставини позивач посилався на Додаткову угоду № 1 від 19 червня 2023 р., Додаток № 2 до Договору підряду № 030423 від 30 квітня 2024 р., Акт виконаних робіт № 24 від 30 квітня 2024 р., видаткові накладні № 83та № 245 та акт приймання -передачі № 1/а від 15.01.2024 р. (том справи 1, а.с. 153-158).
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Відповідно до частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Предметом позову у цій справі є відшкодування збитків в розмірі 445 436,42 грн.
Як встановлено судами, між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) укладено Договір поставки, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується передати у встановлений у даному Договір термін у власність позивача цеглу керамічну рядову порожнисту потовщену (Товар), а позивач зобов'язується оплатити вартість Товару та прийняти його відповідно до умов Договору.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1,2 ст. 712 ЦК України).
Як було зазначено вище, фактичною підставою звернення до суду позивач вказав те, що відповідачем було поставлено неякісну цеглу, що підтверджується результатами випробувань.
Частинами 1,2 ст. 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Стаття 688 ЦК України встановлює, що Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.
Як слідує з наявних у матеріалах справи видаткових та товарно-транспортних накладних відповідач поставив позивачу товар у період з 01.02.2021 по 25.12.2022. Позивачем прийнято товар без зауважень.
У свою чергу, наявні у матеріалах справи дефектні акти складені - 27.12.2023 та 03.01.2024.
Крім цього, згідно з наявними у матеріалах справи дефектними актами від 21.12.2023 та від 03.01.2024 використання неякісної цегли виявлено при муруванні зовнішніх стін на 8-9 поверхах будинку 2. Тоді як згідно з Результатами випробувань № 02 та № 03 від 27 грудня 2023 р. результати досліджень стосуються зразків цегли керамічної, яку надано позивачем з об'єкта будівництва - будинку № 1.
До того ж, як вбачається з акту від 21.12.2023 при огляді виконаних обсягів робіт по муруванню стін на 8-9 поверхах будинку 2 інженером виявлено, що в зовнішніх цегляних стінах цегла розтріскується та розсипається. Інженер вимагав виправити недоліки та дефекти у повному обсязі та «відібрати по 8 шт. та відправити взірці зі стіни та піддонів та віддати на аналіз в лабораторію».
Проте, акт відбору зразків у матеріалах справи відсутній та позивачем не наданий.
Водночас сторонами у пункті 4.5. Договору погоджено, що у разі виявлення недоліків Товару уповноваженими представниками Покупця та Постачальника складається дефектний акт з переліком та обсягом недоліків, а також строків їх усунення, який надсилається (або надається) Постачальнику до виконання.
Апелянт стверджує, що у відповідності до цього пункту Договору повідомив відповідача про дату та час складання дефектного акту, однак у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дотримання позивачем пункту 4.5 Договору та відповідачем заперечується факт повідомлення його про складення актів.
Крім цього, як було зазначено судом вище, позивач надав суду також договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 03 квітня 2023 р., Додаткової угоди № 1 до нього від 19 червня 2023 р. та Акту прийому-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) від 19 вересня 2023 р.
Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні передбачені п. 7.1. Договору підряду акти приймання-передачі позивачем ТзОВ «Галицький Будівельний Гарант» придбаної у відповідача, на підставі наявних у матеріалах справи видаткових накладних, впродовж лютого 2021 р. - листопада 2022 р. цегли М-125 (потовщеної пакованої) для будівництва багатоквартирного житлового комплексу на вул. Перфецького, 6.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що долучені до справи позивачем заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є належними доказами поставки відповідачем неякісного товару та наявності причинно-наслідкового зв'язку між поставленою відповідачем цеглою та понесеними позивачем додатковими витратами, позаяк матеріали справи не містять доказів того, що такі свідки були уповноваженими діяти від імені та в інтересах позивача чи відповідача при прийманні-передачі цегли.
До того ж, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження у свідків відповідних знань, у тому числі товарознавчих, та кваліфікації, які дозволяють без проведення відповідних досліджень, шляхом візуального огляду цегли керамічної, визначати її завод-виробник.
Суд зауважує, що обов'язковою передумовою задоволення вимог про відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, а саме: протиправності поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинного зв'язку між діями винної особи та заподіянням збитків; збитків (їх наявності та розміру); вини. Відсутність будь-якого із зазначених елементів деліктного зобов'язання виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 зазначила, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).
На підставі викладеного, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних, допустимих доказів на підтвердження понесення позивачем збитків внаслідок поставки відповідачем неякісного товару, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованого висновку місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову у цій справі.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2025 у справі № 914/1579/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції:
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).
Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтами судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 255, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західні будівельні інвестиції» б/н від 30.06.2025 (вх. суду від 30.06.2025 № 01-05/2004/25) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2025 у справі № 914/1579/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали оскарження ухвали повернути до суду першої інстанції.
Повну постанову складено 17.10.2025.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець