Провадження № 11-сс/821/505/25 Справа № 712/13449/25 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
16 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 жовтня 2025 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, -
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 42024252010000103 від 05.09.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
Ухвалою слідчого судді Сосніявського районного суду м. Черкаси від 03 жовтня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 строком до 24.11.2025 включно.
Покладено на підозрювану наступні обов'язки:
1) прибувати до суду, прокурора чи слідчого за кожною вимогою;
2) не відлучатись за межі Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні, зокрема: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , судовим експертом Черкаського відділення КНДІСЕ ОСОБА_28 , за винятком участі у слідчих та процесуальних діях;
5) здати на зберігання паспорт для виїзду за державний кордон України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, винести нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 445 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 347 460,00 грн. Також дослідити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
В апеляційній скарзі, прокурор вказує, що обраний судом запобіжний захід, а саме нічний домашній арешт, по суті не зможе убезпечити від наявних ризиків. Адже ОСОБА_7 в денний час доби може чинити тиск на свідків, та переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. З цією метою остання в денний час доби може змінити своє місце проживання, чи виїхати за межі країни. Тому, вважає, що з цих підстав ухвала слідчого судді від 03.10.2025, якою частково задоволено клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є незаконною та підлягає скасуванню.
Захисник підозрюваної ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 також не погоджується з ухвалою слідчого судді, оскільки вважає, що повідомлена ОСОБА_7 підозра за вказаними злочинами є необґрунтованою, тому відсутні підстави для застосування будь-якого запобіжного заходу.
Дослідивши матеріали справи, доводи прокурора у підтримку апеляційної скарги, думку адвоката та підозрюваної, які заперечував проти її задоволення, заперечення прокурора щодо доводів апеляційної скарги адвоката, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Частина перша статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
З матеріалів справи вбачається, що СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області розслідується кримінальне провадження № 42024252010000103 від 05.09.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
Відповідно до клопотання ОСОБА_7 , шляхом обману заволоділа квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлій ОСОБА_29 , ринковою вартістю 1 647 301 грн, чим спричинила Черкаській міській територіальній громаді збитки в особливо великому розмірі. Для досягнення цієї мети підозрювана подала до суду заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, використавши завідомо підроблений акт від 15.04.2024, що містив неправдиві відомості. На підставі цього документу рішенням Черкаського районного суду від 26.06.2024 у справі № 707/1216/24 було встановлено факт спільного проживання, що дозволило ОСОБА_7 отримати свідоцтво про право на спадщину за законом та зареєструвати право власності на квартиру.
Згодом, 09.10.2024, вона відчужила зазначене майно на користь ОСОБА_14 за 1 345 000 грн, легалізувавши майно, одержане злочинним шляхом.
ОСОБА_7 24.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а 30.09.2025 - про зміну раніше повідомленої підозри із додатковою кваліфікацією за ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 209 КК України.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 статті 194 КПК України встановлює, що, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п. п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_7 домашній арешт.
На думку колегії суддів домашній арешт щодо ОСОБА_7 зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти ризику можливої втечі чи переховування від органу досудового слідства, ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти тиск на свідків, експерта.
З матеріалів провадження вбачається, що підозрювана офіційно не працює, раніше не судима, має інвалідність 2 групи, потребує лікарського нагляду, має постійне місце проживання.
Водночас, надаючи оцінку заявленим в апеляційній скарзі прокурора доводам, апеляційний суд приймає до уваги ту обставину, що, під час апеляційного розгляду скарги, прокурор не надав жодних доказів, які б дали підстави вважати, що до підозрюваної ОСОБА_7 необхідно застосувати найтяжчий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, доводи прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу тримання під вартою апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на беззаперечних доказах та не доведені прокурором під час апеляційного розгляду скарги.
Також колегія суддів не вбачає можливості визначити ОСОБА_7 запобіжний захід як застава окремо, оскільки для визначення розміру застави необхідно встановити, що розмір застави має бути не надмірно обтяжливий для підозрюваної, а також враховується те, що остання не працює, отже джерела доходу відсутні.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника з приводу необґрунтованості підозри, слід зазначити наступне.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України у разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення.
При цьому в кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, в тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.
Так, у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Зі змісту ж оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що підозрювана ОСОБА_7 може бути причетна до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тому доводи захисника в цій частині слід відхилити.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, приходить до висновку про залишення запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , визначеного слідчим суддею.
На думку апеляційного суду, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, не можуть бути єдиними підставами для застосування відносно ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу, а повинні оцінюватись в сукупності з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, матеріалами які характеризують особу підозрюваної та її поведінку після вчиненого.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції залишає ухвалу без змін.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 193, 194, 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 жовтня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: