Рівненський апеляційний суд
Іменем України
16 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/16907/25
Провадження № 11-сс/4815/295/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Рівненської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР),
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2025 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Рівненської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що згідно з наведених в заяві ОСОБА_6 даних, не встановлено достатніх об'єктивних обставин, які б свідчили про наявність ознак вказаних кримінальних правопорушень, а тому не виявлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову, якою зобов'язати уповноважених осіб Рівненської обласної прокуратури внести відомості про вчинення кримінальних правопорушень в ЄРДР згідно наказу ГПУ №298.
Вказано, що слідчий суддя, відмовивши у задоволенні клопотання, не врахував приписи ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відповідно до яких слідчий чи прокурор, не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відомості в ЄРДР, що зроблено не було.
Окрім того, слідчий суддя в порушенні вимог КПК прийшов до висновку про можливість здійснення перевірки викладених фактів поза межами кримінального провадження без належної оцінки бездіяльності уповноважених осіб, що отримали заяву про вчинення кримінального правопорушення. Також зазначено, що згідно п.п.1, 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР (затверджений Наказом Генеральної прокуратури України №2 98) облік кримінальних правопорушень за завами, повідомленнями, які надійшли до органу досудового розслідування, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника органу досудового розслідування шляхом внесенням відомостей до реєстру відомостей, а ухилення від виконання вказаного обов'язку свідчить про бездіяльність вказаної особи.
Також просить провести розгляд справи за її відсутності в зв'язку із введенням на всій території України воєнного стану
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_4 про законність оскаржуваної ухвали та безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу, повною мірою дотримався цих вимог закону.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 08.08.2025 ОСОБА_6 звернулась до Рівненської обласної прокуратури із заявою (повідомленням) №1-080825-зкп про внесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР за ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 355, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України з приводу неправомірної на її думки вимоги на оплату послуг та отримання неправомірної вигоди власником ТОВ "Корпорація ІГ".
Із вказаної скарги вбачається, що її сином ОСОБА_7 було оглянуто квартиру з метою її подальшого придбання. Під час огляду квартири рієлтор/експерт ТОВ "Корпорація ІГ" запропонував залишити завдаток за квартиру, а пізніше здійснити повний розрахунок. Згодом ОСОБА_6 з метою оформлення купівлі вказаної квартири прибула до нотаріуса, де ріелтор ОСОБА_8 вимагала від неї оплатити її послуги в сумі 800 доларів. ОСОБА_6 вказала, що ніяких договорів вона не підписувала, а тому відмовляється здійснювати оплату. Пізніше керівник компанії "Корпорація ІГ" ОСОБА_9 і рієлтор надали фальшиві документи та почали їй погрожувати і вимагати сплатити вказані кошти. Також вони стали погрожувати її сину за через СМС-повідомлення про притягнення його до відповідальності у разі, якщо він не здійснить оплату їх послуг.
Так, згідно з ч.1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, повинні внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
При цьому, ч.5 цієї статті визначає, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Водночас, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані надати оцінку змісту, сутності заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, та, за наявності у викладених відомостях ознак, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні вказаних даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), в якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
За визначенням, яке міститься в частині 1 статті 11 Кримінального кодексу, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 355 КК встановлено відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання.
Відповідальність за ст. 355 КК може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов'язання, що виникло на підставах, передбачених чинним законодавством (абзац 3 п. 15 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про злочини проти власності" від 6 листопада 2009 року № 10).
Під примушуванням до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, передбаченим ч. 1 ст. 355 КК, слід розуміти дві взаємопов'язані дії: 1) вимогу виконати чи не виконати договір, угоду (правочин) чи інше цивільно-правове зобов'язання; 2) погрозу насильством над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодженням чи знищенням їх майна.
Частиною 3 статті 355 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або такі, що завдали великої шкоди чи спричинили інші тяжкі наслідки. Відповідно до п.п. 3, 4 примітки до ст. 185 КК, у якій визначається великий розмір шкода у разі заподіяння матеріальних збитків на суму яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Частиною 2 стаття 364 КК передбачено покарання за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки. Тяжкими наслідками, передбаченими статтею 364 КК є завдання матеріальних збитків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно ч.2 ст. 366 КК складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо вони спричинили тяжкі наслідки. Предметом злочину є офіційний документ, визначення якого мітить примітка до ст. 358 КК, згідно з якою офіційним визнається документ, який відповідає таким ознакам: 1) змістом такого документа повинна бути певна інформація; 2) ця інформація має бути зафіксована на будь-якому матеріальному носії.
Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_6 до Рівненської обласної прокуратури №10080825-зкп від 08.08.2025 про вчинення кримінальних правопорушень ця зхаява не містить даних про примушування її до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, застосування стосовно неї чи інших осіб насильства чи погрози його застосування, пошкодження чи знищення її майна. Окрім того, яка зазначено ОСОБА_6 у своїй заяві, будь-яких договорів з ТОВ "Корпорація ІГ" чи іншими особами вона не укладала. Відсутні також обґрунтування щодо наявності умислу у вказаних в заяві осіб на вчинення кримінальних правопорушень, не зазначено відомостей, за якими можна визначити наявності об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, завдання їй тяжких наслідків, що є обов'язковими умовами для кваліфікації злочинів, передбачених ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 355, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 К та доводи апелянта зводяться виключно до власного бачення правомірності їх дій, а тому місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для внесення відомостей в ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду, проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Рівненської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3