Справа № 161/16258/25 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В.
Провадження № 22-ц/802/1131/25 Доповідач: Данилюк В. А.
09 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
секретаря Трикош Н. І.,
з участю:
представника позивача Ольховського М. В.
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою адвоката Ольховського Миколи Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 адвоката Ольховського Миколи Вікторовича на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2025 року,
Адвокат Ольховський Микола Вікторович звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. Просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки PEUGEOT 3008, 2011 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 з підстав, викладених в заяві.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2025 року відмовлено адвокату Ольховському Миколі Вікторовичу, який діє в інтересах ОСОБА_3 , в задоволенні його заяви про забезпечення позову.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_3 адвокат Ольховський М. В. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що накладення арешту на транспортний засіб, який належить відповідачу та є об'єктом спільної власності подружжя, унеможливить відчужити таке майно, яке також належить їй та дозволить в примусовому порядку, в межах виконавчого провадження, реалізувати таке майно та стягнути грошову компенсацію, як наслідок виконати рішення суду у такій справі. Таким чином, оскільки майнові права, щодо яких заявник просила вжити заходи забезпечення позову, є предметом спору і відносно даних майнових прав позивач має матеріально правові інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду, і у разі задоволення позову позивачу буде гарантований ефективний захист і поновлення її прав, тому вважає, що суд безпідставно відмовив в забезпеченні позову. Просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою забезпечити позов.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав, відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
В провадженні суду перебуває цивільна справа № 161/16258/25 за позовною заявою адвоката Ольховського Миколи Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Позивачка, діючи через свого представника, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки PEUGEOT 3008, 2011 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 . Заяву обґрунтовано тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, останній буде мати можливість відчужити належне йому майно.
Проте, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про намір відповідача ОСОБА_1 здійснити відчуження вказаного вище автомобіля.
Більше того, відповідач ОСОБА_1 визнає даний автомобіль спільною сумісною власністю подружжя. Саме це мав на увазі суд першої інстанції, зазначаючи в ухвалі про відсутність спору щодо автомобіля.
Крім того, позивачка ОСОБА_3 просить стягнути грошову компенсацію, виділивши автомобіль відповідачу, тобто навіть у випадку відчуження автомобіля інтереси позивачки можуть бути захищені.
Твердження в апеляційній скарзі, що відчуження автомобіля унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову, не заслуговує на увагу, враховуючи, що відповідач працює і має доходи.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду щодо їх оцінки. Судове рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду обґрунтована і підтверджується письмовими матеріалами справи, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 адвоката Ольховського Миколи Вікторовича без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2025 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2025 року.
Головуючий
Судді :