Справа № 154/284/24 Головуючий у 1 інстанції: Лященко О. В.
Провадження № 22-ц/802/1097/25 Доповідач: Киця С. I.
07 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" на рішення Володимирського міського суду Волинської області від 24 липня 2025 року,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (ТзОВ "Бізнес позика") в січні 2024 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2021 між ТзОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 укладено договір № 169411-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». За договором ТзОВ "Бізнес позика" надала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 15 000,00 грн з фіксованою платою за користування кредитом 0,76251052 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредиту процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів, який наведено в пункті 3 кредитного договору. 24.06.2021, 21.08.2021, 19.11.2021 між сторонами укладались додаткові угоди № 1, № 2, № 3 відповідно, якими надавався додатковий кредит, термін дії договору встановлювався: до 08.04.2022. Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором № 169411-KC-003 позичальника ОСОБА_1 на виконання умов договору відповідач здійснила часткову оплату на загальну суму 68 971,13 грн. Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, станом на 03.01.2024 утворилась заборгованість в розмірі 90 402,19 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 40 566,99 грн, суми прострочених платежів по процентах в розмірі 49 835,20 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати.
Рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 24 липня 2025 року в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" в користь ОСОБА_1 16 599,68 грн витрат по оплаті за проведення судово-економічної експертизи.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, винесеним у результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції не надав оцінки тому, що між сторонами укладено кредитний договір з додатковими угодами на виконання якого позивач через посередників перерахував відповідачу грошові кошти. Суд першої інстанції не задовольнив клопотання позивача про витребування доказів з метою додаткового підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів. Кредитним договором передбачено графік платежів і його недотримання відповідачем призвело до здорожчання кредиту. Позивач не нараховував неустойку відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, не заявляв про стягнення жодної форми відповідальності за ст. 625 ЦК України, не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору. З посиланням на норми Закону України “Про електронну комерцію», просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги у цій справі задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 90 402,19 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 40 566,99 грн, суми прострочених платежів по процентах в розмірі 49 835,20 грн, здійснити розподіл судових витрат.
Відзив на апеляційну скаргу в цій справі не подавався.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про витребування доказів в АТ КБ “ПриватБанк», що становлять банківську таємницю, а саме письмовий доказ, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки на ім'я ОСОБА_1 та відкриття відповідного банківського рахунку, а також виписку про рух коштів по рахунку, який відкритий для обслуговування банківської картки ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання, оскільки позивачем не доведено, необхідність їх отримання для підтвердження обставин, на які він посилається, і не надано доказів неможливості подання таких документів як до суду першої інстанції, так і апеляційної з причин, що об'єктивно не залежали від позивача.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Частина 1 ст. 12 ЗУ “Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав договір № 169411-КС-003 про надання кредиту від 12.06.2021, який укладено між ТзОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 , в електронній формі. За умовами договору ТзОВ "Бізнес позика" надає ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15 000 грн з фіксованою процентною ставкою 0,76251052 процентів в день, строк дії договору до 02.10.2021. Між сторонами укладались додаткові угоди № 1, № 2, № 3 відповідно 24.06.2021, 21.08.2021, 19.11.2021. Продовжено строк дії договору до 08.04.2022. За умовами додаткової угоди № 3 від 19.11.2021 позичальнику підтверджує заборгованість перед кредитором за договором станом на 19.11.2021 в розмірі 40566,00 грн, що включає: - суму кредиту 40566,00 грн; - проценти за користування кредитом 6529,00 грн.
У розрахунку заборгованості станом на 19.11.2021 значиться заборгованість 47095,99 грн. Отже, існує розбіжність по заборгованості по кредиту, процентам.
Станом на 03 січня 2024 року позивач зазначає заборгованість в розмірі 90402,19 грн, з них 40566,99 - прострочені платежі по тілу кредиту; 49835,20 грн - суми прострочених платежів по процентах.
Апеляційний суд зазначає, що у матеріалах справи міститься квитанція (чи чек) від 12 червня 2021 року про перерахування ООО «БИЗПОЗИКА» коштів у сумі 15 000 грн ОСОБА_1 , про те за висновком експертизи цей документ не містить відомості про проведену операцію; у платіжному дорученні від 24.06.2021 на суму 7000 грн одержувачем зазначено - поповнення карт приват-24 юр.осіб. Даних про перерахування інших коштів позивачем відповідачу немає. Довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 29.12.2023 про перерахування коштів ОСОБА_1 21.08.2021 у розмірі 20 000 грн та 22 000 грн не є первинними документами.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 16 травня 2024 року за клопотанням представника відповідача адвоката Назарук Ю.В. у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення котрої доручено судовим експертам Житомирського відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1. Які суми (їх розмір) належних ТзОВ "Бізнес позика" грошових коштів та коли були отримані ОСОБА_1 у ТзОВ "Бізнес позика" за період з 12.06.2021 по 17.01.2024, згідно матеріалів, доданих ТзОВ "Бізнес позика" до матеріалів позовної заяви у справі №154/284/24? 2. Яка загальна сума грошових коштів, належних фінансовій установі (визначена у відповідності до питання №1), була отримана Шамрило Н.З. у ТзОВ "Бізнес позика" помісячно за період з 12.06.2021 по 17.01.2024? З. Які суми грошових коштів та коли були сплачені (повернуті, внесені на рахунок, списані з інших рахунків ОСОБА_1 ) ОСОБА_1 до ТзОВ "Бізнес позика" помісячно за період з 12.06.2021 по 17.01.2024, згідно матеріалів, доданих ТзОВ "Бізнес позика" до матеріалів позовної заяви у даній цивільній справі? 4. Яка загальна сума грошових коштів була сплачена (повернута, внесена на рахунок, списана банком з інших рахунків) ОСОБА_1 до ТзОВ "Бізнес позика" (визначена у відповідності до питання №3) помісячно за період з 12.06.2021 по 17.01.2024? 5. Чи є коректною здійснена ТзОВ "Бізнес позика" сума розрахунку прострочених платежів по тілу кредиту? 6. Чи є коректною здійснена ТзОВ "Бізнес позика" сума розрахунку прострочених платежів по процентах? 7. Чи є документи, додані ТзОВ "Бізнес позика" до матеріалів позовної заяви у даній цивільній справі, первинними документами бухгалтерського обліку або їх копіями?
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 547/24-25 від 20.06.2025, згідно наданих матеріалів та завдань економічної експертизи, в умовах нормативно-правових вимог до документального оформлення господарських операцій з безготівкових розрахунків, документально не підтверджується отримання ОСОБА_1 від ТзОВ "Бізнес позика" грошових коштів згідно договору № 169411-КС-003 про надання кредиту від 12.06.2021 та додаткових угод до нього. Згідно наданих матеріалів та завдань економічної експертизи, в умовах нормативно-правових вимог до документального оформлення господарських операцій з безготівкових розрахунків, документально не підтверджується отримання ОСОБА_1 від ТОВ "Бізнес позика" грошових коштів згідно договору № 169411-КС-003 про надання кредиту від 12.06.2021 та додаткових угод до нього. Згідно наданих матеріалів та завдань економічної експертизи, в умовах нормативно-правових вимог до документального оформлення господарських операцій з безготівкових розрахунків, документально не підтверджується отримання ТОВ "Бізнес позика" від ОСОБА_1 грошових коштів згідно договору № 169411-КС-003 про надання кредиту від 12.06.2021 та додаткових угод до нього. Згідно наданих матеріалів та завдань економічної експертизи, в умовах нормативно-правових вимог до документального оформлення господарських операцій з безготівкових розрахунків, документально не підтверджується отримання ТОВ "Бізнес позика" від ОСОБА_1 грошових коштів згідно договору № 169411-КС-003 про надання кредиту від 12.06.2021 та додаткових угод до нього. Проведення дослідження щодо документальної обґрунтованості розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ "Бізнес позика" за договором № 169411-КС-003 про надання кредиту від 12.06.2021 та додаткових угод до нього, в частині суми прострочених платежів по тілу кредиту, в межах наданих матеріалів не вбачається за можливе. Проведення дослідження щодо документальної обґрунтованості розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ "Бізнес позика" за договором № 169411-КС-003 про надання кредиту від 12.06.2021 та додаткових угод до нього, в частині суми прострочених платежів по відсоткам за користування кредитом, в межах наданих матеріалів не вбачається за можливе. Надані на дослідження матеріали в умовах нормативно-правових вимог до документального оформлення господарських операцій з безготівкових розрахунків не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Позивач, який є професійним учасником ринку фінансових послуг, не надав первинних документів, які б містили інформацію про здійснену господарську операцію та могли б бути підставою для її облікового відображення.
Отже, позивачем не було спростовано висновок судової економічної експертизи. Апеляційний суд оцінює даний висновок експертизи у сукупності з іншими доказами. Стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами факту надання відповідачу кредитних коштів, і відповідно не доведено розміру заборгованості за договором про надання кредиту, а тому відсутні підстави для стягнення суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 566.99грн і суми прострочених платежів по процентах 49 835,20 грн.
Рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" залишити без задоволення.
Рішення Володимирського міського суду Волинської області від 24 липня 2025 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя
Судді