Справа № 761/35777/25
Провадження № 1-кс/761/23297/2025
02 жовтня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України поданого у кримінальному провадженні № 22020011000000045 від 20.11.2020
Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020011000000045 від 20.11.2020 за ч. 1 ст.258-3, ч. 3 ст. 258-5 та ч. 1 ст. 438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 20 лютого 2014 року на території України триває міжнародний збройний конфлікт, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, якою у 2014 році незаконно анексовано Автономну Республіку Крим та місто Севастопіль, а також окуповано частини Донецької та Луганської областей України.
Скориставшись окупацією РФ частини території Донецької та Луганської областей України, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, вчинили порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - привласнення майна, що не викликане військовою необхідністю і вчинене незаконно, а саме: у період з травня 2017 року та щонайменше до серпня 2021 року масштабне вилучення публічного нерухомого майна, яке не виправдано військовою необхідністю, шляхом організації видобутку та вивезення корисних копалин загальнодержавного значення - кам'яного вугілля, з тимчасово окупованих територій України до РФ, з подальшим їх продажем підприємствам держави-агресора та експорту до інших держав світу, а не для потреб окупаційної влади чи населення окупованих територій, в порушення положень ст. 23 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 та відповідно до ст. 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, що є серйозним порушенням норм МГП, за наступних обставин.
У зв'язку з чим, Головним слідчим управлінням СБ України 07.07.2025 ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.
ОСОБА_5 11.07.2025 повідомлено про підозру відповідно до ч. 3 ст. 111, ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, через неможливість вручення у день складання, у зв'язку з його перебуванням на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, тобто РФ, шляхом публікації 09.07.2025 письмового повідомлення про підозру в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур'єр», випуск №137 (8062) від 09.07.2025, та 11.07.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до вимог абзацу 3 ч. 8 ст. 135 КПК України копію повідомлення про підозру ОСОБА_5 14.07.2025 вручено його захиснику - адвокату ОСОБА_4 .
Одночасно, в указаний вище спосіб опубліковано повістки про виклик ОСОБА_5 як підозрюваного до слідчого на 14 год. 00 хв. 21.07.2025, 22.07.2025, 23.07.2025.
Згідно абзацу 2 ч. 8 ст. 135 КПК України, ОСОБА_5 вважається таким, який належним чином повідомлений про підозру і про виклики до слідчого, з моменту опублікування повідомлення про підозру та повісток про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Однак, підозрюваний ОСОБА_5 до слідчого, відповідно до опублікованих повісток, безпідставно не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до відповіді на доручення, отриманої від Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБ України №30/6-6418 від 10.07.2025 громадянин України ОСОБА_5 перебуває на території РФ.
У зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, останнього 25.07.2025 оголошено у розшук, проведення якого доручено Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБ України.
Крім цього, 25.07.2025 ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ГСУ СБ України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання.
З'ясувавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення і такі є переконливими для слідчого судді.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому у йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
За змістом ст. 176 КПК України найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Вирішуючи подане клопотання слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжким злочином.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
З урахуванням даних про особу ОСОБА_5 , який переховується від органів досудового розслідування та суду за межами території України, що підтверджено постановою слідчого про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 , яка спрямована для виконання до компетентного органу, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та зважаючи на необхідність виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відтак, суд вважає, що на даний час з урахуванням обставин, які інкримінуються ОСОБА_5 відсутні підстави для визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився в м. Дзержинськ Донецької області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без зазначення строку дії ухвали та без визначення розміру застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1