Вирок від 01.10.2025 по справі 760/22551/23

Справа №760/22551/23 1-кп/760/1797/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретарів судового засідання:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Топори Ружинського р-ну Житомирської обл., громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який не працює, зареєстрований за адресою: Житомирська обл., раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю сторін:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

представників

потерпілої ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 23.03.2023, приблизно о 18 год., перебуваючи біля гаражу по АДРЕСА_1 , умисно спричинив тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_13 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 23.03.2023, приблизно о 16 год., зустрівся з ОСОБА_14 у гаражі по АДРЕСА_1 . В подальшому, в цей же день, приблизно о 18 год., до гаражу прийшов ОСОБА_13 , який звернувся до ОСОБА_5 з проханням вийти з гаражного приміщення для спілкування. Після того, як ОСОБА_5 вийшов з гаражу, останній і ОСОБА_13 відійшли від гаражу на відстань приблизно 20 м, де між ними розпочався словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 обома руками штовхнув ОСОБА_13 в грудну клітину, від чого останній впав на асфальтове покриття. Коли ОСОБА_13 підвівся на ноги, ОСОБА_5 , продовжуючи свої дії, правою рукою наніс ОСОБА_13 один удар у голову, в результаті чого ОСОБА_13 впав на асфальтове покриття.

В результаті дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_13 спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно - мозкова травма - забій головного мозку важкого ступеня з формуванням геморагічного вогнища (гематоми) лівої скроневої частки (проекція латеральної борозни), субарахноїдальний крововилив, синці на повіках обох очей, садна, яке за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжкого тілесного ушкодження; закрита травма грудної клітини - забій - розрив правої легені, пневматорекс, яке за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але не менш ніж 21 добу.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, цивільний позов визнав частково та показав, що 23.03.2023, ввечері, під'їхав до гаража ОСОБА_14 , якому, на прохання останнього, придбав та віддав акумулятор. ОСОБА_14 перебував у стані алкогольного сп'яніння, у гаражі ОСОБА_14 алкогольні напої не вживав. ОСОБА_14 попросив привезти картоплі та запропонував розрахуватись швелером. Він витягнув з гаражу ОСОБА_14 швелер. В цей час до гаражу підбіг раніше знайомий ОСОБА_13 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, був обурений, кричав, щоб поклав швелер на місце, погрожував поліцією, після чого пішов. Коли вийшов з приміщення гаражу, побачив ОСОБА_13 який поводив себе агресивно, у руках тримав велику зв'язку ключів, кидався у бійку. Він відштовхнув ОСОБА_13 від себе. У зв'язку з поведінкою ОСОБА_13 звернувся до сусідки з проханням забрати ОСОБА_13 додому та, відвернувшись, мав намір піти. Вважав, що ОСОБА_13 , перебуваючи у нього за спиною, міг його вдарити, у тому числі, і ключами, тому, розвернувшись до ОСОБА_13 , руками відштовхнув того від себе. ОСОБА_13 впав між двома автомобілями, вдарившись головою у автомобіль. Він нахилився до ОСОБА_13 , намагаючись підвести останнього. ОСОБА_13 просив повернути ключі, які знайшов та віддав. Побачив, що ОСОБА_15 було погано фізично, можливо отримав струс. Пішов до колонки за водою для ОСОБА_13 . Коли повертався назад, побачив карету швидкої допомоги, яка заїхала у двір будинку, тому, перелякавшись, залишився на дитячий площадці спостерігати. Надалі приїхала поліція. Коли всі роз'їхались, пішов додому (проживав у дружини), вранці повернувся за місцем проживання. За декілька днів був затриманий.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, його винуватість повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що у березні 2023 року, ввечері, вона разом з чоловіком ОСОБА_13 перебували за місцем проживання. Чоловік побачив у вікно, що декілька чоловіків витягують з його гаражу якусь залізяку, тому побіг до гаражу. Невдовзі чоловік повернувся додому, вона побачила на обличчі кров. Чоловік був обурений, взяв ключі та пішов. Надалі до неї зайшла сусідка ОСОБА_16 , яка повідомила, що її чоловіка «тягають» по двору. Вона вибігла у двір, у гаражі побачила сусіда, який спав. Почала шукати чоловіка, зателефонувала дочці, яка наказала чекати поліцію. За деякий час звернула увагу на якогось чоловіка, який повзав у смітті та намагався піднятись на коліна, у якому вона впізнала свого чоловіка. Обличчя чоловіка було побите, одяг брудний. Коли чоловіка посадили, у нього почалась блювота, на ногах стояти не міг, перебував у неадекватному стані. Чоловік сказав: «Ключі.» Ключі від квартири та гаражу знайшли у різних місцях. Чоловіка підняли до квартири, швидка запропонувала госпіталізувати чоловіка, на що вона відмовилась. Наступного дня чоловік не зміг встати з ліжка, вона викликала швидку, чоловіка госпіталізували до лікарні, де діагностували ЗЧМТ та травму легенів. З 24.03.2023 по 10.08.2023 чоловік перебував у лікарні, ІНФОРМАЦІЯ_2 - на реабілітації в Олександрівській лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Вважала, що смерть чоловіка настала в результаті побиття ОСОБА_5 . Підтримала цивільний позов, вказувала, що ОСОБА_5 частково відшкодував матеріальну шкоду, пов'язану з лікуванням чоловіка, на загальну суму 55 000 грн. Просила призначити ОСОБА_5 максимально суворе покарання.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що вранці в один з днів холодної пори 2023 року зайшов до гаражу знайомого ОСОБА_18 , який попросив допомогти зняти з даху гаражу швелери, що належать останньому. Четверіков повідомив, що один з швелерів віддасть ОСОБА_5. Гараж ОСОБА_14 знаходиться поряд з гаражем ОСОБА_19 .

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що у березні 2023 року вживав пиво у своєму гаражі по АДРЕСА_2. До його гаражу зайшов раніше знайомий ОСОБА_5 , який приніс акумулятор, потім з його, ОСОБА_14, дозволу взяв швелер. ОСОБА_5 алкогольні напої у його гаражі не вживав. Гараж ОСОБА_13 знаходиться поряд з його гаражем. За 30 хв. до його гаражу прийшов ОСОБА_13 , який, тримаючи у руках зв'язку з ключами, був налаштований агресивно та розпочав з ОСОБА_5 сварку з приводу швелера. ОСОБА_5 і ОСОБА_13 вийшли з гаражу «з'ясовувати стосунки», до приміщення гаражу не повертались.

Свідок ОСОБА_20 суду показала, що ввечері 23.03.2023 поверталась додому по АДРЕСА_2, побачила сусіда ОСОБА_21 , який сперечався з раніше незнайомим ОСОБА_5 . ОСОБА_22 попросив її викликати поліцію. Вона зайшла додому до дружини ОСОБА_19 , якій повідомила про сварку її чоловіка з незнайомим та пішла додому.

Показання свідків по обставинам, які передували події, повністю узгоджуються з даними протоколів проведення слідчих експериментів за участю вказаних свідків, долучених до матеріалів судової справи, та досліджених в судовому засіданні.

Аналізуючи позицію обвинуваченого в судовому засіданні щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, суд дійшов висновку, що, даючи показання по таким обставинам, обвинувачений намагався значно зменшити ступінь своєї участі у фактично вчиненому діянні, оскільки його показання, дані суду, в частині кількості ударів, нанесених потерпілому, істотно різняться з даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого на місці події від 04.04.2023.

За викладеним, суд вважає, що в результаті дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_13 заподіяні саме ті тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких встановлена в ході проведення судово - медичної експертизи від 24.08.2023.

Так, у відповідності до даних висновку експерта № 42-1318-2023 судово - медичної експертизи від 24.08.2023 під час звернення за медичною допомогою 23.03.2023, о 23.11 год., у ОСОБА_13 мали місце тілесні ушкодження:

а) закрита черепно - мозкова травма - забій головного мозку важкого ступеня з формуванням геморагічного вогнища (гематоми) лівої скроневої частки (проекція латеральної борозни), субарахноїдальний крововилив, синці на повіках обох очей, садна, яке за ступенем тяжкості за критерієм небезпеки для життя відноситься до тяжкого тілесного ушкодження;

б) закрита травма грудної клітини - забій - розрив правої легені, пневматорекс, яке за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але не менш ніж 21 добу.

Крім того, оцінюючи доводи захисту, суд також враховує поведінку обвинуваченого на місці події після вчинення дій стосовно потерпілого, а саме те, що обвинувачений, переконавшись у результаті своїх дій, що призвели до заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, з місця події зник, при цьому, не надавши потерпілому допомоги, в тому числі, і не повідомив на спецлінію «103» (а.с. 137-140, 207-212 Т. 1.)

Докази у провадженні суд вважає належними та допустимими.

В судовому засіданні обвинувачений вказував, що на місці події, до спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, розцінював агресивну поведінку потерпілого та наявність в руках у останнього предметів (зв'язку ключів), як небезпеку для свого життя та здоров'я, а тому вчинив активні дії стосовно потерпілого з метою попередження можливого нанесення йому, обвинуваченому, тілесних ушкоджень потерпілим.

Аналізуючи таку позицію, суд, враховуючи обставини, які передували події, фізичні дані її учасників, дійшов висновку, що дії ОСОБА_13 на місці події не створювали для обвинуваченого реальної загрози посягання на його життя чи здоров'я, а тому вважає позицію захисту про вчинення обвинуваченим дій з метою необхідної оборони такою, яка направлена на уникнення відповідальності за фактично вчинене.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки ОСОБА_5 умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу винного, раніше не судимий, стан його здоров'я, який має утриманців, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках лікарів нарколога і психіатра не перебуває, працює, хоча і неофіційно.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Однак, суд вважає, що у наданих стороною обвинувачення доказах відсутні дані, які б свідчили про проведення відповідного огляду обвинуваченого на стан алкогольного сп'яніння у певному порядку та із застосуванням приладів, дозволених до використання МОЗ України.

Отже, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення стосовно особи похилого віку.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує позицію потерпілої щодо покарання для обвинуваченого.

Таким чином, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, яке вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана діями особистим немайновим правам фізичної або юридичній особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено та не спростовується сторонами, що обвинувачений відшкодував потерпілій 50 000 грн., тому вказана сума підлягає вирахуванню з вимоги про відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того, суд, враховуючи межі пред'явленого обвинувачення, не вбачає підстав для стягнення з обвинуваченого витрат на поховання.

Також потерпілою не надані документи, що підтверджують розмір витрат, понесених у зв'язку з медичним доглядом чоловіка.

Позовні вимоги щодо матеріальної шкоди в іншій частині суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Аналізуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд, враховуючи глибину, обсяг і характер душевних та психічних страждань потерпілої, характер її немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, задовольняє частково на суму 50 000 грн.

Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124 КК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

Цивільний позов ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду 65 874,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Речові докази диски - залишити в матеріалах провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати за проведення експертного дослідження в сумі 2 672 грн.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя:

Попередній документ
131065190
Наступний документ
131065192
Інформація про рішення:
№ рішення: 131065191
№ справи: 760/22551/23
Дата рішення: 01.10.2025
Дата публікації: 20.10.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Подано апеляційну скаргу (03.11.2025)
Дата надходження: 28.09.2023
Розклад засідань:
09.11.2023 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
05.12.2023 10:00 Солом'янський районний суд міста Києва
01.02.2024 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
29.02.2024 12:00 Солом'янський районний суд міста Києва
28.03.2024 13:00 Солом'янський районний суд міста Києва
30.04.2024 09:30 Солом'янський районний суд міста Києва
21.05.2024 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
16.07.2024 12:30 Солом'янський районний суд міста Києва
12.09.2024 12:00 Солом'янський районний суд міста Києва
15.10.2024 11:30 Солом'янський районний суд міста Києва
14.11.2024 12:00 Солом'янський районний суд міста Києва
03.12.2024 13:00 Солом'янський районний суд міста Києва
21.01.2025 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
25.02.2025 13:00 Солом'янський районний суд міста Києва
03.04.2025 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
30.04.2025 12:30 Солом'янський районний суд міста Києва
24.06.2025 12:00 Солом'янський районний суд міста Києва
22.07.2025 14:30 Солом'янський районний суд міста Києва
30.09.2025 12:00 Солом'янський районний суд міста Києва