СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-в/759/414/25
ун. № 367/639/21
17 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши подання провідного інспектора Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозове Краснолиманського району Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засудженого вироком Ірпінського міського суду Київської області від 30.08.2022 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 186 КК України, яким з застосуванням ст. 70 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
Провідний інспектор Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернувсь до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, мотивуючи його тим, що засуджений був поставлений на облік Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області. За час перебування на обліку ОСОБА_3 неявок на реєстрацію не допускав, індивідуальний план роботи виконав.
Згідно з даними УІАП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 після засудження нових кримінальних правопорушень не вчиняв, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні подання у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 протягом іспитового строку притягувався до адміністративної відповідальності.
В судове засідання представник органу пробації та засуджений не з'явилися, що відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає розгляду подання за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання про звільнення ОСОБА_3 від покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 30.08.2022 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 186 КК України, та з застосуванням ст. 70 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України суд звільнив ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та зобов'язав його: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Встановлений вироком суду іспитовий строк закінчився, за даними Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області протягом цього строку ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувався та виконав покладені на нього обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Суд, вивчивши подання, матеріали особової справи, врахувавши, що засуджений в період іспитового строку до кримінальної відповідальності не притягувався, виконав покладені на нього обов'язки і не вчинив нового кримінального правопорушення, зважаючи на те, що іспитовий строк закінчився 30.08.2025, вважає за необхідне звільнити засудженого від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Оцінюючи доводи прокурора, яка зазначила, що у задоволенні подання слід відмовити, оскільки ОСОБА_3 систематичного вчиняв адміністративні правопорушення, суд зауважує, що вказана обставина, в силу положень ч. 2 ст. 166 КВК України, могла бути підставою для надсилання до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання лише до моменту закінчення іспитового строку та не може бути підставою для відмови у задоволення подання про звільнення особи від кримінального покарання, поданого у зв'язку з закінченням іспитового строку.
Крім того, суд зауважує, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
Оскільки ОСОБА_3 протягом іспитового строку не вчинив нового кримінального правопорушення, рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням не було скасоване з передбачених законом підстав, в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України з 30.08.2025 судимість ОСОБА_3 за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 30.08.2022 є погашеною і він вважається таким, що не має судимості.
Ч. 2 ст. 88 КК України встановлено, що судимість має правове значення у разі вчинення нового кримінального правопорушення, а також в інших випадках, передбачених законами України.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі № 739/1140/18 (провадження № 51-1858 км 20), припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашено або знято, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків попередньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі й при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 206/1127/21 (провадження № 51-2218км22) та постанові Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 127/16102/23 (провадження № 51-1225 км 24).
За приписами ч. 1 ст. 163 КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації протягом іспитового строку за місцем проживання засудженого
Вивчивши подання та матеріали особової справи, враховуючи, що іспитовий строк закінчився 30.08.2025, повноваження органу пробації з нагляду за поведінкою ОСОБА_3 припинилися, судимість ОСОБА_3 за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 30.08.2022 є погашеною і він вважається таким, що не має судимості, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню. На переконання суду, інакший підхід до вирішення подання за обставин, встановлених у даній справі, буде суперечити самій суті інституту припинення судимості та правовим висновкам щодо наслідків припинення судимості, викладеним у постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 78, 88, 89 КК України, ч. 2 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, ст. 369-372, 395, п. 9 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд,
Подання провідного інспектора Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, призначеного вироком Ірпінського міського суду Київської області від 30.08.2022, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Особову справу засудженого ОСОБА_3 повернути до Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_5