печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38872/25-к
пр. 1-кс-33077/25
18 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру від 15.01.2025 у кримінальному провадженні №12021000000001143 від 14.09.2021, -
Адвокат ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України від 15.01.2025 у кримінальному провадженні №12021000000001143 від 14.09.2021.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора перебувають матеріали кримінального провадження №12025000000000353 від 23.01.2025, які були виділені з матеріалів кримінального провадження №12021000000001143 від 14.09.2021 щодо підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
15.01.2025 старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України, капітаном поліції ОСОБА_5 , за погодженням прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримкою публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 було складено повідомлення про підозру, відповідно до якої, ОСОБА_4 підозрюють в участі в злочинній організації, вчиненій службовою особою, з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 255 КК України; у пособництві у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчиненому у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України; складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненому у складі злочинної організації, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування доводів та вимог скарги особа, яка її подала вказує, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, є незаконним та ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування. Окрім того зазначає, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст.ст. 276, 278 КПК України.
В судове засідання адвокат не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що адвокат, прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду провадження повідомлялись належним чином, що є проявом принципу диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора перебувають матеріали кримінального провадження №12025000000000353 від 23.01.2025, які були виділені з матеріалів кримінального провадження №12021000000001143 від 14.09.2021 щодо підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
15.01.2025 старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України, капітаном поліції ОСОБА_5 , за погодженням прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримкою публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 було складено повідомлення про підозру, відповідно до якої, ОСОБА_4 підозрюють в участі в злочинній організації, вчиненій службовою особою, з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 255 КК України; у пособництві у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчиненому у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України; складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненому у складі злочинної організації, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно з положеннями п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Статтею 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України чітко регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про підозру ОСОБА_4 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, слід наголосити, що відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, що передбачені КПК України.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч. 2 ст. 22 КПК України).
Доводи сторони захисту з приводу необґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а долучені докази, на переконання слідчого судді, вказують на вірогідну причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй злочинів, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення/рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти Польщі».
Разом з тим, у кримінальному провадженні продовжується досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі дії, які необхідно вчинити органу досудового розслідування для встановлення обставин кримінального правопорушення, на підтвердження або спростування причетності ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, у якому їй повідомлено про підозру.
Водночас, матеріали скарги захисника не містять жодного доказу щодо процесуального порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_4 , а тому скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 9, 22, 26, 276-278, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру від 15.01.2025 у кримінальному провадженні №12021000000001143 від 14.09.2021 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1