Номер провадження 6/754/218/25
Справа № 359/7276/25
Іменем України
25 вересня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Сенюти В.О.,
секретаря судового засідання - Каба А.В.,
за участю:
представника стягувача АТ «Банк Кредит Дніпро» - Гайдо О.В.
представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича про визначення частки майна боржника у майні, яким володіє спільно з іншими особами,
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Я.В. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області зі поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким володіє спільно з іншими особами.
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні приватного виконавця - заявника перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 754/18030/23 від 17.06.2024, виданий Деснянським районним судом міста Києва, відповідно до якого з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь АТ «Банк Кредит та Дніпро» заборгованість за кредитним договором в розмірі 947969,24 грн. та судовий збір у розмірі 11375,64 грн. В ході примусового виконання, приватним виконавцем встановлено, що у боржника не виявлено коштів, рухомого чи нерухомого майно, достатнє для повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, при цьому боржник не вчиняє жодних дій, направлених на виконання рішення суду, а вжитими заходами приватного виконавця не вдалось примусово виконати рішення в повному обсязі. Вказане свідчить про необхідність у визначенні частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а відсутність визначеної частки боржника у майні перешкоджає примусовому виконанню рішення суду. Так, з 17.06.2010 ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , за якою в свою чергу зареєстроване право власності на садовий будинок за адресою - АДРЕСА_1 . На підставі викладеного, приватний виконавець просить визначити частку садового будинку у розмірі частини, з метою подальшого звернення стягнення на таке майно для примусового виконання в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, що відкрите з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва № 754/18030/24 від 17.06.2024.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2025 вказане подання передано до Деснянського районного суду міста Києва за підсудністю.
ОСОБА_3 подав заперечення щодо подання приватного виконавця. Вказав, що вказаний у поданні будинок, побудований ОСОБА_1 за її особисті кошти в 2006 році ще до реєстрації шлюбу. ОСОБА_3 не має жодного відношення до вказаного будинку, оскільки є особистою приватною власністю ОСОБА_1 .
Представник зантересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Смаль А.А. подав відзив на подання, відповідно до якого заперечує щодо задоволення подання, просить - залишити без розгляду, посилаючись на правові висновки ВП ВС викладені у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11. Вказує, що наявний спір про право, оскільки будинок в якому приватний виконавець хоче визначити частку майна боржника, є особистою приватною власністю ОСОБА_1 , оскільки побудований останньою у 2006 році, тобто до реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 , за її особисті кошти, відтак спір підлягає розгляду в позовному провадженні, а не в порядку ст. 443 ЦПК України, шляхом звернення із поданням.
В судовому засіданні представник АТ «Банк Кредит Дніпро» подання підтримала, просила задовольнити з викладених підстав.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Смаль А.А. проти задоволення подання заперечував, просив у його задоволенні відмовити, а також посилався на наявність спору про право, що є підставою для залишення подання без розгляду.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Я.В. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник приватного виконавця - адвокат Павленко С.В. подав через систему «Електронний суд» заяву про розгляд подання у відсутність приватного виконавця та його представника.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду подання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 443 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Судом встановлено, що 15.04.2024 за результатами розгляду цивільної справи № 754/18030/23 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Банк кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором в розмірі 947969,24 грн. та судовий збір у розмірі 11375,64 грн.
17.06.2024 Деснянський районний суд міста Києва видав виконавчий лист, який пред'явлений до виконання.
12.08.2024 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Я.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 754/18030/24 від 17.06.2024, виданий Деснянським районним судом міста Києва.
Приватним виконавцем з метою виявлення майна боржника Пілояна Д.А. направлялись відповідні запити, здійснювались виклики боржника, проте в ході вчинених виконавчих дій, у власності боржника не було виявлено коштів, рухомого та нерухомого майна, достатніх для повного виконання рішення згідно виконавчого листа.
Відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 17.06.2010 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис № 1194.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, 02.03.2011 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на садовий будинок АДРЕСА_1 .
Заявник - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Я.В. звернувся до суду із поданням в порядку ст. 443 ЦПК України розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.
Однак, представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Смаль А.А. заперечує ту обставину, що будинок, в якому приватний виконавець просить визначити частки є спільним сумісним майном подружжя.
На підтвердження тієї обставини, що садовий будинок АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_1 надав відзив, до якого долучив докази. Зокрема, докази того, що спірний будинок побудований та зданий в експлуатацію у 2006 році, тобто задовго до реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 , який є боржником.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що наявний спір про право, який має бути предметом розгляду в позовному провадженні.
Згідно положення ст. 129-1 Конституції України рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні передбачений статтею 443 ЦПК України, згідно з якою питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, спрямований на розв'язання суто процесуальних суперечок та здійснення судового контролю за ключовими аспектами виконавчого провадження, при цьому спір, що існував між боржником та стягувачем, вже вирішений судовим рішенням, що виконується.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що за наявності спору про право цивільне держава повинна забезпечити учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання до суду своїх доказів та аргументів. На досягнення цієї мети спрямовані правила процесуального закону, що регламентують позовне провадження.
Розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієвої, реальної можливості надання до суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції за наявності спору про право.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) виснувала щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема про те, що стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала, що виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом у порядку позовного провадження.
Отже, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, то звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 2-9881/02 (провадження № 61-8539св21)).
У справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає. Стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право.
За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору.
Такий спір може виникати, зокрема тоді, коли відповідно до ч.1 ст. 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).
У разі якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до частини першої статті 365 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає. Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (частина перша статті 366 ЦК України).
Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 367/5663/21 (провадження № 61-4852св23).
Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що поняття «спір про право», наявність якого є підставою для залишення заяви без розгляду, а не закриття провадження у справі, передбачено в окремому провадженні. Натомість розділ VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України не регулює дії суду у випадках, коли виконавець звертається до суду в порядку цього розділу за наявності матеріального спору, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Отже, у ЦПК України наявна прогалина, яку належить заповнити шляхом застосування за аналогією закону частини шостої статті 294 ЦПК України, відповідно до якої якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Тому якщо під час розгляду подання виконавця або скарги в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України суд дійде висновку про наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає подання або скаргу без розгляду і роз'яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах. Такий висновок узгоджується з висновком, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18) про залишення позову без розгляду.
Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність спору про право, який має вирішуватися в позовному провадженні, а не в межах справи, в якій вирішено інший спір між боржником і стягувачем. Тобто не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. При цьому суд роз'яснює, що заявник не позбавлений права подати позов на загальних підставах.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294, 443 ЦПК України, -
Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича про визначення частки майна боржника у майні, яким володіє спільно з іншими особами - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Повний текст ухвали суду складено - 16.10.2025.
Суддя В.О. Сенюта