ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19300/25
провадження № 2/753/12074/25
"10" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
У вересні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви не дотримано вимог цивільного процесуального законодавства, оскільки дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві:
- у порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено поштовий індекс місця проживання відповідача, номер і серію паспорта позивача та відповідача (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача;
- у порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору
- у порушення п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- у порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- у порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (зокрема судового збору, витрат на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи ст. 133 ЦПК України). У випадку відсутності понесених судових витрат попередньо та/або у майбутньому, позивачу слід зазначити у позовній заяві.
У порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано належних доказів направлення позовної заяви з додатками засобами поштового зв'язку з описом вкладення разом з фінансовим чеком про відправлення або через систему "Електронний суд" в електронний кабінет учасників (у разі його наявності).
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
Як вбачається матеріалів справи позивач звертається до суду з вимогами, які мають майновий характер, визначивши, у зв'язку із чим, позивачу слід надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі з розрахунку 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, одночасно з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Позивач вказує, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу даного позову, є занадто великим для позивача, зважаючи на його матеріальний стан у підтвердження чому надає довідку про доходи за період з січня 2024 по липень 2025, а також довідку про стан рахунку в АТ "Універсал Банк" від 11.09.2025 р. Інші джерела доходу відсутні, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військогового збору станом на 09.09.2025. Скрутний майновий стан позивача на день звернення з позовом перешкоджає сплаті судового зобру у повному обсязі, відтак позивач просить звільнити його від сплати судового збору та просить врахувати те, що у іншій судовій справі № 753/12265/21 ним уже було сплачено максимальний розмір судового збору, а тому оплату судового збору у даній справі він вважає надмірним та несправедливим тягарем.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначний строк у порядку, встановленому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з ч. 2-3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові Пленуму №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначив, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Пунктом 29 Постанови Пленуму №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однієї з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Позивач зазначає, що у нього відсутня можливість сплатити судовий збір у повному обсязі, з огляду на скрутний матеріальний стан, відсутність у нього на банківських рахунках грошових коштів.
Однак, на думку суду, слід відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Так, судом з метою перевірки майнового стану позивача зроблено запит до Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Відповідно до відповіді № 1859209 від 06.10.2025 з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач має у власності два об'єкти нерухомого майна, а саме: земельну ділянку площею 1,982 га, кадастровий номер 3222484800:02:011:5054, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Мироцьке, земельну ділянку площею 0,6804 га у м. Києві, кадастровий номер: 3222484800:02:011:5055, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Мироцьке.
Відповідно до відповіді № 1859336 від 06.10.2025 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, позивач має у власності транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 .
На підставі вищевикладеного у задоволенні даного клопотання позивача необхідно відмовити, враховуючи що позивач має у власності не один об'єкт нерухомого та рухомого майна, що дає змогу сплатити судовий збір.
Як убачається із документів, доданих до матеріалів позовної заяви, та ураховуючи предмет спору, що має майновий характер позивачем має бути сплачено судовий збір з урахуванням ціни позову - у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, враховуючи положення ст. ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір» позивач має надати до суду документ на підтвердження сплати судового збор.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 185, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду вона у встановлений строк усуне недоліки позовної заяви, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: