Справа № 752/19076/25
Провадження № 1-кс/752/8438/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, працюючого на посаді директора комунального підприємства "Центр маркетингу" Шевченківського району м. Києва,
запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час у кримінальному провадженні №1202510000000658, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, -
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання слідчого.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №1202510000000658 від 21.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва», будучи суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) та який відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, маючи на меті приховування наявних у нього об'єктів нерухомості, транспортних засобів та іншого майна, діючи умисно, всупереч вимогам частини першої статті 45 Закону, посягаючи на встановлений законодавством порядок функціонування системи запобігання корупції в Україні, з особистих мотивів, не подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларації за звітні 2021, 2022, 2023, 2024 роки за наступних обставин.
Так, Розпорядженням Виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів від 27.02.1992 № 57 «Про утворення малого державного підприємства «Центр маркетингу» утворено мале державне підприємство «Центр маркетингу» з правами юридичної особи, надавши йому установчий фонд 25 тис. крб.
Згідно Статуту Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва (ідентифікаційний код 16471262, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.09.2013 № 1580 та зареєстрованого 14.10.2013, номер запису 10741050020001644, підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва. Власником комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва» є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада (п.1.1 Статуту).
Згідно пункту 1.2. Статуту Комунальне підприємство «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва» відповідно до рішення Київської міської ради від 29 грудня 2011 року № 1034/7270 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва» перейменовано з комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого виконавчим комітетом Шевченківської районної Ради народних депутатів 04.09.1992 (ідентифікаційний код 16471262).
Підприємство є комунальним унітарним підприємством (пункт 1.6. Статуту).
Підприємство віднесено до сфери управління Шевченківської в місті Києві державної адміністрації (пункт 1.7. Статуту).
Згідно розділу Статуту «Юридичний статус підприємства» підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки (пункт 3.1. Статуту).
Відповідно до пунктів 4.1-4.4 Статуту:
4.1. Статутний капітал Підприємства становить 6644,63 грн.
4.2. Майно Підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображаються в самостійному балансі Підприємства.
4.3. Майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва i закріплене за ним на праві господарського віддання.
4.4. На праві господарського відання відповідно до напрямків його діяльності Підприємству можуть належати основні засоби: будівлі, споруди, виробниче обладнання, транспортні засоби, вироблена продукція, кошти, цінні папери та інше майно.
4.8. Координацію діяльності Підприємства щодо ефективного використання комунального майна, контроль за фінансово-господарською діяльністю Підприємства здійснює Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація.
Відповідно до пунктів 7.1-7.3 Статуту:
7.1. Виключною компетенцією Власника (територіальної громади міста Києва,
від імені якої виступає Київська міська рада) є: визначення основних напрямків діяльності Підприємства; входження Підприємства до господарських об'єднань; прийняття рішення щодо реорганізації та ліквідації Підприємства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
7.2. Для забезпечення ефективності використання комунального майна територіальної громади міста Києва та для створення умов повноцінного функціонування Підприємства Власник має право передавати Підприємству майно та вилучати його у випадках, коли воно не використовується або використовується не за призначенням.
7.3. Здійснює інші повноваження згідно з чинним законодавством та положеннями цього Статуту.
Відповідно до пунктів 8.1-8.8 Статуту:
8.1. Підприємство є госпрозрахунковим.
8.2. Прибуток підприємства використовується виключно в порядку, визначеному Київською міською радою.
8.3. Відрахування частини прибутку до бюджету міста Києва здійснюється в порядку, визначеному Київською міською радою.
8.4. Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності і надає фінансову, статистичну та іншу звітність у порядку, встановленому чинним законодавством України. Фінансова звітність Підприємства надається Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації в установленому порядку.
8.5. Планування фінансово-господарської діяльності Підприємства здійснюється шляхом складання у порядку та за формою, що визначаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), річних фінансових планів, які затверджує Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після попереднього погодження Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією.
8.6. Підприємство звітує про стан виконання річного фінансового плану в порядку та за формою, що визначаються Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та щоквартально на балансовій комісії Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
8.7. Директор Підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
8.8. Директор Підприємства зобов'язаний спрямовувати діяльність Підприємства на виконання річного фінансового плану з метою одержання запланованих сум доходів та чистого прибутку, не припускаючись при цьому витрат невиробничого характеру, не передбачених річним фінансовим планом.
Відповідно до положень ст.ст. 81, 169 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 81, 169 Цивільного кодексу України, Розпорядження Виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів від 27.02.1992 № 57 «Про утворення малого державного підприємства «Центр маркетингу», Статуту Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва (ідентифікаційний код 16471262), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.09.2013 № 1580 та зареєстрованого 14.10.2013, номер запису 10741050020001644), Комунальне підприємство «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва (ідентифікаційний код 16471262) є юридичною особою публічного права.
Відповідно до пункту 1.3 Статуту у своїй діяльності Підприємство керується Конституцією України та законами України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.
Відповідно до пунктів 6.1-6.9 Статуту:
6.1. Власник реалізує свої права з управління Підприємством безпосередньо або через уповноважений ним орган - Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію.
6.2. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
6.3. Підприємство очолює Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації за погодженням із заступником голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків на умовах контракту.
6.4. Директор Підприємства призначає на посаду та звільняє з посади заступників директора Підприємства і головного бухгалтера за погодженням із головою Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації або його заступником згідно з розподілом обов'язків.
6.5. Директор Підприємства:
- забезпечує виконання функцій і завдань визначених Підприємству Власником та Шевченківською районною в місті Киві державною адміністрацією;
- забезпечує в повному обсязі виконання обов'язків Підприємства, передбачених пунктом 5.2 цього Статуту;
- забезпечує виконання рішень Власника, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та доручень голови Київської міської державної адміністрації та його заступників, голови та заступників голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації;
- несе персональну відповідальність за діяльність Підприємства та за виконання визначених Підприємству завдань;
- вирішує питання діяльності підприємства, організовує його роботу та роботу його структурних підрозділів;
- звітує про результати фінансово-господарської діяльності та за вимогою надає додаткову інформацію про фінансові показники діяльності Підприємства;
- зобов'язаний забезпечити дохідність Підприємства на рівні, необхідному для покриття його витрат та отримання прибутку;
- зобов'язаний не допускати виникнення заборгованості з розрахунків із бюджетом, заборгованості із заробітної плати перед працівниками, безпідставного зростання кредиторської та дебіторської заборгованостей;
- в обов'язковому порядку інформує Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію та Київську міську раду або її виконавчий орган (Київську міську державну адміністрацію) про виникнення складних ситуацій.
Так, відповідно до розпорядження Шевченківської районної ради у м. Києві від 19.02.2008 №16 р-к, ОСОБА_5 призначено директором комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківської районної у м. Києві ради.
Додатковою угодою від 18.12.2020 №112-к про внесення змін та доповнень до Контракту від 29.01.2016 № 29-к ОСОБА_5 продовжено перебування на посаді директора комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва» з 01.01.2021 по 31.12.2023 рік.
Контрактом від 01.01.2024 між Київським міським головою ОСОБА_8 з однієї сторони та директором комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва» ОСОБА_5 зазначено, що цей контракт є невід'ємною частиною розпорядження Шевченківської районної ради у м. Києві від 19.02.2008 №16 р-к, « Про призначення на посаду Директора комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківської районної у м. Києві ради ОСОБА_5 ». На підставі цього контракту виникають трудові відносини між Директором та Київським міським головою терміном на два роки.
Таким чином, на підставі вказаних угод, додаткових угод, контракту ОСОБА_5 станом з 19.02.2008 по теперішній час безперервно займає посаду директора комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва».
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
Також, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 45 Закону посадова особа юридичної особи публічного права є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону та суб'єктом декларування відповідно.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.
Враховуючи вищенаведені норми Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 81, 169 Цивільного кодексу України, Розпорядження Виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів від 27.02.1992 № 57 «Про утворення малого державного підприємства «Центр маркетингу», Статуту Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва (ідентифікаційний код 16471262), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» від 10.09.2013 № 1580 та зареєстрованого 14.10.2013, номер запису 10741050020001644), оскільки
КП «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва» (ідентифікаційний код 16471262) є юридичною особою публічного права, то ОСОБА_5 - як директор цього підприємства є суб'єктом декларування на підставі пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 та має відповідні обов'язки суб'єкта декларування у сфері фінансового контролю, передбачені Розділом 7 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно пункту 2-7 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції Закону України № 3384-IX від 20.09.2023) визначено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Згідно пункту 1 Розділу 2 Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національне агентство з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021 декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у персональному електронному кабінеті.
Таким чином, ОСОБА_5 як директор Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва» (ідентифікаційний код 16471262) зобов'язаний був не пізніше 31.01.2024 подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства в Реєстрі.
Однак, всупереч вказаним нормам Закону ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про обов'язок подання керівником юридичної особи публічного права щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи реальну можливість подачі такої декларації, шляхом заповнення відповідної електронної форми, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, на офіційному веб-сайті Національного агентства в Реєстрі, у період з 01.01.2022 до 31.01.2024 з особистих мотивів не подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік.
Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва», будучи суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та який відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, маючи на меті приховання наявних у нього об'єктів нерухомості та транспортних засобів та іншого майна, діючи умисно, всупереч вимогам частини першої статті 45 Закону, посягаючи на встановлений законодавством порядок функціонування системи запобігання корупції в Україні, з особистих мотивів, повторно не подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію за звітний 2022 рік за наступних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно пункту 2-7 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції Закону України № 3384-IX від 20.09.2023) визначено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Згідно пункту 1 Розділу 2 Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національне агентство з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021 декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у персональному електронному кабінеті.
Таким чином, ОСОБА_5 як директор Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва» (ідентифікаційний код 16471262) зобов'язаний був не пізніше 31.01.2024 подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства в Реєстрі.
Однак, всупереч вказаним нормам Закону ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про обов'язок подання керівником юридичної особи публічного права щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи реальну можливість подачі такої декларації, шляхом заповнення відповідної електронної форми, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, на офіційному веб-сайті Національного агентства в Реєстрі, у період з 01.01.2023 до 31.01.2024 з особистих мотивів не подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.
Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва», будучи суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та який відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, маючи на меті приховання наявних у нього об'єктів нерухомості та транспортних засобів та іншого майна, діючи умисно, всупереч вимогам частини першої статті 45 Закону, посягаючи на встановлений законодавством порядок функціонування системи запобігання корупції в Україні, з особистих мотивів, повторно не подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію за звітний 2023 рік за наступних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Таким чином, ОСОБА_5 як директор Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва» (ідентифікаційний код 16471262) зобов?язаний був не пізніше 01.04.2024 подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства в Реєстрі.
Однак, всупереч вказаним нормам Закону ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про обов'язок подання керівником юридичної особи публічного права щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи реальну можливість подачі такої декларації, шляхом заповнення відповідної електронної форми, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, на офіційному веб-сайті Національного агентства в Реєстрі, у період з 01.01.2024 до 01.04.2024 з особистих мотивів не подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.
Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва», будучи суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та який відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, маючи на меті приховання наявних у нього об'єктів нерухомості та транспортних засобів та іншого майна, діючи умисно, всупереч вимогам частини першої статті 45 Закону, посягаючи на встановлений законодавством порядок функціонування системи запобігання корупції в Україні, з особистих мотивів, повторно не подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію за звітний 2024 рік за наступних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Таким чином, ОСОБА_5 як директор Комунального підприємства «Центр маркетингу» Шевченківського району м. Києва» (ідентифікаційний код 16471262) зобов'язаний був не пізніше 01.04.2025 подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства в Реєстрі.
Однак, всупереч вказаним нормам Закону ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про обов'язок подання керівником юридичної особи публічного права щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи реальну можливість подачі такої декларації, шляхом заповнення відповідної електронної форми, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, на офіційному веб-сайті Національного агентства в Реєстрі, у період з 01.01.2025 до 01.04.2025 з особистих мотивів не подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.
На підставі викладеного, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи суб'єктом декларування, діючи з прямим умислом, достовірно знаючи про обов'язок подання керівником юридичної особи публічного права щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи реальну можливість подачі такої декларації, не подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітні 2021, 2022, 2023, 2024 роки.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-3 КК України .
30.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-3 КК України при обставинах, зазначених у клопотанні.
У зв'язку із чим, сторона обвинувачення дійшла до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні поданого клопотання.
Захисник заперечив проти задоволеняня клопотання, просив відмовити в його задоволенні, зазначивши, що клопотання не підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, оскільки орган досудового розслідування знаходиться в Шевченківському районі м. Києва, також вказавши, що інкримінований злочин є формальним, ждоних свідків дане кримінальне провадження не містить, що унеможливлює будь-який гіпотетичний вплив на них, ризик переховування відсутній.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, оскільки, як він вказав, він не є суб'єктом ст. 366-3 КК України, просив відмовити, посилаючись на те,що підозра не обгрунтована.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, що мають значення для вирішення поданого клопотання, слідчий суддя доходить до висновку.
Щодо тверджень захисника щодо непідсудності розгляду клопотання Голосіївським районним судом міста Києва слід зазначити наступне.
У відповідності до визначення термінів, що містяться в статті 3 КПК України, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії, у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно вимог ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
Для визначення того, до якого місцевого суду може бути подано клопотання в межах досудового розслідування, ключове значення мають дві підстави: 1) територіальна юрисдикція місцевого суду; 2) місцезнаходження органу досудового розслідування в межах територіальної юрисдикції місцевого суду.
З клопотання та його матеріалів вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №1202510000000658, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2025р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихст. 366-3 КК України.
Згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції України №765 від 18.04.2023р. визначено місця постійної дислокації слідчого управління Головного управління Національної полції у м. Києві в адміністративних будівлях, що розташовані за адресами, в тому числі, і м. Київ, вул. Антоновича, 114, Голосіївський район м. Києва.
Таким чином, у даному випадку органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №1202510000000658 від 21.05.2025р. є СУ ГУ НП у м. Києві місцезнаходження слідчого управління якого є, в тому числі, м. Київ, вул. Антоновича, 114, що територіального відноситься до Голосіївського районного суду міста Києва, а тому слідчий суддя вважає безпідставними доводи адвоката ОСОБА_4 про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту подане до неналежного суду.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: запобіжними заходами є: особисте зобов'язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5). Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України: метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 1 і ч. 2 ст. 194 КПК України: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Стосовно наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 слідчий суддя зазначає таке.
У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202510000000658 від 21.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихст. 366-3 КК України.
30.09.2025 ОСОБА_5 в рамках проведення досудового розслідування №1202510000000658 від 21.05.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-3 КК України.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Стосовно наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.
Так, прокурор вказує про те, що досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. А як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Оцінюючи ризик переховування підозрюваної з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має міцні соціальні зв'зки, одружений, має 4 дітей, трьоє з яких неповнолітні, має постійне місце проживання та реєстрації. Окрім того, як зазначає сторони захисту, та не заперечує сторона обвинувачення, підозрювний на виклики до слідчого з'являється, не ухиляється від виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відтак слідчий суддя вважає, що ризик переховування є маловірогідним та не доведеним стороною обвинувачення.
Ризик того, що підозрюваний може впливати на свідків є формальним, не доведеним.
Таким чином, клопотання слідчого не містить доведених обгрунтувань щодо ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Разом з ти слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 177, 178, 194, 369-372, 532 КПК України ,-
1. Клопотання залишити без задоволення.
2. Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.
3. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
4. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1