707/4096/25
1-кп/707/286/25
про продовження запобіжного заходу
17 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглядаючи в підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310002288 від 28.06.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 357 КК України,
В провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 357 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з можливістю внесення застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити нове кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкість покарання, прокурор просив задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід. В обґрунтування наявності вищенаведених ризиків прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, є раніше судимою особою, офіційно не працює.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що обвинувачений не має намірів переховуватись від суду. Просили застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд встановив таке.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 18 жовтня 2025 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.
Відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує те, що одне з кримінальних правопорушень, за яким обвинувачується ОСОБА_4 згідно зі ст.12 КК України, віднесене до особливо тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
При цьому суд звертає увагу на те що, тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.
На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого, який раніше судимий постійного місця роботи не має .
Крім того, наведені в клопотанні прокурора ризики щодо можливого вчинення тиску на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, також на думку суду є обґрунтованими.
Вказані особи проживають в одному населеному пункті з ОСОБА_4 , останньому відоме їхнє місце проживання.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ч.4 ст.183 КПК України, а саме те, що визначення розміру застави є правом суду, а не обов'язком, суд вважає за доцільне визначити розмір застави обвинуваченому, а саме 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 гривень, як просить прокурор в своєму клопотанні.
На думку суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 177-178, 182, 183, 194, 314-316, 331, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 17 жовтня 2025 року по 15 грудня 2025 року включно.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 60-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1