712/4079/23
2-о/712/205/25
17 жовтня 2025 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М., розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Черкаської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаним клопотанням.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
В порушення вимог ч.8 ст. 300 ЦПК України, до клопотання заявниками не додано висновку судово-психіатричної експертизи для підтвердження продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними на момент звернення до суду з вказаним клопотанням.
Враховуючи викладене, заявникам необхідно виконати вимоги п.8) ч.3 ст. 300 ЦПК України та надати висновок судово-психіатричної експертизи для підтвердження продовження хронічного, стійкого психічного розладу особи, стосовно якої заявлено клопотання, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2025 року, заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення суду у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Черкаської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, - залишено без руху; надано заявникам десятиденний строк для усунення недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
04 липня 2025 року копію ухвали суду від 25 червня 2025 року про залишення позовної заяви без руху направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу заявників: АДРЕСА_1 , проте, конверт 30 липня 2025 року повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у позовній заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 року у справі № 2-4159/12.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Відомостей про зміну місця проживання чи зміну адреси/електронної адреси для листування від позивача до суду не надходило.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу та є його ініціатором, зобов'язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
Отже, оскільки копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 25 червня 2025 року була направлена заявникам на зазначену в заяві адресу останніх, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання», то суд вважає, що заявники про залишення заяви без руху повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішеннях ЄСПЛ, постановлених за результатами розгляду справ «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
У встановлений судом строк, вимоги ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 25 червня 2025 року заявниками не усунуто.
25 червня 2025 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла заява ОСОБА_2 про повернення документів по клопотанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 186, 187, 294, 295-298, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,
Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення суду у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Черкаської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, - повернути заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст. 353 - 355 ЦПК України.
Суддя О.М. Борєйко